Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Про кохання - Сторінка 11

Категорія: Про кохання

Марія закривала ікру з баклажанів. Її донька Віка зайшла на кухню, сіла за стіл і з цікавістю слідкувала, як вона все готує. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – несподівано сказала Віка. – А що таке, – Марія витерла руки і сіла біля доньки. – Що це в тебе за знайомі, з якими ти переписуєшся і кому надсилаєш фото?! Мама здивовано глянула на дочку. – Я тут познайомилася з чоловіком, – нарешті сказала Марія. – Але він, як би це тобі, доню, сказати… Живе трохи далеко від нас! – Що це ще означає?! – Віка не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія закривала ікру з баклажанів. Її донька Віка зайшла на кухню, сіла за стіл і з цікавістю слідкувала, як вона все готує. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – несподівано сказала Віка. – А що таке, – Марія витерла руки і сіла біля доньки. – Що це в тебе за знайомі, з якими ти переписуєшся і кому надсилаєш фото?! Мама здивовано глянула на дочку. – Я тут познайомилася з чоловіком, – нарешті сказала Марія. – Але він, як би це тобі, доню, сказати… Живе трохи далеко від нас! – Що це ще означає?! – Віка не розуміла, що відбувається

Віка поспішала додому після занять, знаючи, що мама вже приготувала вечерю, після якої можна буде розслабитися, подрімати та підготуватися до завтрашніх занять. Тільки ноутбук потрібно буде забрати у мами. Щось вона довго сидить у ньому останнім часом… Віка питала її,…

Олексій їхав знайомою дорогою. – Ось і цвинтар, – подумав він. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій. Це улюблені квіти Олі. Чоловік вийшов з машини. Тут нічого не змінилось. Хіба що з’явилися нові памʼятники. З фотографії на нього так само дивилася його Оля. Його диво. Його життя. Життя яке так рано закінчилось… Олексій поклав квіти, посидів біля памʼятника дружини і пішов назад до машини. Раптом на землі серед листя виглянуло щось біле. Олексій розсунув листя і ахнув

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олексій їхав знайомою дорогою. – Ось і цвинтар, – подумав він. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій. Це улюблені квіти Олі. Чоловік вийшов з машини. Тут нічого не змінилось. Хіба що з’явилися нові памʼятники. З фотографії на нього так само дивилася його Оля. Його диво. Його життя. Життя яке так рано закінчилось… Олексій поклав квіти, посидів біля памʼятника дружини і пішов назад до машини. Раптом на землі серед листя виглянуло щось біле. Олексій розсунув листя і ахнув

Олексій знову їхав такою знайомою дорогою. -Ось і цвинтар… – подумав він. Цей маршрут за останні два роки, він вивчив напам’ять. На сусідньому сидінні, де раніше так любила сидіти його Оля, тепер лежав букет білих лілій… Це улюблені квіти Олі,…

Андрій зайшов у магазин і купив шикарний букет троянд. А як же ж! Сьогодні він іде знайомитися з батьками своє коханої Наталки. Андрій зустрів Наталю і вони вирішили зайти в кафе, трохи посиділи. – Ну, ходімо, нас мама з татом чекають… – сказала Наталя. Вона попрямувала до виходу, а Андрій трохи забарився з оплатою рахунку. Коли він вийшов на вулицю, то побачив купу людей, які вибігли на дорогу. Він підійшов до них, глянув на бруківку й остовпів

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій зайшов у магазин і купив шикарний букет троянд. А як же ж! Сьогодні він іде знайомитися з батьками своє коханої Наталки. Андрій зустрів Наталю і вони вирішили зайти в кафе, трохи посиділи. – Ну, ходімо, нас мама з татом чекають… – сказала Наталя. Вона попрямувала до виходу, а Андрій трохи забарився з оплатою рахунку. Коли він вийшов на вулицю, то побачив купу людей, які вибігли на дорогу. Він підійшов до них, глянув на бруківку й остовпів

Андрія виховувала дуже строга мама. Виховувала одна, бо свого батька він не пам’ятав зовсім. Мама, Поліна Іванівна, вважала за необхідне виховати сина слухняним та культурним. І це давалося їй нелегко. Андрій постійно і багато в чому дотримувався якоїсь своєї, особливої…

Наталка прокинулася рано, зробила каву і сіла за комп’ютер. Жінка відкрила пошту, як раптом побачила лист від невідомого відправника. Вона відкрила повідомлення і застигла. – Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і ваш чоловік Вадим.. Ми разом, – йшлося у листі. Наталя читала рядки і не могла повірит своїм очам. – Що ж тепер робити? – думала вона. Раптом у Наталки виникла несподівана ідея. Жінка зробила ковток кави, і вз’ялась писати відповідь коханці чоловіка

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка прокинулася рано, зробила каву і сіла за комп’ютер. Жінка відкрила пошту, як раптом побачила лист від невідомого відправника. Вона відкрила повідомлення і застигла. – Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і ваш чоловік Вадим.. Ми разом, – йшлося у листі. Наталя читала рядки і не могла повірит своїм очам. – Що ж тепер робити? – думала вона. Раптом у Наталки виникла несподівана ідея. Жінка зробила ковток кави, і вз’ялась писати відповідь коханці чоловіка

“Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і Вадим.. Ми разом. Вадим довго не піддавався своїм почуттям, але кохання взяло своє. Я закохалася в нього з першого погляду. Так все в ньому було моє. Коли дізналася,…

Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за спиною, біля вікна, стояла її мати. – Зараз все й вирішиться, – думала вона. – Зараз я сама вирішу свою долю… На стоянці серед машин виділявся великий чорний джип. Сергій, що сидів у ньому, відволікся від телефону і помітивши Валю, усміхнувся їй. Валя побачила, як він дістає великий букет квітів із заднього сидіння. Вона повернула голову в інший бік. Там біля паркану, переступаючи з ноги на ногу, стояв Олег. Сергій вийшов з машини. І тут Валя наважилася

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за спиною, біля вікна, стояла її мати. – Зараз все й вирішиться, – думала вона. – Зараз я сама вирішу свою долю… На стоянці серед машин виділявся великий чорний джип. Сергій, що сидів у ньому, відволікся від телефону і помітивши Валю, усміхнувся їй. Валя побачила, як він дістає великий букет квітів із заднього сидіння. Вона повернула голову в інший бік. Там біля паркану, переступаючи з ноги на ногу, стояв Олег. Сергій вийшов з машини. І тут Валя наважилася

Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за її спиною біля вікна стояла її мати. Валі навіть не треба було повертати голову, вона відчувала на спині материн важкий погляд. -Зараз все й вирішиться, – думала вона….

Ліда прокинулася від шурхоту на кухні. – Дивно, – подумала жінка. – Можливо Барсик, знову, на столі бешкетує. Ліда неохоче піднялася з ліжка, одягнула халат і вийшла в коридор. Вона прислухалася, і почула шкварчання сковорідки. – Ну це точно, не котик, – промайнуло у неї в голові. Жінка занервувала, але зібравшись з духом вона вирішила все перевірити сама. Ліда рішуче відкрила двері на кухню і застигла від здивування. – Ти?! – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда прокинулася від шурхоту на кухні. – Дивно, – подумала жінка. – Можливо Барсик, знову, на столі бешкетує. Ліда неохоче піднялася з ліжка, одягнула халат і вийшла в коридор. Вона прислухалася, і почула шкварчання сковорідки. – Ну це точно, не котик, – промайнуло у неї в голові. Жінка занервувала, але зібравшись з духом вона вирішила все перевірити сама. Ліда рішуче відкрила двері на кухню і застигла від здивування. – Ти?! – тільки й вигукнула вона

Дві сестри сиділи на кухні. Тоня, старша, говорила Ліді: – Ну, наробила ти Лідо. Треба так було вам з Іваном посваритися, що до розлучення дійшло. І це після стільки років спільного життя! Не знаю. Ось вже три роки минуло, а…

Люда поспішала додому, як раптом зненацька побачила біля тротуару машину свого чоловіка. Жінка дуже здивувалася. – І чого це він тут зараз? Він же ж працює зовсім з іншого боку міста? – подумала вона. Люда підійшла до машини, зазирнула всередину і ахнула! Її чоловік обнімався з якоюсь молодою, гарною незнайомкою… Вони були так захоплені один одним, що навіть не помітили Люду. Жінка не розуміла, що відбувається. Але тут же вона схаменулася і вирішила діяти

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люда поспішала додому, як раптом зненацька побачила біля тротуару машину свого чоловіка. Жінка дуже здивувалася. – І чого це він тут зараз? Він же ж працює зовсім з іншого боку міста? – подумала вона. Люда підійшла до машини, зазирнула всередину і ахнула! Її чоловік обнімався з якоюсь молодою, гарною незнайомкою… Вони були так захоплені один одним, що навіть не помітили Люду. Жінка не розуміла, що відбувається. Але тут же вона схаменулася і вирішила діяти

Вони навчалися в одному класі. Павло був худеньким хлопцем, був відмінником. Не сварився ні з ким, уроків не прогулював, не бешкетував. Люда на нього не звертала уваги, як і решта дівчат… Чи то теплий сонячний травень винен, чи просто настав…

Юрко вискочив з машини і зупинився перед Мариною, яка йшла по вулиці. – Ти чого, Юрко? – спитала дівчина. – Я… Цей… Ходімо погуляємо! – Ну, ходімо! – сказала дівчина. До ночі вони гуляли по місту. Вечеряли в ресторані. Домовилися зустрітися ще й зранку. Наступного дня Юрій стояв навпроти її під’їзду. Марина вийшла якась сумна. – Марино, що трапилося? – здивувався Юрій. – Юрко, ти дуже хороший, – сказала вона. – Але мені залишилося жити місяць-два… – Цього не може бути, – тільки й сказав хлопець

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юрко вискочив з машини і зупинився перед Мариною, яка йшла по вулиці. – Ти чого, Юрко? – спитала дівчина. – Я… Цей… Ходімо погуляємо! – Ну, ходімо! – сказала дівчина. До ночі вони гуляли по місту. Вечеряли в ресторані. Домовилися зустрітися ще й зранку. Наступного дня Юрій стояв навпроти її під’їзду. Марина вийшла якась сумна. – Марино, що трапилося? – здивувався Юрій. – Юрко, ти дуже хороший, – сказала вона. – Але мені залишилося жити місяць-два… – Цього не може бути, – тільки й сказав хлопець

Лікар щось говорив про спосіб життя про харчування… Він усе правильно казав. Ось тільки Юрієві було вже все одно… Його друг Микола теж був лікарем і все розповів – що в Юри серйозна проблема і залишилося йому три місяці… З…

Баба Зоя солила огірки, як раптом у двір забіг її внук Микола. Ще біля хвіртки той раптом заголосив: – Бабусю, бабусю. Там… – Ну, чого кричиш?! – насупилась Зоя. – Бабуся Зіна сказала щоб ти йшла! – Куди йшла, чого ти такий захеканий? – баба Зоя не розуміла, що це таке відбувається. – Микольцю? Ну? Що трапилось?! – Бабуся Зіна сказала щоб ти, йшла. Надійка там! – Ну? Що Надійка? Що таке?! – Надійка там… Тітка Надія. – Та ну тебе! На води попий? Що з Надією? – Не стало її. – О, Господи! Ой, людоньки, – Зоя не вірила своїм вухам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Баба Зоя солила огірки, як раптом у двір забіг її внук Микола. Ще біля хвіртки той раптом заголосив: – Бабусю, бабусю. Там… – Ну, чого кричиш?! – насупилась Зоя. – Бабуся Зіна сказала щоб ти йшла! – Куди йшла, чого ти такий захеканий? – баба Зоя не розуміла, що це таке відбувається. – Микольцю? Ну? Що трапилось?! – Бабуся Зіна сказала щоб ти, йшла. Надійка там! – Ну? Що Надійка? Що таке?! – Надійка там… Тітка Надія. – Та ну тебе! На води попий? Що з Надією? – Не стало її. – О, Господи! Ой, людоньки, – Зоя не вірила своїм вухам

Баба Зоя солила огірки, як раптом у двір забіг її внук Микола. Ще біля хвіртки той раптом заголосив: -Бабусю, бабусю… Там… -Ну, чого кричиш?! – насупилась Зоя. -Там… Бабуся Зіна сказала щоб ти йшла! -Куди йшла, чого ти такий захеканий?…

Микола лежав на дивані перед телевізором, коли задзвонив його мобільник. Це була його Любочка. – Привіт, кохана! – взяв він слухавку. – Привіт, – якось сумно відповіла Люба. – Я хотіла сказати, що на цьому тижні маю деякі справи. Так що ми не побачимось. – Може допомогти чимось? – здивувався Микола. – Ні. Я сама розберусь, це особисте, – сказала Люба і поклала слухавку. Через кілька днів Микола купив букет і вирішив зробити коханій сюрприз. Він підʼїхав до її будинку, глянув в бік підʼїзду й очам своїм не повірив! Там сиділа його Люба і вона була не сама

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола лежав на дивані перед телевізором, коли задзвонив його мобільник. Це була його Любочка. – Привіт, кохана! – взяв він слухавку. – Привіт, – якось сумно відповіла Люба. – Я хотіла сказати, що на цьому тижні маю деякі справи. Так що ми не побачимось. – Може допомогти чимось? – здивувався Микола. – Ні. Я сама розберусь, це особисте, – сказала Люба і поклала слухавку. Через кілька днів Микола купив букет і вирішив зробити коханій сюрприз. Він підʼїхав до її будинку, глянув в бік підʼїзду й очам своїм не повірив! Там сиділа його Люба і вона була не сама

Микола у свої двадцять дев’ять років зустрічався не з однією жінкою, а от ту, яка б торкнулася струни його душі, він поки не зустрів. Ні, в основному вони всі були хороші, але не його, і він вирішив, що, мабуть, доля…

Повернутись вверх