Головна - Історії жінок - Сторінка 23

Категорія: Історії жінок

Юля лежала в палаті з сином Сергійком, сусідкою у неї буле жінка Оксана також з сином Михайликом. За декілька днів в Оксани сталася біда, Михайлика не стало. Жінка ледве трималася, Юля заспокоювала її, як могла. Наступного дня до Юлі зайшла Оксана. Вона вже не плакала. В її очах оселилася порожнеча. – Нехай у вас все буде гаразд! – прошепотіла Оксана. Вона зібрала речі і вже збиралася йти, як раптом зупинилася. – Прочитаєш, коли я піду! – Оксана віддала запечатаний конверт подрузі і пішла. Юля взяла листа, відкрила його, прочитала і застигла на місіці

Юля прокинулася вночі і так і не змогла заснути до ранку. Чи якийсь поганий сон, чи незрозумілі переживання не давали їй спокою. Раптом на душі стало так важко, що сльози самі покотилися з очей. Чому – Юля не розуміла, просто…

На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається

– Змерз? – Оксана поправила синові шапку. Маленький Дмитрик похитав головою, шморгнув носом і сховався глибше у теплий шарфик. Майже пів години вони брели сніговою дорогою. До Нового року залишалася зовсім нічого. – От понесло мене сюди! – сварилася на…

Ольга Іванівна повернулася додому, син Андрій та чоловік Ігор дивилися телефізор. Жінка зайшла на кухню і перевірила касірулі на плиті – скрізь було порожньо. – А що Віра не зробила вечерю? – запитала вона у чоловіків. – Як бачиш! – сухо відповів син. – А де вона взагалі? – здивувалася свекруха не побачивши невістки в квартирі. – Віра зібрала валізи, і пішла. На завжди пішла. Ми розлучаємося, – пояснив Андрій.  – Як пішла? Чому розлучаєтесь?! – здивовано вигукнула Ольга Іванівна, нічого не розуміючи

– Дуже мило, – Ольга Іванівна зміряла поглядом Віру, молоду дружину сина Андрія, – ну проходьте, сідайте за стіл. Андрій щось шепнув на вушко дружині, підбадьорюючи. Віра, струнка, світло-русява дівчина, не збиралася хвилюватися і очі вниз не опускала. – Дякую,…

Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук

У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи, накрохмалювала скатертини, виховувала дочку Настю, а в перервах працювала бухгалтеркою. Відкрилося все випадково… Чоловік поїхав у чергове відрядження, а Діана пішла на базар купити капустину на…

Христина лежала на дивані з маскою на обличчі і журналом у руках. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її свекруха з пакетами продуктів у руках. Галина Василівна мовчки зайшла в коридор. – Та-а-ак, – почала вона з порога, оглядаючи квартиру. – Бідненько, але чистенько. Хоча… – її погляд зупинився на невипрасуваному постільному, а потім на журналі Христини. – Ну так, ну так… Справ повно, але журнал цікавіший. Вона присіла на диван і раптом засунула під нього руку! – А це що? – тільки й сказала свекруха. Христина здивовано дивилася на неї, нічого не розуміючи

Христина з Юрієм були одружені всього пів року. І Юрій раптом втратив роботу. Його відділ розформували, а йому запропонували вибір – або піти, або перейти на іншу посаду, де зарплата була рівно вдвічі нижча. Юрій не роздумував жодного дня і…

Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала нещодавно. Через рік, як не стало мами, Тоні зробив пропозицію однокурсник Андрій. І дівчина погодилася. Весілля зіграли скромне, Тоня дуже засмучувалася, що мама трохи не дожила до цієї події. А ще вона пам’ятала мамині слова: – “Перед весіллям обов’язково пройди огляд, дочко!”. Антоніна не знала, про що її мама попереджає, але вирішила прислухатися до її слів. І це стало початком кінця її щасливого сімейного життя

Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала, навчаючись на п’ятому курсі інституту. То був непростий час. Попереду – захист диплому, а тут таке горе. Але їй допомогли батьки Андрія, її тепер єдиної близької людини. Вони навчалися…

Люба була вихідна й вирішила спекти імбирне печиво. Вона замісила тісто і поставила його на годинку в холодильник. Раптом хтось подзвонив у двері. Люба здивовано витерла руки рушником і в фартушку побігла відчиняти. – Привіт, матусю! – на порозі стояв її син Дмитро. – А в мене для тебе сюрприз! Тільки зараз Люба зрозуміла, що син не сам. З-за його спини вийшла якась дівчина. Люба глянула на неї і так і застигла від несподіванки

Люба не пам’ятала ні своїх батьків, ні того, як потрапила в дитбудинок. Дитинство її було складне, якщо це взагалі можна назвати дитинством. Там вона швидко дорослішала, ті умови не дозволяли їй розслаблятися та ніжитись. Скільки себе пам’ятає Люба, поряд з…

Тетяна накрутила голубців, зробила салатик, дістала сметанку й накрила на стіл. Раптом почувся звук ключа в замку і на порозі зʼявився її чоловік Микола. – Ой Микольцю, привіт! – кинулась до нього Тетяна. – А я тут голубців накрутила, мий руки й сідай до столу! Микола якось дивно глянув на Тетяну і мовчки сів за стіл. – Тетяно, я маю тобі дещо сказати, – раптом почав він. – Я йду від тебе… У мене є інша жінка і вона чекає від мене дитину! Тетяна аж присіла від несподіванки

Тетяна накрутила голубців, зробила салатик, дістала сметанку й накрила на стіл. Раптом почувся звук ключа в замку і на порозі зʼявився її чоловік Микола. – Ой Микольцю, привіт! – кинулась до нього Тетяна. – А я тут голубців накрутила, мий…

Софія з Ігорем приїхали знайомитись з її матірʼю Раїсою. Раїса накрила гарний стіл, запекла качечку з часничковою підливкою, зробила олівʼє. Софія думала, що все пройшло добре, але матір з того часу стала якоюсь дивною. А одного дня пролунав дзвінок телефону. Софія взяла слухавку. – Доброго дня, – почувся в слухавці жіночий голос. – Я маю вам дещо сказати. Я чекаю дитину від Ігоря! Не заважайте нашому щастю! Софія аж присіла від несподіванки

– А нам хто допомагатиме?! – кричала Раїса Дмитрівна. Софія аж відсахнулася від неї. Вона не впізнавала свою матір. Немов чужа людина стояла зараз поряд з нею. Але тепер вона все зрозуміла. Адже мама перестала «ходити колами» і показала своє…

Марина перебирала гречку, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Марино, я завтра на рибалку їду, – заявив він з порога. Марина відсунула миску з гречкою і глянула на чоловіка. – А мені значить знову з дітками сидіти?! Ти часом не забув, що у нас їх троє? – Та я на роботі гарував! – обурився Максим. – Маю повне право! – А я, значить, не маю?! Добре ж ти влаштувався! Значить так – завтра не буде тебе, а сьогодні мене. Марина швидко вискочила на вулицю. Вона ще не знала, яка неймовірна зустріч чекає її сьогодні

Марина перебирала гречку, коли на кухню зайшов її чоловік Максим. – Марино, я завтра з самого ранку на рибалку з друзями їду, – заявив він з порога. Марина відсунула миску з гречкою і глянула на чоловіка. – Та в тебе…

Повернутись вверх