Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Тетяна Петрівна з самого рання прибирала в квартирі. А як же ж! Сьогодні до неї мали прийти на оглядини кімнати. Нарешті пролунав дзвінок у двері. – Доброго дня! Я – Юля, – сказала з порога молода дівчина. Тетяна Петрівна оглянула її. Невисока, світле волосся… – Ви Тетяно Петрівно, не подумайте нічого, – сказала Юля. – Я просто хочу сама пожити спробувати. Без мами й тата! – Ну поживи, поживи, дитинко сама, – сказала Тетяна й пішла до себе в кімнату. А вранці Тетяна вийшла на кухню й ахнула! – О, Боже! – тільки й сказала жінка

-Петрівно, ти бачила оголошення на під’їзді? З самого ранку висить, ще не зірвали. -Що за оголошення? Воду відключають гарячу, чи що? Наче рано ще… -Та яку воду. Про оренду кімнати оголошення. Пам’ятаєш днями ти казала мені, що хотіла б здати…

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. – Ти куди мене привіз?! – обурювалась вона до чоловіка. – Як куди? – здивувався Андрій. – Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? От і маєш! – Ти серйозно? Я мала на увазі гори або ліс, а не Богом забуте село! Вони зайшли в стареньку хатину. – Оце так влаштував відпочинок, – думала Олена, відкриваючи валізу. – І ось куди тепер ці речі модні вдягати? Олена вийшла на ґанок і раптом спохмурніла. Її Андрій стояв з якоюсь жінкою

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. -Ти куди мене привіз?! – обурювалася вона до чоловіка. -Як куди? Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? А тут його достатньо! – посміхнувся Андрій….

Наталя прокинулася посеред ночі, жінка схвильовано сіла в ліжку, розуміючи, що чоловіка немає поряд. – Господи! – пробурмотіла Наталка і схопилася з ліжка. Вона пробігла у бік ванної кімнати, а потім почула голос Віктора. Він розмовляв з кимось телефоном, щільно прикривши за собою двері. Наталя підійшла ближче і прислухалася. – І що ти скажеш мені зробити? Сказати про все дружині, – говорив комусь Віктор. Наталя застигла, слухаючи слова чоловіка, нічого не розуміючи

Поведінка Віктора не давала Наталі спокою. То він усамітнювався у ванній, довго плескаючись там, то міг годинами сидіти на балконі, замкнувшись і зашторившись за допомогою римських штор, то стирчав у машині біля під’їзду, під’їжджаючи до будинку і не виходячи довго…

Сергій зайшов в магазин, раптом він побачив симпатичну жінку і вирішив познайомитися. – Допомогти? – запропонував Сергій і дістав їй пачку макаронів. – Що приготуєте? – Лазанью чоловікові зроблю! А то мої тефтелі вже набридли! – весело відповіла вона. – Чи не даремно стараєтеся? В мене на роботі колега свої обіди, приготовлені дружиною, викидає, – сказав Сергій. – Якби я про таке дізналася, я  своєму влаштувала б! – відповіла жінка. – Так, якщо дружина Романа дізнається, йому дістанеться! – підтримав її Сергій. – Ви сказали Романа? – здивовано запитала Настя і застигла від несподіваної здогадки

– І від чого мені тебе сьогодні доведеться рятувати? – запитав Олег, запарюючи другу мівіну. – Пюрешка і тефтелі! – весело відповів Роман. – О, знову? – з підробленою посмішкою спитав друг. – Знову! – Минулого тижня вже були ці…

Віра вийшла в коридор, щоб провести гостей. Раптом відкрилися двері сусідньої квартири і звідти вийшла її сусідка Олена. – Віро, привіт! А що це знову в тебе таке? Навіщо тобі це?! – запитала сусідка. – Кожного дня повен дім людей! Хіба ж так можна? Ех ти! А прибирати після всіх? Ну ти й даєш! – Прибирати? Та не прибираю я після них. У нас все в порядку… – А як обберуть тебе? – здивувалась сусідка. – Що в нас узяти, – відповіла Віра. А якось вночі до неї постукали в двері

-Віро, ну яка ж ти нерозумна! Навіщо ти всіх в гості водиш. Навіщо тобі все це треба? І так ледве кінці з кінцями зводиш, – казали сусіди. -Це друзі дітей. Та й не приводжу я їх. Вони ж дружать. Де…

Андрій запросив Олену до себе додому, познайомити з мамою. – Мамо, ми прийшли, – гукнув Андрій, відчинивши двері квартири і пропустив Олену вперед. – Іду, іду, – почувся приємний жіночий голос. – Нарешті. Мені Андрій всі вуха продзижчав про тебе, Оленко. Ну привіт. Мене звуть Ганна Андріївна. Олена побачила маму Андрія і застигла. Раптом дівчина, підійшла до неї мовчки обняла її і заплакала. Ганна Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відувається

Був будній день. Олена стояла на касі і поглядала на людей, що проходили повз. Вона виросла у дитбудинку. Батьків своїх ніколи не бачила. Розглядаючи різні обличчя, вона уявляла кожну жінку своєю мамою. Ось вони замовили бургери з напоєм, сіли у…

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування

У житті часом відбуваються такі дивовижні речі, що диву даєшся! А сільське життя так взагалі все на виду, від сусідів не приховується нічого, хто і що, де і коли. Марійку всі в селі називали «старою дівою». Якесь не ласкаве слово….

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. Це був її рідний будинок в селі, який тепер стояв самотнім. Мами не стало кілька місяців тому, а Світлана жила в місті. З села вона виїхала ще змолоду, вивчилася і…

Ірина сиділа на кухні й пила чай з тістечком. Раптом двері відчинилися і на кухню забіг Степан. – Ну привіт, кохана! – почав він з порога. – Нічого не хочеш мені сказати? Де ти буваєш, наприклад, коли мене нема вдома? Ірина аж чаєм поперхнулася від несподіванки. – Я, я… Любий, я ходила в парк. Ще морозиво я купувала. А якось зайшла в магазин. Мені дуже захотілося пити, от я й купила водички… – Чому ти не сказала мені, що ходиш в місті одна?! – Степан дивився на неї, примружившись. Ірина не розуміла, що відбувається

-Мені добре! Я не збираюся нічого змінювати. Матері тільки не кажи. Вона вважає, що я успішна бізнес-леді. -Ну, Ірино, ну ти даєш! – сестра була вражена. – А далі? -Що далі? Так буде далі. Я красива, розумна і хитра. Тому…

Геннадій зі своєю дружиною Катериною вже збиралися спати, як раптом у двері постукали. На порозі стояла якась білявка. – Любий, ти в мене забув телефон, – сказала дівчина. – І ось це, – в її руці була обручка Геннадія. – Я вас не знаю, – пробурмотів Геннадій. – Та що ти? А це ти пам’ятаєш? – блондинка зайшла в квартиру. – Що це? – оторопів Геннадій. – Це наші фото. Правда ми гарні? – Це хто? – в коридор вийшла Катерина. – Це ти хто?! Я прийшла до свого Геннадія! А ти йди звідси! Він мій! Катя рота розкрила від здивування

Сімейне життя Геннадію набридло. Набридли постійні походи до батьків дружини, поїздки до батьків у село. Що йому молодому й красивому робити у компанії старих людей? А люди похилого віку для нього були всі, кому трохи за пʼятдесят. Геннадію хотілося чогось…

Повернутись вверх