Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 110

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Марина їхала до батька в гості. Микола жив з новою дружиною Ніною на іншому кінці міста. Дівчина подзвонила у двері. – Тату, йдемо погуляємо, – запропонувала вона з порога. Тато зрадів, взяв куртку і почав одягатися. – Куди зібрався, – вийшла з кімнати Ніна. – Ми прогуляємось, – відповів чоловік. – То ти їй не сказав? – запитала жінка. – Що не сказав? – здивувалася Марина. – Він тобі не тато! Запитай у своєї матусі, де твій тато, – раптом сказала Ніна. Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина їхала до батька в гості. Микола жив з новою дружиною Ніною на іншому кінці міста. Дівчина подзвонила у двері. – Тату, йдемо погуляємо, – запропонувала вона з порога. Тато зрадів, взяв куртку і почав одягатися. – Куди зібрався, – вийшла з кімнати Ніна. – Ми прогуляємось, – відповів чоловік. – То ти їй не сказав? – запитала жінка. – Що не сказав? – здивувалася Марина. – Він тобі не тато! Запитай у своєї матусі, де твій тато, – раптом сказала Ніна. Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи

Марина їхала щаслива, у трамваї номер вісім. Тепер вона завжди бачитиме тата, ура! Мама сказала, що тато переїхав до їхнього міста, до бабусиної квартири, Марина це почула ненароком. Бабусі не стало давно, квартира була порожня. Марина погано пам’ятає бабусю, вона…

Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті

Жила Катя як багато інших жінок. Не багато, але й не бідували. Вже 15 років, як Катя була заміжня, мала трьох дітей і часом навіть була щаслива. Чому часом? Тому що не вистачало Каті ніжності та уваги. Не бачила вона…

– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини 

-Мамо, ну чому ти Соню з Ірочкою не покликала вареники ліпити? Ну невже крім мене нікого немає? Не чоловіче це діло! – Нарікав син, загортаючи тісто. -Іринка, маленька ще, нехай з дівчатами пограє – побігає. Наліпиться ще за своє життя!…

Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз

Є жінки, яким долею визначено бути самотніми. Саме до них відносила себе Олена. Зникає село. Раніше було галасливо, весело, працювали на полях трактори та комбайни, шуміли, гули. Вечорами біля клубу молодь збиралася, співали пісні, витанцьовували, закохувалися, одружувалися. Надворі дзвеніли дитячі…

Вже стемніло, як раптом відчинилися двері і в квартиру зайшла втомлена Віра Сергіївна. Вона скинула туфлі, поставила в коридорі пакети з покупками і важко сіла на диван. – Чому так довго? – запитав її чоловік. – А як ти хотів? – округлила очі Віра. – Я тобі зараз все покажу. Жінка скочила з дивана, притягла пакети і з загадковим виглядом глянула на чоловіка. – Та-дам! – Віра урочисто вийняла першу коробку. Василь не розумів, що це таке відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вже стемніло, як раптом відчинилися двері і в квартиру зайшла втомлена Віра Сергіївна. Вона скинула туфлі, поставила в коридорі пакети з покупками і важко сіла на диван. – Чому так довго? – запитав її чоловік. – А як ти хотів? – округлила очі Віра. – Я тобі зараз все покажу. Жінка скочила з дивана, притягла пакети і з загадковим виглядом глянула на чоловіка. – Та-дам! – Віра урочисто вийняла першу коробку. Василь не розумів, що це таке відбувається

Запрошення від друзів на новосілля для Віри Сергіївни не було несподіванкою. Її давня приятелька Люся з чоловіком давно всі вуха продзижчали: -Закінчимо ремонт у новій квартирі і відсвяткуємо новосілля! Але ремонт не закінчувався. То грошей не було, то бажання. Розмови…

Олена переїхала у власну квартиру, яку нещодавно купила. Вона зробила ремонт, запросила подругу на новосілля. Дівчата трохи посиділи, і Олена вирішила провести Катю. Вони вийшли з квартири, як раптом помітили якусь жінку, яка сиділа на сходах і їла бутерброд. – А Ви хто? – запитали дівчата. – Я? – жінка трохи зам’ялася. – Я Ірина Борисівна. – Ви ж колишня господиня квартири! – здивувалася Олена. – Що ви тут робите? – Розумієте дівчата, – почала Ірина і заплакала. Олена з Катею переглянулися, нічого не розуміючи 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена переїхала у власну квартиру, яку нещодавно купила. Вона зробила ремонт, запросила подругу на новосілля. Дівчата трохи посиділи, і Олена вирішила провести Катю. Вони вийшли з квартири, як раптом помітили якусь жінку, яка сиділа на сходах і їла бутерброд. – А Ви хто? – запитали дівчата. – Я? – жінка трохи зам’ялася. – Я Ірина Борисівна. – Ви ж колишня господиня квартири! – здивувалася Олена. – Що ви тут робите? – Розумієте дівчата, – почала Ірина і заплакала. Олена з Катею переглянулися, нічого не розуміючи 

Олена співала від щастя, ще б пак! У неї є квартира, своя квартира, без господині, що вимикає світло в одинадцять, що стоїть над душею і вимикає газ під киплячою каструлею. Не дозволяє користуватися феном і випрямлячем для волосся, щоб «не…

Олена з дочкою приїхали в село до тітки. Тітка Наталка, зраділа, накрила стіл. – Надю, їж ягідки. Я зранку зібрала, доки сусіди ще спали, – сказала тітка. – Не хочу, – відмовилася дівчинка. Олена здивувалася – дочка ніколи не відмовлялася від ягід. Потім глянула і все зрозуміла. – Вони ж ще зелені, – здивувалася Олена. – А ви з цукром, — запропонувала тітка. – А навіщо ти обірвала зелені ягоди. І до чого тут сусіди? – не розуміла нічого Олена. – Ось у сусідах і вся причина, – сумно сказала тітка 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з дочкою приїхали в село до тітки. Тітка Наталка, зраділа, накрила стіл. – Надю, їж ягідки. Я зранку зібрала, доки сусіди ще спали, – сказала тітка. – Не хочу, – відмовилася дівчинка. Олена здивувалася – дочка ніколи не відмовлялася від ягід. Потім глянула і все зрозуміла. – Вони ж ще зелені, – здивувалася Олена. – А ви з цукром, — запропонувала тітка. – А навіщо ти обірвала зелені ягоди. І до чого тут сусіди? – не розуміла нічого Олена. – Ось у сусідах і вся причина, – сумно сказала тітка 

Цілий рік Олена мріяла про відпустку. Ось настане літо, і вона разом із донькою вирушить погостювати до тітки Наталки, батьковій рідній сестрі. Тітка Наталя жила у мальовничому селі. Поруч ліс, річка. Повітря таке свіже. Ночами солов’ї співають. Але відпустка ледь…

Олексій прийшов додому пізно. Цілу ніч його не було вдома. Дружина зустріла його заплакана. – Чому ти не подзвонив? – запитала вона. – Не міг. Вибач, – Олексій пройшов на кухню, зробив каву і сів за стіл. І що казати, як пояснити те, що з ним сталося за цю ніч? Хіба Люся зрозуміє? Дружина сіла навпроти, але ні про що не питала, чекала. Олексій витяг з кишені білий аркуш із номером телефону і акуратно розгладив його. Люся миттю глянула і, побачивши, що там написано все зрозуміла

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій прийшов додому пізно. Цілу ніч його не було вдома. Дружина зустріла його заплакана. – Чому ти не подзвонив? – запитала вона. – Не міг. Вибач, – Олексій пройшов на кухню, зробив каву і сів за стіл. І що казати, як пояснити те, що з ним сталося за цю ніч? Хіба Люся зрозуміє? Дружина сіла навпроти, але ні про що не питала, чекала. Олексій витяг з кишені білий аркуш із номером телефону і акуратно розгладив його. Люся миттю глянула і, побачивши, що там написано все зрозуміла

Робочий тиждень добіг кінця. Олексій Петрович вийшов із офісу і замкнув двері на замки. Весняний день йшов до вечора. Олексій передчував смачну вечерю у родинному колі, потім розмову з дітьми й обговорення планів на вихідні з його турботливою дружиною Люсею….

Тамара поспішала в сільський магазин по продукти. По дорозі вона зі всіма віталася: – Будьте здоровенькі! І вам усього хорошого, та багатства побільше! Їй у відповідь сусіди та знайомі теж бажали добра, а деякі говорили: – Петрівна, ви прямо розцвіли! Невже заміж зібралися? Такі питання бентежили літню жінку, але з іншого боку, їй було дуже приємно слухати компліменти. Раптом Тамара помітила біля магазину свою сусідку Валентину. Її настрій миттєво зник. Було видно, що та з нетерпінням чекає на неї

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара поспішала в сільський магазин по продукти. По дорозі вона зі всіма віталася: – Будьте здоровенькі! І вам усього хорошого, та багатства побільше! Їй у відповідь сусіди та знайомі теж бажали добра, а деякі говорили: – Петрівна, ви прямо розцвіли! Невже заміж зібралися? Такі питання бентежили літню жінку, але з іншого боку, їй було дуже приємно слухати компліменти. Раптом Тамара помітила біля магазину свою сусідку Валентину. Її настрій миттєво зник. Було видно, що та з нетерпінням чекає на неї

Тамара Петрівна поспішала в сільський магазин по продукти. По дорозі вона за сільським звичаєм наліво і направо роздавала побажання здоров’я: -Будьте здоровенькі! І вам усього доброго, та багатства побільше! Їй у відповідь сусіди та просто знайомі теж бажали добра, а…

Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

Обуренню Віри не було меж! -А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а…

Повернутись вверх