Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 28

Категорія: Історії жінок

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Василь до тридцяти семи років ходив у холостяках, чомусь не поспішав себе зв’язувати узами шлюбу. Всі друзі та однокласники давним-давно одружилися і в деяких вже не по одній дитині. А Василь все ніяк. – Не зустрілася мені ще моя доля….

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

-Доню! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно торохтіла Ліля в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком чи онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялась у слухавку Валерія. – Чесно кажучи,…

Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

Озираючись назад з висоти свого віку та досвіду прожитих років, Оксана впевнена, що перше кохання часто йде у минуле, і рідко, коли воно може знову повернутися. Не треба тягтися до минулого, не варто, тому що, хоч би яким воно було…

Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

Ірина нарізала цибулю і плакала від безсилля, та й від цибулі теж.  – Ну, чому знову все не так? Прикро до сліз, а Вітя поводиться, як ні в чому не бувало! Начебто так і має бути. Може правильно мама казала…

Ліда вийшла з ліфта, підійшла до квартири й відкрила двері своїм ключем. – Я вдома! – звично гукнула вона в коридорі. Але у відповідь була тиша… – Агов, ви де?! Максиме, коханий, ти вдома?! – здивовано гукнула Ліда. Вона роззулася і швидко побігла в кімнату. Там нікого не було. Раптом, на журнальному столику, вона побачила якийсь великий конверт. – О, Господи! – вигукнула вона. – Та не може бути… Ліда застигла від несподіваної здогадки. Вона хвилюючись відкрила конверт й оторопіла

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда вийшла з ліфта, підійшла до квартири й відкрила двері своїм ключем. – Я вдома! – звично гукнула вона в коридорі. Але у відповідь була тиша… – Агов, ви де?! Максиме, коханий, ти вдома?! – здивовано гукнула Ліда. Вона роззулася і швидко побігла в кімнату. Там нікого не було. Раптом, на журнальному столику, вона побачила якийсь великий конверт. – О, Господи! – вигукнула вона. – Та не може бути… Ліда застигла від несподіваної здогадки. Вона хвилюючись відкрила конверт й оторопіла

-Ну, давай вже хвалися! – за стіл до Ліди безцеремонно підсіла коліжанка. Дівчина здивовано глянула на Аллу. -Ой, та не прикидайся! – продовжила Алла. – Бачила я вчора твого чоловічка – в ювелірний заходив. А я й за ним давай……

Катя цілий день крутилася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю і навіть зробила торт медовик на десерт! Закінчивши приготування вона сіла чекати чоловіка з роботи. Нарешті почувся скрегіт ключа в замку і на порозі зʼявився Сашко. – Привіт, кохана! – сказав він з порога. – А що це в нас за свято? – показав він рукою на накритий стіл. – Любий, у мене до тебе є серйозна розмова, – сказала Катя. – Це стосується нашої сімʼї. Сашко застиг від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катя цілий день крутилася на кухні. Вона приготувала смачну вечерю і навіть зробила торт медовик на десерт! Закінчивши приготування вона сіла чекати чоловіка з роботи. Нарешті почувся скрегіт ключа в замку і на порозі зʼявився Сашко. – Привіт, кохана! – сказав він з порога. – А що це в нас за свято? – показав він рукою на накритий стіл. – Любий, у мене до тебе є серйозна розмова, – сказала Катя. – Це стосується нашої сімʼї. Сашко застиг від здивування

-Лізо, ну як ти можеш так вчинити? Адже це твій син! -Син! Ну то й що, що син? Адже я його не назавжди віддаю! Так, на кілька місяців. -Лізо, ти зовсім, чи що? Це твоя дитина! Твій рідний син! -Знаєш,…

Олеся поїхала в село, відвідати батьків. У вихідні, Олег мав приїхати до тещі і забрати дружину. В суботу вранці Олеся набрала картоплі, зібрала сумки, і стала чекати чоловіка. До воріт під’їхала машина, з якої вийшов дідусь Олега. – А Олег де? Не зміг приїхати? – запитала жінка, вийшовши назустріч. – З ним все добре! Але ти повинна дещо знати, – раптом сказав Андрій Іванович. – І краще, щоб ти почула це від мене. Олеся застигла в очікуванні, приготувавшись, до найгіршого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олеся поїхала в село, відвідати батьків. У вихідні, Олег мав приїхати до тещі і забрати дружину. В суботу вранці Олеся набрала картоплі, зібрала сумки, і стала чекати чоловіка. До воріт під’їхала машина, з якої вийшов дідусь Олега. – А Олег де? Не зміг приїхати? – запитала жінка, вийшовши назустріч. – З ним все добре! Але ти повинна дещо знати, – раптом сказав Андрій Іванович. – І краще, щоб ти почула це від мене. Олеся застигла в очікуванні, приготувавшись, до найгіршого

Коли Олегу виповнилося три роки, його батько пішов із сім’ї. Зустрів іншу жінку. Мати Олега, і до розлучення зі своїм чоловіком, часто залишала дитину своїм батькам, а тепер їй нічого не залишалося, як віддати його їм на виховання. Адже поєднувати…

Яна перебирала одяг для прання, раптом її погляд зупинився на сорочці чоловіка. Жінка придивилася і застигла. – Це що?! Вадим! Я тебе питаю що це? – Яна забігла у кімнату, тримаючи в руках сорочку, забруднену помадою. – Заспокоїлася? – спокійно запитав чоловік, встав і підійшов до шафи. Вадим дістав свою сумку і почав збирати речі. – Що ти робиш? – здивувалася Яна. – Йду від тебе, – спокійно відповів Вадим. – Але чому? Поясни хоч щось.., – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Яна перебирала одяг для прання, раптом її погляд зупинився на сорочці чоловіка. Жінка придивилася і застигла. – Це що?! Вадим! Я тебе питаю що це? – Яна забігла у кімнату, тримаючи в руках сорочку, забруднену помадою. – Заспокоїлася? – спокійно запитав чоловік, встав і підійшов до шафи. Вадим дістав свою сумку і почав збирати речі. – Що ти робиш? – здивувалася Яна. – Йду від тебе, – спокійно відповів Вадим. – Але чому? Поясни хоч щось.., – Яна здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

-Це що?! Вадим, що це? Ти… Ти… – Яна тримала в руках білу сорочку чоловіка, забруднену помадою. Яскраво червоною і зухвалою плямою, що красується прямо на випрасуваному комірці.  У Яни точно не було такої помади. Загалом вона давно забула, що…

Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія з чоловіком вечеряли на кухні. Повечерявши, чоловік почав кудись збиратися. – Ти куди? – запитала дружина. – Сусіду, Миколі з сіном допоможу, – пояснив Степан і пішов. А Марія тим часом пішла до Ніни, та у дворі мила трилітрові банки: – О Марія, проходь. А де твій Степан, чого до нас не заходить? – А він пішов Миколі з сіном допомагати, – сказала Марія. – Сіно в Миколи давно вже складене, – насторожилася Ніна. – А от до кого пішов твій Степан, я здається знаю

Не дарма кажуть, що сім’я – це праця, турбота один про одного. Вдвох завжди легше переносити і радість, і негаразди, і складні повороти. Марія про це знає, з чоловіком вона живе багато років, вже донька вийшла заміж, і онука народила…

Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оля прокинулася рано, приготувала сніданок, провела чоловіка на роботу. – Потрібно по продукти з’їздити, – подумала жінка, одягнулася, і поїхала у торговий центр. Після покупки продуктів, жінка захотіла купити собі якесь вбрання. Зайшла в один з магазинів, вибрала красиву сукню і зайшла в примірочну. Раптом Оля, почула дивні голоси з сусідньої кабінки. Жінка прислухалася і застигла від несподіванки. – Невже це правда? – тільки й подумала вона

Було пізно. Оля, вклавши дітей спати, пішла на кухню. Закип’ятила води в чайнику, налила собі чаю і вмостилася за стіл. Чоловіка Івана все ще не було – в останні тижні він мав багато роботи, доводилося затримуватися. Дружині було шкода його,…

Повернутись вверх