Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 17

Категорія: Історії жінок

Катя шаткувала капусту на борщ і розмовляла з подругою Ларисою, яка завітала в гості. – Олексій твій сьогодні знову затримується? – раптом запитала Лариса. – Так, в колеги день народження, вирішили відсвяткувати, – пояснила Катя. – Він і так працює багато, нехай відпочине. – Так, Олексій твій молодець, – погодилася Лариса, глянула щось в телефоні і застигла. – Кааатю… – Лариса гукнула подругу. – Ти маєш це побачити! – Що там вже? Знову якесь кумедне відео знайшла? – Катя витерла руки, взяла телефону у Лариси, глянула на екран і застигла від побаченого. – Ні! Цього не може бути! – тільки й промовила вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Катя шаткувала капусту на борщ і розмовляла з подругою Ларисою, яка завітала в гості. – Олексій твій сьогодні знову затримується? – раптом запитала Лариса. – Так, в колеги день народження, вирішили відсвяткувати, – пояснила Катя. – Він і так працює багато, нехай відпочине. – Так, Олексій твій молодець, – погодилася Лариса, глянула щось в телефоні і застигла. – Кааатю… – Лариса гукнула подругу. – Ти маєш це побачити! – Що там вже? Знову якесь кумедне відео знайшла? – Катя витерла руки, взяла телефону у Лариси, глянула на екран і застигла від побаченого. – Ні! Цього не може бути! – тільки й промовила вона

– Ні, Катя, нікого пристойного на сайті знайомств не знайти, – Лариса скривила губи. – Третій одружений поспіль написав. І чого їм лише не вистачає. І не соромляться навіть, відразу пропонують побачення. – Та просто не відповідай. Нормальні також, напевно,…

Галина приїхала у своє рідне село. Вона не була там кілька років. – Це Галька, дочка Антоніни повернулася, чи що? – шепотілись селяни. – Я в неї запитую: «Галю, це ти?», – розповідала подрузі, однокласниця Галини, Тетяна. – А вона тільки кивнула і відвернулася, ніби й не знає мене! – Може, трапилося щось у людини… – Звісно, трапилося! Скільки років не приїжджала. Ні на поминки матері, ні на весілля брата! Мабуть, чоловік виставив. – А де вона живе? – В будиночку на краю села. Ти не повіриш, що там у хаті зараз робиться! Подруга здивовано дивилась на Тетяну

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина приїхала у своє рідне село. Вона не була там кілька років. – Це Галька, дочка Антоніни повернулася, чи що? – шепотілись селяни. – Я в неї запитую: «Галю, це ти?», – розповідала подрузі, однокласниця Галини, Тетяна. – А вона тільки кивнула і відвернулася, ніби й не знає мене! – Може, трапилося щось у людини… – Звісно, трапилося! Скільки років не приїжджала. Ні на поминки матері, ні на весілля брата! Мабуть, чоловік виставив. – А де вона живе? – В будиночку на краю села. Ти не повіриш, що там у хаті зараз робиться! Подруга здивовано дивилась на Тетяну

Галина Федорівна вийшла на ґанок. Літня жінка часто зустрічала світанок – звикла. В молодості доводилося рано вставати на роботу – то буряк полола, то корів на місцевій фермі доїла. Це потім, коли вона вже у місті жила, там можна було…

Віра була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. – Віро, ти можеш до мене приїхати? – запитала бабуся Валя. – Щось сталося? – захвилювалася внучка. – Мені потрібно з тобою поговорити, – тихо сказала жінка. – Добре, заїду, – погодилася Віра. Після роботи Віра поїхала до бабусі. Дівчина зайшла в будинок, бабуся сиділа на кухні. Дівчина одразу зрозуміла, що щось не таке. – Бабусю, ти занедужала? – запереживала Віра. Бабуся раптово розплакалася. – Ох, я так винна перед тобою, дівчинко моя! Як же я винна! – голосила жінка. – Та що ж сталося? – Віра здивовано дивилася на бабусю, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. – Віро, ти можеш до мене приїхати? – запитала бабуся Валя. – Щось сталося? – захвилювалася внучка. – Мені потрібно з тобою поговорити, – тихо сказала жінка. – Добре, заїду, – погодилася Віра. Після роботи Віра поїхала до бабусі. Дівчина зайшла в будинок, бабуся сиділа на кухні. Дівчина одразу зрозуміла, що щось не таке. – Бабусю, ти занедужала? – запереживала Віра. Бабуся раптово розплакалася. – Ох, я так винна перед тобою, дівчинко моя! Як же я винна! – голосила жінка. – Та що ж сталося? – Віра здивовано дивилася на бабусю, нічого не розуміючи

Бабуся давно мріяла видати Віру заміж. Вона взагалі не розуміла, як так може бути? Скоро тридцятирічний ювілей, а улюблена онука досі «у дівках»? Самій Валентині Георгіївні було вже під вісімдесят. На своєму ювілеї вона мріяла бачити Василину вже заміжню. Ну,…

Тоня приїхала у рідне село. Про свій приїзд вона нікому не сказала – вирішила зробити сюрприз. Тоня відкрила хвіртку, зайшла на подвірʼя і постукала у віконце. На порозі зʼявилася заспана мати. – Господи, доню, ти як тут опинилася?! – заохала й заахала жінка. – Ходи швиденько, зроблю тобі чаю гаряченького з пирогами… Тоня відігрілась біля грубки і солодко заснула. А ввечері вона пішла в сільський клуб. Її поява стала для всіх несподіванкою. Раптом Тоня обернулася й оторопіла… Вона побачила свого коханого Миколу! Він обіймався з якоюсь незнайомою дівчиною. Тоня не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тоня приїхала у рідне село. Про свій приїзд вона нікому не сказала – вирішила зробити сюрприз. Тоня відкрила хвіртку, зайшла на подвірʼя і постукала у віконце. На порозі зʼявилася заспана мати. – Господи, доню, ти як тут опинилася?! – заохала й заахала жінка. – Ходи швиденько, зроблю тобі чаю гаряченького з пирогами… Тоня відігрілась біля грубки і солодко заснула. А ввечері вона пішла в сільський клуб. Її поява стала для всіх несподіванкою. Раптом Тоня обернулася й оторопіла… Вона побачила свого коханого Миколу! Він обіймався з якоюсь незнайомою дівчиною. Тоня не розуміла, що відбувається

– Тобі ще чимось треба допомогти, Тонечко? – запитав Василь дружину, викладаючи тарілки з посудомийної машини і розставляючи їх по місцях. – Дякую тобі, – Антоніна з вдячністю глянула на чоловіка. – Йди відпочивай, тепер я вже сама впораюся. Василь…

Ірина встала рано. А як же ж?! У її чоловіка Петра сьогодні день народження. Вона начистила картоплі, дістала квашеної капусти, покришила туди цибулю. – Посмажу картоплі, – вирішила Ірина. – А потім видно буде… Раптом на кухні з’явився її чоловік Петро і одразу кинувся до холодильника. – Ти збираєшся мій день народження справляти, чи ні?! – запитав він. – Сам бачиш, що у холодильнику нічого немає… – Ох і дав Бог дружину! – махнув рукою Петро і взяв свій телефон. – Мамо! – гукнув він у слухавку. –Ти можеш приїхати і щось приготувати? Ірина очі вирячила від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина встала рано. А як же ж?! У її чоловіка Петра сьогодні день народження. Вона начистила картоплі, дістала квашеної капусти, покришила туди цибулю. – Посмажу картоплі, – вирішила Ірина. – А потім видно буде… Раптом на кухні з’явився її чоловік Петро і одразу кинувся до холодильника. – Ти збираєшся мій день народження справляти, чи ні?! – запитав він. – Сам бачиш, що у холодильнику нічого немає… – Ох і дав Бог дружину! – махнув рукою Петро і взяв свій телефон. – Мамо! – гукнув він у слухавку. –Ти можеш приїхати і щось приготувати? Ірина очі вирячила від несподіванки

Петро повернувся пізно і веселий. Ірина, яка вийшла у коридор зустріти чоловіка, сумно опустила очі. – Чого ти одразу засумувала? – спитав той. – У чоловіка завтра день народження, а ти сумна! – Ти вже три дні його відзначаєш… –…

Марійка зі своєю тіткою Тетяною приїхали з міста додому в село. – Тітко Тетяно, зайдемо ще в магазин по хліб, – сказала Марійка. Вони зайшли в магазин. Якісь двоє молодиків захоплено дивилися на них. – Чого дивитеся? – буркнула продавчиня. – Нема чого на міських задивлятися! А ви, дівчата, до кого приїхали? – Тітко Ларисо, так я ж Марійка, племінниця Тетяни! – сказала дівчина. – Марійка? – перепитала продавчиня. – Давно тебе не було! А це подружка твоя? – жінка кивнула в бік Тетяни. – Лариско, ти чого це? – раптом розсміялася Тетяна. Продавчиня глянула на жінку і не повірила своїм очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марійка зі своєю тіткою Тетяною приїхали з міста додому в село. – Тітко Тетяно, зайдемо ще в магазин по хліб, – сказала Марійка. Вони зайшли в магазин. Якісь двоє молодиків захоплено дивилися на них. – Чого дивитеся? – буркнула продавчиня. – Нема чого на міських задивлятися! А ви, дівчата, до кого приїхали? – Тітко Ларисо, так я ж Марійка, племінниця Тетяни! – сказала дівчина. – Марійка? – перепитала продавчиня. – Давно тебе не було! А це подружка твоя? – жінка кивнула в бік Тетяни. – Лариско, ти чого це? – раптом розсміялася Тетяна. Продавчиня глянула на жінку і не повірила своїм очам

Тетяна крутилася на кухні і поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна не бачила більше десяти років. В її пам’яті вона залишалася…

Олена Петрівна повернулася додому пізно. Вона занесла важкі пакети з продуктами на кухню і виклала все гарненько в холодильник. В квартирі стояла незвична тиша. – Агов, є хто вдома?! – здивовано гукнула вона. – Тетянко, доню, ти тут? Та відповіді не було… Олена Петрівна прислухалася і раптом почула якісь дивні звуки з кімнати. Жінка зайшла в спальню і ахнула від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Петрівна повернулася додому пізно. Вона занесла важкі пакети з продуктами на кухню і виклала все гарненько в холодильник. В квартирі стояла незвична тиша. – Агов, є хто вдома?! – здивовано гукнула вона. – Тетянко, доню, ти тут? Та відповіді не було… Олена Петрівна прислухалася і раптом почула якісь дивні звуки з кімнати. Жінка зайшла в спальню і ахнула від побаченого

– Поїдеш зі мною? – Олег примружився на весняному яскравому сонці і опустив окуляри на очі, так він ще ефектніше виглядав. – То що, Таню, поїдеш? Ти ж давно хотіла переїхати від батьків, казала, що вони тебе дістали? Хотіла жити…

Марина мила посуд на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Марина відповіла. – Алло, – сказала вона. – Марино? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так. А ви хто? – здивувалася жінка. – Я? Я дружина. А ти хто? – вигукнула незнайомка. – Жінко, ви номером не помилилися? – запитала Марина. – Нещасна ти жінка, Марино. І скільки вас, таких нещасних, Господи!  – розсміялася співрозмовниця. – Мій Сергій у тебе? – Сергій? Який Сергій? – перепитала Марина, але краще б вона цього не запитувала

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина мила посуд на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Марина відповіла. – Алло, – сказала вона. – Марино? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так. А ви хто? – здивувалася жінка. – Я? Я дружина. А ти хто? – вигукнула незнайомка. – Жінко, ви номером не помилилися? – запитала Марина. – Нещасна ти жінка, Марино. І скільки вас, таких нещасних, Господи!  – розсміялася співрозмовниця. – Мій Сергій у тебе? – Сергій? Який Сергій? – перепитала Марина, але краще б вона цього не запитувала

– Хлопці, вибачте, я – зараз…, – Сергій вибіг з дому, голосно закривши двері. Збіг сходами вниз і вийшов із під’їзду. Йому не вистачало повітря. На душі було хвилююче. Господи, що з ним? Адже він здоровий чоловік! Завжди був. І…

– Сергію, мене на день народження запросили. Юля, навчалися разом, ти її не знаєш. За місто, з ночівлею, – набравшись сміливості, Олена вранці попередила чоловіка. – Не зрозумів? – здивувався Сергій. – Що не зрозумілого? Завтра увечері повернуся. Їжі на два дні вам вистачить, – Олена вирішила не відступати. – Гаразд. Постарайся повернутися раніше, – неохоче погодився він. Ввечері, після роботи Олена красиво одяглася, зробила зачіску, легкий макіяж, викликала таксі і поїхала до Юлі. Але Олена навіть уявити не могла, що на неї чекає після її повернення додому

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Сергію, мене на день народження запросили. Юля, навчалися разом, ти її не знаєш. За місто, з ночівлею, – набравшись сміливості, Олена вранці попередила чоловіка. – Не зрозумів? – здивувався Сергій. – Що не зрозумілого? Завтра увечері повернуся. Їжі на два дні вам вистачить, – Олена вирішила не відступати. – Гаразд. Постарайся повернутися раніше, – неохоче погодився він. Ввечері, після роботи Олена красиво одяглася, зробила зачіску, легкий макіяж, викликала таксі і поїхала до Юлі. Але Олена навіть уявити не могла, що на неї чекає після її повернення додому

– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл та відчинила холодильник. – Олено, Андрійко сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – гукав із кімнати Сергій. – Мааааамо! Шкарпетки мокрі. – озвався Андрійко, мабуть, уже наступивши…

Марія прийшла у гості до бабусі, принесла заодно їй і продуктів. Дівчина якраз викладала продукти в холодильник, а Валенитна Іванівна пила за столом чай. – Ти б мені Тетяну покликала, – раптом сказала до Марії Валентина Іванівна. – Навіщо? – здивувалася внучка. – Ви ж з мамою не сильно ладнаєте. – Сказала – клич, значить, так треба! – категорично заявила Валентина. Марія взяла телефон і подзвонила мамі. Тетяна пообіцяла приїхати за годину. Але Марія навіть і здогадатись не могла, навіщо бабуся викликала її матір

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія прийшла у гості до бабусі, принесла заодно їй і продуктів. Дівчина якраз викладала продукти в холодильник, а Валенитна Іванівна пила за столом чай. – Ти б мені Тетяну покликала, – раптом сказала до Марії Валентина Іванівна. – Навіщо? – здивувалася внучка. – Ви ж з мамою не сильно ладнаєте. – Сказала – клич, значить, так треба! – категорично заявила Валентина. Марія взяла телефон і подзвонила мамі. Тетяна пообіцяла приїхати за годину. Але Марія навіть і здогадатись не могла, навіщо бабуся викликала її матір

Кому що дістається у спадок, а Тетяні Миколаївні дісталася свекруха. Причому колишня. Із її сином Юрієм Тетяна прожила близько десяти років. До речі, Валентина Іванівна була проти цього шлюбу. Тому що, на її думку, єдиний син Юрочка був гідний більшого….

Повернутись вверх