Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 26

Категорія: Історії жінок

Вікторія Федорівна посмажила биточки, зробила салат, зварила борщ. Розклала все по баночках і лоточках і вирушила до сина. – Ну як Михайло без мене? Дружина ж нічого не готує, в квартирі не прибирає, – думала жінка в дорозі. Вікторія тихо відчинила двері. Сина з невісткою вдома не було. Жінка зняла взуття, щоб не наслідити, і пройшла на кухню. Виклала лоточки у холодильник. Раптом Вікторія почула дивний звук зі спальні. – Треба ж, невже кошеня завели? – здивувалася жінка і пішла подивитися. Вікторія зайшла до спальні і застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Вікторія Федорівна посмажила биточки, зробила салат, зварила борщ. Розклала все по баночках і лоточках і вирушила до сина. – Ну як Михайло без мене? Дружина ж нічого не готує, в квартирі не прибирає, – думала жінка в дорозі. Вікторія тихо відчинила двері. Сина з невісткою вдома не було. Жінка зняла взуття, щоб не наслідити, і пройшла на кухню. Виклала лоточки у холодильник. Раптом Вікторія почула дивний звук зі спальні. – Треба ж, невже кошеня завели? – здивувалася жінка і пішла подивитися. Вікторія зайшла до спальні і застигла від здивування

– А я тобі говорила Михайло, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й гулящу схоже! – говорила крізь зуби Вікторія Федорівна синові. – Ти…

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли її чоловік Віктор вийшов із під’їзду, відвернулася і заплакала. – Знову нічого не пояснив. Куди ж він ходить? – крізь сльози сказала жінка сама до себе. Віра взяла рушник і витерла ним сльози, заспокоїлася. – Треба в магазин по продукти піти, – вирішила вона. Віра підійшла до шафи, дістала коробочку, в якій вони з Віктором зберігали готівку. Жінка відкрила її і застигла від здивування 

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли її чоловік Віктор вийшов із під’їзду, відвернулася і заплакала. – Знову нічого не пояснив. Куди ж він ходить? – крізь сльози сказала жінка сама до себе. Віра взяла рушник і витерла ним сльози, заспокоїлася. – Треба в магазин по продукти піти, – вирішила вона. Віра підійшла до шафи, дістала коробочку, в якій вони з Віктором зберігали готівку. Жінка відкрила її і застигла від здивування 

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь. А сама відвернулася й у сльози. Нічого не пояснив, тільки коротке: “Скоро повернуся”. І вже кілька разів. Віра схопила рушник…

Олена прокинулася рано і одразу зайшла в кімнату бабусі. – Бабусю, я сьогодні вдома залишуся, давай щось приготуємо, – усміхнулася дівчинка до Тамари Петрівни. – Добре, зараз я вийду і почнемо, – відповіла жінка. За кілька хвилина Олена з бабусею вже крутилися на кухні. – Ой, а я ліжко ще не заправила, – раптом згадала Тамара Петрівна. – Не хвилюйся, я зараз все зроблю, – сказала дівчинка і пішла у кімнату бабусі. Олена відкрила двері в кімнату, і застигла від побаченого. – Як я раніше цього не помітила, – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прокинулася рано і одразу зайшла в кімнату бабусі. – Бабусю, я сьогодні вдома залишуся, давай щось приготуємо, – усміхнулася дівчинка до Тамари Петрівни. – Добре, зараз я вийду і почнемо, – відповіла жінка. За кілька хвилина Олена з бабусею вже крутилися на кухні. – Ой, а я ліжко ще не заправила, – раптом згадала Тамара Петрівна. – Не хвилюйся, я зараз все зроблю, – сказала дівчинка і пішла у кімнату бабусі. Олена відкрила двері в кімнату, і застигла від побаченого. – Як я раніше цього не помітила, – тільки й вигукнула вона

– А така квітка буває по-справжньому? – Оленка вставала раніше за всіх, одразу бігла до бабусиної кімнати і залазила до неї під ковдру. – Буває чи ти придумала?  – Ну звичайно буває, Оленко! Це ж дуже рідкісна квітка, вона всього…

Микола вийшов з машини й поцілував Олю у щічку. – До зустрічі! – сказав він, сів за кермо й поїхав. Оля підійшла до підʼїзду. – Хто цей мужик? – раптом почула вона знайомий голос. – Ого! Яка зустріч! – сплеснула руками жінка. – Невже це ти Олежику, власною персоною?! – Олю, та ти гуляла десь! – здивувався її колишній чоловік Олег. – Ну, зрозуміло, важко тобі без мене. Значить так – я прийшов миритися! Біля Олежика стояла якась велика дивна коробка. Оля придивилася до неї й ахнула

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Микола вийшов з машини й поцілував Олю у щічку. – До зустрічі! – сказав він, сів за кермо й поїхав. Оля підійшла до підʼїзду. – Хто цей мужик? – раптом почула вона знайомий голос. – Ого! Яка зустріч! – сплеснула руками жінка. – Невже це ти Олежику, власною персоною?! – Олю, та ти гуляла десь! – здивувався її колишній чоловік Олег. – Ну, зрозуміло, важко тобі без мене. Значить так – я прийшов миритися! Біля Олежика стояла якась велика дивна коробка. Оля придивилася до неї й ахнула

Оля сиділа зі своєю подругою Катею в кафе. Незважаючи на прекрасну погоду, Оля була похмура – недавнє розлучення з чоловіком не давало їй спокою. – Уявляєш, який дріб’язковий: «Віддай мені кавоварку, яку мої батьки подарували нам на весілля, і срібні…

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував, хитаючи головою. Наче своїм думкам дивувався. – Тату, я тобі у кімнаті Володі постелю, гаразд? Ну куди ти на ніч…

Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на кухню з похмурим виглядом увійшов чоловік. -Катя, вибач мені! Я йду до…

Тетяна на кухні смажила котлетки, як раптом в ліжечку, заплакала дитина. Тетяна гукнула чоловікові: – Діма, підійди до Андрійка! Але Дмитро не відгукувався, і Тетяна, залишивши на плиті сковорідку, кинулась до сина. – Ну от котлети все, – з досадою сказала жінка, повернувшись на кухню. Але синочок, залишений на самоті, знову заплакав. – Дмитро, я нічого не встигаю, – підвищивши голос, звернулася повторно Тетяна до чоловіка. – Підійти до дитини! Відповіді від Дмитра знову не було. А за кілька секунд у квартирі пролунав неочікуваний голос

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна на кухні смажила котлетки, як раптом в ліжечку, заплакала дитина. Тетяна гукнула чоловікові: – Діма, підійди до Андрійка! Але Дмитро не відгукувався, і Тетяна, залишивши на плиті сковорідку, кинулась до сина. – Ну от котлети все, – з досадою сказала жінка, повернувшись на кухню. Але синочок, залишений на самоті, знову заплакав. – Дмитро, я нічого не встигаю, – підвищивши голос, звернулася повторно Тетяна до чоловіка. – Підійти до дитини! Відповіді від Дмитра знову не було. А за кілька секунд у квартирі пролунав неочікуваний голос

Суботній вечір. Дмитро, розташувавшись на дивані, розпочав перегляд найважливішого футбольного матчу прем’єр-ліги. Дмитро був так зайнятий тим, що відбувається на футбольному полі, що вже не чув жодного стороннього звуку у своїй квартирі. Дружина Дмитра Тетяна тим часом клопотала на кухні….

Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор з’їздив до батька і забрав його до себе, зовсім поганий став дідусь. – Наталю, батько трохи в нас поживе, – сказав чоловік дружині, коли повернувся. – Ну якщо вже привіз, то що тепер зробиш. Хай живе, – ображено сказала дружина. Наталя посадила діда Дмитра на кухні, а сама пішла застелити диван та розкласти речі свекра. За хвилину вона покликала чоловіка до спальні дідуся і про щось гучно розповідала. Дід Дмитро підійшов ближче, прислухався і застиг на місці

– Зовсім наш дідусь старенький став, сам вже не справляється… – сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас? У нас у самих тісно, ​​не пройти! – невдоволено сказала Наталя. – Не треба згущувати…

В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Аліни був вихідний і вона довго лежала на ліжку. А чому б і ні?! Поспішати немає куди, чепуритися нема для кого! Все одно просидить весь день вдома сама. Потім вона таки встала, підійшла до вікна і довго стояла так в одному рожевому халатику. Вона навіть забула причесатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. Аліна аж стрепенулась від несподіванки й побігла в коридор відчиняти. Вона навіть не подумала, як виглядає, не подивилася в дзеркало. Аліна відкрила двері й ахнула

Аліна запнула халатик і підійшла до вікна. На деревах майже не залишилося листя. Вчора ввечері мрячив дощ, а вночі підморозило. Холодний та похмурий листопад – напередодні безпросвітної довгої зими… Аліна зітхнула. Туга за вікном, туга на серці, всі вихідні вона…

Віктор в суботу зранку подався на дачу до дружини. Для серйозної розмови. Під’їхавши до будинку, він здивувався: – Дивно, в цей час Ольга завжди на городі порається. Чоловік все обдивився, Ольги не було ні в саду, ні в будинку. -І де ж вона, питається?, – майнуло у Віктора в голові, і він набрав номер дружини. Ольга відповіла одразу. – А, приїхав. Ну, я так і знала, що приїдеш, – сказала вона спокійно. – А я, Вітя, не на дачі. – Як не на дачі? А де ти весь тиждень була? – здивувався Віктор, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віктор в суботу зранку подався на дачу до дружини. Для серйозної розмови. Під’їхавши до будинку, він здивувався: – Дивно, в цей час Ольга завжди на городі порається. Чоловік все обдивився, Ольги не було ні в саду, ні в будинку. -І де ж вона, питається?, – майнуло у Віктора в голові, і він набрав номер дружини. Ольга відповіла одразу. – А, приїхав. Ну, я так і знала, що приїдеш, – сказала вона спокійно. – А я, Вітя, не на дачі. – Як не на дачі? А де ти весь тиждень була? – здивувався Віктор, нічого не розуміючи

Дружина Віктора Ольга була жінкою із складним характером. Вдома все тримала під контролем: і господарство, і чоловіка, і дорослу дочку Валерію. Віктор давно змирився із характером дружини, будучи вдячним їй за те, що в гараж вона його відпускала без проблем…

Повернутись вверх