Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 2

Категорія: Історії жінок

Сніжана приїхала в гості до батька свого нареченого. Напередодні Михайло Федорович, подзвонив дівчині, і попросив приїхати без Андрія. – Доброго дня, – привітно усміхнулася вона, як тільки майбутній свекор відкрив двері. – Привіт, Сніжано! Заходь, – Михайло Федорович запросив дівчину на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – одразу запитала дівчина, сідаючи за стіл. – Сніжано, я маю до тебе одну пропозицію! Тільки пообіцяй, що не розповіси нічого Андрію, – якось підозріло сказав чоловік. – Обіцяю, – відповіла вона. І Михайло Федорович вручив Сніжані якусь папку. – Що це? – здивувалася дівчина, відкрила папку і заціпеніла від побаченого

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сніжана приїхала в гості до батька свого нареченого. Напередодні Михайло Федорович, подзвонив дівчині, і попросив приїхати без Андрія. – Доброго дня, – привітно усміхнулася вона, як тільки майбутній свекор відкрив двері. – Привіт, Сніжано! Заходь, – Михайло Федорович запросив дівчину на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – одразу запитала дівчина, сідаючи за стіл. – Сніжано, я маю до тебе одну пропозицію! Тільки пообіцяй, що не розповіси нічого Андрію, – якось підозріло сказав чоловік. – Обіцяю, – відповіла вона. І Михайло Федорович вручив Сніжані якусь папку. – Що це? – здивувалася дівчина, відкрила папку і заціпеніла від побаченого

– Схоже, нам доведеться розлучитися, – ліниво заявив Андрій, відчиняючи двері машини перед дівчиною. – Не те, щоб я мав сильне бажання… Просто така ситуація. – У сенсі розлучитися? В сенсі ситуація? – шоковано спитала Сніжана, стискаючи в руках сумочку….

Ірина вирішила зайнятися невеличким бізнесом. Вона в’язала для своїх дітей, шапочки, костюмчики, от і зрозуміла, що на цьому можна підзаробити. Невдовзі в неї зʼявився хороший дохід. Ірина вирішила розповісти про це чоловіку Миколі. Той тільки махнув рукою. – Іро, мене ці твої справи мало цікавлять! – сказав Микола. – Ти мені попрасувала сорочку? Ось і все, що чоловікові треба було від неї. Смачна їжа і чисті речі… Свій телефон Микола завжди носив із собою. Але одного разу, чоловік ліг спати раніше. Раптом на нього прийшло якесь повідомлення. Іра глянула, що там таке й побіліла від прочитаного

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вирішила зайнятися невеличким бізнесом. Вона в’язала для своїх дітей, шапочки, костюмчики, от і зрозуміла, що на цьому можна підзаробити. Невдовзі в неї зʼявився хороший дохід. Ірина вирішила розповісти про це чоловіку Миколі. Той тільки махнув рукою. – Іро, мене ці твої справи мало цікавлять! – сказав Микола. – Ти мені попрасувала сорочку? Ось і все, що чоловікові треба було від неї. Смачна їжа і чисті речі… Свій телефон Микола завжди носив із собою. Але одного разу, чоловік ліг спати раніше. Раптом на нього прийшло якесь повідомлення. Іра глянула, що там таке й побіліла від прочитаного

Ірина завжди думала, що вийшла заміж раз і назавжди. Ну у них в сім’ї завжди було так заведено. Бабуся все життя прожила з дідусем, мама з татом жили дружно. Вона навіть жодного разу не чула, щоб вони ось так хоч…

Світлана сиділа біля під’їзду. Її донька Марійка гралася неподалік. – Здрастуйте, – раптом почула вона приємний голос. То був сусід – дивакуватий, скромний чоловік. Світлана кивнула йому. – Гарна погода сьогодні. А донька ваша дуже чемна дівчинка. Ми з нею вже друзі, – сказав він. – Коли ж ви встигли познайомитись? – здивувалася Світлана. – Коли вона виходила ввечері гуляти з нашою Галиною Іванівною, – він усміхнувся. Світлана пішла до Марійки. – А ти про що з ним розмовляла? – запитала Марійка. – З тим дядьком? – перепитала Світлана. – Так! – підтвердила дівчинка. – З власником сірого кота. Світлана застигла. – Що? Як ти сказала?! Повтори, – вона не вірила своїм вухам

  • 1 місяць тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана сиділа біля під’їзду. Її донька Марійка гралася неподалік. – Здрастуйте, – раптом почула вона приємний голос. То був сусід – дивакуватий, скромний чоловік. Світлана кивнула йому. – Гарна погода сьогодні. А донька ваша дуже чемна дівчинка. Ми з нею вже друзі, – сказав він. – Коли ж ви встигли познайомитись? – здивувалася Світлана. – Коли вона виходила ввечері гуляти з нашою Галиною Іванівною, – він усміхнувся. Світлана пішла до Марійки. – А ти про що з ним розмовляла? – запитала Марійка. – З тим дядьком? – перепитала Світлана. – Так! – підтвердила дівчинка. – З власником сірого кота. Світлана застигла. – Що? Як ти сказала?! Повтори, – вона не вірила своїм вухам

Світлана овдовіла, коли їй було всього тридцять років. Безглуздий випадок на дорозі забрав її чоловіка… Чотири роки прожила Світлана в селі, в будинку, де вони з чоловіком були раніше такі щасливі. І все таки вона вирішила поїхати звідти. Аж надто…

Сашко став затримуватись після роботи. Оля переживала за чоловіка. А той казав, що до батьків у місті заїжджав, ночувати залишався. В Ольги в такі дні, коли чоловік не приїжджав, все з рук валилося. Коли чутки про те, що чоловік гуляє у місті, дійшли до неї від односельців, вона не повірила. Запитати Сашка прямо Оля ні про що не могла. Одного разу, будучи в місті, вона після продажу молока заїхала до батьків Сашка. Ніби між іншим запитала їх: – А коли Сашко останній раз вас відвідував, бо ж зайнятий? Оля так і сіла від відповіді свекрухи

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко став затримуватись після роботи. Оля переживала за чоловіка. А той казав, що до батьків у місті заїжджав, ночувати залишався. В Ольги в такі дні, коли чоловік не приїжджав, все з рук валилося. Коли чутки про те, що чоловік гуляє у місті, дійшли до неї від односельців, вона не повірила. Запитати Сашка прямо Оля ні про що не могла. Одного разу, будучи в місті, вона після продажу молока заїхала до батьків Сашка. Ніби між іншим запитала їх: – А коли Сашко останній раз вас відвідував, бо ж зайнятий? Оля так і сіла від відповіді свекрухи

Оля чекала на чоловіка з роботи з нетерпінням. Сьогодні був перший його робочий день у місті на підприємстві. Жила молода сім’я у селі, у приватному будиночку, що дістався Олі від бабусі та діда на весілля. Самі вони переїхали до міста…

До Сашка приїхав у гості друг дитинства – Олексій. Чоловіки на радощах влаштували посиденьки до пізна. Дружина Сашка Таня залишила чоловіків бенкетувати далі, а сама пішла спати. – Хлопці, поводьтеся добре! – пожартувала вона. – На добраніч! – Тетянко, я тебе прошу, коли це я поводився недобре? – сказав Сашко. – Ще трохи посидимо і теж спати. Вночі Таня прокинулася, а чоловіка поряд не було. Натомість з кухні чулося бурмотіння… – Нічого собі трошки посидимо, – глянула на годинник Таня і вирішила пройтися в туалет. Вона вийшла у коридор, прислухалася про що говорять на кухні і так і стала від несподіванки! Вони говорили про неї

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
До Сашка приїхав у гості друг дитинства – Олексій. Чоловіки на радощах влаштували посиденьки до пізна. Дружина Сашка Таня залишила чоловіків бенкетувати далі, а сама пішла спати. – Хлопці, поводьтеся добре! – пожартувала вона. – На добраніч! – Тетянко, я тебе прошу, коли це я поводився недобре? – сказав Сашко. – Ще трохи посидимо і теж спати. Вночі Таня прокинулася, а чоловіка поряд не було. Натомість з кухні чулося бурмотіння… – Нічого собі трошки посидимо, – глянула на годинник Таня і вирішила пройтися в туалет. Вона вийшла у коридор, прислухалася про що говорять на кухні і так і стала від несподіванки! Вони говорили про неї

– Ох, Тетянко, ти в мене просто дружина-віртуоз! – Сашко відсунув тарілку і, сито посміхаючись, сперся на спинку стільця. – Я аж об’ївся. Дуже смачно! – А ще я на всі руки майстер і дуже дбайлива. Он, Лео підтвердить, –…

Іван повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він до дружини. Ліля не відповідала. Чоловік роззувся і пройшов у кімнату. – Ти куди це зібралася?! – здивувався він, побачивши, що дружина збирає валізу. – Це не я зібралася! Це твої речі! – заявила Ліля. – Як мої? – усміхнувся Іван. – Іване, я подаю на розлучення! – несподівано сказала Ліля. – Як на розлучення? Чому? – округлив очі чоловік. – Розлучаюся я з тобою через твою рідню! – пояснила Ліля. – А до чого тут моя рідня? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Іван повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він до дружини. Ліля не відповідала. Чоловік роззувся і пройшов у кімнату. – Ти куди це зібралася?! – здивувався він, побачивши, що дружина збирає валізу. – Це не я зібралася! Це твої речі! – заявила Ліля. – Як мої? – усміхнувся Іван. – Іване, я подаю на розлучення! – несподівано сказала Ліля. – Як на розлучення? Чому? – округлив очі чоловік. – Розлучаюся я з тобою через твою рідню! – пояснила Ліля. – А до чого тут моя рідня? – Іван здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Недільний ранок розпочався зі сварки. Ліля на чоловіка репетувала так, що в серванті тоненько дзвеніли кришталеві келихи. – Я ж тебе просила! Я просила тебе в це не лізти! Іване, ось скажи мені, що ти за людина? – Ліля, –…

Наталя помітила, що її чоловік останнім часом почав поводитись дивно. Дмитро став пізніше приходити з роботи і був дуже задумливий. – Любий, що в тебе сталося? – поцікавилася Наталя під час вечері. – На роботі проблеми, – похмуро сказав чоловік. Раптом у нього задзвонив телефон. Дмитро глянув на екран і швидко вискочив з-за столу… Наступного ранку Наталя встала, щоб провести чоловіка на роботу. Проте, окрім дітей, у квартирі… Нікого не було! Дмитро вже встиг піти. Раптом Наталя помітила на холодильнику якусь записку. Вона відкрила її і аж присіла від несподіванки

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя помітила, що її чоловік останнім часом почав поводитись дивно. Дмитро став пізніше приходити з роботи і був дуже задумливий. – Любий, що в тебе сталося? – поцікавилася Наталя під час вечері. – На роботі проблеми, – похмуро сказав чоловік. Раптом у нього задзвонив телефон. Дмитро глянув на екран і швидко вискочив з-за столу… Наступного ранку Наталя встала, щоб провести чоловіка на роботу. Проте, окрім дітей, у квартирі… Нікого не було! Дмитро вже встиг піти. Раптом Наталя помітила на холодильнику якусь записку. Вона відкрила її і аж присіла від несподіванки

Наталя з Дмитром прожили разом уже десять років. За цей час у них народилося двоє дітей – син Андрій і донечка Віра. За останні пів року жінка помітила те, що чоловік почав поводитися дивним чином. Він став пізніше аніж зазвичай…

Марина прийшла до сусідки Оксани мало не з самого ранку. – Ходіть до нас в гості! – сказала вона. – У нас там весело, діти пограються. – Нащо мені це? – сказав син Оксани Сергій. – Я краще пограю на компʼютері! Оксана трохи подумала і дала Сергію куртку: – Іди, і придивишся за сестрою! Коли вони лишилися з сусідкою вдвох, Оксана зробила каву і сіла за стіл навпроти Марини. Та вже аж крутилася на табуретці – так хотілося попліткувати. – Андрій у вас ночував, чи що? – запитала Оксана про гостя Марини. – Ага, слухай… Відведи його від дружини! – раптом сказала вона. – У якому це сенсі, відведи? – ахнула Оксана

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина прийшла до сусідки Оксани мало не з самого ранку. – Ходіть до нас в гості! – сказала вона. – У нас там весело, діти пограються. – Нащо мені це? – сказав син Оксани Сергій. – Я краще пограю на компʼютері! Оксана трохи подумала і дала Сергію куртку: – Іди, і придивишся за сестрою! Коли вони лишилися з сусідкою вдвох, Оксана зробила каву і сіла за стіл навпроти Марини. Та вже аж крутилася на табуретці – так хотілося попліткувати. – Андрій у вас ночував, чи що? – запитала Оксана про гостя Марини. – Ага, слухай… Відведи його від дружини! – раптом сказала вона. – У якому це сенсі, відведи? – ахнула Оксана

– Мені потрібне офіційне розлучення, – заявив Леонід. – Та й на здоров’я! – Оксана приховала, що ображена. – Ти хоч капостити мені не будеш? Дітей відпускатимеш на канікули до нас? – Капостити – це про тебе, – образилася Оксана….

Олег пішов на роботу зранку. Його дружина Катя ще довго сиділа у темряві. Потім вона встала й пішла не як завжди, на кухню, а в… Комору! Вона поставила драбинку і дістала з полиці швейну машинку. Жінка віднесла її в кімнату… Олег прийшов з роботи ввечері і ахнув від побаченого. У мийці був посуд, не помитий після сніданку, а в пралці лежали його випрані ще вранці сорочки! Катя ж мовчки відчинила йому вхідні двері й пішла у кімнату, де яскраво світилося світло і грала музика. Олег дивився на це все й не розумів, що ж таке робиться

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег пішов на роботу зранку. Його дружина Катя ще довго сиділа у темряві. Потім вона встала й пішла не як завжди, на кухню, а в… Комору! Вона поставила драбинку і дістала з полиці швейну машинку. Жінка віднесла її в кімнату… Олег прийшов з роботи ввечері і ахнув від побаченого. У мийці був посуд, не помитий після сніданку, а в пралці лежали його випрані ще вранці сорочки! Катя ж мовчки відчинила йому вхідні двері й пішла у кімнату, де яскраво світилося світло і грала музика. Олег дивився на це все й не розумів, що ж таке робиться

– Щось знову стрілка криво йде, – Олег невдоволено розглядав себе у дзеркалі. – Дивись, ти штани знову погано попрасувала, стрілки не зрозуміло як зроблені. Катя стояла позаду і без емоцій дивилася на його відображення. Вона бачила, що його дорогі…

– Послухай мене, Андрію! – голос Діани аж дзвенів. – Я їду до своєї бабусі в село. І знаєш що? Можливо, я не повернуся! Її чоловік Андрій оторопів. Він хотів щось сказати, але Діана вже не слухала. Вона дістала валізу з шафи у коридорі. Речі летіли в валізу абияк – теплий светр, джинси, футболки… Минув тиждень у селі. Телефон Діани не замовкав від дзвінків і повідомлень Андрія. Вона не відповідала. Тільки надіслала коротке повідомлення: «Мені потрібен час подумати. Будь ласка, не дзвони». А якось Діана побачила на ґанку якусь коробку. Вона відкрила її й застигла від побаченого

  • 2 місяці тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Послухай мене, Андрію! – голос Діани аж дзвенів. – Я їду до своєї бабусі в село. І знаєш що? Можливо, я не повернуся! Її чоловік Андрій оторопів. Він хотів щось сказати, але Діана вже не слухала. Вона дістала валізу з шафи у коридорі. Речі летіли в валізу абияк – теплий светр, джинси, футболки… Минув тиждень у селі. Телефон Діани не замовкав від дзвінків і повідомлень Андрія. Вона не відповідала. Тільки надіслала коротке повідомлення: «Мені потрібен час подумати. Будь ласка, не дзвони». А якось Діана побачила на ґанку якусь коробку. Вона відкрила її й застигла від побаченого

Діана стояла біля вікна, дивлячись на похмуре вересневе небо. Сірі хмари повільно пливли над містом, готові будь-якої миті піти дощем. Жінка зітхнула. – Я їду до бабусі, Андрію, – тихо, але твердо сказала вона, не обертаючись. Пролунав звук вилки, що…

Повернутись вверх