Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 27

Категорія: Історії жінок

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було… Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих. Олена бігом накинула домашній халатик і босоніж помчала у ванну. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було… Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих. Олена бігом накинула домашній халатик і босоніж помчала у ванну. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді…

Ганна була вдома сама. Вона наварила борщу, наваристого з мʼясцем, і вирішила ще пампушок до нього спекти. З часничком! Чоловіка коханого ввечері побалувати. Ганна глянула – а борошна нема! Пішла вона в магазин та так і набрала два важкі пакети продуктів. Ганна зайшла в квартиру, дивиться – на кухні світло світиться, і її чоловік за столом сидить. – Ой, привіт коханий! – сказала Ганна. – А що це ти так рано?! – Знаєш, Ганно, – сказав він. – Я зараз знову піду… У мене є інша жінка. Вже давно. Прощавай. Ганна так і застигла з пакетами в руках

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна була вдома сама. Вона наварила борщу, наваристого з мʼясцем, і вирішила ще пампушок до нього спекти. З часничком! Чоловіка коханого ввечері побалувати. Ганна глянула – а борошна нема! Пішла вона в магазин та так і набрала два важкі пакети продуктів. Ганна зайшла в квартиру, дивиться – на кухні світло світиться, і її чоловік за столом сидить. – Ой, привіт коханий! – сказала Ганна. – А що це ти так рано?! – Знаєш, Ганно, – сказав він. – Я зараз знову піду… У мене є інша жінка. Вже давно. Прощавай. Ганна так і застигла з пакетами в руках

Жанна Геннадіївна багато років пропрацювала у чоловічому колективі. Квіти додому оберемками носила! Чоловік звик, не ревнував, та й Жанна приводу не давала. У неї сім’я на першому місці, чоловік коханий, синочок у них школу закінчує. І все гаразд… Якось викликав…

Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

Зітхнувши з почуттям задоволення, Марія стомлено присіла в альтанці відпочити на дерев’яне крісло, дбайливо збите її чоловіком. Вона любить поратися на дачі, це її віддушина, тут вона забуває про неприємності та біди. Вона розмовляє з рослинами, вона справді впевнена, що…

Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

– Привіт, любий мій, – відкривши хвіртку, сказала Лариса. – Ну, як ти тут… Тобто там? Два роки минуло після того, як не стало її чоловіка, але Лариса ніяк не могла змиритися з його відходом… Кожні вихідні вона приходила до…

Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

Напередодні Настіного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя жила в передмісті, в будинку, що залишився у спадок від бабусі. Не великий, маленький, теплий, затишний. Ну і що, що на роботу та з роботи доводилося…

Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

– Ну от, тепер все працює, морозити буде, але перевірку зробити треба, – Андрій зачинив дверцята холодильника. – Господиня, а у вас тарілка порожня пластикова є? Давайте сюди, ми зараз у неї воду наллємо і в морозилку покладемо. Це для…

Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка.  Марія сумно усміхнулася: – А тобі, доню, тата хочеться?  Олена задумалася: – І так і ні. Так, бо хочу дарувати йому подарунки на день народження, з днем ​​тата вітати….

Наталка вкотре набирала номер телефону чоловіка і слухала у слухавці довгі гудки. Вітя не відповідав. – Ну, що він до цієї тарілки вчепився? – зі сльозами говорила вона своїй подружці Олені, яка жила по-сусідству. – Хіба через якусь тарілку розлучаються з дружиною? – Наталю, ну ти ж розумієш, що не в тарілці справа! – говорила їй подруга. – Саме у тарілці! Він так і сказав, коли йшов, – схлипнувши відповіла Наталя. Олена здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталка вкотре набирала номер телефону чоловіка і слухала у слухавці довгі гудки. Вітя не відповідав. – Ну, що він до цієї тарілки вчепився? – зі сльозами говорила вона своїй подружці Олені, яка жила по-сусідству. – Хіба через якусь тарілку розлучаються з дружиною? – Наталю, ну ти ж розумієш, що не в тарілці справа! – говорила їй подруга. – Саме у тарілці! Він так і сказав, коли йшов, – схлипнувши відповіла Наталя. Олена здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

Наталка вкотре набирала номер телефону чоловіка і слухала у слухавці довгі гудки. Вітя не відповідав. – Ну, що він до цієї тарілки вчепився? – зі сльозами говорила вона своїй подружці Олені, яка жила по-сусідству. – Хіба через якусь тарілку кидають…

Софія робила з донькою Юлею уроки, коли з роботи повернувся чоловік. Анатолій прийшов, як завжди пізно. – Привіт, я вдома, – привітався він з своїми дівчатками. – Там на кухні, котлетки ще теплі. Вечеряй, якщо хочеш, – сказала Софія. Раптом Юля скочила і підбігла до батька. – Тату, ти почав так пізно повертатися додому, – вигукнула дівчинка. – Це тому, що у тебе з’явилася коханка? Анатолій застиг почувши це, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Софія робила з донькою Юлею уроки, коли з роботи повернувся чоловік. Анатолій прийшов, як завжди пізно. – Привіт, я вдома, – привітався він з своїми дівчатками. – Там на кухні, котлетки ще теплі. Вечеряй, якщо хочеш, – сказала Софія. Раптом Юля скочила і підбігла до батька. – Тату, ти почав так пізно повертатися додому, – вигукнула дівчинка. – Це тому, що у тебе з’явилася коханка? Анатолій застиг почувши це, не розуміючи, що відбувається

Софія Іванівна збиралася із чоловіком на дачу. Видався довгий вихідний і хотілося провести його на природі, тим паче погода стояла чудова для середини осені. Анатолій у джинсових шортах та білій футболці укладав свої вудки, спінінги та інші штучки, а Софія…

Ганна накрила святковий стіл. Сьогодні у гості прийде її донька з дітьми та зять. Пролунав дзвінок у двері. – О, ви вже прийшли, – зраділа Ганна, побачивши на порозі своїх рідни. – Проходьте. Всі сіли за стіл, поїли, поговорили. – Мамо, у мене для тебе сюрприз. Я навіть не знаю, як тобі про це розповісти, – раптом сказала донька, але її зупинив дзвінок у двері. – Власне, ось він і є. – Який ще сюрприз? – сказала Ганна і вийшла в коридор. Жінка відкрила двері, і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й сказала вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна накрила святковий стіл. Сьогодні у гості прийде її донька з дітьми та зять. Пролунав дзвінок у двері. – О, ви вже прийшли, – зраділа Ганна, побачивши на порозі своїх рідни. – Проходьте. Всі сіли за стіл, поїли, поговорили. – Мамо, у мене для тебе сюрприз. Я навіть не знаю, як тобі про це розповісти, – раптом сказала донька, але її зупинив дзвінок у двері. – Власне, ось він і є. – Який ще сюрприз? – сказала Ганна і вийшла в коридор. Жінка відкрила двері, і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й сказала вона

– Мамо, я – до тебе з речами. Не виженеш? – Синку, про що ти говориш! Живи скільки хочеш. Після чергової сварки з дружиною Володимир зібрав свої речі та поїхав до матері. Все. Досить. Сил більше нема. Скільки можна! Нескінченні…

Повернутись вверх