Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 35

Категорія: Історії жінок

Галина готувала плов, коли з роботи повернувся Олег. – Нам потрібно серйозно поговорити, – сказала дружина, коли чоловік зайшов на кухню. – Я тебе слухаю, – відповів він і сів за стіл. – Сніжана мені все розповіла. Розповіла, що ти мені зраджував, – раптом сказала Галя. – Ну й що? – єхидно посміхнувся Олег. – Думаєш, що я зараз все заперечуватиму? І твої пригоди для мене – таємниця? – Які пригоди? – здивувалася Галина. – Не прикидайся! Я знаю твою таємницю! – вигукнув чоловік. Галина здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина готувала плов, коли з роботи повернувся Олег. – Нам потрібно серйозно поговорити, – сказала дружина, коли чоловік зайшов на кухню. – Я тебе слухаю, – відповів він і сів за стіл. – Сніжана мені все розповіла. Розповіла, що ти мені зраджував, – раптом сказала Галя. – Ну й що? – єхидно посміхнувся Олег. – Думаєш, що я зараз все заперечуватиму? І твої пригоди для мене – таємниця? – Які пригоди? – здивувалася Галина. – Не прикидайся! Я знаю твою таємницю! – вигукнув чоловік. Галина здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До Галини він відчував щиру симпатію. Ні, ну а як чоловікові без симпатії? Не вийде нічого! А Галя нічого така була – як треба. Все при…

Ірина повернулася додому, і залишивши машину біля воріт, увійшла до будинку. З кухні вийшов чоловік із викруткою в руках. – Ну, як посиділи? – запитав він. – Добре посиділи. Як діти? – усміхнулася Ірина. – Буряки пропололи, – посміхнувся Павло. – Потім допомогли мені порати і гуляти пішли. Павло уважно подивився на Ірину і додав: – Ти така задумана. Щось сталося? Ірина нічого не відповіла. – Ти якась дивна. Кажи, що сталося, – занепокоївся чоловік. – Олена мені дещо сказала, – почала Ірина. Павло напружився, приготувавшись до найгіршого 

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина повернулася додому, і залишивши машину біля воріт, увійшла до будинку. З кухні вийшов чоловік із викруткою в руках. – Ну, як посиділи? – запитав він. – Добре посиділи. Як діти? – усміхнулася Ірина. – Буряки пропололи, – посміхнувся Павло. – Потім допомогли мені порати і гуляти пішли. Павло уважно подивився на Ірину і додав: – Ти така задумана. Щось сталося? Ірина нічого не відповіла. – Ти якась дивна. Кажи, що сталося, – занепокоївся чоловік. – Олена мені дещо сказала, – почала Ірина. Павло напружився, приготувавшись до найгіршого 

– Пощастило тобі, Оленко, – із заздрістю помітила Тетяна. – Ой, та годі тобі, – відмахнулася Олена, поправляючи комірець дорогої блузки. – Виїхати зможе будь-хто, головне бажання. Вона оглянула своїх подруг дитинства, Тетяну та Ірину, а потім задоволено усміхнулася. Вони…

Інна прокинулася рано, причепурилася і пішла на кухню готувати сніданок. Жінка вирішила приготувати омлет, дістала з холодильника яйця, як раптом почула дивні звуки у ванній. Вийшла у коридор, прислухалася – нікого. Інна повернулася і стала до плити. – Доброго ранку, – почула вона за спиною голос. Інна обернулася і застигла. Перед нею стояла якась незнайома дівчина. – Може вам допомогти сніданок приготувати? – запропонувала незнайомка. Інна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна прокинулася рано, причепурилася і пішла на кухню готувати сніданок. Жінка вирішила приготувати омлет, дістала з холодильника яйця, як раптом почула дивні звуки у ванній. Вийшла у коридор, прислухалася – нікого. Інна повернулася і стала до плити. – Доброго ранку, – почула вона за спиною голос. Інна обернулася і застигла. Перед нею стояла якась незнайома дівчина. – Може вам допомогти сніданок приготувати? – запропонувала незнайомка. Інна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відбувається

Павло був один у батьків. Пізня дитина, світло у вікні. Спадкоємця довго-довго чекали, а виріс – озирнутися не встигли. На третьому курсі надумався одружитися. І треба ж, привів у будинок незрозуміло кого… Мама спочатку не сприйняла появу Наталки всерйоз. Павлик…

Марія зайшла в залу і нерішуче стала на порозі. Її чоловік лежав на дивані і дивився телевізор. – Віталію, мама дзвонила, – нарешті наважилась сказати вона. – Батько заслаб, поїхали до них у село. Треба допомогти з сіном. Віталій скочив з дивану, що аж пульт з телевізора опинився на підлозі. – Мені сіно твоїх батьків по барабану! – кричав він. – Через тиждень поїдемо до моєї матері! – Я не можу відмовити батькам… – сказала Марія. – Поїду сама. А потім приїду до твоєї матері. Віталій аж слів не знаходив від обурення. А вранці сталося несподіване

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія зайшла в залу і нерішуче стала на порозі. Її чоловік лежав на дивані і дивився телевізор. – Віталію, мама дзвонила, – нарешті наважилась сказати вона. – Батько заслаб, поїхали до них у село. Треба допомогти з сіном. Віталій скочив з дивану, що аж пульт з телевізора опинився на підлозі. – Мені сіно твоїх батьків по барабану! – кричав він. – Через тиждень поїдемо до моєї матері! – Я не можу відмовити батькам… – сказала Марія. – Поїду сама. А потім приїду до твоєї матері. Віталій аж слів не знаходив від обурення. А вранці сталося несподіване

Як пощастило Марії вийти заміж за Віталія? Їй ставлять таке питання всі, кому не ліньки. Красуня, сама доброта, яка поспішає всім прийти на допомогу за будь-яких обставин. А вона знизує плечима: -Молодість, захоплення так і вийшло… А справді, Віталій ніколи…

Олена з Мариною вийшли з роботи і йшли дорогою, розмовляючи. – Мій Сашко, дівчину собі знайшов, – хвалилася сином Марина. – Так, він в тебе красивий. Дівчата не встоюють, – усміхнулася подруга. – Я його запитую, хто вона? А Сашко все мовчить. Як би дізнатися щось про цю дівчину? – сказала Олена. Марина зупинилася, хвилину подумала, а потім не витримала: – Я! Та я і є ця дівчинка, Олено! У нас з твоїм сином роман! Олена здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена з Мариною вийшли з роботи і йшли дорогою, розмовляючи. – Мій Сашко, дівчину собі знайшов, – хвалилася сином Марина. – Так, він в тебе красивий. Дівчата не встоюють, – усміхнулася подруга. – Я його запитую, хто вона? А Сашко все мовчить. Як би дізнатися щось про цю дівчину? – сказала Олена. Марина зупинилася, хвилину подумала, а потім не витримала: – Я! Та я і є ця дівчинка, Олено! У нас з твоїм сином роман! Олена здивовано дивилася на подругу, не розуміючи, що відбувається

– Як же дістала самотність, – філософськи промовила Олена, похмуро катаючи по столу мандаринку. – Що ж із нами не так, чому на нас чоловіки не дивляться? – Бо ми красиві, мабуть, – відповіла Марина. – А до вродливих жінок…

Ольга весь вечір місця собі не знаходила, а вранці вона подзвонила чоловікові. – Вадимчику, привіт. – Привіт, кохана. Тільки, що збирався тобі дзвонити. Як ти там? Як Мишко? – Все добре. Нас уже незабаром випишуть. – Скоріше б! Я дуже скучив за тобою! Та й синочка вже дуже хочеться потримати на руках! – Вадим… – Ольга замовкла. – Що? Щось трапилося, Ольго? Не мовчи! – Вадиме… Ми ж хочемо ще й доньку народити? Так от, донька може з’явитись у нас уже зараз! Вадим замовк. Він нічого не міг зрозуміти

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга весь вечір місця собі не знаходила, а вранці вона подзвонила чоловікові. – Вадимчику, привіт. – Привіт, кохана. Тільки, що збирався тобі дзвонити. Як ти там? Як Мишко? – Все добре. Нас уже незабаром випишуть. – Скоріше б! Я дуже скучив за тобою! Та й синочка вже дуже хочеться потримати на руках! – Вадим… – Ольга замовкла. – Що? Щось трапилося, Ольго? Не мовчи! – Вадиме… Ми ж хочемо ще й доньку народити? Так от, донька може з’явитись у нас уже зараз! Вадим замовк. Він нічого не міг зрозуміти

З самого ранку Ольга почувала себе не дуже добре. Ольга розуміла, що це дуже схоже на те, що вона зовсім скоро стане мамою і швидше за все сьогодні доведеться їхати у пологовий будинок, хоча до пологів залишалося ще два тижні….

Зоя поралася на подвір’ї, коли прийшла сусідка Люба. – Зоя, а ти що, чоловіка свого не годуєш, що він у чужої жінки вечеряє? – раптом сказала сусідка. – Та ти що таке кажеш! – здивувалася Зоя. – Та те і кажу, що сама бачила, – єхидно сказала Люба. – Ану розповідай, – зацікавиася Зоя. – А що розповідати. Пішла я вчора до нашої вчительки Валентини Дмитрівни, поговорити за свого сина. Підійшла до вікна а там вона і твій Іван, – пояснила все Люба. Зоя застигла, вона не могла повірити у почуте

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зоя поралася на подвір’ї, коли прийшла сусідка Люба. – Зоя, а ти що, чоловіка свого не годуєш, що він у чужої жінки вечеряє? – раптом сказала сусідка. – Та ти що таке кажеш! – здивувалася Зоя. – Та те і кажу, що сама бачила, – єхидно сказала Люба. – Ану розповідай, – зацікавиася Зоя. – А що розповідати. Пішла я вчора до нашої вчительки Валентини Дмитрівни, поговорити за свого сина. Підійшла до вікна а там вона і твій Іван, – пояснила все Люба. Зоя застигла, вона не могла повірити у почуте

– Зоя, а ти що, чоловіка свого не годуєш, що він у чужої жінки вечеряє? – Та ти що таке кажеш, Люба! – Та те й кажу, що сама на власні очі бачила. – Ану розповідай… – А що тут…

Олена посмажила соковиті котлетки, коли з роботи повернувся її чоловік Олег. Він помітив, що Олена була сама не своя. – Кохана, що сталося? – занепокоївся Олег. – Нічого. Сідай вечеряти, – відмахнулася жінка і підсунула тарілку з вечерею. Чоловік, допитувався, що відбувається, але Олена лише відмовлялася. – Я піду у кімнату, погано себе почуваю, – раптом сказала вона. – Так, звісно. Відпочивай, – захвилювався Олег. Олена прийшла у кімнату, сіла на ліжко, а в голові була тільки одна думка: – Говорити Олегу правду, в жодному разі не можна

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена посмажила соковиті котлетки, коли з роботи повернувся її чоловік Олег. Він помітив, що Олена була сама не своя. – Кохана, що сталося? – занепокоївся Олег. – Нічого. Сідай вечеряти, – відмахнулася жінка і підсунула тарілку з вечерею. Чоловік, допитувався, що відбувається, але Олена лише відмовлялася. – Я піду у кімнату, погано себе почуваю, – раптом сказала вона. – Так, звісно. Відпочивай, – захвилювався Олег. Олена прийшла у кімнату, сіла на ліжко, а в голові була тільки одна думка: – Говорити Олегу правду, в жодному разі не можна

– Вітя, в чому справа? – схвильовано запитала Олена Василівна. Вона подивилася на десятирічного сина, курносого, з короткою стрижкою і зеленими, мов малахітовими очима, які він старанно ховав, дивлячись куди завгодно, тільки не на неї. – Все нормально, – буркнув…

Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. – Давай, доню, з дитиною не тягніть, – квапила її мати, Тетяна Федорівна. – Дуже мені хочеться онуків побавити. Скоро Іра порадувала матір тим, що вагітна. Тетяна Федорівна навіть розплакалася від хвилювання. – Боже милостивий. Ти мене почув. Ну, тепер готуватися треба, – рішуче сказала вона і обняла дочку. Іра стала приходити до матері і батька частіше. А одного разу Тетяна Федорівна винесла якісь дві великі коробки. Іра відкрила їх і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. – Давай, доню, з дитиною не тягніть, – квапила її мати, Тетяна Федорівна. – Дуже мені хочеться онуків побавити. Скоро Іра порадувала матір тим, що вагітна. Тетяна Федорівна навіть розплакалася від хвилювання. – Боже милостивий. Ти мене почув. Ну, тепер готуватися треба, – рішуче сказала вона і обняла дочку. Іра стала приходити до матері і батька частіше. А одного разу Тетяна Федорівна винесла якісь дві великі коробки. Іра відкрила їх і ахнула

Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. Дружила вона з Ігорем два роки, хоча знайомі вони були як сусіди по вулиці з дитинства. І ходили до однієї школи, і до одного магазину бігали по хліб….

Алла крутилася перед дзеркалом і посміхалася. Вони з чоловіком збиралися в кіно. Настрій був чудовий. Несподівано, думки Алли зупинив гучний дзвінок у двері. Алла здивувалася. Вони з Антоном нікого не чекали. Алла відчинила двері несподіваному гостю і аж прикрила рота рукою. – Цього просто не може бути! – тільки й промовила вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла крутилася перед дзеркалом і посміхалася. Вони з чоловіком збиралися в кіно. Настрій був чудовий. Несподівано, думки Алли зупинив гучний дзвінок у двері. Алла здивувалася. Вони з Антоном нікого не чекали. Алла відчинила двері несподіваному гостю і аж прикрила рота рукою. – Цього просто не може бути! – тільки й промовила вона

Алла збиралася в кіно. Настрій був відмінний, а віддзеркалення у дзеркалі ще більше його підняло. Звідти на неї дивилася доглянута, стильно одягнена жінка. Алла задоволено посміхнулася до свого відображення, поправила зачіску і тепер була задоволена цілком і повністю. Місяць тому…

Повернутись вверх