Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 115

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Віктор прийшов додому похмурий. – Щось сталося коханий? – захвилювалася Людмила. – З роботи звільнили, – важко видихнув він. – Я на заробітки поїду, грошенят підзароблю. І Віктор поїхав. Людмилі було важко без чоловіка, але він часто писав, та надсилав гроші. А потім повідомлення від Віктора почали приходити все рідше. Людмила вже почала хвилюватися, як раптом до неї зателефонувала подруга Оля. – Ти про свого Віктора чула новину? – раптом запитала Оля. – Ні. А що там? – захвилювалася Люда. І Оля все розповіла їй. Людмила вислухала подругу і застигла на місці

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор прийшов додому похмурий. – Щось сталося коханий? – захвилювалася Людмила. – З роботи звільнили, – важко видихнув він. – Я на заробітки поїду, грошенят підзароблю. І Віктор поїхав. Людмилі було важко без чоловіка, але він часто писав, та надсилав гроші. А потім повідомлення від Віктора почали приходити все рідше. Людмила вже почала хвилюватися, як раптом до неї зателефонувала подруга Оля. – Ти про свого Віктора чула новину? – раптом запитала Оля. – Ні. А що там? – захвилювалася Люда. І Оля все розповіла їй. Людмила вислухала подругу і застигла на місці

Люда ревнувала свого чоловіка до всіх, до його колишньої дружини, до сусідки по квартирі, до телефону, бо він проводить більше часу з ними, ніж із нею. Віктора це дратувало, хоч спочатку навіть подобалося. І він дивувався в душі: – Ого,…

Віктор з Оксаною вирішити поклеїти нові шпалери. Аж раптом сталося несподіване. Зазвичай, ввічливий Віктор, почав сваритися, що Оксана все не так робить. – Я й не думав, що ти ні в чому не розумієшся! – раптом заявив він. Оксана так і застигла від несподіванки. – Ну і йди, пошукай розумнішу! – гукнула вона нареченому. Віктор взяв свою кофту і вискочив з квартири. Він трохи прогулявся і вирішив повернутися. Віктор піднявся по сходах, відкрив двері й оторопів. На підлозі у коридорі стояли чужі чоловічі черевики! Віктор відкрив двері в кімнату і застиг від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор з Оксаною вирішити поклеїти нові шпалери. Аж раптом сталося несподіване. Зазвичай, ввічливий Віктор, почав сваритися, що Оксана все не так робить. – Я й не думав, що ти ні в чому не розумієшся! – раптом заявив він. Оксана так і застигла від несподіванки. – Ну і йди, пошукай розумнішу! – гукнула вона нареченому. Віктор взяв свою кофту і вискочив з квартири. Він трохи прогулявся і вирішив повернутися. Віктор піднявся по сходах, відкрив двері й оторопів. На підлозі у коридорі стояли чужі чоловічі черевики! Віктор відкрив двері в кімнату і застиг від побаченого

Коли Віктор зробив Оксані пропозицію, вона без роздумів відповіла йому згодою! Хіба можна було сумніватися в ніжному, скромному і привабливому чоловіку, з яким вона зустрічалася вже майже рік?! Свого житла у них не було і, звісно, постало питання про місце…

Віра прокинулася рано, красиво одяглася, зробила зачіску та побігла до своєї подруги. Сьогодні вона буде дружкою на весіллі Яни та Славка. Віра тихо зайшла у квартиру Яни, наречена якраз одягала сукню з іншою дружкою Марією. Коли Яна помітила у кімнаті Віру, то щось швидко викинула у вікно. – А що це ви тут робите? – вигукнула Віра. – Ой, та нічого, – наче виправдовуючить сказала Яна. – Яно, припиняй вже! Скоро Віра все одно про все дізнається! – з переможною посмішкою сказала Марія. – Про що дізнаюся? – Віра здивовано дивилася на Яну та Марію, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра прокинулася рано, красиво одяглася, зробила зачіску та побігла до своєї подруги. Сьогодні вона буде дружкою на весіллі Яни та Славка. Віра тихо зайшла у квартиру Яни, наречена якраз одягала сукню з іншою дружкою Марією. Коли Яна помітила у кімнаті Віру, то щось швидко викинула у вікно. – А що це ви тут робите? – вигукнула Віра. – Ой, та нічого, – наче виправдовуючить сказала Яна. – Яно, припиняй вже! Скоро Віра все одно про все дізнається! – з переможною посмішкою сказала Марія. – Про що дізнаюся? – Віра здивовано дивилася на Яну та Марію, нічого не розуміючи

Славко стояв перед дзеркалом, роздивляючись свій новий костюм, коли до нього підійшла Віра – подружка його нареченої. Сьогодні у нього день весілля, але виглядав він чомусь не таким щасливим, як слід. – Славко, ти чого зажурився? – запитала вона. –…

Ніна втомлена прийшла з роботи додому. Вона відкрила двері і зайшла в свою квартиру. Жінка увімкнула в коридорі світло, озирнулася навкруги і раптом вискочила назад за двері! Ніна подумала, що вона щось переплутала. Вона підвела голову і подивилася на номер квартири. – Все правильно… Моя квартира… – пробурмотіла вона й зайшла назад. Ніна уважно оглянула коридор і раптом усе зрозуміла

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна втомлена прийшла з роботи додому. Вона відкрила двері і зайшла в свою квартиру. Жінка увімкнула в коридорі світло, озирнулася навкруги і раптом вискочила назад за двері! Ніна подумала, що вона щось переплутала. Вона підвела голову і подивилася на номер квартири. – Все правильно… Моя квартира… – пробурмотіла вона й зайшла назад. Ніна уважно оглянула коридор і раптом усе зрозуміла

– Та як вона могла?! – обурилася Ніна і витерла сльози. – Не спитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися – прийти в чужу квартиру і хазяйнувати там, як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що це мені? Все…

Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – В мене зарплату затримують. Давай завтра сходимо і купимо, га? Сашко мовчки поклав шкірку від дині в миску і якось дивно глянув на дружину. – Завтра я все скажу, – пробурмотів він. – Що скажеш?! – не зрозуміла Ліда. – Скажу, куплю я той костюмчик, чи ні. – А що ж зміниться? – ахнула Ліда. Вона здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – В мене зарплату затримують. Давай завтра сходимо і купимо, га? Сашко мовчки поклав шкірку від дині в миску і якось дивно глянув на дружину. – Завтра я все скажу, – пробурмотів він. – Що скажеш?! – не зрозуміла Ліда. – Скажу, куплю я той костюмчик, чи ні. – А що ж зміниться? – ахнула Ліда. Вона здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Ліда перемила весь посуд, протерла стіл і зайшла в кімнату. Її чоловік Сашко сидів на дивані, їв диню й дивився футбол по телевізору. – Сашко, Миколці потрібен новий зимовий костюмчик! – почала з порога Ліда. – Зі старого він виріс,…

Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи

Степан був видним хлопцем з юності. Та любив він тільки одну жінку на світі, свою дружину Марину. Любив аж зі школи, скільки пам’ятав себе, стільки й любив. Жили вони дружно, трьох дітей виховували, Мишка з Іванком і доньку Тетянку, молодшеньку….

Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече. – Наче краще. – Вставай, я сніданок приготувала! – Зараз. Сергій підвівся, вмився і сів за стіл. – Що, Рито, схоже пенсію до Нового року не дадуть, – тяжко зітхнув…

Наталка була на роботі, сьогодні відвідувачів було небагато, тому вони з подругою Танею розмовляли біля каси. Раптом у їхньому магазині з’явився кур’єр – він приніс квіти Наталці. – Від кого це? – запитала вона. – Не знаю, сказали доставити, – відповів кур’єр і пішов. – О, дивись! У квітах якась записка, – усміхнулася Таня, розглядаючи квіти. – Де? – вигукнула Наталка. – Так ось! – Таня дістала акуратно складений листочок та передала подрузі. Наталка розгорнула записку, прочитала її і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка була на роботі, сьогодні відвідувачів було небагато, тому вони з подругою Танею розмовляли біля каси. Раптом у їхньому магазині з’явився кур’єр – він приніс квіти Наталці. – Від кого це? – запитала вона. – Не знаю, сказали доставити, – відповів кур’єр і пішов. – О, дивись! У квітах якась записка, – усміхнулася Таня, розглядаючи квіти. – Де? – вигукнула Наталка. – Так ось! – Таня дістала акуратно складений листочок та передала подрузі. Наталка розгорнула записку, прочитала її і застигла від здивування

– Ну що, Дмитро так тобі більше й не дзвонив? – Запитала Таня за обідом. – Не дзвонив, і не подзвонить, – відповіла Наталка. – Я занесла його до чорного списку в телефоні, та й взагалі, у всіх соціальних мережах….

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

Віра жила з мамою, батька не пам’ятала й не знала. Мама не розповідала їй про нього зовсім. Просто мовчала. І Віра з роками втратила до цього невідомого «батька» будь–який інтерес. Нема його та й нема. Нехай це залишається маминою таємницею….

Василь швидким кроком вийшов з квартири і попрямував до сміттєвих контейнерів. Він викинув сміття, купив буханець хліба у магазинчику неподалік і пішов назад. – Цікаво, чи скоро вечеря? – мрійливо подумав Василь. – І що там моя кохана Галиночка наготувала сьогодні… Василь швидко піднявся сходами на свій поверх. Чоловік посмикав ручку, але двері були зачинені! – Ну треба ж, Галя уже й двері замкнути встигла! – подумав чоловік. Він нетерпляче натиснув кнопку дзвінка. Двері широко відчинилися. Василь глянув перед собою й очам своїм не повірив

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Василь швидким кроком вийшов з квартири і попрямував до сміттєвих контейнерів. Він викинув сміття, купив буханець хліба у магазинчику неподалік і пішов назад. – Цікаво, чи скоро вечеря? – мрійливо подумав Василь. – І що там моя кохана Галиночка наготувала сьогодні… Василь швидко піднявся сходами на свій поверх. Чоловік посмикав ручку, але двері були зачинені! – Ну треба ж, Галя уже й двері замкнути встигла! – подумав чоловік. Він нетерпляче натиснув кнопку дзвінка. Двері широко відчинилися. Василь глянув перед собою й очам своїм не повірив

Василь збирався у відрядження. Точніше його речі збирала дружина Марина, бігаючи по квартирі, складаючи сорочки та краватки, а чоловік керував цим процесом із дивана. – Васильку, курочку класти? – Я ж сказав – ніякої їжі. Я поїздом їду, щось куплю…

Повернутись вверх