Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 36

Категорія: Історії жінок

Наталя смажила деруни, коли з роботи повернувся чоловік. Олег прийшов на диво рано. – Привіт, – сказав він і сів на стілець на кухні, не роздягаючись. – Зніми куртку і сідай до столу будемо вечеряти, – звичним тоном сказала Наталка. Олег сидів мовчки, не підводячи голови. – Олеже, ти чув? – повторила жінка. – Я йду від тебе, – раптом сказав він. – Що…Що ти сказав? – Наталка розгублено посміхалася, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя смажила деруни, коли з роботи повернувся чоловік. Олег прийшов на диво рано. – Привіт, – сказав він і сів на стілець на кухні, не роздягаючись. – Зніми куртку і сідай до столу будемо вечеряти, – звичним тоном сказала Наталка. Олег сидів мовчки, не підводячи голови. – Олеже, ти чув? – повторила жінка. – Я йду від тебе, – раптом сказав він. – Що…Що ти сказав? – Наталка розгублено посміхалася, нічого не розуміючи

Наталка сиділа вже другу годину і дивилася в підлогу, вона ніколи не думала, що з нею може статися таке. Коли минулого року подружка Олеся спіймала свого Сашка з якоюсь жінкою, Наталка заспокоювала її, казала, щоб не переживала, зайнялася собою, перестала…

Рита увімкнула чайник, щоб попити чаю, а потім вирішила сходити в магазин. Завтра прийде внучка і вона обіцяла їй спекти пиріг з яблуками, але закінчилися яйця. Рита з важкими сумками йшла з магазину. Коли вона піднялася до другого поверху, то побачила незнайомого чоловіка біля дверей її подруги Алли. Він намагався відчинити двері! – А що це ви там робите?! – здивовано запитала Рита. Чоловік обернувся. – Та ось, намагаюся зайти в квартиру. – Як це зайти в квартиру?! – здивувалася Рита. І раптом вона все зрозуміла

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Рита увімкнула чайник, щоб попити чаю, а потім вирішила сходити в магазин. Завтра прийде внучка і вона обіцяла їй спекти пиріг з яблуками, але закінчилися яйця. Рита з важкими сумками йшла з магазину. Коли вона піднялася до другого поверху, то побачила незнайомого чоловіка біля дверей її подруги Алли. Він намагався відчинити двері! – А що це ви там робите?! – здивовано запитала Рита. Чоловік обернувся. – Та ось, намагаюся зайти в квартиру. – Як це зайти в квартиру?! – здивувалася Рита. І раптом вона все зрозуміла

Маргарита стояла біля мокрого вікна і з сумом дивилася на подвір’я. Там складала в машину останні речі її сусідка, з якою вона прожила пліч-о-пліч багато років. Жаль було розлучатися з Аллочкою, її найкращою подругою. Алла Василівна нещодавно поховала свого Віктора,…

Віка їхала до свого коханого Андрія у його рідне місто. Вони так давно не бачилися. – Ось Андрій зраді моєму сюрпризу, – думала жінка. Двері їй відчинила симпатична дівчина. – Напевно сестра, – подумала Віка. – А Андрій вдома? – запитала вона. – За хлібом пішов, – весело відповіла дівчина. – А ви хто? – Я Віка, – усміхнулася жінка. – Андрій прийде і представить мене. – Добре, проходьте, зачекаєте його, – дівчина пропустила гостю в квартиру. Зайшовши на кухню, Віка застигла. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віка їхала до свого коханого Андрія у його рідне місто. Вони так давно не бачилися. – Ось Андрій зраді моєму сюрпризу, – думала жінка. Двері їй відчинила симпатична дівчина. – Напевно сестра, – подумала Віка. – А Андрій вдома? – запитала вона. – За хлібом пішов, – весело відповіла дівчина. – А ви хто? – Я Віка, – усміхнулася жінка. – Андрій прийде і представить мене. – Добре, проходьте, зачекаєте його, – дівчина пропустила гостю в квартиру. Зайшовши на кухню, Віка застигла. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

Це було кохання з першого погляду. Вікторії було двадцять один, і вона вперше поїхала на наукову конференцію – у неї навіть усної доповіді не було, тільки стендова, але вона все одно страшенно пишалася собою. Андрій виступав з доповіддю – лише…

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги й одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів молодий незнайомець! – Ага, все ясно! – подумала Ольга. Вона привіталася і зайшла на кухню. – Я ж тебе просила, – строго сказала Ольга подрузі Наталі. – Та у мене нічого й на думці не було, – божилася та. – Ага, аякже, – сказала Ольга. Настрій був зіпсований. Та невдовзі її чекала несподіванка

Ольга зайшла у квартиру подруги, оглянулася навкруги і одразу все зрозуміла! Все було підлаштовано спеціально! Посеред кімнати стояв накритий стіл з різними смаколиками. А за столом, серед гостей сидів незнайомий хлопець років тридцяти! -Ага, все ясно! Для мене значить, –…

Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надя смажила кабачки, коли в двері подзвонили. Жінка відкрила, на порозі стояв син з сумкою в руках. – Мамо, я від Рити пішов, – раптом сказав Ігор. – Як пішов? – здивувалася Надя. – Набридла вона мені. Не готує їсти, не прибирає, не працює, – мало не плакав син. – Може не все так погано? – запитала мама. – Все дуже погано, – коротко відповів Ігор. – Пустиш до себе пожити? – Не впущу! – раптом відповіла Надя. – Як не впустиш? – Ігор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

– Мамо, я такий голодний, дай швидше поїсти, бо додому бігти треба, Ритка чекає, – сказав з порога Ігор, зайшовши до батьківського дому. – А що, дружина не годує? – здивувалася мама. – Нічого не вміє! Ми ж до весілля…

Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Марина прибирала в квартирі, коли в двері подзвонили. Жінка подивилася в вічко і побачила двох незнайомих чоловіків із великою коробкою. – Вам кого? – Запитала вона. – Служба доставки, – відповів чоловічий голос. – Я нічого не замовляла, – здивувалася жінка. Чоловік назвав адресу. – Так, це моя адреса, – ще більше здивувалася Марина і відкрила двері. Чоловіки внесли коробку. Марина відкрила її і ахнула. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Ось вже майже місяць молода жінка Марина переживала від тривожних думок та підозр. Марині здавалося, що її чоловік Сашко зраджує її. Вони були одружені майже три роки, виховували сина Толіка і, як думалося Марині донедавна, дуже любили одне одного. Марина…

У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

Ніна вкотре перерахувала гроші. -Так, не густо… Але що робити? Така вже зарплата, – подумала вона. А треба ще сплатити комуналку, купити продукти, зрештою… Що ж можна придбати? Ніна блукала по магазину і ахала від одного виду цінників, що стрімко…

Валентина прасувала одяг, коли додому повернувся чоловік. – Кохана, я вдома, – вигукнув Петро. – Виходь, познайомишся. – З ким це я буду знайомитися? – подумала Валя. Жінка залишила справи і пішла на кухню. Валя відкрила двері і застигла. За столом сидів Петро і якась дівчинка. – Знайомся. Це моя донька, Оленка, – раптом сказав чоловік. Валентина аж присіла. – Невже це правда? – тільки й подумала жінка

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина прасувала одяг, коли додому повернувся чоловік. – Кохана, я вдома, – вигукнув Петро. – Виходь, познайомишся. – З ким це я буду знайомитися? – подумала Валя. Жінка залишила справи і пішла на кухню. Валя відкрила двері і застигла. За столом сидів Петро і якась дівчинка. – Знайомся. Це моя донька, Оленка, – раптом сказав чоловік. Валентина аж присіла. – Невже це правда? – тільки й подумала жінка

Що Валентина потрапить у таку ситуацію, вона й уявити не могла. Коли вона виходила заміж за Петра, вона, звичайно, знала, що він має доньку від першого шлюбу. Але та жила зі свекрухою та незручностей не завдавала. А своїх дітей Валя…

– Ти їсти хочеш? – запитала Єва чоловіка. – Мабуть так, – відповів Анатолій. – Я б зараз яєчні з’їв. З шинкою, помідорами та цибулею. Зробиш? – Та легко, – кивнула Єва і пішла на кухню. – Анатолій, тобі чай, чи каву? – гукнула Єва. Але відповіді не було! Вона пішла у спальню. Чоловік розмовляв по телефону. – Я обов’язково одягну твій подарунок, – грайливо казав Анатолій комусь у слухавку. Єві стало неприємно. – Це вже занадто, – подумала вона. – Та скільки можна, зрештою?! І вона вирішила діяти

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
– Ти їсти хочеш? – запитала Єва чоловіка. – Мабуть так, – відповів Анатолій. – Я б зараз яєчні з’їв. З шинкою, помідорами та цибулею. Зробиш? – Та легко, – кивнула Єва і пішла на кухню. – Анатолій, тобі чай, чи каву? – гукнула Єва. Але відповіді не було! Вона пішла у спальню. Чоловік розмовляв по телефону. – Я обов’язково одягну твій подарунок, – грайливо казав Анатолій комусь у слухавку. Єві стало неприємно. – Це вже занадто, – подумала вона. – Та скільки можна, зрештою?! І вона вирішила діяти

Єва була справжньою красунею, і коли їй виповнилося двадцять, батьки перейнялися пошуком нареченого для єдиної дочки. Негоже віддавати таку красу будь-кому! -Наречений нашої дочки має бути розумним, добрим, дбайливим і, звичайно ж, міцно стояти на ногах. Ну, і в ідеалі,…

Юля сиділа на подвір’ї баби Зіни і дивилася, як старенька перебирала часник, зв’язуючи його у пучки. – Ну, чого приїхала? – сказала баба Зіна. – Мені сказали, що ви можете допомогти, – тихо сказала Юля. – Що в тебе сталося? Кажи! – поквапила Юлю баба Зіна. – У мене проблема. Чоловік загуляв, – крізь сльози сказала жінка. – Допоможете мені? Баба Зіна усміхнулася і сказала: – Допоможу. Слухай і запам’ятай все, що я зараз тобі скажу. Юля зраділа і приготувалася уважно слухати

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля сиділа на подвір’ї баби Зіни і дивилася, як старенька перебирала часник, зв’язуючи його у пучки. – Ну, чого приїхала? – сказала баба Зіна. – Мені сказали, що ви можете допомогти, – тихо сказала Юля. – Що в тебе сталося? Кажи! – поквапила Юлю баба Зіна. – У мене проблема. Чоловік загуляв, – крізь сльози сказала жінка. – Допоможете мені? Баба Зіна усміхнулася і сказала: – Допоможу. Слухай і запам’ятай все, що я зараз тобі скажу. Юля зраділа і приготувалася уважно слухати

– Скільки нам відміряно? Ніхто не знає. Тоді навіщо витрачати час на образи, – говорила баба Зіна, перебираючи часник і зв’язуючи його у пучки. Навпроти неї сиділа молода жінка і в її очах був сум. Звали жінку Юля і прийшла…

Повернутись вверх