Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Марія вклала волосся на голові, взяла кошик із яйцями, і пішла до сусіда Петровича. Жінка підійшла до будинку. На ґанку сидів молодий чоловік у картатій сорочці. – Здрастуйте, а тут живе Петрович? – запитала Марія. – Моя бабуся попросила ножі наточити. – Здрастуйте, – сказав чоловік. – Проходьте, все зробимо! – Вибачте, а сам Петрович де? – здивувалась Марія. – Так я і є Петрович! – раптом сказав чоловік. – А бабуся сказала, що він дід… – застигла Марія. Чоловік раптом якось дивно глянув на неї. – Був я дідом, – сказав він. – Але нещодавно я відкрив одну таємницю… Марія застигла від здивування

Добре влітку на селі… Півні співають вранці, а іноді і вдень, голосять. В одних сусідів чути поросяток, а в інших дружина на всю вулицю вичитує чоловікові за вчорашні веселощі. Весело… Марія відпочивала в бабусі. Взяла невелику відпустку на роботі. У…

Ольга Іванівна вирішила відвідати сина. Вчора до неї подзвонив Віктор і розповів про те, що влаштувала невістка. – Ну я їй висловлю, що я про це все думаю. Навчу, як правильно жити! – думала дорогою жінка. Ольга подзвонила у двері кваритири сина. – Мама? – здивувався Віктор, побачивши свою матір на порозі. – Так, – усміхнулася вона. – Ось в гості вирішила заїхати. – Проходь, – невпевнено сказав син. Ольга Іванівна пройшла в  квартиру сина та невістки, пройшлася кімнатами і застигла від побаченого

Ранок, як завжди, видався метушливий. Віка приготувала сніданок, розбудила Вірочку. Чоловік приймав ванну, довелося вмивати доньку на кухні. Випадково рушником змахнула зі столу чашку. На шум прибіг чоловік. Віка попросила потримати на руках Вірочку, а сама почала збирати уламки з…

Тетяна з Михайлом на вихідних приймали гостей. Вони вирішили посидіти в компанії друзів і родичів. Тетяна накрила гарний стіл. Всі вже порозсідалися, як раптом у залу забігла їхня донька Настя. – Значить так, любі батьки! – з порога вигукнула вона. – А особливо мій улюблений татусю! Завтра ми їдемо в село до батьків Максима! – Яке ще село?! – вискочив зі столу Михайло. – Вони чекають, – сказала Настя. – А якщо хтось впреться, я поїду жити до Максима! Настя вискочила з квартири, голосно гримнувши дверима. Батьки й гості роти порозкривали від несподіванки

– Я що, донечку свою виховував і плекав, щоб казна–кому її віддати?! Свою ластівочку, пташечку мою ненаглядну?! Та прямо зараз! Ага, чекайте! – галасував Михайло. …У Тетяни було троє синів і одна дочка. Сини давно мають свої сім’ї і живуть…

Світлана весь день провела біля плити, зварила холодець, зробила декілька салатів, запекла свою фірмову курочку. Сьогодні у її чоловіка Ігоря день народження. Світлана накрила чудовий стіл, і ближче вечора почали приходити перші гості. Всі вітали Ігоря, дарували подарунки. – Ой Світлано, як все смачно! – нахвалювали присутні страви господині. Святкування підійшло до кінця, за столом залишилися тільки мама Світлани та її сестра Олена. Ігор та Світлана вийшли провести останніх гостей, а коли повернулися, то застигли від побаченої картини

– Ні, ну ти молодець, сестричка! Живеш і ні про що не думаєш. Нічого, що ми тут чекаємо на твою допомогу? – сказала в слухавку Олена. -В сенсі? – не зрозуміла Світлана. -В прямому! У тебе скільки дітей? Першу тільки…

Марина відкрила квартиру своїм ключем, поставила сумки на пуф. Рамтом жінка зрозуміла, що її чоловік у квартирі не один. На підлозі у коридорі вона виявила жіночі туфлі. – Дивно, що це за гості у нас? – здивувалася вона. Марина зняла пальто і вирушила на кухню, звідки вже долинав заливистий жіночий сміх. Марина відкрила двері на кухню і застигла від здивування. – Ось кого-кого, а тебе я не очікувала тут побачити! – тільки й сказала Марина

Відкривши вхідні двері своїм ключем, Марина одразу зрозуміла, що її чоловік у квартирі не один. На підлозі у коридорі вона виявила жіночі туфлі. І зараз до неї долинув заливистий жіночий сміх. Намагаючись зберегти спокій, Марина попрямувала на кухню, звідки долинали…

Катя та Михайло вирішили одружитися. – А чому ти мене з мамою все ніяк не познайомиш? – запитала якось Катя. – Не ображайся, ти просто дечого не знаєш про мою маму, – відповів тоді хлопець. А одного ранку, пролунав дзвінок у двері. – Ти когось чекаєш? – здивувалася Катерина. – Ні! – Михайло підвівся і пішов відкривати. – Мамо? Що ти тут робиш! – вигукнув він. Катя зіскочила з ліжка, вона вийшла в коридор і застигла на місці. – Тепер ти розумієш, чому я не хотів кликати свою маму у гості? – шепнув Михайло дівчині, і та тільки здивовано кивнула

– Катя, давай тихо-мирно розпишемося, без гостей і пишної урочистості, – одного разу заявив дівчині Михайло, з яким вони ось вже рік були разом. – Це ти так мені пропозицію робиш? – Розсміялася Катерина. – В принципі, я згодна. Тільки…

Марина вже збиралася з роботи додому. Її чоловік Іван мав приїхати по неї, але він запізнювався. Марина набрала номер Івана, але його телефон був поза зоною. – Та як так можна?! – вигукнула жінка. – Ми ж домовлялися, що він мене забере з роботи! Марина обурено взяла телефон і вже збиралася викликати таксі, як раптом до неї підбігла її коліжанка Олена. – Марино Михайлівно, вибачте, але вас там терміново кличуть! – вигукнула вона. – Особисто вас… Марина здивовано пішла за дівчиною. Вона відкрила двері в кабінет, зайшла всередину й застигла від побаченого

Після навчання Марина залишилася жити у тому ж місті, де навчалася. Батьки чекали її додому і вже домовилися про тепленьке містечко, але вона залишилася заради свого Іванка, з яким зустрічалася вже третій рік. Він був будівельником і часто їздив на…

Лариса повернулася додому з магазину. – Коханий, допоможи віднести пакети на кухню, – гукнула вона до чоловіка. Валерій вийшов в коридор, забрав пакети. Лариса роззулася, почала знімати пальто, як раптом в коридорі на тумбочці помітила якесь запрошення на весілля. – А хто це нас на весілля запросив? – запитала Лариса на кухні в чоловіка, тримаючи в руках конверт. – Ой, забув тобі сказати про це, – почав було говорити Валерій, але дружина встигла відкрити конверт. Лариса глянула на запрошення і застигла від побаченого

Валерій Павлович подивився на дружину, що сиділа перед ним у кріслі, закинувши ногу на ногу, тримаючи руки на підлокітниках, і тихо зітхнув. Він добре знав свою другу дружину: якщо вона вважає, що вона має рацію, то зрушити її з цієї…

– Тату, давай розберемо горище. Пора вже в будинку порядок навести, – сказала якось Ірина, коли прийшла відвідати батька. Ірина була права. Вже рік минув, як не стало Ніни – дружини Івана, треба щось міняти у житті. – Я сам розберу, може, щось там потрібне знайду. Їдьте додому, я до вихідних впораюсь, – відповів доньці Іван. Наступного дня Іван піднявся на горище і став перебирати речі дружини. Дійшла черга до книг. Іван переглядав які книги залишити, як роптом з одієї з них випав запечатаний конверт. Чоловік відкрив конверт, прочитав лист і застиг від прочитаного

– Тату, давай розберемо горище. Пора вже будинок упорядкувати. Зробимо там другий поверх, світлу кімнату, – сказала Іринка, коли прийшла відвідати батька. Ірина права. Вже рік минув, як не стало Ніни – дружини Івана, треба щось міняти у житті. Розібрати…

Алла Федорівна розбирала на кухні холодець. Її чоловік Василь Петрович старався їй допомагати. – Досить Василю я сама впораюся! – вигукнула Алла Федорівна. – Іди он краще двері відкрий, що не чуєш, що дзвонять? – І хто це там ще прийшов, – пробурмотів Василь Петрович і пішов відкривати. На порозі стояла якась незнайома йому бабуся. – А Маринка вдома? – запитала вона. – Ні, дочка ще на навчанні, – збентежено відповів Василь Петрович. – А ви що хотіли? – А я її подружка, – сказала бабуся. – Олена Пилипівна! Я у вас буду жити. – Як це жити? – Василь Петрович застиг від несподіванки

– Славко, ти коли нас зі своєю новою дівчиною познайомиш? – запитала Олена Пилипівна в онука. – Потім якось, – відповів Славко, запиваючи чаєм бутерброд з ковбасою. Славко вже неодноразово знайомив свою сім’ю з дівчатами, але бабуся якось примудрялася все…

Повернутись вверх