Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 105

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Дмитро повернувся після корпоративу, відразу завалився на диван і заснув. Дружина вже спала. А вранці крізь сон чоловік почув схлипування дружини. – Марино, ти чого? Щось сталося? – сказав Дмитро, ще не до кінця відкривши очі. – Це я в кишені твого костюма знайшла, – крізь сльози вимовила дружина і показала пальцем на підлогу. Дмитро, глянув куди вказує Марина, вмить прокинувся і застиг. – Цього не може бути, – тільки й вигукнув він

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро повернувся після корпоративу, відразу завалився на диван і заснув. Дружина вже спала. А вранці крізь сон чоловік почув схлипування дружини. – Марино, ти чого? Щось сталося? – сказав Дмитро, ще не до кінця відкривши очі. – Це я в кишені твого костюма знайшла, – крізь сльози вимовила дружина і показала пальцем на підлогу. Дмитро, глянув куди вказує Марина, вмить прокинувся і застиг. – Цього не може бути, – тільки й вигукнув він

Після прибуття з корпоративного вечора додому Дмитро відразу завалився на диван і заснув. Дружина вже спала. А вранці крізь сон він почув схлипування дружини. – Марино, ти чого? Щось сталося? – Сказав Дмитро, ще не до кінця прокинувшись. – Це…

Таня з Михайлом сиділи на кухні після роботи й вечеряли. Бабуся сиділа з ними і пила чай з цукерками. Раптом у двері подзвонили. – І хто ж це до нас завітав? – здивовано запитала Таня. – Ааа! Так це ж гості, – буденно махнула рукою бабуся. Вона підсунулась ближче і щось прошепотіла їм обом на вухо. Таня застигла з вилкою в руках, а Михайло аж соком поперхнувся. – Бабусю! І ти мовчала? – тільки й сказала Тетяна

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня з Михайлом сиділи на кухні після роботи й вечеряли. Бабуся сиділа з ними і пила чай з цукерками. Раптом у двері подзвонили. – І хто ж це до нас завітав? – здивовано запитала Таня. – Ааа! Так це ж гості, – буденно махнула рукою бабуся. Вона підсунулась ближче і щось прошепотіла їм обом на вухо. Таня застигла з вилкою в руках, а Михайло аж соком поперхнувся. – Бабусю! І ти мовчала? – тільки й сказала Тетяна

Тетяна приїхала жити до бабусі після закінчення технікуму. З мамою стосунки у неї розладналися рівно відколи вона вийшла заміж за Олексія, не запитавши Тетяну. Хороша людина Олексій Данилович, добрий, ввічливий, але… Не батько. Хіба ж заміниш улюбленого батька якимось вусатим…

Дмитро повернувся з дачі. Припаркував машину біля під’їзду, взяв ящик з помідорами та перцями, сумку з кабачками, залишивши решту на потім. – Зачекайте, – гукнув Дмитро, дівчині у ліфті. Дівчина притримала ліфт і чоловік зайшов в середину. Дмитро вийшов на п’ятому поверсі і вже у коридорі почув якісь дивні звуки. Чоловік піднявся на поверх вище. Немає нікого. Піднявся ще на поверх, глянув у коридор і застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро повернувся з дачі. Припаркував машину біля під’їзду, взяв ящик з помідорами та перцями, сумку з кабачками, залишивши решту на потім. – Зачекайте, – гукнув Дмитро, дівчині у ліфті. Дівчина притримала ліфт і чоловік зайшов в середину. Дмитро вийшов на п’ятому поверсі і вже у коридорі почув якісь дивні звуки. Чоловік піднявся на поверх вище. Немає нікого. Піднявся ще на поверх, глянув у коридор і застиг від несподіванки

– От скажи, навіщо ти їх посадила? – син здивовано дивився на матір. – Та я тільки насіння в землю встромила і все, хто ж знав, що так рости все почне і плодоносити, не викидати ж? – Щороку одне й…

Лариса вже лежала в ліжку, як раптом задзвонив телефон. Вона тихенько встала і взяла слухавку. – Мама? – здивувалась вона. – О, Господи, чого так пізно?! Що трапилося?! – Що, донечко, втекла, так? – раптом почала мати. – Чоловіка покинула?! Чогось подібного я й чекала. Та ти вся у батька! – сказала мати. – Ти подзвонила мені серед ночі, щоб сказати про батька? – шипіла в трубку Лариса. – Ні. Тут у нас таке робиться. Я навіть не знаю, як тобі сказати… Лариса слухала матір і не вірила своїм вухам. Вона скочила з ліжка й почала одягатися

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса вже лежала в ліжку, як раптом задзвонив телефон. Вона тихенько встала і взяла слухавку. – Мама? – здивувалась вона. – О, Господи, чого так пізно?! Що трапилося?! – Що, донечко, втекла, так? – раптом почала мати. – Чоловіка покинула?! Чогось подібного я й чекала. Та ти вся у батька! – сказала мати. – Ти подзвонила мені серед ночі, щоб сказати про батька? – шипіла в трубку Лариса. – Ні. Тут у нас таке робиться. Я навіть не знаю, як тобі сказати… Лариса слухала матір і не вірила своїм вухам. Вона скочила з ліжка й почала одягатися

Лариса розглядала себе у дзеркало: продовгувате обличчя, тонкі губи, а очі холодні, світло-сірі. Треба ж було вродити такою. Тільки волосся й подобалося – чорне, густе. Вона мала довгий чубчик до самих очей. -Ти вся у батька. А він був красенем,…

Олена весь день крутилася на кухні. До них у гості їдуть сестри Миколи з міста. – Миколо, сходи до сусіда, він свіжину робив. Купи трохи, шашлик зробимо, – дала вона завдання чоловіку. Микола повернувся з добрячим пакетом свіжини і замаринував шашлик. Приїхали гості, поїли, відпочили. Все пройшло чудово. А за день після від’їзду сестер, Миколі зателефонувала мама. – Сину, що там у вас сталося з дівчатами? – сказала вона. – Вони таке, про вас розповідають. Микола здивовано слухав маму, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена весь день крутилася на кухні. До них у гості їдуть сестри Миколи з міста. – Миколо, сходи до сусіда, він свіжину робив. Купи трохи, шашлик зробимо, – дала вона завдання чоловіку. Микола повернувся з добрячим пакетом свіжини і замаринував шашлик. Приїхали гості, поїли, відпочили. Все пройшло чудово. А за день після від’їзду сестер, Миколі зателефонувала мама. – Сину, що там у вас сталося з дівчатами? – сказала вона. – Вони таке, про вас розповідають. Микола здивовано слухав маму, не розуміючи, що відбувається

-Все-таки добре, що ми тоді будинок в селі купили! – говорила Олена своєму чоловікові – Миколі. -Звичайно добре! А ти ще не хотіла! Пам’ятаєш, як ти казала: “Що ми там робитимемо”! – розсміявся Микола, обіймаючи дружину. Олена та Микола переїхали…

Степан приїхав додому пізно. Він відкрив двері своєї квартири, як раптом почув з кухні голос дружини і її подружок. Судячи з усього, вони гульбанили… Степан обережно зняв кросівки і зайшов на кухню. – О, Степан, – Інна здивовано дивилася на чоловіка. – Ти чого сьогодні приїхав? Але добре, що приїхав. Відвезеш нас в ресторан? Степан оглянув кухню. На плиті і в мийці стояв брудний посуд. – Не відвезу, – несподівано сказав він. – Це ще чому? – Інна аж присіла від здивування. – Бо машини нема, – сказав Степан. – Що?! Як нема?! – Інна не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан приїхав додому пізно. Він відкрив двері своєї квартири, як раптом почув з кухні голос дружини і її подружок. Судячи з усього, вони гульбанили… Степан обережно зняв кросівки і зайшов на кухню. – О, Степан, – Інна здивовано дивилася на чоловіка. – Ти чого сьогодні приїхав? Але добре, що приїхав. Відвезеш нас в ресторан? Степан оглянув кухню. На плиті і в мийці стояв брудний посуд. – Не відвезу, – несподівано сказав він. – Це ще чому? – Інна аж присіла від здивування. – Бо машини нема, – сказав Степан. – Що?! Як нема?! – Інна не розуміла, що відбувається

За вікном пролітали поля й лісосмуги. Степан їхав на машині, одну руку тримаючи на кермі, а другою підперши щоку. Настрій у нього був байдужий. Він ніби змирився з усім і просто погодився плисти за течією. Кондиціонер раптом вимкнувся. Степан зітхнув….

Оля запросила подругу Віру в гості, бабуся Ганна Борисівна спекла шарлотку, накрила стіл. – Доброго дня, мої хороші. Ну, дівчатка, мийте руки і сідайте за стіл, – запросила Ганна Борисівна. Дівчата зайшли на кухню і сіли за стіл. – Зачекайте хвилинку, – сказала бабуся і вийшла у іншу кімнату. Ганна Борисівна повернулася за хвилину з якимось пакетом у руках. – Ось тримай це тобі, – бабуся передала його Вірі. Дівчина відкрила пакет і ахнула. – Звідки ви…, – хотіла щось сказати Віра, але не витримала і заплакала

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля запросила подругу Віру в гості, бабуся Ганна Борисівна спекла шарлотку, накрила стіл. – Доброго дня, мої хороші. Ну, дівчатка, мийте руки і сідайте за стіл, – запросила Ганна Борисівна. Дівчата зайшли на кухню і сіли за стіл. – Зачекайте хвилинку, – сказала бабуся і вийшла у іншу кімнату. Ганна Борисівна повернулася за хвилину з якимось пакетом у руках. – Ось тримай це тобі, – бабуся передала його Вірі. Дівчина відкрила пакет і ахнула. – Звідки ви…, – хотіла щось сказати Віра, але не витримала і заплакала

Сьогодні Оля помітила на ринку черешню. Та не просто черешню, а справжню ЧЕРЕШНЮ. Оля такої великої ніколи не бачила. – Можна спробувати? – не втрималася вона. – Пробуй, – махнув рукою кароокий продавець. Його очі були схожі на ці темні…

– Ніно! Ти чого з хати не виходиш?! – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. – Та настрою нема. Миколці борщ он варю! Чуєш, Катю, зайшла б, чаю попили з цукерками. – Став чайник, вже йду! – Катя вимила руки під шлангом, зняла косинку. Ніна вже заварила чай і виставила на стіл тарілочку з сушками і вазу з цукерками. – Так чого ти сумуєш, Ніно? З Миколою щось? – Катя опустила сушку в чаї. – Ой, Катю, та в мене тут таке, що не знаю, що тепер і робити! Катя аж застигла з сушкою в руках

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ніно! Ти чого з хати не виходиш?! – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. – Та настрою нема. Миколці борщ он варю! Чуєш, Катю, зайшла б, чаю попили з цукерками. – Став чайник, вже йду! – Катя вимила руки під шлангом, зняла косинку. Ніна вже заварила чай і виставила на стіл тарілочку з сушками і вазу з цукерками. – Так чого ти сумуєш, Ніно? З Миколою щось? – Катя опустила сушку в чаї. – Ой, Катю, та в мене тут таке, що не знаю, що тепер і робити! Катя аж застигла з сушкою в руках

-Ніно! Чого з дому не виходиш, щось трапилося, чи що? – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. -Та настрою немає. Миколці борщ варю, скоро зі школи прийде, – Ніна прочинила вікно ширше. – Чуєш, Катю, сама зайшла б, чаю попили…

Тетяна давно доглядала свою стареньку сусідку Світлану. І от Світлани не стало… А через місяць несподівано зʼявився її племінник Сергій! Тетяна раніше його тільки на фото й бачила. Він прийшов з букетом квітів і тортом. Отак вирішив віддячити Тетяні за роки допомоги його тітці… Вони пили чай на кухні, як раптом прийшов чоловік Тетяни Віктор. – Оце так! Чоловіка вдома нема, а дружина розважається! – раптом сказав Віктор. – Я так розумію, тепер ти і з ним будеш няньчитися? Сергій з Тетяною не розуміли, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна давно доглядала свою стареньку сусідку Світлану. І от Світлани не стало… А через місяць несподівано зʼявився її племінник Сергій! Тетяна раніше його тільки на фото й бачила. Він прийшов з букетом квітів і тортом. Отак вирішив віддячити Тетяні за роки допомоги його тітці… Вони пили чай на кухні, як раптом прийшов чоловік Тетяни Віктор. – Оце так! Чоловіка вдома нема, а дружина розважається! – раптом сказав Віктор. – Я так розумію, тепер ти і з ним будеш няньчитися? Сергій з Тетяною не розуміли, що відбувається

-Ну що? Догралася? – говорив чоловік Тетяни, Віктор. – Тю-тю, пішла квартирка не знаю кому! От же ж бабця, от же ж хитра… Допомогу приймала, а житло відписала не тобі. -Я ж їй просто від душі допомагала, – спробувала заперечити…

Тамара з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга Ліза. Вона вийшла на ґанок і глянула на дорогу. Ліза вже поспішала до її хати! – Ох, і повітря тут! Пий, як сметану! – сказала Ліза, обіймаючи Тамару. – Ось погостюєш, і теж не захочеш їхати, залишишся! – відповіла Тамара. Проводжала вона подругу через два дні. – Приїжджай частіше, Лізонько, – тихо просила Тамара. – Мені без тебе тут дуже сумно. Я не можу так жити! Чоловік Тамари аж застиг від почутого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тамара з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга Ліза. Вона вийшла на ґанок і глянула на дорогу. Ліза вже поспішала до її хати! – Ох, і повітря тут! Пий, як сметану! – сказала Ліза, обіймаючи Тамару. – Ось погостюєш, і теж не захочеш їхати, залишишся! – відповіла Тамара. Проводжала вона подругу через два дні. – Приїжджай частіше, Лізонько, – тихо просила Тамара. – Мені без тебе тут дуже сумно. Я не можу так жити! Чоловік Тамари аж застиг від почутого

Тамара Петрівна з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус у їхнє село. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга Ліза. Ось уже два роки жила Тамара Петрівна в цьому невеличкому селі за двадцять кілометрів від міста. Багато знайомих і…

Повернутись вверх