Проживши з чоловіком майже тридцять років, Надя ніколи не контролювала його, вірила, і він ніколи не давав приводу до занепокоєння. Просто останніми роками, а вірніше останнім часом, вона відчуває, що Сергій до неї охолодів, немає вже колишньої теплоти, часто йде…
З недавнього часу Марина почала помічати за чоловіком, що він не поспішає додому з роботи, і при вході в квартиру не питає, що вона смачненького встигла приготувати. Їй він став здаватися якимось замкненим та віддаленим від неї. Тепер Віктор став…
Таня поспішала з роботи: починався дощ, парасольки з собою не було, чоловіка не хотілося турбувати – він сьогодні і так після нічного чергування. Дорогою додому вона ще заскочила в магазин, щоб купити їх улюблені круасани з сиром. Зараз Максим прокинеться,…
Розкрилося все випадково. Алла ніколи не стежила за своїм чоловіком, не перевіряла його телефон і не стежила за рухом коштів за банківськими картками. У неї вистачало своїх турбот – вона працювала в турагентстві, вирішуючи найрізноманітніші, але такі важливі для клієнтів…
Марина визирнула у вікно і зітхнула. Сусідка поверхом вище майже годину сиділа на лавочці і дивилася кудись в далечінь. -Сталося щось, чи що, – подумала Марина. – Тут грудень вже на дворі, то можна й заслабнути. Накинувши пуховик, жінка спустилася…
Олена критично розглядала себе у дзеркалі. Невеликий животик, худі стегна, плечі… Напевно, зовсім не те, що їй хотілося б бачити в дзеркалі. В принципі, її 70 кг ваги Олену останні три роки цілком влаштовувало. У 32 то роки і після…
-Алло, Галя. Це я, Олена. Що? Олена кажу. Зв’язок жахливий.Чому дзвоню? Я, Галю, до вас цього року не приїду. Не приїду, кажу на свята. Чому? А навіщо? Ти з Віктором будеш, дочка твоя з чоловіком та дітьми. А я що….
-Так, мамо, була я там. Сказали, що висновок буде згодом. Ти вибач, я зараз їду в машині. Цілую, наберу пізніше! Іра поклала телефон на сусіднє сидіння і, стримуючи сльози, почала шукати, де можна зупинитися. Попереду вона побачила парковку великого супермаркету….
У кімнаті Андрійка поламалася розетка, і Віру це дуже хвилювало і навіть, висловлюючись сучасною мовою, сильно напружувало. Андрійко був розумною, спокійною і дуже слухняною дитиною, але йому всього три – мало що? Та й спати без нічника він поки що…
Задзвонив домашній телефон. Серце Ірини тривожно заколотилося. “Щось трапилося” – промайнуло у неї в голові. Артем мав повернутися з роботи чотири години тому. Вона з тривогою підняла трубку телефону і тихо, майже пошепки, озвалася: -Так, я слухаю вас. У телефоні…
