Надія повернулася додому о 8 вечора, як завжди. Вона відкрила двері, зняла чоботи і занесла на кухню важкі пакети з продуктами. Молода жінка дуже втомилася. День був важкий, напружений. Начальник приїхав на роботу в поганому настрої і з самого ранку…
Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок. По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста, не здогадуючись про те, що ця поїздка… Буде початком найгіршого. Алла багато працювала і рідко…
Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай із цукерками. Вона побачила, як на подвірʼя зайшла сусідка Валентина й махнула їй рукою. Таїсія махнула їй у відповідь, мовляв заходь. Валентина зайшла. – Привіт сусідко! – Привіт, Валю,…
Тетяна Андріївна завжди переживала втратити роботу. Здоров’я в неї було не дуже. Увечері ноги завжди турбували від сидячої роботи. Залишалося тільки додому добратися, на диван лягти і ноги вгору. А вранці вона завжди важко вставала рано. Але треба було, адже…
Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх стосунках. Помічала як Петро сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в телефоні… Чоловік прийшов тихо…
Марина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоїсь іншої – очі блищать, як у закоханої школярки, загадкова усмішка. Марина могла зрозуміти, якщо жінка вступає в нові стосунки у років сорок, ну в п’ятдесят ще куди не йшло, але…
– Оце так новина, любий! Ти серйозно? Це не жарт там ніякий? – Людмила не вірила своїм вухам. – Та не жартують так, взагалі-то, – її чоловік Юрій був серйозний як ніколи. – Взагалі то такі речі озвучують одразу після…
Ліза дістала дзеркальце з шухляди столу, підфарбувала губи помадою, посміхнулася своєму відображенню і рішуче сказала своїй колежанці: – Так, Мар’яно, закругляйся, вимикай свій комп’ютер, ти забула, що сьогодні начальник нам дозволив о третій годині піти додому, увечері ж корпоратив. Треба…
Ліда виходила заміж за найкращого, милого, веселого. Миколу. Його любили усі. Сім’я, друзі, дівчата. А вже Ліда жити без нього не могла! Усього пів року і вони йдуть у ЗАГС. Сам він порошинки з неї здував. Неодноразово діставалося її знайомим…
Ганна стала навшпиньки і зазирнула у старовинне дзеркало в батьківській спальні. У його масивній рамі відображалася її схвильована посмішка. – Скоро, дуже скоро, я вийду заміж! – подумала вона, тримаючи в руках кілька весільних запрошень, які ще не встигла роздати…
