Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 26

Категорія: Історії жінок

Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

– Зовсім наш дідусь старенький став, сам вже не справляється… – сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас? У нас у самих тісно, ​​не пройти! – невдоволено сказала Наталя. – Не треба згущувати…

В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

Аліна запнула халатик і підійшла до вікна. На деревах майже не залишилося листя. Вчора ввечері мрячив дощ, а вночі підморозило. Холодний та похмурий листопад – напередодні безпросвітної довгої зими… Аліна зітхнула. Туга за вікном, туга на серці, всі вихідні вона…

Віктор в суботу зранку подався на дачу до дружини. Для серйозної розмови. Під’їхавши до будинку, він здивувався: – Дивно, в цей час Ольга завжди на городі порається. Чоловік все обдивився, Ольги не було ні в саду, ні в будинку. -І де ж вона, питається?, – майнуло у Віктора в голові, і він набрав номер дружини. Ольга відповіла одразу. – А, приїхав. Ну, я так і знала, що приїдеш, – сказала вона спокійно. – А я, Вітя, не на дачі. – Як не на дачі? А де ти весь тиждень була? – здивувався Віктор, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор в суботу зранку подався на дачу до дружини. Для серйозної розмови. Під’їхавши до будинку, він здивувався: – Дивно, в цей час Ольга завжди на городі порається. Чоловік все обдивився, Ольги не було ні в саду, ні в будинку. -І де ж вона, питається?, – майнуло у Віктора в голові, і він набрав номер дружини. Ольга відповіла одразу. – А, приїхав. Ну, я так і знала, що приїдеш, – сказала вона спокійно. – А я, Вітя, не на дачі. – Як не на дачі? А де ти весь тиждень була? – здивувався Віктор, нічого не розуміючи

Дружина Віктора Ольга була жінкою із складним характером. Вдома все тримала під контролем: і господарство, і чоловіка, і дорослу дочку Валерію. Віктор давно змирився із характером дружини, будучи вдячним їй за те, що в гараж вона його відпускала без проблем…

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було… Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих. Олена бігом накинула домашній халатик і босоніж помчала у ванну. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді не було… Вона тільки почула, як хтось відчинив двері у ванну кімнату й затих. Олена бігом накинула домашній халатик і босоніж помчала у ванну. Вона відкрила двері й оторопіла від несподіванки

Олена спала на ліжку, як раптом почувся гучний звук – хтось відкрив вхідні двері! Вона протерла очі й глянула на будильник – тільки восьма ранку! – Олеже, коханий, це ти? – здивовано запитала Олена, прислухаючись до звуків у квартирі. Відповіді…

Ганна була вдома сама. Вона наварила борщу, наваристого з мʼясцем, і вирішила ще пампушок до нього спекти. З часничком! Чоловіка коханого ввечері побалувати. Ганна глянула – а борошна нема! Пішла вона в магазин та так і набрала два важкі пакети продуктів. Ганна зайшла в квартиру, дивиться – на кухні світло світиться, і її чоловік за столом сидить. – Ой, привіт коханий! – сказала Ганна. – А що це ти так рано?! – Знаєш, Ганно, – сказав він. – Я зараз знову піду… У мене є інша жінка. Вже давно. Прощавай. Ганна так і застигла з пакетами в руках

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна була вдома сама. Вона наварила борщу, наваристого з мʼясцем, і вирішила ще пампушок до нього спекти. З часничком! Чоловіка коханого ввечері побалувати. Ганна глянула – а борошна нема! Пішла вона в магазин та так і набрала два важкі пакети продуктів. Ганна зайшла в квартиру, дивиться – на кухні світло світиться, і її чоловік за столом сидить. – Ой, привіт коханий! – сказала Ганна. – А що це ти так рано?! – Знаєш, Ганно, – сказав він. – Я зараз знову піду… У мене є інша жінка. Вже давно. Прощавай. Ганна так і застигла з пакетами в руках

Жанна Геннадіївна багато років пропрацювала у чоловічому колективі. Квіти додому оберемками носила! Чоловік звик, не ревнував, та й Жанна приводу не давала. У неї сім’я на першому місці, чоловік коханий, синочок у них школу закінчує. І все гаразд… Якось викликав…

Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія дивилася у вікно з третього поверху. У дворі нікого не було. Раптом біля її вікон зупинилась машина. З машини вийшов якийсь чоловік і попрямував у їх під’їзд. Його хода здалася Марії дуже знайомою. Через кілька хвилин пролунав дзвінок у двері. Марія аж стрепенулася від несподіванки. – Хто б це міг бути в таку погоду? – подумала вона. Марія пішла в коридор. Вона відкрила двері і ахнула! Перед нею стояв її покійний чоловік Ігор! Марія дивилася на нього і не могла вимовити жодного слова

Зітхнувши з почуттям задоволення, Марія стомлено присіла в альтанці відпочити на дерев’яне крісло, дбайливо збите її чоловіком. Вона любить поратися на дачі, це її віддушина, тут вона забуває про неприємності та біди. Вона розмовляє з рослинами, вона справді впевнена, що…

Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса відкрила хвіртку і підійшла до памʼятника своєму чоловіку. – Привіт, любий, – сказала жінка. – Ну, як ти тут?.. Два роки минуло, як не стало її коханого Олексія. Кожні вихідні Лариса приходила до нього на цвинтар, приносила квіти, шматочок його улюбленого пирога й цукерки. Вона прибирала біля памʼятника і розмовляла з коханим. Поговоривши з чоловіком, Лариса пішла додому. Назустріч їй, по доріжці, йшла заплакана жінка вся у чорному. Раптом незнайомка підбігла до Лариси! – Та як ти посміла сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування

– Привіт, любий мій, – відкривши хвіртку, сказала Лариса. – Ну, як ти тут… Тобто там? Два роки минуло після того, як не стало її чоловіка, але Лариса ніяк не могла змиритися з його відходом… Кожні вихідні вона приходила до…

Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Настя з подругами святкували дівич-вечір. Завтра вона вийде за свого коханого Андрія. Свято було в самому розпалі, коли в двері постукали. Дівчина підвелася і пішла відкриввати. – Добрий вечір, – вибачливим голосом звернулася до неї літня жінка, що стояла за дверима. – Добрий, – відповіла Настя, у повітрі повисла пауза. Настя чекала пояснень, із чим завітала незнайомка. – Я прийшла тебе попередити – не виходь за Андрія заміж, – раптом сказала гостя. – Що? Але чому? – Настя дивулася на стареньку, не розуміючи, що відбувається

Напередодні Настіного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя жила в передмісті, в будинку, що залишився у спадок від бабусі. Не великий, маленький, теплий, затишний. Ну і що, що на роботу та з роботи доводилося…

Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Андрій поїхав на чергове замовлення, потрібно було відремонтувати холодильник. Чоловік тільки взявся за роботу, коли пролунав телефонний дзвінок. – Алло, слухаю вас. Так, це ремонт побутової техніки, – підтвердив Андрій. – А що вам потрібно відремонтувати? – Ви Андрій Олексійович? – запитали у слухавці. – Ну так, якщо вам це важливо, – здивувався чоловік дивному питанню. – Андрію, це ж я, твій батько! – раптом сказав незнайомець. – Вибачте, що ви сказали, хто ви? Батько? – Андрій, аж присів від здивування – його батька давно не було з ними

– Ну от, тепер все працює, морозити буде, але перевірку зробити треба, – Андрій зачинив дверцята холодильника. – Господиня, а у вас тарілка порожня пластикова є? Давайте сюди, ми зараз у неї воду наллємо і в морозилку покладемо. Це для…

Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена йшла до мами на роботу. Біля будівлі, на лавці, вона помітила якогось чоловіка, він тут сидів вже не вперше. Вона набралася сміливості і підійшла до нього. – Здрастуйте, мене Оленою звуть, – ввічливо представилася вона. – Микола Семенович, – усміхнувся чоловік. – А у вас тут хтось лежить? – запитала вона, присівши поряд. – Так, син, – тихо відповів чоловік. Дівчина не втрималася: – А чому ви тут, а не поряд з ним? І тут Микола Семенович невитримав і заплакав. Олена не розуміла, що відбувається

– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка.  Марія сумно усміхнулася: – А тобі, доню, тата хочеться?  Олена задумалася: – І так і ні. Так, бо хочу дарувати йому подарунки на день народження, з днем ​​тата вітати….

Повернутись вверх