Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 28

Категорія: Історії жінок

Ліля сиділа на кухні за столом і про щось думала, мама якраз готувала вечерю. Вікторія одразу помітила, що з донькою щось не так. – Що сталося? – захвилювалася вона. – Мамо, мені вже декілька днів сниться тато. Він питає, чи передала мені мама його останній подарунок? – раптом сказала Ліля. Вікторія аж змінилася на обличчі. – Мамо, ти щось знаєш про це? – здивувалася Ліля. – Зачекай, – сказала жінка, вийшла з кухні і повернулася з коробкою в руках. – Ось, тримай! Ліля взяла коробку, відкрила її і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліля сиділа на кухні за столом і про щось думала, мама якраз готувала вечерю. Вікторія одразу помітила, що з донькою щось не так. – Що сталося? – захвилювалася вона. – Мамо, мені вже декілька днів сниться тато. Він питає, чи передала мені мама його останній подарунок? – раптом сказала Ліля. Вікторія аж змінилася на обличчі. – Мамо, ти щось знаєш про це? – здивувалася Ліля. – Зачекай, – сказала жінка, вийшла з кухні і повернулася з коробкою в руках. – Ось, тримай! Ліля взяла коробку, відкрила її і ахнула

– Чому ви розлучилися з татом? Можеш хоч тепер мені розповісти?  – Навіщо тобі це, для чого ворушити минуле? Все позаду не хочу нічого згадувати. Тата вже нема на цьому світі, його недобре тепер обговорювати! – Вікторія здивовано подивилася на…

Валентина смажила на кухні гриби. Її зять Василь лежав у кімнаті, а дочка Таня побігла в аптеку. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Таня ключі забула, чи що? – подумала Валентина і побігла у коридор. Вона відкрила двері і застигла від здивування. На порозі стояли якісь не молоді вже чоловік і жінка. – Здрастуйте, а Василь тут живе? – запитав чоловік. – А ви хто? – здивувалась Валентина. – А ми його батьки, – сказала жінка. – Ось і знайшли ми нашого синочка-втікача! – Як це втікача? – ахнула Валентина. Жінка не розуміла, що відбувається. А далі почалося неймовірне

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Валентина смажила на кухні гриби. Її зять Василь лежав у кімнаті, а дочка Таня побігла в аптеку. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Таня ключі забула, чи що? – подумала Валентина і побігла у коридор. Вона відкрила двері і застигла від здивування. На порозі стояли якісь не молоді вже чоловік і жінка. – Здрастуйте, а Василь тут живе? – запитав чоловік. – А ви хто? – здивувалась Валентина. – А ми його батьки, – сказала жінка. – Ось і знайшли ми нашого синочка-втікача! – Як це втікача? – ахнула Валентина. Жінка не розуміла, що відбувається. А далі почалося неймовірне

-Тетянка твоя скромна, як вона так швидко заміж зібралася? Чи після зальоту? Не приховуй Валя, я ж по-сусідськи, якщо це правда, то все одно скоро видно буде, – випитувала у Валентини сусідка цікаву новину. -Та йди ти, пліткарка, тобі яке…

Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході з під’їзду її зустріла якась жінка. – Ірина Віталіївна? – запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Ось значить яка ти! – посміхнулася незнайомка. – Ви взагалі хто? І що вам потрібно? – насторожилася Ірина. – Не прикидайся. Він сам все розповів, – говорила жінка. – Та що, і хто розповів, – не розуміла Ірина. Після цих слів незнайомка дістала телефон. – На дивись. Так зрозуміліше? – сказала вона. Ірина глянула  і застигла від здивування. – Але цього не може бути, – тільки й сказала вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході з під’їзду її зустріла якась жінка. – Ірина Віталіївна? – запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Ось значить яка ти! – посміхнулася незнайомка. – Ви взагалі хто? І що вам потрібно? – насторожилася Ірина. – Не прикидайся. Він сам все розповів, – говорила жінка. – Та що, і хто розповів, – не розуміла Ірина. Після цих слів незнайомка дістала телефон. – На дивись. Так зрозуміліше? – сказала вона. Ірина глянула  і застигла від здивування. – Але цього не може бути, – тільки й сказала вона

У неділю зранку Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході із під’їзду на неї буквально налетіла жінка. – Ірина Віталіївна? – Запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Так от значить яка ти! – Вибачте, – насторожилася Ірина….

Тетяна варила холодець, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив внук Іван. – Бабусю, привіт, а ви з дідом не будете проти, якщо я до вас завтра зайду? Тільки я буду не один! – таємничим голосом сказав Іван. – Звісно заходь. А з ким будеш? – здивувалася жінка. – А це  вже сюрприз, – пояснив внук. Наступного дня у двері подзвонили. – Іван! – Тетяна кинулася до дверей. На порозі стояв внук і якась дівчина. – Бабусю, це Рита, – представив дівчину Іван, і підозріло посміхнувся. Тетяна почула це ім’я і ахнула

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна варила холодець, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив внук Іван. – Бабусю, привіт, а ви з дідом не будете проти, якщо я до вас завтра зайду? Тільки я буду не один! – таємничим голосом сказав Іван. – Звісно заходь. А з ким будеш? – здивувалася жінка. – А це  вже сюрприз, – пояснив внук. Наступного дня у двері подзвонили. – Іван! – Тетяна кинулася до дверей. На порозі стояв внук і якась дівчина. – Бабусю, це Рита, – представив дівчину Іван, і підозріло посміхнувся. Тетяна почула це ім’я і ахнула

Зазвичай після школи до бабусі Тані та діда Миколи забігали онуки. Старша Оленка одразу ж до діда Миколи біжить:  – Діду, з геометрії важке задали, допоможи.  Дід їй відразу: – Та не може бути, що важке. Давай, бери листок, кресли,…

Анастасія Петрівна накинула пальто і вийшла в магазин неподалік будинку. Жінка купила продуктів, і з двома важкими пакетами поверталася додому. Раптом, у під’їзді, Анастасія помітила якийсь лист у своїй поштовій скринці. – Дивно, і від кого це? – подумала вона, забрала лист, і піднялася до себе в квартиру. Жінка не роздягаючись прямо в коридорі відкрила конверт, прочитала листа, і застигла. – Чому я про неї ніколи не чула? – тільки й вигукнула жінка

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Анастасія Петрівна накинула пальто і вийшла в магазин неподалік будинку. Жінка купила продуктів, і з двома важкими пакетами поверталася додому. Раптом, у під’їзді, Анастасія помітила якийсь лист у своїй поштовій скринці. – Дивно, і від кого це? – подумала вона, забрала лист, і піднялася до себе в квартиру. Жінка не роздягаючись прямо в коридорі відкрила конверт, прочитала листа, і застигла. – Чому я про неї ніколи не чула? – тільки й вигукнула жінка

“Ось і пенсія прийшла” – думала Анастасія Петрівна, розглядаючи себе в дзеркало. Дітей немає, чоловіка також. Декілька подруг якось розгубилися на життєвому шляху, та й не хочеться зайвий раз маячити на горизонті, у всіх сім’я, онуки, а в неї що?…

Ліза сиділа на дивані і дивилася в одну точку. По телевізору йшов її улюблений серіал, але вона навіть уваги на нього не звертала. Раптом почувся скрегіт ключа в замку і в кімнату зайшов Максим. Він глянув на Лізу, зітхнув і сів біля неї. – Ліза, зрозумій, я нормальний мужик, – раптом почав він. – А з тобою у нас нічого не вийде. Ось дивись. Максим дістав з пакета папку з паперами і дав Лізі. Ліза відкрила її й заплакала

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліза сиділа на дивані і дивилася в одну точку. По телевізору йшов її улюблений серіал, але вона навіть уваги на нього не звертала. Раптом почувся скрегіт ключа в замку і в кімнату зайшов Максим. Він глянув на Лізу, зітхнув і сів біля неї. – Ліза, зрозумій, я нормальний мужик, – раптом почав він. – А з тобою у нас нічого не вийде. Ось дивись. Максим дістав з пакета папку з паперами і дав Лізі. Ліза відкрила її й заплакала

-Максиме, синку, ви вже два роки живете з Лізою, а дітей все немає. Ми вже літні з батьком, хочеться онуків побавити. Нехай твоя дружина може процедури які зробить. -Мамо, та я й сам задумався вже про це. Ліза каже, що…

Олена сиділа з подругою в кафе. – Може підемо прогуляємося, – запропонувала Світлана. – Тільки я швиденько в дамську кімнату забіжу. Олена з радістю погодилася. Вона сиділа і чекала на Світлану, раптом її увагу привернув тихий, звук. Її погляд зупинився на смартфоні подруги, що лежав на столі. Екран світився, і Олена бачила, як на ньому сипалися повідомлення одне за одним. Обережно повернувши телефон до себе, Олена глянула і зстигла. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена сиділа з подругою в кафе. – Може підемо прогуляємося, – запропонувала Світлана. – Тільки я швиденько в дамську кімнату забіжу. Олена з радістю погодилася. Вона сиділа і чекала на Світлану, раптом її увагу привернув тихий, звук. Її погляд зупинився на смартфоні подруги, що лежав на столі. Екран світився, і Олена бачила, як на ньому сипалися повідомлення одне за одним. Обережно повернувши телефон до себе, Олена глянула і зстигла. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Олена тримала в руках тест і дивилася на Олега. Чи готовий він до такого результату подій? Чи зможе стати батьком? Дівчину огортали сумніви. Сама Олена була дуже рада: вона вже була готова до появи в її житті пелюшок, сорочечок та…

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Василь до тридцяти семи років ходив у холостяках, чомусь не поспішав себе зв’язувати узами шлюбу. Всі друзі та однокласники давним-давно одружилися і в деяких вже не по одній дитині. А Василь все ніяк. – Не зустрілася мені ще моя доля….

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

  • 3 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

-Доню! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно торохтіла Ліля в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком чи онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялась у слухавку Валерія. – Чесно кажучи,…

Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

  • 3 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

Озираючись назад з висоти свого віку та досвіду прожитих років, Оксана впевнена, що перше кохання часто йде у минуле, і рідко, коли воно може знову повернутися. Не треба тягтися до минулого, не варто, тому що, хоч би яким воно було…

Повернутись вверх