Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 114

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Наближався Новий рік. Віра з чоловіком поверталися з магазину з покупками. Олексій ніс у руках пухнасту ялинку. – Зачекайте, притримайте нам, будь ласка, двері! – Віра кинулася до під’їзду, в який заходили дві жінки, а потім гукнула до чоловіка: – Олексію, давай швидше! Чоловік поквапився з ялинкою. Раптом Віра кинула погляд на тих жінок, які саме заходили у підʼїзд. Вона придивилась до них і застигла від побаченого

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наближався Новий рік. Віра з чоловіком поверталися з магазину з покупками. Олексій ніс у руках пухнасту ялинку. – Зачекайте, притримайте нам, будь ласка, двері! – Віра кинулася до під’їзду, в який заходили дві жінки, а потім гукнула до чоловіка: – Олексію, давай швидше! Чоловік поквапився з ялинкою. Раптом Віра кинула погляд на тих жінок, які саме заходили у підʼїзд. Вона придивилась до них і застигла від побаченого

Віра поспішала додому з важкими сумками з продуктами в руках. Всі її думки були зайняті тим, що треба приготувати вечерю, нагодувати хлопців, а з молодшим ще й уроки вивчити. Жінка ще здалеку побачила, що біля їхнього будинку стоїть швидка. Вона…

Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга і повідомила, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували у їхній під’їзд. Марина забігла у квартиру. У коридорі нікого не було. Не було чужого одягу. І куртки Віктора також не було. – Дивно, – подумала Марина. Вона пройшла до кімнати. Нікого. – Невже Ганна помилилася? – вирішила жінка, як раптом клацнув замок вхідних дверей. Марина глянула на відкриті двері і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга і повідомила, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували у їхній під’їзд. Марина забігла у квартиру. У коридорі нікого не було. Не було чужого одягу. І куртки Віктора також не було. – Дивно, – подумала Марина. Вона пройшла до кімнати. Нікого. – Невже Ганна помилилася? – вирішила жінка, як раптом клацнув замок вхідних дверей. Марина глянула на відкриті двері і застигла від здивування

Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга Ганна і повідомила про те, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували до під’їзду, де жили Віктор із Мариною у…

Марина приготувала сніданок і пішла будити чоловіка на роботу. – Олексій, йди снідати, – сказала вона зайшовши у кімнату. Олексій якраз збирав свої речі. – А чому ти не казав, що тебе у відрядження відправляють? Я б допомогла, – усміхулася Марина. – А я не їду у відрядження, – сухо сказав чоловік. – А куди ж ти збираєшся? – здивувалася жінка. – Марино, нам краще пожити окремо, – раптом сказав чоловік. – Що ти таке кажеш? Чому? – вигукнула Марина. – Ти й сама все знаєш, – сказав Олексій і продовжив збирати речі. – Ти про що? – розвела руками Марина, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина приготувала сніданок і пішла будити чоловіка на роботу. – Олексій, йди снідати, – сказала вона зайшовши у кімнату. Олексій якраз збирав свої речі. – А чому ти не казав, що тебе у відрядження відправляють? Я б допомогла, – усміхулася Марина. – А я не їду у відрядження, – сухо сказав чоловік. – А куди ж ти збираєшся? – здивувалася жінка. – Марино, нам краще пожити окремо, – раптом сказав чоловік. – Що ти таке кажеш? Чому? – вигукнула Марина. – Ти й сама все знаєш, – сказав Олексій і продовжив збирати речі. – Ти про що? – розвела руками Марина, не розуміючи, що відбувається

– Марино. Нам час з’їхатися. Поживемо, притремося один до одного, а потім і за весілля подумаємо. – Добре. Але житимемо поки що в моїй квартирі. А потім вже вирішимо. – Я не проти. Увечері речі привезу. Сімейне життя починалося просто…

Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? Куди? Що сталося? – здивувалася Галина. – Ось, дивіться, – Валя мовчки подала якогось листа. Галина взяла його, розгорнула і застигла від прочитаного

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? Куди? Що сталося? – здивувалася Галина. – Ось, дивіться, – Валя мовчки подала якогось листа. Галина взяла його, розгорнула і застигла від прочитаного

Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківського будинку. Мати зраділа, у тридцять із лишком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Приїхав. Допомога їй буде на старості років. Будинок повна чаша, мама господиня в будинку. Батька не стало, залишив…

Алла поралася на кухні, коли до неї зайшов чоловік. – Мама дзвонила, щось там в неї сталося, я не зрозумів, – почав Віктор. – Я поїду подивлюся. – Звісно, коханий, – усміхнулася Алла. Через годину Віктор стояв на порозі квартири мами. – Проходь. У кімнаті тобі подарунок лежить, – з порога сказала мама. – Який ще подарунок? – здивувався чоловік, але пройшов у кімнату і застиг. На ліжку лежав малюк. – Мамо, звідки в тебе дитина, – вигукнув Віктор. – А це твій син, – спокійно сказала жінка. – Як син? – Віктор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла поралася на кухні, коли до неї зайшов чоловік. – Мама дзвонила, щось там в неї сталося, я не зрозумів, – почав Віктор. – Я поїду подивлюся. – Звісно, коханий, – усміхнулася Алла. Через годину Віктор стояв на порозі квартири мами. – Проходь. У кімнаті тобі подарунок лежить, – з порога сказала мама. – Який ще подарунок? – здивувався чоловік, але пройшов у кімнату і застиг. На ліжку лежав малюк. – Мамо, звідки в тебе дитина, – вигукнув Віктор. – А це твій син, – спокійно сказала жінка. – Як син? – Віктор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

Віктор обережно вкрив сина ковдрою, зітхнув і подивився у вікно. Скоро Новий рік. У світлі ліхтаря, снігові пластівці, ліниво та зачаровано, опускалися на землю, покриваючи білою ковдрою дерева, тротуар, лавки. З кухні долинав приглушений спів мами. Віктор усміхнувся. Він вже…

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що трапилося?! – стривожено запитав він. – Тату, як ти міг?! – з порога почала дівчина. – Ти навіщо все це для мене влаштував? Я ж тебе бачила з тією жінкою! Максим так і застиг від несподіванки, не знаючи, що робити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що трапилося?! – стривожено запитав він. – Тату, як ти міг?! – з порога почала дівчина. – Ти навіщо все це для мене влаштував? Я ж тебе бачила з тією жінкою! Максим так і застиг від несподіванки, не знаючи, що робити

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що…

Віктор підпрацьовував на свята Миколаєм. Він підійшов до чергової квартири й натиснув кнопку дзвінка. На порозі зʼявилася гарна молода матуся. – Здрастуйте, – сказав Віктор. – Подарунок синові приготували? – Так, – кивнула жінка. – Проходьте… У коридорі вона дала йому коробку, мабуть, з машинкою. Миколай поважно зайшов у кімнату й побачив п’ятирічного хлопчика. – Ну, здрастуй, Сергійку! – сказав він. – Чи чекав ти на мене? Раптом Віктор помітив, що хлопчик дивиться зовсім не на нього, а у бік коридору. – А де ж те, що я просив для мами?! – запитав хлопець. Віктор розгублено застиг посеред кімнати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор підпрацьовував на свята Миколаєм. Він підійшов до чергової квартири й натиснув кнопку дзвінка. На порозі зʼявилася гарна молода матуся. – Здрастуйте, – сказав Віктор. – Подарунок синові приготували? – Так, – кивнула жінка. – Проходьте… У коридорі вона дала йому коробку, мабуть, з машинкою. Миколай поважно зайшов у кімнату й побачив п’ятирічного хлопчика. – Ну, здрастуй, Сергійку! – сказав він. – Чи чекав ти на мене? Раптом Віктор помітив, що хлопчик дивиться зовсім не на нього, а у бік коридору. – А де ж те, що я просив для мами?! – запитав хлопець. Віктор розгублено застиг посеред кімнати

Віктор уже кілька років підпрацьовував на свята Миколаєм. Того дня у нього було багато замовлень. У важкій синій шубі до підлоги, з білою бородою і в шапці, він підходив до останньої за списком квартири з однією тільки думкою – скоріше…

Марія поверталася додому з відпустки. Жінка була вже в своєму під’їзді, як раптом зустріла сусідку. – Марія, привіт! Як відпочила? – сказала Тамара Петрівна. – Доброго дня. Добре відпочила, – усміхнулася Марія. – Слухай, тут до тебе приходила якась схвильована жінка, – почала сусідка. – Тебе не застала вдома, то вона листа мені залишила і просила передати особисто до рук. – Якого ще листа? – здивувалася Марія. – Ось, тримай, – Тамара простягла конверт Марії. – Дякую, – сказала Марія і зайшла в квартиру. Марія залишила сумки в коридорі, зайшла в вітальню, сіла на дива, відкрила листа і застигла від прочитаного

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія поверталася додому з відпустки. Жінка була вже в своєму під’їзді, як раптом зустріла сусідку. – Марія, привіт! Як відпочила? – сказала Тамара Петрівна. – Доброго дня. Добре відпочила, – усміхнулася Марія. – Слухай, тут до тебе приходила якась схвильована жінка, – почала сусідка. – Тебе не застала вдома, то вона листа мені залишила і просила передати особисто до рук. – Якого ще листа? – здивувалася Марія. – Ось, тримай, – Тамара простягла конверт Марії. – Дякую, – сказала Марія і зайшла в квартиру. Марія залишила сумки в коридорі, зайшла в вітальню, сіла на дива, відкрила листа і застигла від прочитаного

– Не треба за мною ходити! Залишіть мене у спокої! – говорила Марія Сергіївна, поспішаючи на ланч, своєму колезі, який несподівано став надавати їй знаки уваги. Він був не перший претендент на її руку та серце, особливо з того часу,…

Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – мама знизала плечима і пішла відкривати двері. Повернулася вона не одна а з «гостями». Юля глянула на людей, які увійшли у кімнату і не повірила своїм очам

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – мама знизала плечима і пішла відкривати двері. Повернулася вона не одна а з «гостями». Юля глянула на людей, які увійшли у кімнату і не повірила своїм очам

Юля мовчки і навіть з деякою тугою дивилася у вікно автобуса, що ніс її далеко від рідних місць. На колінах у неї стояла велика картата сумка, яку вона міцно притискала до себе. Дівчина взяла з собою тільки все необхідне, але…

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка залишила всі справи та пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, я ваш сусід, з п’ятого поверху, – сказав гість, коли Марина відкрила двері. – Доброго дня, – привіталася у відповідь Марина. – Вам щось потрібно? – Тут така справа…Ось це вам, – сказав чоловік і простяг пакет. – Що це? – здивувалася Марина. – Беріть. Я знаю, що вам це потрібно, – сказав сусід. Марина взяла пакет, заглянула в нього і застигла. – Дякую, – тихо сказала Марина і сльози покотилися з її очей

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка залишила всі справи та пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, я ваш сусід, з п’ятого поверху, – сказав гість, коли Марина відкрила двері. – Доброго дня, – привіталася у відповідь Марина. – Вам щось потрібно? – Тут така справа…Ось це вам, – сказав чоловік і простяг пакет. – Що це? – здивувалася Марина. – Беріть. Я знаю, що вам це потрібно, – сказав сусід. Марина взяла пакет, заглянула в нього і застигла. – Дякую, – тихо сказала Марина і сльози покотилися з її очей

Марина засміялася крізь сльози. Смішно, вона ніколи б і не подумала, що литиме сльози через те, що пропало три картоплини. Може, підморожені були, може, одразу купила такі, але результат один – у відро для сміття. І краще викинути на смітник,…

Повернутись вверх