Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 17

Категорія: Історії жінок

Марина мила посуд на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Марина відповіла. – Алло, – сказала вона. – Марино? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так. А ви хто? – здивувалася жінка. – Я? Я дружина. А ти хто? – вигукнула незнайомка. – Жінко, ви номером не помилилися? – запитала Марина. – Нещасна ти жінка, Марино. І скільки вас, таких нещасних, Господи!  – розсміялася співрозмовниця. – Мій Сергій у тебе? – Сергій? Який Сергій? – перепитала Марина, але краще б вона цього не запитувала

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марина мила посуд на кухні, коли пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Марина відповіла. – Алло, – сказала вона. – Марино? – запитав незнайомий жіночий голос. – Так. А ви хто? – здивувалася жінка. – Я? Я дружина. А ти хто? – вигукнула незнайомка. – Жінко, ви номером не помилилися? – запитала Марина. – Нещасна ти жінка, Марино. І скільки вас, таких нещасних, Господи!  – розсміялася співрозмовниця. – Мій Сергій у тебе? – Сергій? Який Сергій? – перепитала Марина, але краще б вона цього не запитувала

– Хлопці, вибачте, я – зараз…, – Сергій вибіг з дому, голосно закривши двері. Збіг сходами вниз і вийшов із під’їзду. Йому не вистачало повітря. На душі було хвилююче. Господи, що з ним? Адже він здоровий чоловік! Завжди був. І…

– Сергію, мене на день народження запросили. Юля, навчалися разом, ти її не знаєш. За місто, з ночівлею, – набравшись сміливості, Олена вранці попередила чоловіка. – Не зрозумів? – здивувався Сергій. – Що не зрозумілого? Завтра увечері повернуся. Їжі на два дні вам вистачить, – Олена вирішила не відступати. – Гаразд. Постарайся повернутися раніше, – неохоче погодився він. Ввечері, після роботи Олена красиво одяглася, зробила зачіску, легкий макіяж, викликала таксі і поїхала до Юлі. Але Олена навіть уявити не могла, що на неї чекає після її повернення додому

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Сергію, мене на день народження запросили. Юля, навчалися разом, ти її не знаєш. За місто, з ночівлею, – набравшись сміливості, Олена вранці попередила чоловіка. – Не зрозумів? – здивувався Сергій. – Що не зрозумілого? Завтра увечері повернуся. Їжі на два дні вам вистачить, – Олена вирішила не відступати. – Гаразд. Постарайся повернутися раніше, – неохоче погодився він. Ввечері, після роботи Олена красиво одяглася, зробила зачіску, легкий макіяж, викликала таксі і поїхала до Юлі. Але Олена навіть уявити не могла, що на неї чекає після її повернення додому

– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл та відчинила холодильник. – Олено, Андрійко сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – гукав із кімнати Сергій. – Мааааамо! Шкарпетки мокрі. – озвався Андрійко, мабуть, уже наступивши…

Марія прийшла у гості до бабусі, принесла заодно їй і продуктів. Дівчина якраз викладала продукти в холодильник, а Валенитна Іванівна пила за столом чай. – Ти б мені Тетяну покликала, – раптом сказала до Марії Валентина Іванівна. – Навіщо? – здивувалася внучка. – Ви ж з мамою не сильно ладнаєте. – Сказала – клич, значить, так треба! – категорично заявила Валентина. Марія взяла телефон і подзвонила мамі. Тетяна пообіцяла приїхати за годину. Але Марія навіть і здогадатись не могла, навіщо бабуся викликала її матір

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія прийшла у гості до бабусі, принесла заодно їй і продуктів. Дівчина якраз викладала продукти в холодильник, а Валенитна Іванівна пила за столом чай. – Ти б мені Тетяну покликала, – раптом сказала до Марії Валентина Іванівна. – Навіщо? – здивувалася внучка. – Ви ж з мамою не сильно ладнаєте. – Сказала – клич, значить, так треба! – категорично заявила Валентина. Марія взяла телефон і подзвонила мамі. Тетяна пообіцяла приїхати за годину. Але Марія навіть і здогадатись не могла, навіщо бабуся викликала її матір

Кому що дістається у спадок, а Тетяні Миколаївні дісталася свекруха. Причому колишня. Із її сином Юрієм Тетяна прожила близько десяти років. До речі, Валентина Іванівна була проти цього шлюбу. Тому що, на її думку, єдиний син Юрочка був гідний більшого….

Ольга з подругою Христиною сиділи в кафе. Ольга їла салат, а Христина замовила собі тістечко. – Олю, я хочу з тобою порадитися, – несподівано сказала Христина. – Ну кажи вже, що там в тебе сталося! – посміхнулась Ольга. – Розумієш, тут така ситуація, – сказала дівчина. – В мене є чоловік… Ми кохаємо один одного, але поки що не можемо бути разом. А я дуже хочу! Тільки не знаю, що робити… Ой, а я ж маю його фото. Дивись! Христина дістала телефон і показала фото. Ольга глянула на екран і оторопіла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга з подругою Христиною сиділи в кафе. Ольга їла салат, а Христина замовила собі тістечко. – Олю, я хочу з тобою порадитися, – несподівано сказала Христина. – Ну кажи вже, що там в тебе сталося! – посміхнулась Ольга. – Розумієш, тут така ситуація, – сказала дівчина. – В мене є чоловік… Ми кохаємо один одного, але поки що не можемо бути разом. А я дуже хочу! Тільки не знаю, що робити… Ой, а я ж маю його фото. Дивись! Христина дістала телефон і показала фото. Ольга глянула на екран і оторопіла від побаченого

Оля прокинулася рано, о п’ятій годині, і подивилася у вікно. Мрячив дрібний дощ, небо було затягнуте хмарами. Поруч спав чоловік, Артем, з яким вони прожили чотирнадцять років. Чи кохала вона його? Спочатку думала, що так. Була романтика, побачення, перше освідчення…

– Ну що ж ви робите? – вигукнула Віка зайшовши в кімнату. Свекруха продовжувала збирати речі Вікторії. – Ви про онука хоч подумали? – сказала невістка. Віра Іванівна застигла. – Про якого онука? Ти ж його нагуляла! Синові моєму це все навіщо? От і пішов від тебе! – єхидно сказала Віра Іванівна. – Що за нісенітниці? Іван на заробітки поїхав, грошей заробити, – здивувалася Віка. – Ну які заробітки? Які? До Люди він переїхав! – раптом сказала свекруха. – Як до Люди? Як переїхав? – Віка здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
– Ну що ж ви робите? – вигукнула Віка зайшовши в кімнату. Свекруха продовжувала збирати речі Вікторії. – Ви про онука хоч подумали? – сказала невістка. Віра Іванівна застигла. – Про якого онука? Ти ж його нагуляла! Синові моєму це все навіщо? От і пішов від тебе! – єхидно сказала Віра Іванівна. – Що за нісенітниці? Іван на заробітки поїхав, грошей заробити, – здивувалася Віка. – Ну які заробітки? Які? До Люди він переїхав! – раптом сказала свекруха. – Як до Люди? Як переїхав? – Віка здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

– Віра Іванівна! Ну що ж ви робите? Свекруха продовжувала збирати речі Вікторії. – Ви про онука хоч подумали? Віра Іванівна застигла. – Про якого онука? Якого ще онука? Нагуляла не зрозумій де, ось і сама тепер думай що тобі…

Юля прокинулася в хорошому настрої, прийняла ванну, посмажила омлет та заварила каву. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Після деякого роздуму, Юля неохоче відповіла. – Слухаю, – невпевнено сказала вона. – Це Олена! Ти хто така? Ти навіщо розповіла Ігорю про Володю? – у слухавці пролунав ображений жіночий голос. – Якому Ігорю? Про якого Володю? – не зрозуміла Юля. – Що ти прикидаєшся?! Вночі сьогодні! Чоловікові моєму – Ігорю, розповіла про Володю! – пояснила жінка. – Жінко, ви про що? – Юля здивовано слухала співрозмовницю, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля прокинулася в хорошому настрої, прийняла ванну, посмажила омлет та заварила каву. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Після деякого роздуму, Юля неохоче відповіла. – Слухаю, – невпевнено сказала вона. – Це Олена! Ти хто така? Ти навіщо розповіла Ігорю про Володю? – у слухавці пролунав ображений жіночий голос. – Якому Ігорю? Про якого Володю? – не зрозуміла Юля. – Що ти прикидаєшся?! Вночі сьогодні! Чоловікові моєму – Ігорю, розповіла про Володю! – пояснила жінка. – Жінко, ви про що? – Юля здивовано слухала співрозмовницю, нічого не розуміючи

З деяких пір Юля почала вимикати на ніч телефон. Не те щоб їй постійно хтось докучав і дзвонив, ні, такого не було, але після одного випадку вона вирішила, що сон з вимкненим смартфоном буде як мінімум солодшим і спокійнішим. Загалом…

Оксана вийшла з роботи і важко зітхнула. – Відісплюся нарешті, – сказала вона. – Щось я втомилася. Може старію? – Оксано, ти відколи стала розмовляти сама з собою? – посміхнулась її колежанка Марина. – Ой, Маринко, та ось радію, що п’ятниця… – сказала Оксана. – Ага, хочеш сказати, що старіємо, – засміялася колежанка. – Та які наші роки?! У наш час жінки на пенсії тільки починають жити! Гаразд, бувай, Оксано, не сумуй! Оксана зупинилася чекати автобус. Вона вийшла на своїй зупинці, а потім пішла до свого будинку. Вона підійшла до підʼїзду, глянула на сходи й оторопіла від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Оксана вийшла з роботи і важко зітхнула. – Відісплюся нарешті, – сказала вона. – Щось я втомилася. Може старію? – Оксано, ти відколи стала розмовляти сама з собою? – посміхнулась її колежанка Марина. – Ой, Маринко, та ось радію, що п’ятниця… – сказала Оксана. – Ага, хочеш сказати, що старіємо, – засміялася колежанка. – Та які наші роки?! У наш час жінки на пенсії тільки починають жити! Гаразд, бувай, Оксано, не сумуй! Оксана зупинилася чекати автобус. Вона вийшла на своїй зупинці, а потім пішла до свого будинку. Вона підійшла до підʼїзду, глянула на сходи й оторопіла від побаченого

Вийшовши з роботи, Оксана зітхнула – п’ятниця ж, а попереду два вихідні. – Відісплюсь, щось до кінця тижня втомилась, чи може старію? – тихо сказала сама собі і посміхнулася. – А що, сорок вісім, тобі не двадцять вісім, тож і…

Олена прийшла додому рано з пакетами продуктів у руках. Вона перевдягнулася й одразу пішла на кухню. Раптом у коридорі почувся якийсь шум. Олена вийшла в коридор і побачила свого коханого Олега. – Олеже, що ти робиш?! – здивувалась Олена. – Що це в тебе за сумка? – Я йду від тебе! – раптом сказав чоловік. – Куди?! – ахнула Олена. – Як ідеш?! Олена не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена прийшла додому рано з пакетами продуктів у руках. Вона перевдягнулася й одразу пішла на кухню. Раптом у коридорі почувся якийсь шум. Олена вийшла в коридор і побачила свого коханого Олега. – Олеже, що ти робиш?! – здивувалась Олена. – Що це в тебе за сумка? – Я йду від тебе! – раптом сказав чоловік. – Куди?! – ахнула Олена. – Як ідеш?! Олена не розуміла, що відбувається

Олена проплакала цілий вечір. Не помітила, як заснула, а прокинулася знову зі сльозами… …Вчора була п’ятниця, короткий день. Олена прийшла додому рано з пакетами продуктів у руках. Вона перевдягнулася й одразу пішла на кухню. Раптом у коридорі почувся якийсь шум….

Марія Миколаївна швидко зібралася і пішла в магазин по борошно. Раптом вона помітила купу людей. Біля магазину стояла чужа машина, а біля неї юрмилася сільські жіночки… – Мабуть базарник якийсь приїхав, – подумала Марія і зайшла в магазин. – Доброго дня, Катрусю, – привіталась вона з продавчинею. – А дай-но мені будь ласка пару кіло борошна. Тільки хорошого давай! Катерина хмикнула і поклала пачку на прилавок. Марія вийшла з магазину з упаковкою борошна в руках. Люди біля машини базарника майже розійшлися. Марія придивилась до продавця й ахнула від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія Миколаївна швидко зібралася і пішла в магазин по борошно. Раптом вона помітила купу людей. Біля магазину стояла чужа машина, а біля неї юрмилася сільські жіночки… – Мабуть базарник якийсь приїхав, – подумала Марія і зайшла в магазин. – Доброго дня, Катрусю, – привіталась вона з продавчинею. – А дай-но мені будь ласка пару кіло борошна. Тільки хорошого давай! Катерина хмикнула і поклала пачку на прилавок. Марія вийшла з магазину з упаковкою борошна в руках. Люди біля машини базарника майже розійшлися. Марія придивилась до продавця й ахнула від побаченого

Марія Миколаївна подивилась у дзеркало. – Оце так, – сумно промовила вона. З дзеркала на Марію Миколаївну дивилася втомлена жінка. Добре були помітні пасма сивини, та й зморшок за останній рік додалося. Марія Миколаївна зітхнула, поправила волосся, одягла хустку і…

Світлана прасува одяг після прання, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Дозволиш пройти? – сказала з порога Ірина Василівна. – Проходьте на кухню, Марійка спить, – запросила Світлана. На кухні Світлана заварила чай. – Вибачте, крім варення, більше до чаю нічого немає, – пояснила невістка, ставлячи відкриту банку на стіл. – А я не чай пити прийшла. Вчора Валерій мені все розповів! – раптом сказала жінка. – Ну ось, зараз сварити мене почне, – подумала невістка. Але Світлана і уявити не могла, з якою пропозицією прийшла свекруха

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Світлана прасува одяг після прання, коли в двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Дозволиш пройти? – сказала з порога Ірина Василівна. – Проходьте на кухню, Марійка спить, – запросила Світлана. На кухні Світлана заварила чай. – Вибачте, крім варення, більше до чаю нічого немає, – пояснила невістка, ставлячи відкриту банку на стіл. – А я не чай пити прийшла. Вчора Валерій мені все розповів! – раптом сказала жінка. – Ну ось, зараз сварити мене почне, – подумала невістка. Але Світлана і уявити не могла, з якою пропозицією прийшла свекруха

Світлана стояла біля вікна, гойдаючи доньку Марійку. По щоках текли сльози. Декілька годин тому з роботи повернувся чоловік Валерій. Він мовчки зібрав речі, забрав усі накопичення, які відкладали на перший внесок на квартиру, і пішов. Пройшло кохання, він зустрів жінку…

Повернутись вверх