Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Життєві історії - Сторінка 10

Категорія: Життєві історії

Життєві історії, історії про кохання, зраду. Історії читачів. Правдиві історії.

Таня повернулася додому з роботи. –  Вітя, у нас гості? – жінка зайшла в коридор і побачила на порозі чуже взуття, а з кімнати долинали жіночі голоси. Замість чоловіка в коридор вийшла незнайома жінка. – А Віті ще немає вдома, – жінка пильно дивилася на Таню. – А хто ви? Тані на мить здалося, що вона помилилася квартирою. – Тетяна, я тут живу, – відповіла вона. Жінка хмикнула. – Виходить, ти живеш у моїй квартирі, – сказала незнайомка і зникла у найближчій кімнаті. – В сенсі у вашій квартирі? Ви про що? – здивовано вигукнула Тетяна, не розуміючи, що відбувається

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня повернулася додому з роботи. –  Вітя, у нас гості? – жінка зайшла в коридор і побачила на порозі чуже взуття, а з кімнати долинали жіночі голоси. Замість чоловіка в коридор вийшла незнайома жінка. – А Віті ще немає вдома, – жінка пильно дивилася на Таню. – А хто ви? Тані на мить здалося, що вона помилилася квартирою. – Тетяна, я тут живу, – відповіла вона. Жінка хмикнула. – Виходить, ти живеш у моїй квартирі, – сказала незнайомка і зникла у найближчій кімнаті. – В сенсі у вашій квартирі? Ви про що? – здивовано вигукнула Тетяна, не розуміючи, що відбувається

Таня та Вітя разом жили сім років. Зійшлися по спільних інтересах, любили активний відпочинок та не хотіли дітей. Тетяна вважала, що дітей треба заводити років до сорока, не раніше, а Вітя завжди мовчав на цю тему. І жінка вирішила, що…

Ніна вчила дітей вдома. В той день її чоловік Степан пішов на роботу рано. У Ніни був учень. Вона приготувала все для занять. Учня Вадима привела його бабуся. Старенька затрималася в коридорі, поки внук роззувався. – Знаєте, Ніно Вʼячеславівно, а Вадим не все зрозумів з минулого уроку, – сказала вона. – Ми обов’язково все повторимо! – запевнила Ніна. Бабуся вже зібралася йти, як раптом з вітальні… Вийшов заспаний мужик в піжамних шортиках! – Ой, Ніночко, проспав! Я швидко в душ і біжу, – сказав той і зник у ванній. Бабуся здивовано подивилась на Ніну. Її чоловіка Степана вона знала, а це був не він

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна вчила дітей вдома. В той день її чоловік Степан пішов на роботу рано. У Ніни був учень. Вона приготувала все для занять. Учня Вадима привела його бабуся. Старенька затрималася в коридорі, поки внук роззувався. – Знаєте, Ніно Вʼячеславівно, а Вадим не все зрозумів з минулого уроку, – сказала вона. – Ми обов’язково все повторимо! – запевнила Ніна. Бабуся вже зібралася йти, як раптом з вітальні… Вийшов заспаний мужик в піжамних шортиках! – Ой, Ніночко, проспав! Я швидко в душ і біжу, – сказав той і зник у ванній. Бабуся здивовано подивилась на Ніну. Її чоловіка Степана вона знала, а це був не він

– Ти з ким учора так голосно розмовляв по телефону? Я вже майже заснула, ти на годинник взагалі дивишся? – Голос дружини бринів від роздратування, так у неї завжди буває, коли не виспиться. У неї відразу і голова, і нудить…

Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до дверей квартири Людмили, то почула музику. Алла подзвонила у двері. Музика зупинилася. Алла подзвонила ще раз: – Люда, це я, відкривай! Двері відчинилися. Алла заглянула всередину квартири подруги і… застигла від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до дверей квартири Людмили, то почула музику. Алла подзвонила у двері. Музика зупинилася. Алла подзвонила ще раз: – Люда, це я, відкривай! Двері відчинилися. Алла заглянула всередину квартири подруги і… застигла від побаченого

Ще три дні тому Алла була впевнена, що в неї прекрасна, міцна сім’я – чоловік, який любить, чудові діти. І ось в одну мить ця впевненість розсипалася, як сиплються, падаючи і гублячи один одного, кісточки доміно. Липень, спека, до відпустки…

Сергій з дочкою Тетяною їхали по роботі. Їм замовили ремонт будинку. Коли вони були на місці до них вийшов якийсь чоловік. – Здрастуйте, я Віталій, а це той самий будинок, – сказав він. – Подивіться обсяг робіт. Хлопець був якийсь похмурий. – Ну що, показуй свою розвалюху, – навмисне применшив зовнішній вигляд будинку батько, щоб збільшити ціну роботи. – Та мені б подешевше, – сказав той. – Тільки зовні. А так будинок міцний. Ви всередині ще подивіться… Віталій пішов відкривати будинок, а Георгій – колега Сергія сказав: – Сергію, ти глянь на нього… Той хлопець це ж викапана твоя Таня! Батько Тані очі вирячив від здивування

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сергій з дочкою Тетяною їхали по роботі. Їм замовили ремонт будинку. Коли вони були на місці до них вийшов якийсь чоловік. – Здрастуйте, я Віталій, а це той самий будинок, – сказав він. – Подивіться обсяг робіт. Хлопець був якийсь похмурий. – Ну що, показуй свою розвалюху, – навмисне применшив зовнішній вигляд будинку батько, щоб збільшити ціну роботи. – Та мені б подешевше, – сказав той. – Тільки зовні. А так будинок міцний. Ви всередині ще подивіться… Віталій пішов відкривати будинок, а Георгій – колега Сергія сказав: – Сергію, ти глянь на нього… Той хлопець це ж викапана твоя Таня! Батько Тані очі вирячив від здивування

– Ох, немає в мене помічників, одні жінки в хаті, – щоразу бурчав батько, коли треба було щось полагодити або перетягнути важке. Днями привезли дубовий стіл і комод. Батько зекономив, сплатив доставку до під’їзду. Думав когось із мужиків із місцевих…

Ірина Петрівна готувала обід. Поруч крутився внук. – Бабусю, а чому в тебе немає приставки? Ось у бабусі Тані є, – говорив Михайлик. – Немає, бо мені вона не потрібна, – спокійно пояснила Ірина. – А може ти купиш приставку? – просив хлопчик. – Я подумаю про це, – усміхнулася Ірина Петрівна. – Бабусю Ірина, а я якось чув, як тато розповідав мамі, дещо про тебе, – раптом сказав хлопчик. – Ти про що? – перепитала Ірина. – Ну, про твій «секрет», – сказав Михайлик. – Який ще секрет? Я вперше про це чую, – Ірина здивовано дивилася на внука, не розуміючи, що відбувається

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина Петрівна готувала обід. Поруч крутився внук. – Бабусю, а чому в тебе немає приставки? Ось у бабусі Тані є, – говорив Михайлик. – Немає, бо мені вона не потрібна, – спокійно пояснила Ірина. – А може ти купиш приставку? – просив хлопчик. – Я подумаю про це, – усміхнулася Ірина Петрівна. – Бабусю Ірина, а я якось чув, як тато розповідав мамі, дещо про тебе, – раптом сказав хлопчик. – Ти про що? – перепитала Ірина. – Ну, про твій «секрет», – сказав Михайлик. – Який ще секрет? Я вперше про це чую, – Ірина здивовано дивилася на внука, не розуміючи, що відбувається

Ірина Петрівна завжди вважала себе терплячою жінкою. За шістдесят два роки життя вона навчилася знаходити спільну мову з різними людьми. Але родичі чоловіка… Ці люди випробовували її терпіння на міцність кожного божого дня, ніби перевіряючи, наскільки вистачить її витримки. Все…

Дмитро звернувся до дружини з дивним проханням. Лариса повинна була купити йому… Путівку на відпочинок! А ще Лариса мала дати Дмитру грошей на відпочинок! Три місяці тому він не зміг з нею поїхати разом, а тепер йому дали відпустку. Сварка була величезна. Сперечалися вони майже до ранку. Лариса вже була готова поступитися, але на телефон чоловіка надійшло повідомлення. Лариса встигла прочитати: «Котику, твоя тебе відпустила? Хочу швидше погрітися на сонечку…» Сварка продовжилася із новою силою. А рано-вранці він поїхав… Але не на Балі і не в Грецію

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Дмитро звернувся до дружини з дивним проханням. Лариса повинна була купити йому… Путівку на відпочинок! А ще Лариса мала дати Дмитру грошей на відпочинок! Три місяці тому він не зміг з нею поїхати разом, а тепер йому дали відпустку. Сварка була величезна. Сперечалися вони майже до ранку. Лариса вже була готова поступитися, але на телефон чоловіка надійшло повідомлення. Лариса встигла прочитати: «Котику, твоя тебе відпустила? Хочу швидше погрітися на сонечку…» Сварка продовжилася із новою силою. А рано-вранці він поїхав… Але не на Балі і не в Грецію

Лариса дуже втомлювалася на роботі. Керувати великою компанією було непросто. Недавнє розлучення з чоловіком Дмитром і судові чвари з приводу поділу майна не залишали часу на відпочинок. Добре, що вдалося випровадити чоловіка з квартири й змінити замки. Тепер за її…

Віктор повертався додому з магазину. Чоловік зайшов у підʼїзд, раптом у поштовому ящику він побачив декілька рекламних листівок, квитанції за комунальні послуги і якийсь лист. Віктор забрав всю кореспонденцію з поштової скриньки, і піднявся до своєї квартири. – Так, що тут у нас, – чоловік розібрав продукти, і сів за стіл, переглянути пошту. Віктор швидко переглянув квитанції за комунальні послуги, і черга дійшла до листа, адресованого його дружині. – Цікаво, хто це Галині пише? – сказав він сам до себе. Віктор обережно відкрив лист, дістав з нього акуратно складений листок, переглянув його і…ахнув він побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повертався додому з магазину. Чоловік зайшов у підʼїзд, раптом у поштовому ящику він побачив декілька рекламних листівок, квитанції за комунальні послуги і якийсь лист. Віктор забрав всю кореспонденцію з поштової скриньки, і піднявся до своєї квартири. – Так, що тут у нас, – чоловік розібрав продукти, і сів за стіл, переглянути пошту. Віктор швидко переглянув квитанції за комунальні послуги, і черга дійшла до листа, адресованого його дружині. – Цікаво, хто це Галині пише? – сказав він сам до себе. Віктор обережно відкрив лист, дістав з нього акуратно складений листок, переглянув його і…ахнув він побаченого

Галина з сумом подивилася на поличку у коридорі. Ще вчора там лежало пʼятсот гривень, а сьогодні – порожньо. Віктор Семенович, її чоловік, вже третій місяць, як на пенсії, знову провів ревізію сімейного бюджету. – Вітя, ти не бачив мої гроші?…

Ліза з донечкою Алісою прийшли з прогулянки додому. Аліса почала розповідати татові, як вони з мамою були в кафе, що їли і як весело гралися з сином подруги Лізи Олежиком. Але Сашко слухав доньку з сумним виглядом і Аліса замовкала… – Давайте вечеряти! – гукнула їх Ліза. Сашко сів за стіл. Він перевернув котлету на своїй тарілці і скривився. – Ти що не бачиш, котлети підгоріли? – сказав він дружині. Запала тиша… Вранці, збираючись на роботу, Ліза й Сашко зустрілися в коридорі. І тут жінка не витримала

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза з донечкою Алісою прийшли з прогулянки додому. Аліса почала розповідати татові, як вони з мамою були в кафе, що їли і як весело гралися з сином подруги Лізи Олежиком. Але Сашко слухав доньку з сумним виглядом і Аліса замовкала… – Давайте вечеряти! – гукнула їх Ліза. Сашко сів за стіл. Він перевернув котлету на своїй тарілці і скривився. – Ти що не бачиш, котлети підгоріли? – сказав він дружині. Запала тиша… Вранці, збираючись на роботу, Ліза й Сашко зустрілися в коридорі. І тут жінка не витримала

– Ну що, йдемо разом в дитяче кафе? Мій Олег давно проситься погратися з твоєю Алісою. Ну й ми спокійно побалакаємо, поки діти розважаються, ходімо? – запропонувала Лізі її найкраща подруга Наталка. – Давай звісно, ти ж знаєш, я завжди…

Ольга готувала овочевий суп, коли на кухню влетіла її донька. – Мамо, ти нічого не хочеш сказати? – запитала Алла. – Ні…А що? – здивувалася Ольга. – Я тут перевірила скарбничку…і вона виявилася пуста! – невдоволено додала Алла. Ольга опустила погляд. – То це ти зробила? – перепитала донька. – І на що ти витратила гроші? – Я думала, що це мій останній шанс, – якось підозріло сказала мати. – Який ще шанс? – не зрозуміла Алла. Раптом, на тумбочці Алла помітила якісь папірці, які мама старанно намагалася прикрити собою. – Що це? – здивувалася Алла, підійшла до тумбочки і…остовпіла від побаченого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга готувала овочевий суп, коли на кухню влетіла її донька. – Мамо, ти нічого не хочеш сказати? – запитала Алла. – Ні…А що? – здивувалася Ольга. – Я тут перевірила скарбничку…і вона виявилася пуста! – невдоволено додала Алла. Ольга опустила погляд. – То це ти зробила? – перепитала донька. – І на що ти витратила гроші? – Я думала, що це мій останній шанс, – якось підозріло сказала мати. – Який ще шанс? – не зрозуміла Алла. Раптом, на тумбочці Алла помітила якісь папірці, які мама старанно намагалася прикрити собою. – Що це? – здивувалася Алла, підійшла до тумбочки і…остовпіла від побаченого

-Не свисти, грошей не буде! – гукнула Ольга з кухні. -А у нас їх і так немає, – невдоволено відповіла сімнадцятирічна Алла. Ольга, якраз нарізала картоплю, з гуркотом жбурнула ніж на стіл і важким кроком попрямувала до дочки. Алла сиділа…

Микола з Вірою повернулися додому пізно ввечері. Вони були в гостях. Чоловік нарешті з полегшенням розлігся на ліжку, чекаючи дружину. Нарешті прийшла Віра. Вона сіла поряд із Миколою і задумливо сказала: – Микольцю, а може, ми все-таки зробимо ремонт, га? Після цих слів Віра майже благаючи подивилася на Миколу. – Ремонт? – похмуро перепитав той. – Ти що хочеш як було минулого разу? – Ні, ні, ні! – замахала руками Віра. – На цей раз ми зробимо ремонт зовсім невеличкий! Просто, трохи освіжимо нашу обстановку. Шпалери переклеїмо, і ще дещо, трохи… – Ти краще згадай, що було після цього ремонту? – сказав Микола. Віра спохмурніла від почутого

  • 3 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола з Вірою повернулися додому пізно ввечері. Вони були в гостях. Чоловік нарешті з полегшенням розлігся на ліжку, чекаючи дружину. Нарешті прийшла Віра. Вона сіла поряд із Миколою і задумливо сказала: – Микольцю, а може, ми все-таки зробимо ремонт, га? Після цих слів Віра майже благаючи подивилася на Миколу. – Ремонт? – похмуро перепитав той. – Ти що хочеш як було минулого разу? – Ні, ні, ні! – замахала руками Віра. – На цей раз ми зробимо ремонт зовсім невеличкий! Просто, трохи освіжимо нашу обстановку. Шпалери переклеїмо, і ще дещо, трохи… – Ти краще згадай, що було після цього ремонту? – сказав Микола. Віра спохмурніла від почутого

Микола з Вірою повернулися додому пізно ввечері. Вони були в гостях. Чоловік нарешті з полегшенням розлігся на ліжку, чекаючи дружину. Нарешті прийшла Віра. Вона сіла поряд із чоловіком і задумливо сказала: – Микольцю, а може, ми все-таки зробимо ремонт, га?…

Повернутись вверх