Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Михайло дивився телевізор, як раптом задзвенів телефон. Дзвонила подруга його матері Ірина. – Михайлику, мама твоя в лікарні! – сказала жінка. Дружина Михайла – Ліза, одразу стала збиратися до свекрухи. Вона приготувала їй котлетки на пару, зварила курячий бульйончик з пиріжками, по дорозі купила фруктів. Михайло до матері не пішов. Сказав, що зайнятий… – Ну, чого ви так заслабли, мамо?! – почала з порога Ліза. – Ось, поїжте, тут і бульйончик і пиріжечки… Свекруха якось дивно глянула на Лізу і відвернулася до стіни. Ліза стояла з бульйоном в руках і не знала, що й робити

– Здрастуйте! Я по оголошенню прийшла… Щодо кімнати! На порозі квартири, де жила Жанна Ігорівна, стояла якась сіренька дівчина, одягнена в потерті джинсики і запрану футболочку. На її ногах красувалися добряче поношені кросівки, а в руках вона тримала сумку теж…

Дмитро повернувся у рідне селе. Зайшов до батьківської хати, поставив речі і одразу вирішив відвідати могилки батьків. На цвинтарі стояла тиша. Дмитро довго блукав по доріжках, і тільки по табличках зміг знайти рідних. Їхні пам’ятники були поруч. – Заросло все як, – зітхнув він.  Дмитро взявся до роботи, і вже через півгодини могилки були прибрані. Він поклав біля пам’ятника квіти, попрощався з батьками і пішов. Вже біля воріт Дмитро зустрівся з якоюсь жінкою. – Дмитро? – сказала вона. Чоловік глянув на незнайомку, придивився і застиг на місці, не вірячи своїм очам

Дмитро Іванович повертався до рідних країв. Як довго він тут не був, навіть не думав, що колись повернеться туди, де народився і виріс. Коли він вийшов із вокзалу на вулицю, він насамперед широко вдихнув свіже повітря своєї улюбленої батьківщини. Він…

Алла прасувала постільне, як раптом у двері хтось подзвонив. – Дивно, і хто це так рано прийшов, – здивовано пробурмотіла вона. – Може показники лічильників перевіряють? Вона пішла в коридор, відкрила двері й застигла. На порозі стояв її чоловік Сашко! В руках він тримав дві дорожні сумки… – Господи, а чого ж ти не попередив, що приїдеш?! – ахнула Алла. – Алло, я ненадовго, – раптом сказав чоловік. – Ми розлучаємося! – Що-о-о?! – Алла аж назад відсахнулася від несподіванки

Валентина зайшла ввечері до своєї сусідки Алли на чай. – Я з ним розмовляю по телефону, і раптом, уявляєш, чую біля нього жіночий голос! – розповідала їй Алла про свого чоловіка. Чоловік Алли поїхав у тривале відрядження в інше місто,…

Андрій працював за комп’ютером, коли в двері подзвонили. Чоловік неохоче підвівся і пішов відкривати. На порозі стояв його тесть Юрій Ігорович. – Доброго дня, – привітався з ним Андрій. – Привіт. А я ось до вас у гості зайшов, – відповів тесть вже роззуваючись в коридорі. – Це добре, ось тільки Оля у відрядження поїхала, а я працюю вдома, – спробував посміхнутися зять. – А я ж не до Олі прийшов, а до тебе! – заявив Юрій Ігорович. – Ну що ти готовий?! – До чого готовий? – Андрій здивовано дивився на тестя, нічого не розуміючи

– Оля, моя мама сказала, що ти зовсім не вмієш готувати, – заявив своїй дружині Андрій Ольга, яка в цей момент збирала валізу, лише ствердно кивнула головою. -Оля, ти мене чуєш? – уточнив Андрій -Чую, милий. На думку твоєї мами,…

Галина цілий день крутилася на кухні. А як же ж?! Сьогодні в її донечки Аліси день народження! Вона запекла качечку з картоплею, нарізала салатів, приготувала торт… – Шкода, звісно, що Петро в Польщі, – подумала вона. – Не зможе доньку привітати. Ну нічого, самі відсвяткуємо! Галина закінчувала накривати на стіл, коли в коридорі почувся якийсь шум. Вона вийшла й застигла від здивування. На порозі, разом з Алісою стояла якась бабуся! – Кого це ти привела?! – ахнула Галина. – Ви хто, шановна?! Бабуся раптом випустила сумку і кинулась обіймати господиню. Галина не розуміла, що відбувається

Аліса сиділа за столом у своїй кімнаті й гортала книжку. Новорічні канікули були позаду. Аліса зітхнула. Звісно, залишалася ще одна радість – через два дні в Аліси буде день народження! Через два дні мама розбудить її рано–вранці, поцілує і прошепоче…

Микола порався на городі, коли до будинку під’їхала машина. Чоловік вийшов у двір. Біля дверей будинку стояв його син Сергій. – Привіт. А я тебе шукаю, – сказав він. – І тобі привіт! – усміхнувся батько. Ратпом Микола помітив, що Сергій дуже схвильований, явно через щось переживає. – У тебе щось сталося? – запитав він. – Олена чекає на дитину, – сказав старший син. Микола зрадів, привітав. – Тільки не за тим ти прийшов до мене, щоб цю новину повідомити. Не тягни, кажи, – поквапив він сина. Сергій все розповів батькові. Микола вислухав сина, і застиг від почутого

Микола був із тих чоловіків, яким все по плечу. Він збудував будинок, народив двох синів і посадив на своїй ділянці багато дерев. Загалом життя прожив не дарма. Будинок збудував сам, своїми руками, у межах міста, у приватному секторі. Згодом провів…

Зіна вийшла зі своєї хати набрати у відра води з колонки. Вона глянула через паркан у сусідський двір і застигла від несподіванки… У її сусіда Федора двері в хаті були відкриті навстіж! Зіна залишила відра, відкрила хвіртку й зайшла до сусіда на подвірʼя. – Федоре, ти вдома?! – гукнула вона на всю вулицю. – Федоре?! Та відповіді не було… Зіна підійшла до відкритих дверей, заглянула всередину й оторопіла від побаченого

Федір жив зі своїми батьками. Він був єдиною дитиною в сімʼї – все найкраще для нього. Подорослішав, вчитися після школи не хотів, чомусь не мав тяги до навчання. Школу сяк–так закінчив. Влаштувався на завод, який був недалеко від села. Працював…

Ліда з чоловіком Борисом були в супермаркеті. Вони підійшли до каси з повними кошиками продуктів. – Ось тримай картку! – сказала Ліда чоловікові. – А я поки що в пакети все піду акуратно складу. – Так це ж на знижку картка?! – здивувався Борис. – Ну так, – відповіла Ліда. – У тебе ж гроші є. Я своєї не брала. Борис неохоче витяг свою карту і оплатив покупки… – Що це було! – запитав він дружину вже вдома. – Ти про що? – здивувалась Ліда. – Що це було в магазині?! Переказуй мені гроші, які я витратив! Ліда рота розкрила від несподіванки

Ліда нарешті вийшла заміж. Молодий хлопець запропонувала їй жити разом, вже після місяця знайомства. Але Ліда не поспішала. Вона не хотіла випадкових стосунків. Все має бути тільки після весілля. Вона так і сказала своєму коханому Борисові. А той тільки очі…

Ірина повернулася додому, Олег якраз обідав за столом на кухні. – Тримай, – вигукнула вона чоловіку, і поклала на стіл якусь папку з паперами. – Ти чого? Що це? – здивувався Олег. – Негідник! Ти розумієш, що ти наробив! – Ірина ледве трималася. – Гуляти надумав, тебе не зупинило навіть те, що в тебе вдома вагітна дружина. – Ірино, та поясни ж ти, що сталося? – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Олеже, здається у нашої доньки скоро з’явиться сестричка чи братик, – усміхаючись, сказала Ірина чоловіку. – Ірино, ну ти чого! – Невдоволеним тоном сказав Олег. – У нас Оленці тільки шість місяців виповнилося. Ти уявляєш яка тіснота буде в…

Ірина з Олегом вечеряли на кухні. – Коханий, ти не хочеш до Світлани з’їздити? Доньку відвідаємо, онучку побачимо, – раптом запропонувала дружина. – Залюбки! – усміхнувся Олег. – Тоді я їй нічого не буду говори. Зробимо сюрприз, – вирішила Ірина. В суботу вранці вони зібрали подарунки та гостинці і вирушили в дорогу. До обіду батьки були біля будинку доньки. Олег дістав сумки з багажника автомобіля, і вони піднялися до квартири Світлани. Ірина натиснула на дзвінок, за хвилину двері відкрилися, на порозі з’явилася Світлана. Батьки глянули на доньку і не повірили своїм очам

– Ні! – категорично заявив батько, коли Світлана повідомила батькам, що збирається заміж за Олексія. – Я категорично проти! – Ну чому? – Запитала Світлана і її очі стали наповнюватися сльозами. – Ми любимо один одного. – Це ти його…

Повернутись вверх