Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ігор не знаходив собі місця. Вже цілу годину він намагався додзвонитися до своєї дружини, але абонент був поза зоною дії мережі. Ігор обдзвонив усіх, кого тільки можливо, але з Надею сьогодні ніхто не зв’язувався. – Та що ж це таке? – почав хвилюватися чоловік, і вирішив відпроситися з роботи. Додому Ігор дістався як ніколи швидко. Швидко піднявся сходами, як на зло не працював ліфт. Ігор відчинив двері своїм ключем, зайшов в квартиру, і застиг від побаченого

Ігор не знаходив собі місця. Вже цілу годину він намагався додзвонитися до своєї дружини, але, на його подив, абонент перебував поза зоною дії мережі. Не на жарт хвилюватись Ігор почав до кінця робочого дня. За весь день Надя так і…

Олег пилососив килим в кімнаті, як раптом хтось постукав у двері. Він вимкнув пилосос і помчав у коридор. На порозі стояла його теща Галина Петрівна. Жінка мовчки зайшла в квартиру і взула в коридорі капці. – Що, Галино Петрівно, знову до нас на тиждень?! – запитав Олег. Жінка зиркнула на зятя веселим поглядом, і бадьоро попрямувала на кухню. – Не вгадав, Олежику! Ох як ти на цей раз не вгадав! – загадково сказала вона. – Тепер я у вас ніколи не ночуватиму! І зараз ви дізнаєтесь чому. Олег очі витріщив від здивування

Олег пилососив килим в кімнаті, як раптом хтось постукав у двері. Він вимкнув пилосос і помчав у коридор. На порозі стояла його теща Галина Петрівна. Жінка мовчки зайшла в квартиру, роззулася й одягла в коридорі капці. – Що, Галино Петрівно,…

Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть не приготувала! Іван мовчки підійшов до бабусі й похмуро привітався. З хати вийшов дід Микола. Іван мовчки потис йому руку. – Бабусю, дідусю, можна у вас пожити? – раптом запитав він. Старенькі аж переглянулися. – Та що трапилося, Іване?! – не витримала бабуся. Іван мовчки сів на лавку і закрив обличчя руками. Старенькі не розуміли, що відбувається

Баба Ніна натирала на тертку кабачки для качок, як раптом відчинилася хвіртка і на подвірʼї зʼявився її внук Іван. – О, Боже! – ахнула старенька. – Іване, що сталося?! Ти чого не попередив, що приїдеш. Я ж нічого навіть ще…

Люба з чоловіком накривали святковий стіл. – Я ще холодець принесу, – сказала дружина. – А ти серветки розклади. Віктор пішов до сервату, дістав пачку серветок, і розклав їх на стіл. За хвилину повернулася Люба. – Начебто тепер все добре. Тільки серветки, які не використав, назад поклади, – сказала вона. Чоловік взяв упаковку, і хотів було віднести її на місце, як раптом помітив, що до низу пачки приклеївся якийсь конверт. – Це що? – здивувався він. – Напевно з серванту причепилося, – припустила Люба. Віктор взяв конверт, відкрив і застиг від побаченого. – Як таке можливо? – тільки й вигукнув він

Люба та Віктор накривали стіл до святкування Нового року. Тепер вже лише на двох. Порожнє бабусине улюблене крісло з в’язаним пледом нагадувало їм про хазяйку, що пішла. Бабуся була поруч із Любою все її життя, від самого народження. Мама працювала…

Олексій зайшов в магазин, купив коробку дорогих шоколадних цукерок і тортик. Він вийшов на вулицю і попрямував в сторону свого дому. По дорозі він заскочив в квітковий магазинчик, з якого вийшов з шикарним букетом лілій. Ці квіти дуже любила його мати. Олексій дійшов до свого підʼїзду. Там його вже чекала Надійка. Вони разом підійшли до дверей квартири матері і Олексій натиснув кнопку дзвінка. – Мамо привіт! – почав з порога Олексій, коли мати відкрила двері. – Привітай нас! – глянув він на Надію. – Ми одружуємось! Тамара глянула на дівчину й оторопіла

– Тітка Марія, а може, не потрібно? – жалібно запитав Олексій, але за стіл таки сів, як добре вихований юнак. Він важко зітхнув… Одного погляду матері вистачило, щоб він послухався… І таке відбувалося не вперше! Поза батьківським домом Олексій Вікторович…

Олена з подругою Катериною зайшли в кафе і сіли за столик. Настрій був чудовий. Вони жартували і весело сміялися. Подружки замовили тірамісу, морозиво й каву. – Морозиво можна купити он там, за стійкою, – махнув офіціант кудись рукою. Оленка встала з-за столу й пішла по морозиво. – Мені фісташкове і мигдальне, – сказала Олена продавчині. Вона взяла два морозива і попрямувала до свого столика. Раптом Олена глянула вбік і аж оторопіла від несподіванки! За столиком біля вікна, сидів її чоловік Андрійко з якоюсь молодою жінкою. Олена очам своїм не вірила

Олена блукала по торговому центру у пошуках подарунка чоловікові. Як не як, а наближалася тридцята річниця їхнього спільного сімейного життя. Не сказати, що всі ці роки було безхмарними, але найголовніше – вони досі разом, виховали чудову дочку, Юлечку. Онук підростає!…

Марія винесла з хати дві важкі миски з одягом і почала розвішувати його на подвірʼї. Раптом до хвіртки підʼїхала якась машина. З неї вийшли чоловік і жінка й спокійно собі, як до себе додому, зайшли у двір! Марія застигла від здивування. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Ти що?! – раптом озвався чоловік. – Не впізнала, чи що?! Марія придивилась до нього і аж присіла від здивування

Марія була рада. Треба ж! Її син Миколка нарешті знайшов собі дівчину! В інтернеті… Мало того, він зібрався до неї їхати жити! Навіть показав її фото. Така собі, не красуня, але й він не подаруночок… …Миколка був старшим у сім’ї….

Олександр повернувся з роботи, коли пролунав дзвінок телефону. – Сашко, привіт, – пролунав у слухавці незнайомий голос. – Це Марія. Сусідка мами. – Угу…, – відповів Сашко. – Мами твоєї не стало, приїжджай, – раптом сказала сусідка. Сашко закінчив виклик і важко опустився на стілець, він не міг повірити у те, що сталося. Наступного дня чоловік приїхав у рідне село, зайшов у батьківський будинок. В хаті було незвично тихо. Сашко пішов у кімнату матері, сів на ліжко і задумався. Раптом на тумбочці він помітив якийсь лист, чоловік відкрив його, прочитав, і застиг на місці

Олександр штовхнув важкі дерев’яні двері, і кімнату осяяло вуличним світлом. У цьому будинку час начебто застиг. Він застиг і трохи опустив погляд, по його спині пройшов холодок, а в горлі став ком. Цей невеликий будиночок залишився таким самим, як і…

Маргарита Анатоліївна цілий день крутилася біля плити. А як же ж інакше?! Її улюблена внучка Аллочка приїде з іншого міста. Маргарита Анатоліївна спекла свій фірмовий торт, насмажила пиріжків. Наготувала купу різних смаколиків. Молодша онучка Тетянка на прохання бабусі спеціально на базар по продукти з’їздила. Але Алла в бабусі не з’явилася ні першого, ні другого дня! Маргарита Анатоліївна вже не знала, що й думати. Та невдовзі все стало ясно

– Вікторе, радість же ж яка! Аллочка приїжджає через тиждень, ти уявляєш! Ми з тобою її скільки часу, та вже мабуть десь рік не бачили. Працює вона у великому банку, її знову підвищили, яка ж вона у нас все таки…

Віктор відзначав свій ювілей на дачі. Інна накрила святковий стіл в альтанці. Прийшли друзі та рідні. Сіли за стіл, пішли тости, привітання. Свято було в самому розпалі, коли Віктор помітив, що його Інни та його друга Степана, за столом немає. – Дивно, – подумав він. – Може щось сталося. Чоловік зайшов в будинок, але ні Інни, ні Степана там не було. – Напевно, приготували якийсь сюрприз, – вирішив іменинник і попрямумав до альтанки. Раптом Віктор почув якусь розмову ззаду будинку, він підійшов ближче і почув голоси Інни та Степана. Віктор прислухався і застиг від почутого

Віктор вирішив відзначити своє двадцяти п’яти річчя на дачі, набридли ці ресторани, хотілося просто на природі посмажити шашликів, увечері посидіти біля багаття, коротше, згадати юні безтурботні роки. На свій ювілей він запросив кількох колег зі своїми половинками, кохану дівчину Інну…

Повернутись вверх