Головна - Історії жінок - Сторінка 24

Категорія: Історії жінок

Рита крутилася на кухні, ще раз очима все перевірила і сказала собі: – Так, борщ готовий, гарнір готовий, начебто все! Пролунав дзвінок у двері. – Встигла, – зраділа Рита. Вона відкрила двері, на порозі стояв чоловік Сашко. – Привіт, – усміхнулася дружина. – Заходь, вечерятимемо! – Привіт, рідна, – відповів Сашко. – Ти одна? – Вже ні, – весело відповіла Рита. – Ти повернувся! – Зрозуміло, – відповів він. – Я поговорити з тобою хотів, підемо в нашу спальню. – Щось сталося? – захвилювалася дружина. – Ні, тобто так, – пробурмотів чоловік. – Тобі краще присісти. Рита опустилася на ліжко, вона здивовано дивилася на Сашка, не розуміючи, що відбувається

– Що з тобою Сашко, – спитав друг дитинства Андрій. – Сидиш похмуріше хмари?  – А, нічого, все як завжди, – відмахнувся Олександр. – Знову мама з дружиною посварилися! – Я тобі відразу казав, винаймайте квартиру, – роздратовано відповів Андрій….

Тетяна з самого ранку поїхала в магазин купити подарунок. Її запросив на день народження випадковий знайомий. Вона купила рюкзак, гарний і дорогий, а потім вирушила за адресою. Тетяна підʼїхала до будинку, глянула на нього й ахнула. Добротний новенький будинок, доріжка з гравію, сад… Раптом на порозі зʼявилася бабуся іменинника. – Тетянко, проходьте! – гукнула вона радісно. Вона зайшла, зняла шубку, вручила імениннику подарунок, як тут з вітальні вийшов якийсь чоловік. Він простяг Тетяні свою випещену руку й сказав: – Дмитро Олександрович, батько цього хлопаки. Тетяна подивилась на нього й застигла від несподіванки

Перший день зими розпочався не дуже вдало. Тетяні треба працювати, а погода погана. Йшов сніг упереміж із дощем, температура знизилась до нуля, і ні туди, ні сюди. Так що курточка відпадала, довелося надіти пуховик і теплі черевики. Робочий день був…

Андрій був на роботі, вони з колегами обговорювали об’єкт, який вимагав термінової здачі. Раптом пролунав телефонний дзвінок. На екрані висвітився номер дружини. – Світлана ж знає, що у мене важливі переговори. Чому тоді дзвонить? – здивувався Андрій. Чоловік вибачився перед колегами і прийняв виклик. – Що сталося? – одразу запитав він. – Це Андрій? – запитав незнайомий голос. – Так це я! А звідки у вас телефон моєї дружини? – запитав чоловік. – Андрію ви не хвилюйтеся. І краще присядьте, – раптом сказав голос у слухавці. – Що сталося?! – вигукнув Андрій, не розуміючи, що відбувається

Андрій оглянув кімнату. Тихо та порожньо. Чоловік пішов у спальню, потім у кухню. Скрізь була ідеальна чистота, наведена донькою три дні тому, але саме це найбільше пригнічувало. Квартира перестала пахнути життям. Життя ніби застигло в ній і навіть веселі, різнокольорові…

Ірина повернулася додому. Жінка їздила в село, відвідати маму. – Привіт, як мама? – усміхнувся Степан, побачивши дружину. – Сьогодні, Слава Богу, нормально, – відповіла Ірина, і пішла до своєї кімнати. Вона хотіла зателефонувати мамі, але в неї сів телефон. – Степане, а де твоя зарядка. Я свою у мами забула, – запитала Іра у чоловіка. – Ой, вона в машині, – відповів він. Ірина взяла ключі і пішла на парковку, повернулася за п’ять хвилин. – Ну, що знайшла? – запитав Степан. – Як ти міг?! – вигукнула Іра і заплакала. Степан здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Ірино, що сьогодні на вечерю? – спитав Степан. – Зараз хвилинку. Що ти сказав? – перепитала дружина. Іра сиділа за комп’ютером і розмовляла скайпом з колегою. – Я кажу, вечеряти будемо? – Степане, там борщ у холодильнику, нагрій. Мені…

Олеся з Юрком відгуляли весілля і стали жити у батьків чоловіка. Наступного дня після святкування молоді вирішили розібрати подарунки. – Ой, та я вам допоможу, – сказала до Олесі свекруха і взялася за роботу. Оксана Степанівна уважно вивчала кожну річ, оцінювала і видавала свій вердикт: – Гарну ковдру тітка Марія привезла, буде чим вкриватися! – Так, хороша, – згідно кивала Олеся. – А твої батьки що подарували? – підозріло подивилася вона на Олесю. – Ось їхній конверт, – усміхнулася Олеся свекрусі. Оксана Степанівна взяла конверт, на який показала невістка, відкрила його і застигла від несподіванки

Олеся йшла парком і котила перед собою візочок, в якому спав її малюк. Синочок солодко потягнувся й усміхнувся уві сні. Дивлячись на нього, посміхнулася й молода мама. Навіть сонечко посміхалося їм із неба. «Як добре, що я зрозуміла, що у…

Таїсія сиділа на лавці біля свого будинку і лускала насіння. Їй було дуже сумно. Вона думала про те, що не стало її коханого чоловіка, про свою самотність і не помітила, як раптом поруч хтось присів! Таїсія аж стрепенулася від несподіванки. – Ой, жіночко, налякав я вас?! – раптом заговорив якийсь незнайомий чоловік. – Ви ж Таїсія? А я – Мирон, Мирон Матвійович. У мене до вас є трохи незвична пропозиція… Таїсія не розуміла, що відбувається

Таїсія Львівна впоралась з усіма своїми справами, вийшла на вулицю і присіла на лавку біля воріт. Хоч на людей подивитися, бо все одна та й одна… Діти є, але вони далеко, щоправда не забувають про неї, дзвонять щодня, питають про…

Олег повернувся додому з роботи раніше. Тані вдома ще не було. – Чудово, сьогодні підготую романтичний вечір, – подумав чоловік. Олег запік курочку, приготував салат «Цезар», накрив святковий стіл. Коли все було готове, чоловік почув, що відкрилися вхідні двері і вийшов в коридор. – Привіт. А в мене для тебе сюрприз! – сказав чоловік, побачивши дружину. – Який сюрприз? З чого б це раптом? – здивувалася вона. – Заходь на кухню, сама все побачиш, – усміхнувся Олег. Тетяна зайшла на кухню і застигла від несподіванки. – Що ти наробив! – тільки й вигукнула вона

Світлана ніяк не розуміла, чому Олег наполягає на тому, що після весілля вони повинні жити в іпотечній квартирі. Це нісенітниця – є ж, де жити, спадщина від бабусі вище за всякі похвали – затишна двокімнатна квартира з усіма зручностями та…

Поліна тільки-но перевдягнулася й поставила чайник на плиту, як раптом голосно задзвенів її мобільник. Дзвонив Володимир. – Ти вже вдома, кохана? Я скоро буду! – сказав він у слухавку. Поліна важко зітхнула. Вона сказала, що вже вдома і пішла на кухню готувати вечерю. Володимир приїхав через пів години з пакетом у руках. – Ось, кохана, тримай, – сказав він, дав Поліні пакет і поки роздягався почав розповідати про свої проблеми. Поліну його турботи зовсім не хвилювали. Вона відкрила пакет і аж присіла

Поліна з дитинства була гарненькою. Невисока, світловолоса, фігурка, те що треба на і обличчя красуня. Після закінчення університету вона залишилася працювати в столиці. От тільки з особистим життям у неї не клеїлося. Чоловічої уваги не бракувало, ось тільки заміж ніхто…

Рита поверталася додому з роботи. Вона відпросилася, бо почувала себе погано. – Зараз би прилягти. Тільки не вийде, за годину Вадим прийде з роботи, треба готувати вечерю, – думала Рита. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор. Раптом Рита почула голоси з спальні. – Невже телевізор вранці не вимкнула? – захвилювалася вона і пішла це виправити. Рита відкрила двері у спальню і застигла від несподіванки. – Ось це так телевізор! – тільки й вигукнула вона

Рита зайшла в квартиру втомлена. Їй би прилягти. Почувалася погано. Тільки не вийде. За годину чоловік Вадим прийде з роботи. Треба вечерю готувати. І вона, прийнявши душ, побрела на кухню. У двері подзвонили. Рита, знизавши плечима, відкрила. На порозі стояла…

Поліна прокинулась рано. Вона прийняла ванну, смачно поснідала і побігла чепуритися. А як же ж! Сьогодні вона скаже своєму коханому Дмитру, що в них буде дитина! Поліна одягла гарну сукню, взула черевички і впевнено попрямувала до Дмитра додому. Вона хотіла зробити йому сюрприз. Поліна підійшла до дверей квартири Дмитра і здивовано зупинилася. З квартири чулася весела музика… Двері були відчинені і Поліна зайшла всередину. – Миколо, це ти? Біленьку приніс? – пролунав з кімнати голос її Дмитрика. Поліна зайшла в кімнату коханого й очам не повірила

Акуратно, щоб не почули, Поліна вилізла з вікна своєї кімнати. Що поробиш? Мати знову не відпустила на дискотеку через якусь нісенітницю. І нехай потім буде сварка, але сьогодні Поліні хочеться гуляти! Тим більше, Олежка сказав, що його батьки поїхали до…

Повернутись вверх