Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 22

Категорія: Історії жінок

Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

Ганна готувала обід, коли пролунав дзвінок телефону. Номер був незнайомий. Ганна витерла руки рушником і взяла слухавку. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ким…

Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

Ірина вийшла з вагона і, про всяк випадок, подивилася на всі боки. Ні, її чоловіка ніде не було, її ніхто не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з…

Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

Від Ганни пішов чоловік. Просто, одного дня, прийшов додому і повідомив, що покохав іншу і йде до неї. Ганна не влаштовувала сварок, і навіть не плакала. Всі свої почуття вона зберігала глибоко в собі, чим дуже дратувала тоді ще законного…

Юля лежала в палаті з сином Сергійком, сусідкою у неї буле жінка Оксана також з сином Михайликом. За декілька днів в Оксани сталася біда, Михайлика не стало. Жінка ледве трималася, Юля заспокоювала її, як могла. Наступного дня до Юлі зайшла Оксана. Вона вже не плакала. В її очах оселилася порожнеча. – Нехай у вас все буде гаразд! – прошепотіла Оксана. Вона зібрала речі і вже збиралася йти, як раптом зупинилася. – Прочитаєш, коли я піду! – Оксана віддала запечатаний конверт подрузі і пішла. Юля взяла листа, відкрила його, прочитала і застигла на місіці

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля лежала в палаті з сином Сергійком, сусідкою у неї буле жінка Оксана також з сином Михайликом. За декілька днів в Оксани сталася біда, Михайлика не стало. Жінка ледве трималася, Юля заспокоювала її, як могла. Наступного дня до Юлі зайшла Оксана. Вона вже не плакала. В її очах оселилася порожнеча. – Нехай у вас все буде гаразд! – прошепотіла Оксана. Вона зібрала речі і вже збиралася йти, як раптом зупинилася. – Прочитаєш, коли я піду! – Оксана віддала запечатаний конверт подрузі і пішла. Юля взяла листа, відкрила його, прочитала і застигла на місіці

Юля прокинулася вночі і так і не змогла заснути до ранку. Чи якийсь поганий сон, чи незрозумілі переживання не давали їй спокою. Раптом на душі стало так важко, що сльози самі покотилися з очей. Чому – Юля не розуміла, просто…

На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається

– Змерз? – Оксана поправила синові шапку. Маленький Дмитрик похитав головою, шморгнув носом і сховався глибше у теплий шарфик. Майже пів години вони брели сніговою дорогою. До Нового року залишалася зовсім нічого. – От понесло мене сюди! – сварилася на…

Ольга Іванівна повернулася додому, син Андрій та чоловік Ігор дивилися телефізор. Жінка зайшла на кухню і перевірила касірулі на плиті – скрізь було порожньо. – А що Віра не зробила вечерю? – запитала вона у чоловіків. – Як бачиш! – сухо відповів син. – А де вона взагалі? – здивувалася свекруха не побачивши невістки в квартирі. – Віра зібрала валізи, і пішла. На завжди пішла. Ми розлучаємося, – пояснив Андрій.  – Як пішла? Чому розлучаєтесь?! – здивовано вигукнула Ольга Іванівна, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Ольга Іванівна повернулася додому, син Андрій та чоловік Ігор дивилися телефізор. Жінка зайшла на кухню і перевірила касірулі на плиті – скрізь було порожньо. – А що Віра не зробила вечерю? – запитала вона у чоловіків. – Як бачиш! – сухо відповів син. – А де вона взагалі? – здивувалася свекруха не побачивши невістки в квартирі. – Віра зібрала валізи, і пішла. На завжди пішла. Ми розлучаємося, – пояснив Андрій.  – Як пішла? Чому розлучаєтесь?! – здивовано вигукнула Ольга Іванівна, нічого не розуміючи

– Дуже мило, – Ольга Іванівна зміряла поглядом Віру, молоду дружину сина Андрія, – ну проходьте, сідайте за стіл. Андрій щось шепнув на вушко дружині, підбадьорюючи. Віра, струнка, світло-русява дівчина, не збиралася хвилюватися і очі вниз не опускала. – Дякую,…

Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук

У всьому був винен колишній чоловік… Взагалі, Діана була з ним щаслива. Варила супи, накрохмалювала скатертини, виховувала дочку Настю, а в перервах працювала бухгалтеркою. Відкрилося все випадково… Чоловік поїхав у чергове відрядження, а Діана пішла на базар купити капустину на…

Христина лежала на дивані з маскою на обличчі і журналом у руках. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її свекруха з пакетами продуктів у руках. Галина Василівна мовчки зайшла в коридор. – Та-а-ак, – почала вона з порога, оглядаючи квартиру. – Бідненько, але чистенько. Хоча… – її погляд зупинився на невипрасуваному постільному, а потім на журналі Христини. – Ну так, ну так… Справ повно, але журнал цікавіший. Вона присіла на диван і раптом засунула під нього руку! – А це що? – тільки й сказала свекруха. Христина здивовано дивилася на неї, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Христина лежала на дивані з маскою на обличчі і журналом у руках. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла її свекруха з пакетами продуктів у руках. Галина Василівна мовчки зайшла в коридор. – Та-а-ак, – почала вона з порога, оглядаючи квартиру. – Бідненько, але чистенько. Хоча… – її погляд зупинився на невипрасуваному постільному, а потім на журналі Христини. – Ну так, ну так… Справ повно, але журнал цікавіший. Вона присіла на диван і раптом засунула під нього руку! – А це що? – тільки й сказала свекруха. Христина здивовано дивилася на неї, нічого не розуміючи

Христина з Юрієм були одружені всього пів року. І Юрій раптом втратив роботу. Його відділ розформували, а йому запропонували вибір – або піти, або перейти на іншу посаду, де зарплата була рівно вдвічі нижча. Юрій не роздумував жодного дня і…

Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала нещодавно. Через рік, як не стало мами, Тоні зробив пропозицію однокурсник Андрій. І дівчина погодилася. Весілля зіграли скромне, Тоня дуже засмучувалася, що мама трохи не дожила до цієї події. А ще вона пам’ятала мамині слова: – “Перед весіллям обов’язково пройди огляд, дочко!”. Антоніна не знала, про що її мама попереджає, але вирішила прислухатися до її слів. І це стало початком кінця її щасливого сімейного життя

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала нещодавно. Через рік, як не стало мами, Тоні зробив пропозицію однокурсник Андрій. І дівчина погодилася. Весілля зіграли скромне, Тоня дуже засмучувалася, що мама трохи не дожила до цієї події. А ще вона пам’ятала мамині слова: – “Перед весіллям обов’язково пройди огляд, дочко!”. Антоніна не знала, про що її мама попереджає, але вирішила прислухатися до її слів. І це стало початком кінця її щасливого сімейного життя

Антоніна рано залишилася сама. Батька не стало давно, а маму поховала, навчаючись на п’ятому курсі інституту. То був непростий час. Попереду – захист диплому, а тут таке горе. Але їй допомогли батьки Андрія, її тепер єдиної близької людини. Вони навчалися…

Люба була вихідна й вирішила спекти імбирне печиво. Вона замісила тісто і поставила його на годинку в холодильник. Раптом хтось подзвонив у двері. Люба здивовано витерла руки рушником і в фартушку побігла відчиняти. – Привіт, матусю! – на порозі стояв її син Дмитро. – А в мене для тебе сюрприз! Тільки зараз Люба зрозуміла, що син не сам. З-за його спини вийшла якась дівчина. Люба глянула на неї і так і застигла від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люба була вихідна й вирішила спекти імбирне печиво. Вона замісила тісто і поставила його на годинку в холодильник. Раптом хтось подзвонив у двері. Люба здивовано витерла руки рушником і в фартушку побігла відчиняти. – Привіт, матусю! – на порозі стояв її син Дмитро. – А в мене для тебе сюрприз! Тільки зараз Люба зрозуміла, що син не сам. З-за його спини вийшла якась дівчина. Люба глянула на неї і так і застигла від несподіванки

Люба не пам’ятала ні своїх батьків, ні того, як потрапила в дитбудинок. Дитинство її було складне, якщо це взагалі можна назвати дитинством. Там вона швидко дорослішала, ті умови не дозволяли їй розслаблятися та ніжитись. Скільки себе пам’ятає Люба, поряд з…

Повернутись вверх