Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Віктор з матірʼю під’їхали до його будинку. Вони піднялися на поверх і тихенько зайшли в квартиру. Діти Віктора спали в кімнаті, а його дружина Ольга заснула на кухні, сидячи за столом. На столі стояли страви – запечена картопля у сметані з часником, гриби з духовки з сиром, відбивні в паніруванні і два салатики. Віктор гірко зітхнув і обережно підняв Ольгу на руки. — Кохана, я такого наговорив.., – тільки й сказав він. В ту ж мить Ольга прокинулася й не зрозуміла, що відбувається

– Не зрозумів! Я що мало заробляю? Не могла привести себе до ладу? — Не могла, Вітю. Андрійко заслаб. — Я людина дії, а ти людина лінощів! Все, це кінець, Олю. Я так більше не збираюся жити. Тобі взагалі все…

Марина завела корову на луг, і майже бігцем повернулася додому. – Що сталося? – захвилювалася свекруха. – На тобі обличчя нема. – Нічого, все добре! Все просто чудово, – єхидно сказала Марина. – Доню, заспокойся і все мені розкажи, – Віра підійшла до невістки і ніжно її обійняла. – Я вела корову на луг, і дещо випадково почула, про що перешіптувалися сусідки, – почала Марина. – І я вирішила розлучитися з Віктором, а сама заберу сина і переїду до мами! Віра застигла почувши таке. – Що ж ти там почула, доню? – здивувалася свекруха, нічого не розуміючи

-У Маринки то чоловік зовсім сором втратив, – шепотілися жінки біля околиці, коли рано-вранці виганяли чергу.  Марина вдала, що нічого не чує. Їй здавалося, що ті спеціально шушукалися голосно, щоб вона почула. Настав день: літній, ясний. Погода була чудова, безвітряна….

Вероніка зібрала валізи і присіла на ліжку перед дорогою. – Зарядку від телефону взяла? – запитав Микола, увійшовши в спальню. – Все взяла, – усміхнулася дружина. –  Добре. Давай я тебе на вокзал підвезу, – запропонував він. – Я сама доберуся, у тебе ж важливі справи на роботі, – Вероніка поцілувала на прощання Миколу, взяла валізи і вирушила в дорогу. Микола також поїхав на роботу. Чоловік повернувся додому пізно, зайшов на кухню і застиг, побачивши дружину. – Ти чому не поїхала? – захвилювався він. Вероніка мовчала. – Кохана, на тобі обличчя нема! Що сталося? – здивувався Микола, не розуміючи, що відбувається

Усі вважали Вероніку щасливою. Люблячий чоловік працює у будівельній компанії та добре заробляє. Квартира, машина, відпустка на море, щорічні поїздки до Праги та Дубаї. Так, пристрасті давно стихли. Рівні передбачувані стосунки, без сварок та потрясінь. Син навчається у дев’ятому класі,…

Ольга накрутила голубців, посмажила котлет. Сьогодні донька приведе нареченого, знайомитися. У двері подзвонили. Ольга відкрила і побачила Світлану з молодим чоловіком. – Мамо, це Андрій. Мій наречений, – весело сказала Світлана. – Ольга! Дуже приємно, – сказала мама. – Ходімо за стіл. Всі сіли за стіл. – Мамо, там потрібно голубці підігріти. Ходімо на кухню, – раптом сказала за столом Світлана. Ольга з донькою вийшла на кухню. – Мамо. Що ти собі дозволяєш?! – вигукнула Ольга. – Ти про що доню! – не зрозуміла мама. – Не прикидайся! Я все бачила! – сказала Світлана. Ольга здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Ольга викладала в університеті. Одна виховувала доньку студентку. Дочку вона народила рано у 18 років. Поки навчалася батьки допомагали, а потім і сама. У свої неповні сорок років виглядала просто чудово. Студенти на неї навіть зазиралися. А коли поруч із…

Катя схвильовано взяла телефон і набрала номер батька. – Тату, ти де? Розмова є, – сказала вона. – Щось термінове. Я у бабусі. Приходь, якраз до обіду встигнеш, – відповів батько. Катя швидко зібралася та побігла, не розбираючи дороги. У бабусі, почала було тараторити: – Тату, я навіть не знаю, як тобі це розповісти. – З всіма все добре? – захвилювався батько. – Так, але…, – почала Катя і зупинилася. – До мене приходила одна жінка. Батько застиг почувши це, чоловік одразу все зрозумів

Вона ось так просто прийшла і сказала: – Привіт, Катю, я твоя мама. Лише двадцять років минуло, і вона з’явилася. Катя зачинила перед нею двері. Мати ще щось вигукувала за дверима, але Катя навмисне пішла на балкон, щоб не чути….

Яна варила борщ, коли почула дивні звуки із спальні. Жінка витерла руки і пішла у подивитися.  – Олег, що ти робиш? – здивувалася дружина, коли побачила, що чоловік активно збирає свої речі в сумки. – Дістала ти мене! Я йду від тебе! – вигукнув Олег. – Коханий, чому? Що я такого зробила? – Яна аж присіла на ліжко. – Що зробила? А ти у мами і батька свого запитай! – раптом сказав Олег. – Ти про що? До чого тут мої батьки? – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Дістала ти мене! І мама твоя мене дістала! І твій батько. І кіт. Все дістало, – невдоволено бурчав Олег, збираючи свої речі. – Додому вже не хочеться приходити, щоб вас не бачити! – Ну, так не приходь, – спокійно…

Світлана повернулася з роботи додому. – Коханий, я вдома, – гукнула жінка з порогу. – Я продуктів купила, віднеси пакети на кухню. Відповіді не було. – Андрію! – вигукнула Свілана. Але і тут відповіді не було. Жінка пройшлася по кімнатах, чоловіка ніде не було. – Та що ж це таке? В цей час він зазвичай вдома, – подумала Світлана, взяла телефон і набрала номер Андрія. Абонент не відповідав. – Може сталося щось? – почала хвилюватися жінка і важко опустилася на диван. Раптом на журнальному столику вона помітила якийсь листочок. Світлана взяла його, переглянула і застигла на місці

Повернувшись з роботи додому Світлана не виявила там речей свого чоловіка. А у кімнаті на журнальному столику, лежала записка. «Світлано, пробач мені, але я повинен піти від тебе» Ось це слово – повинен і пояснювало суть вчинку коханої людини. П’ять…

Марія прийшла додому і сіла чекати чоловіка з роботи. Микола зайшов у хату. Марія якось дивно глянула на чоловіка, зібралася з духом і раптом запитала: – А ти знаєш, Миколо, що Антоніна вагітна? Микола глянув на дружину якимось загадковим поглядом так, що Марії аж не по собі стало. – І що? – нарешті сказав чоловік. – Та нічого… – відповіла Марія. – Від кого це цікаво дитина? – А тобі не все одно, Марійко? – нервово запитав Микола. – А тобі? – перепитала вона. Микола раптом різко розвернувся і вискочив на подвірʼя. Марія не знала, що й думати

Микола щойно повернувся з поля, вмився і чекав дружину. Марія була вчителькою у їхній сільській школі й іноді затримувалася після уроків. Це не оплачувалася, але така вже вона, жаліслива… Дивиться Микола у вікно, а по подвір’ю дружина йде з якоюсь…

Аліна вже дві години крутилася на кухні – готувала голубці й печеню. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі з сумками в руках стояла її свекруха Ольга Миколаївна. – Ось, любі мої, – сказала свекруха. – Наготувала вам все, та ще й привезла! Їжте на здоров’я! Свекруха по-хазяйськи зайшла на кухню, дістала тарілки, налила з баночки борщ і поставила грітися в мікрохвильовку. Вона дістала хліб і ще й салат у пластиковому лотку. – Все, як ти звик, синку, їж! – усміхалася Ольга Миколаївна. Аліна так і застигла з кришкою від каструлі в руці

– Аліночко, а я допомогти приїхала, – сказала свекруха, переодягаючись у халатик, який вона взяла з собою. Аліна розгублено відступила вглиб квартири під натиском Ольги Миколаївни. Здавалося, свекруха заповнила собою весь простір крихітного коридору. Чоловік Андрій ще спав. Годинник показував…

У Марти з Михайлом було весілля. Вони одягли один одному обручки і стали чоловіком та дружиною. Після того Марта вирішила піти в парк пофотографуватися. – Давайте я вас на каруселі сфотографую, – сказав фотограф. Михайло допоміг Марті сісти, і сів сам. Подруга нареченої Ірина стояла поряд. Карусель закрутилася. Марта й Михайло тяглися один до одного руками. Фотограф клацав фотоапаратом. – Мамо, дивись, наречена на білому коні, як у казці! – раптом вигукнула поруч маленька дівчинка. Ірина глянула на Марту й застигла від несподіваної здогадки

– Ну що ти дуєшся на мене? Ось побачиш, тобі там сподобається. Море, пляж, сонце… – говорила Ірина і неспокійно ловила погляд дочки. Але Оля вперто відверталася до вікна, за яким тяглися безкраї поля. Паралельно залізницею йшла траса, якою мчали…

Повернутись вверх