Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 37

Категорія: Історії жінок

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги і одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів незнайомий хлопець років тридцяти! -Ага, все ясно! Для мене значить, –…

Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

– Мамо, я такий голодний, дай швидше поїсти, бо додому бігти треба, Ритка чекає, – сказав з порога Ігор, зайшовши до батьківського дому. – А що, дружина не годує? – здивувалася мама. – Нічого не вміє! Ми ж до весілля…

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Ось вже майже місяць молода жінка Марина переживала від тривожних думок та підозр. Марині здавалося, що її чоловік Сашко зраджує її. Вони були одружені майже три роки, виховували сина Толіка і, як думалося Марині донедавна, дуже любили одне одного. Марина…

У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

Ніна вкотре перерахувала гроші. -Так, не густо… Але що робити? Така вже зарплата, – подумала вона. А треба ще сплатити комуналку, купити продукти, зрештою… Що ж можна придбати? Ніна блукала по магазину і ахала від одного виду цінників, що стрімко…

Валентина прасувала одяг, коли додому повернувся чоловік. – Кохана, я вдома, – вигукнув Петро. – Виходь, познайомишся. – З ким це я буду знайомитися? – подумала Валя. Жінка залишила справи і пішла на кухню. Валя відкрила двері і застигла. За столом сидів Петро і якась дівчинка. – Знайомся. Це моя донька, Оленка, – раптом сказав чоловік. Валентина аж присіла. – Невже це правда? – тільки й подумала жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина прасувала одяг, коли додому повернувся чоловік. – Кохана, я вдома, – вигукнув Петро. – Виходь, познайомишся. – З ким це я буду знайомитися? – подумала Валя. Жінка залишила справи і пішла на кухню. Валя відкрила двері і застигла. За столом сидів Петро і якась дівчинка. – Знайомся. Це моя донька, Оленка, – раптом сказав чоловік. Валентина аж присіла. – Невже це правда? – тільки й подумала жінка

Що Валентина потрапить у таку ситуацію, вона й уявити не могла. Коли вона виходила заміж за Петра, вона, звичайно, знала, що він має доньку від першого шлюбу. Але та жила зі свекрухою та незручностей не завдавала. А своїх дітей Валя…

– Ти їсти хочеш? – запитала Єва чоловіка. – Мабуть так, – відповів Анатолій. – Я б зараз яєчні з’їв. З шинкою, помідорами та цибулею. Зробиш? – Та легко, – кивнула Єва і пішла на кухню. – Анатолій, тобі чай, чи каву? – гукнула Єва. Але відповіді не було! Вона пішла у спальню. Чоловік розмовляв по телефону. – Я обов’язково одягну твій подарунок, – грайливо казав Анатолій комусь у слухавку. Єві стало неприємно. – Це вже занадто, – подумала вона. – Та скільки можна, зрештою?! І вона вирішила діяти

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Ти їсти хочеш? – запитала Єва чоловіка. – Мабуть так, – відповів Анатолій. – Я б зараз яєчні з’їв. З шинкою, помідорами та цибулею. Зробиш? – Та легко, – кивнула Єва і пішла на кухню. – Анатолій, тобі чай, чи каву? – гукнула Єва. Але відповіді не було! Вона пішла у спальню. Чоловік розмовляв по телефону. – Я обов’язково одягну твій подарунок, – грайливо казав Анатолій комусь у слухавку. Єві стало неприємно. – Це вже занадто, – подумала вона. – Та скільки можна, зрештою?! І вона вирішила діяти

Єва була справжньою красунею, і коли їй виповнилося двадцять, батьки перейнялися пошуком нареченого для єдиної дочки. Негоже віддавати таку красу будь-кому! -Наречений нашої дочки має бути розумним, добрим, дбайливим і, звичайно ж, міцно стояти на ногах. Ну, і в ідеалі,…

Юля сиділа на подвір’ї баби Зіни і дивилася, як старенька перебирала часник, зв’язуючи його у пучки. – Ну, чого приїхала? – сказала баба Зіна. – Мені сказали, що ви можете допомогти, – тихо сказала Юля. – Що в тебе сталося? Кажи! – поквапила Юлю баба Зіна. – У мене проблема. Чоловік загуляв, – крізь сльози сказала жінка. – Допоможете мені? Баба Зіна усміхнулася і сказала: – Допоможу. Слухай і запам’ятай все, що я зараз тобі скажу. Юля зраділа і приготувалася уважно слухати

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля сиділа на подвір’ї баби Зіни і дивилася, як старенька перебирала часник, зв’язуючи його у пучки. – Ну, чого приїхала? – сказала баба Зіна. – Мені сказали, що ви можете допомогти, – тихо сказала Юля. – Що в тебе сталося? Кажи! – поквапила Юлю баба Зіна. – У мене проблема. Чоловік загуляв, – крізь сльози сказала жінка. – Допоможете мені? Баба Зіна усміхнулася і сказала: – Допоможу. Слухай і запам’ятай все, що я зараз тобі скажу. Юля зраділа і приготувалася уважно слухати

– Скільки нам відміряно? Ніхто не знає. Тоді навіщо витрачати час на образи, – говорила баба Зіна, перебираючи часник і зв’язуючи його у пучки. Навпроти неї сиділа молода жінка і в її очах був сум. Звали жінку Юля і прийшла…

Олена з подругою Олею, сиділи на кухні і розмовляли. – Знаєш, мені дуже Віктор із третього курсу подобається, – поділилася з подругою Олена. – А у тебе що? Є хтось хто тобі подобається? Оля зніяковіла і зам’ялась, ухиляючись від відповіді. – Та є там один, – незрозуміло сказала вона. – Нічого собі! А покажи фото, – попросила Олена. Оля неохое дістала телефон, і відкрила фотографію. Олена подивилася і ахнула. – Оля, так це ж мій батько! – раптом вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з подругою Олею, сиділи на кухні і розмовляли. – Знаєш, мені дуже Віктор із третього курсу подобається, – поділилася з подругою Олена. – А у тебе що? Є хтось хто тобі подобається? Оля зніяковіла і зам’ялась, ухиляючись від відповіді. – Та є там один, – незрозуміло сказала вона. – Нічого собі! А покажи фото, – попросила Олена. Оля неохое дістала телефон, і відкрила фотографію. Олена подивилася і ахнула. – Оля, так це ж мій батько! – раптом вигукнула вона

Оля та Олена вперше познайомилися на першій у своєму житті лінійці у дворі школи. Обидві ошатні, з величезними білими банти у волоссі. Тільки в Олі вони прикрашали кучеряві світлі хвостики над вухами, а в Олени зав’язані на коротеньких тонких кісках….

Вадим повернувся з роботи і зайшов на кухню до дружини. Ніна в цей час крутила голубці. Чоловік підозріло глянув на дружину. – Ти нічого не хочеш мені розповісти? – раптом сказав Вадим. Ніна застигла. – Невже він дізнався? – промайнуло в голові у жінки. В цей час на кухню забіг син Андрійко, і обійняв батька. Вадим усміхнувся і сказав: – Чому ти не кажеш, що нас запросили на виставку? Ніна видихнула. Адже Вадим, поки що, не підозрював, що виховує чужого сина

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вадим повернувся з роботи і зайшов на кухню до дружини. Ніна в цей час крутила голубці. Чоловік підозріло глянув на дружину. – Ти нічого не хочеш мені розповісти? – раптом сказав Вадим. Ніна застигла. – Невже він дізнався? – промайнуло в голові у жінки. В цей час на кухню забіг син Андрійко, і обійняв батька. Вадим усміхнувся і сказав: – Чому ти не кажеш, що нас запросили на виставку? Ніна видихнула. Адже Вадим, поки що, не підозрював, що виховує чужого сина

Вадим глянув на Ніну підозрілим поглядом і тут же засміявся. Дівчині нічого не залишалося, як видихнути – отже, чоловік нічого не запідозрив. — Ти ж в мене найкрасивіша, — поцілував чоловік Ніну і погладив по голові сина, що стояв поруч….

Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро весілля з її Сергійком! Раптом у двері подзвонили. Ліза побігла відкривати. В квартиру мовчки зайшов Сергій і сів на кухні за стіл. – Коханий, що трапилося, – схвильовано запитала Ліза. – Лізо, не знаю, як і сказати… – почав він. – Я не можу з тобою одружитися, вибач. Ліза не вірила своїм вухам. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка. – Це все через неї, так?! – тільки й запитала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро весілля з її Сергійком! Раптом у двері подзвонили. Ліза побігла відкривати. В квартиру мовчки зайшов Сергій і сів на кухні за стіл. – Коханий, що трапилося, – схвильовано запитала Ліза. – Лізо, не знаю, як і сказати… – почав він. – Я не можу з тобою одружитися, вибач. Ліза не вірила своїм вухам. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка. – Це все через неї, так?! – тільки й запитала вона

Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро весілля з її Сергійком! Раптом у двері подзвонили. Ліза побігла відкривати. В квартиру мовчки зайшов Сергій і сів на кухні за стіл. -Коханий, що трапилося, –…

Повернутись вверх