Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 101

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Ганна їхала в поїзді. Вчора подзвонив брат Сашко, сказав, що батько зовсім поганий, лишилося небагато. Жінка вийшла з вагону, викликала таксі, швидко домчалася до батьківського дому. – Встигла! – сказав тихим голосом батько, побачивши доньку. Ганна заплакала. – Не плач. Я переживав, що ти не встигнеш. Я повинен тобі передати ось це, – батько зняв з себе ланцюжок, на якому був якийсь ключ. Ганна здивовано дивилася на батька, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна їхала в поїзді. Вчора подзвонив брат Сашко, сказав, що батько зовсім поганий, лишилося небагато. Жінка вийшла з вагону, викликала таксі, швидко домчалася до батьківського дому. – Встигла! – сказав тихим голосом батько, побачивши доньку. Ганна заплакала. – Не плач. Я переживав, що ти не встигнеш. Я повинен тобі передати ось це, – батько зняв з себе ланцюжок, на якому був якийсь ключ. Ганна здивовано дивилася на батька, нічого не розуміючи

Анна Володимирівна їхала в поїзді і дивилася, як за вікном пробігають дерева. Вчора подзвонив брат Сашко, сказав, що батько зовсім поганий, лишилося йому небагато. Ганна Володимирівна і вчора виїхала б, але квитків вже не було. Дивом дістався один квиток на…

Роман з дружиною сіли в машину і поїхали у село. Чоловік зупинив машину біля невеликого будиночка. Якась літня жінка несла воду з колодязя. – Здрастуйте, а Марія Василівна тут живе? – запитав Роман. Жінка підійшла і відкрила їм хвіртку. Дивиться на них і не впізнає! – Та я до бабусі, Марії Василівни на літо приїжджав раніше, – сказав Роман. – Ромчик я, Тетяни син. З хати визирнула старенька. Вона глянула на Романа і сплеснула руками. – Ромчик, та невже це ти? – сказала бабуся. Роман теж глянув на неї та так і застиг

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Роман з дружиною сіли в машину і поїхали у село. Чоловік зупинив машину біля невеликого будиночка. Якась літня жінка несла воду з колодязя. – Здрастуйте, а Марія Василівна тут живе? – запитав Роман. Жінка підійшла і відкрила їм хвіртку. Дивиться на них і не впізнає! – Та я до бабусі, Марії Василівни на літо приїжджав раніше, – сказав Роман. – Ромчик я, Тетяни син. З хати визирнула старенька. Вона глянула на Романа і сплеснула руками. – Ромчик, та невже це ти? – сказала бабуся. Роман теж глянув на неї та так і застиг

До будинку залишалося зовсім небагато. Поворот з траси ліворуч на перехресті та хвилин десять по ґрунтовій дорозі. Роман Юрійович раптом відчув втому. Увімкнув поворот, виїхав на перехрестя і здригнувся від різкого звуку гудка, далекого світла і вереску гальм. -Звідки тут…

Віра поралася по господарству, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка. – Привіт. Ти огірки закриватимеш? У мене банок зібралося. Можу віддати, – запропонувала Ольга. – Заберу, – тихо промовила Віра. Закінчивши всі справи Віра пішла до сусідки. – Привіт, – вигукнула Ольга, побачивши Віру на подвір’ї. – Заходь. Чай будеш? – Дякую, я пообідала, – відповіла Віра. – Щось ти дивна якась, – Ольга підозріло глянула на сусідку. – Не заслабла? – Все нормально…, – сказала Віра і розплакалася. Ольга здивовано дивилася на сусідку не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра поралася по господарству, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила сусідка. – Привіт. Ти огірки закриватимеш? У мене банок зібралося. Можу віддати, – запропонувала Ольга. – Заберу, – тихо промовила Віра. Закінчивши всі справи Віра пішла до сусідки. – Привіт, – вигукнула Ольга, побачивши Віру на подвір’ї. – Заходь. Чай будеш? – Дякую, я пообідала, – відповіла Віра. – Щось ти дивна якась, – Ольга підозріло глянула на сусідку. – Не заслабла? – Все нормально…, – сказала Віра і розплакалася. Ольга здивовано дивилася на сусідку не розуміючи, що відбувається

– Михайлик, рідненький. Ти? – Привіт, мамо, що сталося? – Голос твій хотіла почути. Телефон кілька днів не працював, на лінії якісь неполадки, то ти, мабуть, переживав, дзвонив… – з надією сказала Віра Григорівна. – Ні. У мене на роботі…

Ліда сиділа на касі в магазині, як раптом побачила бабусю, яка часто в них бувала. Цього разу старенька взяла не молоко й макарони, а ковбаску, курку, сир… – Здрастуйте! – сказала Ліда. – У вас якесь свято? – Та яке там свято, – сказала старенька. – Сорок днів у доньки моєї… Сусіди, може зайдуть, треба стіл накрити… Ліда пробила продукти і віддала бабусі решту. – Зачекайте, не йдіть, я зараз. Ліда покликала іншу касирку, підмінити її, а через п’ять хвилин вийшла в пальті і з сумкою в руках. Старенька не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда сиділа на касі в магазині, як раптом побачила бабусю, яка часто в них бувала. Цього разу старенька взяла не молоко й макарони, а ковбаску, курку, сир… – Здрастуйте! – сказала Ліда. – У вас якесь свято? – Та яке там свято, – сказала старенька. – Сорок днів у доньки моєї… Сусіди, може зайдуть, треба стіл накрити… Ліда пробила продукти і віддала бабусі решту. – Зачекайте, не йдіть, я зараз. Ліда покликала іншу касирку, підмінити її, а через п’ять хвилин вийшла в пальті і з сумкою в руках. Старенька не розуміла, що відбувається

Лідія сиділа на касі з втомленим від життя і людей виглядом. -Як ви мені всі набридли, очі б мої вас не бачили, – говорив її погляд. Зараз перед нею стояла повільна напівсонна молода дівчина. Таких Лідія не любила… Лідія давно…

Ніна на кухні готували святковий стіл. Сьогодні до Ніни та її батька мають прийти важливі гості. – Тату, я вирішила запекти курочку, як ти мене вчив. Тату, ну подивися, я все правильно зробила? – хвилювалася Ніна. Але чоловік не відповідав. Павло ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. – Агов, тату, – вигукнула донька. – Ти якийсь дивний. Чоловік раптом зупинився і подивився на доньку. – Ніно, я повинен тобі дещо розповісти, – раптом сказав Павло. Ніна застигла, приготувавшись до найгіршого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна на кухні готували святковий стіл. Сьогодні до Ніни та її батька мають прийти важливі гості. – Тату, я вирішила запекти курочку, як ти мене вчив. Тату, ну подивися, я все правильно зробила? – хвилювалася Ніна. Але чоловік не відповідав. Павло ходив по квартирі, не знаходячи собі місця. – Агов, тату, – вигукнула донька. – Ти якийсь дивний. Чоловік раптом зупинився і подивився на доньку. – Ніно, я повинен тобі дещо розповісти, – раптом сказав Павло. Ніна застигла, приготувавшись до найгіршого

Ніна вже тиждень була не в настрої. – Доню, ти така сумна. У тебе щось сталося? – допитувався тато. – Ні, все нормально, тату, – однозначно відповідала Ніна з таким виглядом, що відразу було ясно, що нічого не нормально. Павло…

Олег вже прокинувся і лежав у ліжку. Хотілося ще трохи подрімати, але дружина насмажила сирників, і чудовий запах не давав розслабитися та заснути. Довелося підвестися. Чоловік вийшов на кухню та сів за стіл, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила дочка. Віра плакала в трубку і не могла зв’язати два слова. – Що сталося? – занепокоївся чоловік. – Тату біда, біда тату, – промовила Віра. Олег застиг, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег вже прокинувся і лежав у ліжку. Хотілося ще трохи подрімати, але дружина насмажила сирників, і чудовий запах не давав розслабитися та заснути. Довелося підвестися. Чоловік вийшов на кухню та сів за стіл, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила дочка. Віра плакала в трубку і не могла зв’язати два слова. – Що сталося? – занепокоївся чоловік. – Тату біда, біда тату, – промовила Віра. Олег застиг, нічого не розуміючи

Це був звичайнісінький день. І ранок не віщував ніякої біди. Оля, як завжди, зібралася та поїхала на роботу. У цій її друкарні дружина мала свій графік: п’ятиденний робочий тиждень, але з вівторка по суботу. Олег вже прокинувся і лежав у…

Віра готувала вінегрет, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Оля. – Віро, як ви там? Як Ігор? – сказала Оля. – Все добре. Скоро ювілей у мене, готуюся помаленько. А ти просто побалакати дзвониш, чи сталося щось? – запитала Віра. – Ти ж мене знаєш. Я мовчати не буду, якщо дізнаюся щось. Так ось. Ігор твій зраджує тобі, – раптом сказала Оля. Віра застигла. Жінка не могла повірити у почуте

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра готувала вінегрет, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Оля. – Віро, як ви там? Як Ігор? – сказала Оля. – Все добре. Скоро ювілей у мене, готуюся помаленько. А ти просто побалакати дзвониш, чи сталося щось? – запитала Віра. – Ти ж мене знаєш. Я мовчати не буду, якщо дізнаюся щось. Так ось. Ігор твій зраджує тобі, – раптом сказала Оля. Віра застигла. Жінка не могла повірити у почуте

– Господи, що я роблю. Дожилася, влаштувала слідкування за своїм чоловіком! Почалося з того, що Вірі подзвонила подруга. – Віро, як ви там? Як Ігор? – Все добре, Оля. Скоро ювілей у мене, готуюся ось, у ресторані вирішили відзначати. Вас…

Люда накрила на стіл, причепурилася. Пролунав дзвінок у двері. – Привіт! Проходьте, – запросила Люда подруг. – Тільки тихіше. Там чоловік з сином займається. Рита та Юля пройшли у кімнату. На столі було багато закусок. – Це все Сергій приготував, – зізналася Люда, похвалившись чоловіком. – Ану покажи нам цей діамант, який займається з сином, та ще й готує, – сказала Рита. – Та ні, – відповіла Люда. – Давайте, краще посидимо. Але за хвилину в кімнату зайшов Сергій. Юля та Рита глянули на чоловіка Людмили, переглянулися і застигли 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люда накрила на стіл, причепурилася. Пролунав дзвінок у двері. – Привіт! Проходьте, – запросила Люда подруг. – Тільки тихіше. Там чоловік з сином займається. Рита та Юля пройшли у кімнату. На столі було багато закусок. – Це все Сергій приготував, – зізналася Люда, похвалившись чоловіком. – Ану покажи нам цей діамант, який займається з сином, та ще й готує, – сказала Рита. – Та ні, – відповіла Люда. – Давайте, краще посидимо. Але за хвилину в кімнату зайшов Сергій. Юля та Рита глянули на чоловіка Людмили, переглянулися і застигли 

– Люда, ти повернулася? Невже знову працюватимеш у нас? – в офісі, де раніше працювала Люда, виникла жвавість. Усі відволіклися від своїх комп’ютерів та розглядали колишню колегу. – Та ні, я просто вас відвідати! Скучила без вас. Люда виглядала чудово:…

Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… – Що ти бачив, що?! – допитувалась Ольга. – Це просто смішно! – Я все бачив, Ольго. – сказав Степан. – Все! – Ти не міг нічого бачити, бо нічого цього, про що ти говориш, не було! Степан очі вирячив від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. – Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як ти стояла тут, на цій кухні з Андрієм Петровичем і… – Що ти бачив, що?! – допитувалась Ольга. – Це просто смішно! – Я все бачив, Ольго. – сказав Степан. – Все! – Ти не міг нічого бачити, бо нічого цього, про що ти говориш, не було! Степан очі вирячив від здивування

Степан зі своєю дружиною Ольгою сперечалися на кухні з самого ранку. -Ти зараз це серйозно, Ольго? – дивувався Степан. – Чи ти так жартуєш? Як же ти кажеш, що нічого цього не було, коли я на власні очі бачив, як…

Ірина прокинулась рано. Вона швидко приготувала сніданок і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім вона нафарбувала губи яскравою помадою, підвела очі і задоволена собою глянула в дзеркало. – Ось так от! – сказала вона. – Ну тримайся Олежику, я йду! Вона привела сина в садочок ще до відкриття. Вже через кілька хвилин у дворі зʼявився той самий Олежик зі своєю донькою. – Ви пробачте мене, але в мене до вас є одне питання! – раптом сказав Олег. Ірина застигла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина прокинулась рано. Вона швидко приготувала сніданок і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім вона нафарбувала губи яскравою помадою, підвела очі і задоволена собою глянула в дзеркало. – Ось так от! – сказала вона. – Ну тримайся Олежику, я йду! Вона привела сина в садочок ще до відкриття. Вже через кілька хвилин у дворі зʼявився той самий Олежик зі своєю донькою. – Ви пробачте мене, але в мене до вас є одне питання! – раптом сказав Олег. Ірина застигла від несподіванки

Коли від Ірини пішов Ігор, вона цілий тиждень плакала… Від туги, від нездійснених надій, від марно витрачених років… Подвійно було прикро, що Ігор завів роман із заміжньою жінкою. Виходить, що людей, яких зрадили, на світі стало на двоє більше… Добре,…

Повернутись вверх