Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 108

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Марічка з сином приїхала в гості до своєї сестри Ліди. Приїхала без попередження. Сестра давно перебралася в інше місто і від неї не було жодної звістки. Марічка піднялася на третій поверх, до тієї квартири, де жила її Ліда. Приклавши вухо до дверей, Марічка довго слухала, але так нічого й не почула. Тиша стояла така, наче вдома й не було нікого. Марічка тихенько постукала раз, другий і навіть не повірила спочатку, коли двері відчинилися. Побачивши сестру, вона ахнула і прикрила рота рукою. – О, Боже! Лідочко… – тільки й сказала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марічка з сином приїхала в гості до своєї сестри Ліди. Приїхала без попередження. Сестра давно перебралася в інше місто і від неї не було жодної звістки. Марічка піднялася на третій поверх, до тієї квартири, де жила її Ліда. Приклавши вухо до дверей, Марічка довго слухала, але так нічого й не почула. Тиша стояла така, наче вдома й не було нікого. Марічка тихенько постукала раз, другий і навіть не повірила спочатку, коли двері відчинилися. Побачивши сестру, вона ахнула і прикрила рота рукою. – О, Боже! Лідочко… – тільки й сказала вона

-Ох, Марічко, ну до чого ж ти недолуга! Хіба так можна? Та будь-яка знає, що спочатку в ЗАГС, а потім уже дитина, а ти? – Ліда обурювалася, прасуючи пелюшки. – Послав же Бог сестру! Марічка мовчки посміхаючись, тримала на руках…

Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

Юля прокинулася від якогось дивного звука. -Володя! – голосно гукнула вона, не розплющуючи очей. Через хвилину в її кімнату забіг маленький син: -Що, мамо?! -Що вона там плаче? Я спати хочу. Іди, заспокой її! Син побіг, а Юлія лягла на…

Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

Є люди, яким не подобається осінь. Хмарне небо, часті дощі, вогкий вітер і сіра природа навколо. А ось Дарині дуже подобається, особливо кінець вересня, золота осінь. Дарині п’ятдесят років. Їй навіть не віриться, якщо не вимовляти цифри, вона й не…

Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

– Ти зрозумій, Вітя, не потрібна нам міська, – застерігала внука бабуся Валя, посуваючи ближче рум’яні пиріжки. – Ти їж, їж, напрацювався, помічник! І тобі міська не потрібна, адже ти сам подумай! Ну хіба вона зможе за чоловіком доглядати? Ти…

Алла зайшла на кухню з важкими пакетами продуктів. У мийці височіла гора посуду, стіл не прибраний ще зі сніданку… Було зрозуміло, що Катя, дочка Алли, знову нічого не робила. Всі домашні справи і виховання дітей вона зіпхнула матері. Алла почала наводити лад на кухні і готувати вечерю. Невдовзі прийшла й Катя. – Мамо, знаєш, що ми подумали. Дітей треба звозити на море, а скільки Роман заробляє ти сама знаєш. Так от, позич нам грошей? Тобі ж вони і так ні до чого! Алла не повірила своїм вухам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла зайшла на кухню з важкими пакетами продуктів. У мийці височіла гора посуду, стіл не прибраний ще зі сніданку… Було зрозуміло, що Катя, дочка Алли, знову нічого не робила. Всі домашні справи і виховання дітей вона зіпхнула матері. Алла почала наводити лад на кухні і готувати вечерю. Невдовзі прийшла й Катя. – Мамо, знаєш, що ми подумали. Дітей треба звозити на море, а скільки Роман заробляє ти сама знаєш. Так от, позич нам грошей? Тобі ж вони і так ні до чого! Алла не повірила своїм вухам

Алла Вікторівна задумливо ходила по великому магазину. Перед собою вона котила візок майже повністю заповнений продуктами. Погляд Алли Вікторівни зупинився на полиці із зефіром, і раптом її втомлене обличчя осяяла посмішка. Згадався Степан, сусід по дачі, який, коли вона приїжджала…

Катя діставала з сумки привезені мамі подарунки і клала все на стіл. Гарну хустку, яскравий халат, кофтинку й спідницю. – Я виходжу заміж, – сказала Катя. – Весілля через три місяці. Ми встигнемо зробити тобі закордонний паспорт, – сказала Катя. – Стара я по закордонах роз’їжджати! Не поїду нікуди, – заявила мати. Катя ображено замовкла. Раптом у двері подзвонили, і мати пішла відчиняти. Катя чула тихі голоси, один із яких був явно чоловічим. – Сусідка заходила, – збрехала мати, коли повернулася. – Мамо, не треба соромитися! Я все розумію, – сказала Катя. Мати застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя діставала з сумки привезені мамі подарунки і клала все на стіл. Гарну хустку, яскравий халат, кофтинку й спідницю. – Я виходжу заміж, – сказала Катя. – Весілля через три місяці. Ми встигнемо зробити тобі закордонний паспорт, – сказала Катя. – Стара я по закордонах роз’їжджати! Не поїду нікуди, – заявила мати. Катя ображено замовкла. Раптом у двері подзвонили, і мати пішла відчиняти. Катя чула тихі голоси, один із яких був явно чоловічим. – Сусідка заходила, – збрехала мати, коли повернулася. – Мамо, не треба соромитися! Я все розумію, – сказала Катя. Мати застигла від здивування

Катя зійшла з поїзда на вокзалі рідного міста. Той самий старий асфальт, місцями з великими ямками. У дощ вони наповнювалися водою – не пройти, не проїхати. Ямки стали ще більшими. Катя хотіла піти пішки, але потім передумала. То в одному,…

– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор дружині. – Пам’ятаю, – відповіла Галя. – Ще сестра моя Олена приїде допомогти, – сказав Віктор. Приїхавши зранку в село, Вітя з Галею одразу пішли в садок. Олена залишилася з мамою. Вони зібрали більшу половину вишень, але Олена так і не з’явилася. Віктор вирішив покликати сестру. Чоловік підійшов до будинку, двері були відкриті, Олена з мамою про щось розмовляли. Віктор прислухався до розмови і ахнув

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор дружині. – Пам’ятаю, – відповіла Галя. – Ще сестра моя Олена приїде допомогти, – сказав Віктор. Приїхавши зранку в село, Вітя з Галею одразу пішли в садок. Олена залишилася з мамою. Вони зібрали більшу половину вишень, але Олена так і не з’явилася. Віктор вирішив покликати сестру. Чоловік підійшов до будинку, двері були відкриті, Олена з мамою про щось розмовляли. Віктор прислухався до розмови і ахнув

– Кохана, ти не забула, ми завтра до мами їдемо, треба вишні зібрати, – нагадав Віктор своїй дружині. Мама Віктора жила в селі, за годину їзди від міста. Невелике господарство, ділянка, сад із фруктовими деревами – скрізь потрібна була допомога. …

Юля приїхала в гості до батька. Жив він у брата з дружиною. – А пам’ятаєш, тату, діжка у нас була така стара в селі, у ній рибку ще тримали? – раптом запитала Юля. – Пам’ятаю, дочко, пам’ятаю. – Забрав хтось її, – тихо зітхнула дочка. Ігор обернувся і здивовано глянув на сестру. – А ти звідки знаєш, що немає діжки? – А я додому сьогодні вранці прийшла, а діжки нема! Я ж будинок батька викупила назад. Збирайся, тату, додому поїдеш! Батько сів на диван і заплакав. Ігор і Зоя застигли від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля приїхала в гості до батька. Жив він у брата з дружиною. – А пам’ятаєш, тату, діжка у нас була така стара в селі, у ній рибку ще тримали? – раптом запитала Юля. – Пам’ятаю, дочко, пам’ятаю. – Забрав хтось її, – тихо зітхнула дочка. Ігор обернувся і здивовано глянув на сестру. – А ти звідки знаєш, що немає діжки? – А я додому сьогодні вранці прийшла, а діжки нема! Я ж будинок батька викупила назад. Збирайся, тату, додому поїдеш! Батько сів на диван і заплакав. Ігор і Зоя застигли від здивування

-Будинок, синку, давай продамо. Ви не хочете на околиці жити, а мені його доглчдати важко стало, – сказав дід Петро. Старий приїхав до сина пізно ввечері на серйозну розмову. Усі сиділи у вітальні. Батько сів на диван, навпроти сина з…

Вже було пізно, а Ольга ніяк не могла заснути. Вона довго крутилася в ліжку, а потім вирішила піти на кухню попити води. Раптом почувся стукіт у двері. Ольга застигла від здивування. У цей час ніяких гостей у неї не було. Вона накинула халат і пішла відчиняти. На порозі стояла сусідська дівчинка Ганнуся з братиком Миколкою. – Доброго вечора, Ганно. Ви чому не вдома? Щось трапилося? – розгубилась Ольга. – Тітко Оля, здається мама… Вона там… Ольга побігла до будинку сусідів. Жінка увійшла в спальню і ахнула

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вже було пізно, а Ольга ніяк не могла заснути. Вона довго крутилася в ліжку, а потім вирішила піти на кухню попити води. Раптом почувся стукіт у двері. Ольга застигла від здивування. У цей час ніяких гостей у неї не було. Вона накинула халат і пішла відчиняти. На порозі стояла сусідська дівчинка Ганнуся з братиком Миколкою. – Доброго вечора, Ганно. Ви чому не вдома? Щось трапилося? – розгубилась Ольга. – Тітко Оля, здається мама… Вона там… Ольга побігла до будинку сусідів. Жінка увійшла в спальню і ахнула

Оля жила звичайним життям самотньої жінки. Мала будинок, невелике господарство, непогану для села роботу, а от родини не мала. Не склалось… Заміж вона виходила і навіть встигла розлучитися, але дітей у тому шлюбі у неї не було. Хоча вона і…

– Зіна! Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти, – Зіна зітхнула, і сіла на ліжку. – Чого гукаєш? Тут я! – вигукнула вона у відповідь. Двері в сінях відчинилися, сусідка зайшла в кімнату Зіни. – Ти чого така стривожена? – Зіна здивовано, подивилася на Василину. – Ой, Зіна, тут таке біда… Така біда…, – повторювала сусідка. – Яка біда? – Зіна аж підвелася з ліжка, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Зіна! Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти, – Зіна зітхнула, і сіла на ліжку. – Чого гукаєш? Тут я! – вигукнула вона у відповідь. Двері в сінях відчинилися, сусідка зайшла в кімнату Зіни. – Ти чого така стривожена? – Зіна здивовано, подивилася на Василину. – Ой, Зіна, тут таке біда… Така біда…, – повторювала сусідка. – Яка біда? – Зіна аж підвелася з ліжка, нічого не розуміючи

– Зіна! Чуєш? Ти де? – долинав з подвір’я голос сусідки Василини, і Зіна скривилася. – Тільки її не вистачало! І головне, коли? – подумала Зіна, коли вже все вирішила і лягла, щоб спокійно піти.  А що? Час вже! Вісімдесят…

Повернутись вверх