Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 2

Категорія: Історії жінок

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається

– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і якось не так як завжди. Такого тону Марина за три роки роботи не чула. Серце тьохнуло. Вона поправила комірець білої блузки, обсмикнула спідницю і провела рукою…

– Ну, все мамо, я поїхала, – сказала Лариса матері. Вона поцілувала доньку Алісу, яка спала й поспішила на вокзал. Нарешті додому. В батьків у селі, звісно, теж добре, але хочеться вже й у своє ліжечко… Лариса відкрила двері в квартиру. – Шоста ранку, Сергій напевно ще спить, – подумала вона про чоловіка. – Треба ходити тихенько – хай відпочиває. Тільки шафу в спальні треба відкрити, щоб переодягнутися… Лариса обережно відкрила двері у спальню і подивилася на чоловіка. Він лежав обличчям до вікна. – А це ще хто?! – ахнула Лариса. – Чия це рука видніється з-під ковдри?! Лариса обійшла ліжко і побіліла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ну, все мамо, я поїхала, – сказала Лариса матері. Вона поцілувала доньку Алісу, яка спала й поспішила на вокзал. Нарешті додому. В батьків у селі, звісно, теж добре, але хочеться вже й у своє ліжечко… Лариса відкрила двері в квартиру. – Шоста ранку, Сергій напевно ще спить, – подумала вона про чоловіка. – Треба ходити тихенько – хай відпочиває. Тільки шафу в спальні треба відкрити, щоб переодягнутися… Лариса обережно відкрила двері у спальню і подивилася на чоловіка. Він лежав обличчям до вікна. – А це ще хто?! – ахнула Лариса. – Чия це рука видніється з-під ковдри?! Лариса обійшла ліжко і побіліла від побаченого

– Ну ось чого це ти так скоро зазбиралася їхати додому? Ти ж хотіла завтра спокійно взяти квитки, без цього всього поспіху. – Та от колега подзвонила, у неї дочка занедужала, треба було б підмінити. Зараз сяду в нічний поїзд…

Ніна запідозрила, що Толік їй зраджує. Чоловік часто їздив на дачу сам – казав, що любить порибалити. Ніна вирішила все перевірити. Вона зібрала сумки й поїхала на дачу до Анатолія. Ніна зайшла на подвірʼя і раптом застигла… З їхньої лазні чулася музика й лунали голоси – жіночий і чоловічий! – Ну давай ще трошки, ой як добре! – галасувала якась жінка. А мужик примовляв: – Отак, люба? Ну давай ще! – Ах ось яка у нього тут значить риболовля! – подумала Ніна. Вона кинула сумки, пішла до лазні й різко відчинила двері. – Ну як там рибка, Толік?! – вигукнула вона й ахнула від несподіваного видовища

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна запідозрила, що Толік їй зраджує. Чоловік часто їздив на дачу сам – казав, що любить порибалити. Ніна вирішила все перевірити. Вона зібрала сумки й поїхала на дачу до Анатолія. Ніна зайшла на подвірʼя і раптом застигла… З їхньої лазні чулася музика й лунали голоси – жіночий і чоловічий! – Ну давай ще трошки, ой як добре! – галасувала якась жінка. А мужик примовляв: – Отак, люба? Ну давай ще! – Ах ось яка у нього тут значить риболовля! – подумала Ніна. Вона кинула сумки, пішла до лазні й різко відчинила двері. – Ну як там рибка, Толік?! – вигукнула вона й ахнула від несподіваного видовища

– Завтра до матері поїду, відвезу їй ковбаски, цукерок дорогих, виноградику, та по-господарству допоможу, – сказала Наталка. Вона налила собі ще чашку чаю і взяла ще одну булочку з маком. – Люблю з маком, не можу відмовитися, хоч може і…

Ігор повернувся додому з роботи. – Привіт! А я якраз вечерю приготувала, – усміхнулася Ірина, коли чоловік зайшов на кухню. – Твою улюблену пасту з морепродуктами! – Чудово! Бо я дуже голодний, – сказав чоловік і сів за стіл. Ірина поставила вечерю на стіл, Ігор сів вечеряти. – Я піду з Тонею поговорю, – сказала дружина і хотіла було вийти у іншу кімнату порозмовляти по телефону з подругою. – Ти хотіла сказати з Толіком! – зупинив її Ігор. – Можеш не прикидатися я тепер все знаю! – З яким Толіком?! Що ти знаєш?! – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ігор повернувся додому з роботи. – Привіт! А я якраз вечерю приготувала, – усміхнулася Ірина, коли чоловік зайшов на кухню. – Твою улюблену пасту з морепродуктами! – Чудово! Бо я дуже голодний, – сказав чоловік і сів за стіл. Ірина поставила вечерю на стіл, Ігор сів вечеряти. – Я піду з Тонею поговорю, – сказала дружина і хотіла було вийти у іншу кімнату порозмовляти по телефону з подругою. – Ти хотіла сказати з Толіком! – зупинив її Ігор. – Можеш не прикидатися я тепер все знаю! – З яким Толіком?! Що ти знаєш?! – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

— Ти з ким так довго розмовляла зараз? — суворо запитав Ігор. — Чи не з тим хто півдня вибирав у тебе сьогодні гандбольний м’яч? — Ну, по-перше, не півдня, а п’ять хвилин. А по-друге, ти що? Був у мене…

Віра Павлівна запросила сина з дружиною в гості. Її невістка Анжела ретельно готувалася до цієї зустрічі. Вона приготувала улюблений пиріг Петра, купила букет квітів і нову сукню. Жінка виїхала раніше, щоб не спізнюватися. Під’їхавши до будинку свекрухи, Анжела раптом помітила машину свого чоловіка Петра. – Дивно, – подумала вона. – Він же ж має бути на важливій зустрічі… Анжела вирішила зробити сюрприз. Вона тихенько відчинила двері квартири своїм ключем і зайшла в коридор. З кухні чулися голоси. Анжела застигла на місці – говорили явно про неї! Вона прислухалася й не повірила своїм вухам

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра Павлівна запросила сина з дружиною в гості. Її невістка Анжела ретельно готувалася до цієї зустрічі. Вона приготувала улюблений пиріг Петра, купила букет квітів і нову сукню. Жінка виїхала раніше, щоб не спізнюватися. Під’їхавши до будинку свекрухи, Анжела раптом помітила машину свого чоловіка Петра. – Дивно, – подумала вона. – Він же ж має бути на важливій зустрічі… Анжела вирішила зробити сюрприз. Вона тихенько відчинила двері квартири своїм ключем і зайшла в коридор. З кухні чулися голоси. Анжела застигла на місці – говорили явно про неї! Вона прислухалася й не повірила своїм вухам

Анжела завжди вважала себе людиною щасливою. Ще в дитинстві, коли інші діти помилялися на рівному місці, вона примудрялася вийти з води сухою. Навіть із найскладніших ситуацій. У школі їй діставалися найлегші завдання на іспитах. На університетських конкурсах її роботи незмінно…

Таня приїхала в гості до своєї тітки Марини. Тітка була молода і спілкувалися вони, як ровесниці. Вони проговорили допізна, і Марина запропонувала Тані залишитися на ніч. Чоловік тітки, Артем, був на роботі. Вони випили трохи ігристого. Марину розморило, вона постелила Тані в окремій кімнаті, а сама пішла вкладати доньку Іринку і з нею й заснула… Але Тані не спалося. Вона встала, пішла на кухню попити чаю, аж тут раптом з роботи повернувся Артем! Побачивши Таню чоловік зрадів, теж налив собі чаю, підігрів котлетки і запропонував гості. А потім зненацька сказав таке, що Тані аж смішно стало

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Таня приїхала в гості до своєї тітки Марини. Тітка була молода і спілкувалися вони, як ровесниці. Вони проговорили допізна, і Марина запропонувала Тані залишитися на ніч. Чоловік тітки, Артем, був на роботі. Вони випили трохи ігристого. Марину розморило, вона постелила Тані в окремій кімнаті, а сама пішла вкладати доньку Іринку і з нею й заснула… Але Тані не спалося. Вона встала, пішла на кухню попити чаю, аж тут раптом з роботи повернувся Артем! Побачивши Таню чоловік зрадів, теж налив собі чаю, підігрів котлетки і запропонував гості. А потім зненацька сказав таке, що Тані аж смішно стало

Таня хотіла попроситися пожити у Марини, але потім передумала. Якось незручно, хоч вона й запрошувала її багато разів. Дешевше звісно обійшлося б, але соромно плутатися під ногами. Та й були причини відмовитись, згадалося дещо… Тітка Марина завжди Таню запрошувала: –…

Сніжана приїхала в гості до батька свого нареченого. Напередодні Михайло Федорович, подзвонив дівчині, і попросив приїхати без Андрія. – Доброго дня, – привітно усміхнулася вона, як тільки майбутній свекор відкрив двері. – Привіт, Сніжано! Заходь, – Михайло Федорович запросив дівчину на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – одразу запитала дівчина, сідаючи за стіл. – Сніжано, я маю до тебе одну пропозицію! Тільки пообіцяй, що не розповіси нічого Андрію, – якось підозріло сказав чоловік. – Обіцяю, – відповіла вона. І Михайло Федорович вручив Сніжані якусь папку. – Що це? – здивувалася дівчина, відкрила папку і заціпеніла від побаченого

  • 5 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сніжана приїхала в гості до батька свого нареченого. Напередодні Михайло Федорович, подзвонив дівчині, і попросив приїхати без Андрія. – Доброго дня, – привітно усміхнулася вона, як тільки майбутній свекор відкрив двері. – Привіт, Сніжано! Заходь, – Михайло Федорович запросив дівчину на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – одразу запитала дівчина, сідаючи за стіл. – Сніжано, я маю до тебе одну пропозицію! Тільки пообіцяй, що не розповіси нічого Андрію, – якось підозріло сказав чоловік. – Обіцяю, – відповіла вона. І Михайло Федорович вручив Сніжані якусь папку. – Що це? – здивувалася дівчина, відкрила папку і заціпеніла від побаченого

– Схоже, нам доведеться розлучитися, – ліниво заявив Андрій, відчиняючи двері машини перед дівчиною. – Не те, щоб я мав сильне бажання… Просто така ситуація. – У сенсі розлучитися? В сенсі ситуація? – шоковано спитала Сніжана, стискаючи в руках сумочку….

Ірина вирішила зайнятися невеличким бізнесом. Вона в’язала для своїх дітей, шапочки, костюмчики, от і зрозуміла, що на цьому можна підзаробити. Невдовзі в неї зʼявився хороший дохід. Ірина вирішила розповісти про це чоловіку Миколі. Той тільки махнув рукою. – Іро, мене ці твої справи мало цікавлять! – сказав Микола. – Ти мені попрасувала сорочку? Ось і все, що чоловікові треба було від неї. Смачна їжа і чисті речі… Свій телефон Микола завжди носив із собою. Але одного разу, чоловік ліг спати раніше. Раптом на нього прийшло якесь повідомлення. Іра глянула, що там таке й побіліла від прочитаного

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина вирішила зайнятися невеличким бізнесом. Вона в’язала для своїх дітей, шапочки, костюмчики, от і зрозуміла, що на цьому можна підзаробити. Невдовзі в неї зʼявився хороший дохід. Ірина вирішила розповісти про це чоловіку Миколі. Той тільки махнув рукою. – Іро, мене ці твої справи мало цікавлять! – сказав Микола. – Ти мені попрасувала сорочку? Ось і все, що чоловікові треба було від неї. Смачна їжа і чисті речі… Свій телефон Микола завжди носив із собою. Але одного разу, чоловік ліг спати раніше. Раптом на нього прийшло якесь повідомлення. Іра глянула, що там таке й побіліла від прочитаного

Ірина завжди думала, що вийшла заміж раз і назавжди. Ну у них в сім’ї завжди було так заведено. Бабуся все життя прожила з дідусем, мама з татом жили дружно. Вона навіть жодного разу не чула, щоб вони ось так хоч…

Світлана сиділа біля під’їзду. Її донька Марійка гралася неподалік. – Здрастуйте, – раптом почула вона приємний голос. То був сусід – дивакуватий, скромний чоловік. Світлана кивнула йому. – Гарна погода сьогодні. А донька ваша дуже чемна дівчинка. Ми з нею вже друзі, – сказав він. – Коли ж ви встигли познайомитись? – здивувалася Світлана. – Коли вона виходила ввечері гуляти з нашою Галиною Іванівною, – він усміхнувся. Світлана пішла до Марійки. – А ти про що з ним розмовляла? – запитала Марійка. – З тим дядьком? – перепитала Світлана. – Так! – підтвердила дівчинка. – З власником сірого кота. Світлана застигла. – Що? Як ти сказала?! Повтори, – вона не вірила своїм вухам

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана сиділа біля під’їзду. Її донька Марійка гралася неподалік. – Здрастуйте, – раптом почула вона приємний голос. То був сусід – дивакуватий, скромний чоловік. Світлана кивнула йому. – Гарна погода сьогодні. А донька ваша дуже чемна дівчинка. Ми з нею вже друзі, – сказав він. – Коли ж ви встигли познайомитись? – здивувалася Світлана. – Коли вона виходила ввечері гуляти з нашою Галиною Іванівною, – він усміхнувся. Світлана пішла до Марійки. – А ти про що з ним розмовляла? – запитала Марійка. – З тим дядьком? – перепитала Світлана. – Так! – підтвердила дівчинка. – З власником сірого кота. Світлана застигла. – Що? Як ти сказала?! Повтори, – вона не вірила своїм вухам

Світлана овдовіла, коли їй було всього тридцять років. Безглуздий випадок на дорозі забрав її чоловіка… Чотири роки прожила Світлана в селі, в будинку, де вони з чоловіком були раніше такі щасливі. І все таки вона вирішила поїхати звідти. Аж надто…

Сашко став затримуватись після роботи. Оля переживала за чоловіка. А той казав, що до батьків у місті заїжджав, ночувати залишався. В Ольги в такі дні, коли чоловік не приїжджав, все з рук валилося. Коли чутки про те, що чоловік гуляє у місті, дійшли до неї від односельців, вона не повірила. Запитати Сашка прямо Оля ні про що не могла. Одного разу, будучи в місті, вона після продажу молока заїхала до батьків Сашка. Ніби між іншим запитала їх: – А коли Сашко останній раз вас відвідував, бо ж зайнятий? Оля так і сіла від відповіді свекрухи

  • 6 місяців тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Сашко став затримуватись після роботи. Оля переживала за чоловіка. А той казав, що до батьків у місті заїжджав, ночувати залишався. В Ольги в такі дні, коли чоловік не приїжджав, все з рук валилося. Коли чутки про те, що чоловік гуляє у місті, дійшли до неї від односельців, вона не повірила. Запитати Сашка прямо Оля ні про що не могла. Одного разу, будучи в місті, вона після продажу молока заїхала до батьків Сашка. Ніби між іншим запитала їх: – А коли Сашко останній раз вас відвідував, бо ж зайнятий? Оля так і сіла від відповіді свекрухи

Оля чекала на чоловіка з роботи з нетерпінням. Сьогодні був перший його робочий день у місті на підприємстві. Жила молода сім’я у селі, у приватному будиночку, що дістався Олі від бабусі та діда на весілля. Самі вони переїхали до міста…

Повернутись вверх