Віра Олексіївна ніколи не розмовляла з чоловіком на цю тему. Їй здавалося це якимсь блюзнірством – ось так, марно, жартома, говорити про ТАКІ речі. Та й навіщо? Але в глибині душі вона була чомусь впевнена, що чоловіка її Сергія не…
Категорія: Про кохання
Денис часто їздив у відрядження, причому не на день-два, а на тиждень чи два. Юлія чекала на чоловіка, сумувала, дбала про дітей, у них син і дочка. Разом вони з інститутських часів одружилися перед здачею дипломів. Юля довго випробовувала його…
Робочий день добіг кінця. Співробітники офісу вимикали комп’ютери, замикали свої кабінети та йшли додому. – Дмитре, ти скоро? – гукнув друга Артем. – Іди, не чекай мене. Потрібно зробити дещо ще, – не відволікаючись від монітора, відповів той. Коли за…
Скільки пам’ятає себе Віра, вона завжди відрізнялася своїм норовливим характером, ось прямо з дитинства. І вона пишалася цим, бо не всі можуть вказати відкрито на недоліки іншого, або влаштувати сварку при всіх, або відчитати когось у будь-якому місці, а їй…
Ірина стояла на зупинці. Було холодно, а автобуса все не було. Раптом біля тротуару зупинилася дорога машина і посигналила. Люди на зупинці переглянулись і всі чомусь подивилися на Ірину. Вона підійшла до машини. Скло опустилося й Ірина несподівано впізнала свого…
Раннього недільного ранку Андрія розбудив дзвінок. Спросоння він схопив мобільник і нерозуміюче дивився на темний екран. Але тут раптом пролунав дзвінок, вже у двері. Андрій скочив, одягнувся і кинувся відчиняти. Якщо рано вранці та ще й наполегливо дзвонять у двері,…
Ірина нервово поглядала на годинник. До кінця робочого дня залишалося ще більше години, а вона вже нервувала – потрібно буде вийти вчасно. Щоб Ігорю не довелося чекати. Ірина кинула задоволений погляд на екранчик смартфона, з якого на неї іронічним і…
Коли Микола загульбанив і не з’явився на вокзал, а він з родиною мав їхати на відпочинок, для Люди це стало останньою краплею і вона подала на розлучення. Спочатку у Люди, як у ініціаторки розлучення, виникло приємне відчуття свободи. Добре ж…
Віктор не вірив своїм очам. Дівчина за сусіднім столиком була як крапля води схожа на Настю. Ті ж довгі, злегка кучеряві каштанові локони, величезні очі, що змінюють свій колір від темно-зеленого до світло-сірого при різному освітленні і точена фігурка. Але…
Все почалося з того, що Андрію зателефонувала мама і попросила почепити полицю на кухні. – Андрію, ти мені потрібен, я тут прикупила поличку на кухню, вона мені дуже потрібна. Бо ти зараз почнеш мене вимовляти, що й так вся кухня…