Головна - Історії жінок - Сторінка 25

Категорія: Історії жінок

Таня поставила розігрівати вечерю у мікрохвильовці. Вона весь час поглядала на годинник, що був на стіні. Вже була майже північ, а її доньки Лізи все не було. Телефон Лізи був поза зоною і чоловік Тетяни пішов її шукати. Старші дочки, мовчали. Вони сховалися у своїй кімнаті і не показувалися Тані на очі. Невдовзі у дверях почувся звук ключа. Таня тут же кинулася в коридор! Двері відкрилися і Тетяна застигла від побаченого

Таня поставила розігрівати вечерю у мікрохвильовці. Вона весь час поглядала на годинник, що був на стіні. Вже була майже північ, а її доньки Лізи все не було. Телефон Лізи був поза зоною і чоловік пішов її шукати, хоча вона наполягала…

Ганна прийшла додому з роботи. Вона занесла торбу з продуктами на кухню і пішла в кімнату. Її чоловіка Сергія вдома чомусь не було… – Дивно, – тільки й пробурмотіла Ганна. Жінка вже збиралася йти готувати вечерю, як раптом побачила на столі якийсь дивний листочок. Ганна швидко підійшла до стола, розгорнула записку і ахнула! – Що ж мені тепер робити?! – раптом заплакала вона

– Ой, дівчатка… Який чоловік, який чоловік… Боже, я такого давно не відчувала… У нас із Сергійком давно вже все не те. Все набридло, живемо як сусіди. Або як брат із сестрою. А тут! Ух… Ганна розливала подругам чай по…

Наталя тільки-но прийшла з супермаркету, розкладала продукти з пакету, коли подзвонив телефон. – Наталя, ти вдома? Я біля тебе, хочу зайти, – почувся в слухавці голос мами. – Так, мамо, вдома, заходь, – відповіла донька і продовжила розбиратися з покупками. Відкрилися вхідні двері, мама прийшла. – Ого, ось це ви затарюєтеся, – сказала жінка, побачивши покупки доньки. – Це я на тиждень продуктів купила, – усміхнулася Наталя. – Я до тебе не просто так прийшла, – раптом почала мама. – У мене є одне прохання. Наталя насторожилася, приготувавшись до найгіршого

– Наталя, ти вдома? Повз іду, хочу зайти. – Так, мамо, вдома, заходь. Наталя тільки-но прийшла з супермаркету, розкладала продукти з пакету. Відкрилися вхідні двері, мама прийшла. – Та я в на огляд ходила, стільки всього навиписували, де стільки грошей…

Вікторія Федорівна посмажила биточки, зробила салат, зварила борщ. Розклала все по баночках і лоточках і вирушила до сина. – Ну як Михайло без мене? Дружина ж нічого не готує, в квартирі не прибирає, – думала жінка в дорозі. Вікторія тихо відчинила двері. Сина з невісткою вдома не було. Жінка зняла взуття, щоб не наслідити, і пройшла на кухню. Виклала лоточки у холодильник. Раптом Вікторія почула дивний звук зі спальні. – Треба ж, невже кошеня завели? – здивувалася жінка і пішла подивитися. Вікторія зайшла до спальні і застигла від здивування

– А я тобі говорила Михайло, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й гулящу схоже! – говорила крізь зуби Вікторія Федорівна синові. – Ти…

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли її чоловік Віктор вийшов із під’їзду, відвернулася і заплакала. – Знову нічого не пояснив. Куди ж він ходить? – крізь сльози сказала жінка сама до себе. Віра взяла рушник і витерла ним сльози, заспокоїлася. – Треба в магазин по продукти піти, – вирішила вона. Віра підійшла до шафи, дістала коробочку, в якій вони з Віктором зберігали готівку. Жінка відкрила її і застигла від здивування 

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь. А сама відвернулася й у сльози. Нічого не пояснив, тільки коротке: “Скоро повернуся”. І вже кілька разів. Віра схопила рушник…

Олена прокинулася рано і одразу зайшла в кімнату бабусі. – Бабусю, я сьогодні вдома залишуся, давай щось приготуємо, – усміхнулася дівчинка до Тамари Петрівни. – Добре, зараз я вийду і почнемо, – відповіла жінка. За кілька хвилина Олена з бабусею вже крутилися на кухні. – Ой, а я ліжко ще не заправила, – раптом згадала Тамара Петрівна. – Не хвилюйся, я зараз все зроблю, – сказала дівчинка і пішла у кімнату бабусі. Олена відкрила двері в кімнату, і застигла від побаченого. – Як я раніше цього не помітила, – тільки й вигукнула вона

– А така квітка буває по-справжньому? – Оленка вставала раніше за всіх, одразу бігла до бабусиної кімнати і залазила до неї під ковдру. – Буває чи ти придумала?  – Ну звичайно буває, Оленко! Це ж дуже рідкісна квітка, вона всього…

Микола вийшов з машини й поцілував Олю у щічку. – До зустрічі! – сказав він, сів за кермо й поїхав. Оля підійшла до підʼїзду. – Хто цей мужик? – раптом почула вона знайомий голос. – Ого! Яка зустріч! – сплеснула руками жінка. – Невже це ти Олежику, власною персоною?! – Олю, та ти гуляла десь! – здивувався її колишній чоловік Олег. – Ну, зрозуміло, важко тобі без мене. Значить так – я прийшов миритися! Біля Олежика стояла якась велика дивна коробка. Оля придивилася до неї й ахнула

Оля сиділа зі своєю подругою Катею в кафе. Незважаючи на прекрасну погоду, Оля була похмура – недавнє розлучення з чоловіком не давало їй спокою. – Уявляєш, який дріб’язковий: «Віддай мені кавоварку, яку мої батьки подарували нам на весілля, і срібні…

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував, хитаючи головою. Наче своїм думкам дивувався. – Тату, я тобі у кімнаті Володі постелю, гаразд? Ну куди ти на ніч…

Катерина сиділа за столом і промивала гречку, коли на кухню з зайшов чоловік. – Катю, вибач мені! – тихо промовив Михайло, опустивши очі. – Та я вже забула про це молоко, – усміхнулася жінка. – Та я не за молоко вибачення прошу, – сказав Михайло. – А за що тоді? – здивувалася Катя. – Я йду до іншої жінки…, – раптом промовив чоловік. Катя застигла. Вона повільно підвела очі на чоловіка. – Тепер все зрозуміло! Все стало на свої місця, – спокійно сказала жінка. – Ти про що? Що стало зрозуміло? – Михайло здивовано глянув на дружину, нічого не розуміючи

Катерина ніяк не очікувала почути від свого Михайла те, що він сказав. Ці слова пролунали як грім серед ясного неба. Жінка сиділа за столом, промиваючи гречку, коли на кухню з похмурим виглядом увійшов чоловік. -Катя, вибач мені! Я йду до…

Тетяна на кухні смажила котлетки, як раптом в ліжечку, заплакала дитина. Тетяна гукнула чоловікові: – Діма, підійди до Андрійка! Але Дмитро не відгукувався, і Тетяна, залишивши на плиті сковорідку, кинулась до сина. – Ну от котлети все, – з досадою сказала жінка, повернувшись на кухню. Але синочок, залишений на самоті, знову заплакав. – Дмитро, я нічого не встигаю, – підвищивши голос, звернулася повторно Тетяна до чоловіка. – Підійти до дитини! Відповіді від Дмитра знову не було. А за кілька секунд у квартирі пролунав неочікуваний голос

Суботній вечір. Дмитро, розташувавшись на дивані, розпочав перегляд найважливішого футбольного матчу прем’єр-ліги. Дмитро був так зайнятий тим, що відбувається на футбольному полі, що вже не чув жодного стороннього звуку у своїй квартирі. Дружина Дмитра Тетяна тим часом клопотала на кухні….

Повернутись вверх