Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 16

Категорія: Історії жінок

В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

Олена завжди знала, що їй дуже пощастило із чоловіком. Друзі та колеги теж рахували, що у них щаслива родина. Вони з Антоном одружені майже десять років і всі ці роки сповнені щастя. Антон уважний і люблячий чоловік часто дарував дружині…

Юля збігала в перукарню, прикупила нове вбрання. А як же ж?! Не щодня ж дочка знайомить її з нареченим… Коли наступного дня Юля прийшла на зустріч, то трохи здивувалася. Поруч із дочкою вона побачила не молоденького юнака, а чоловіка, трохи молодшого за неї. Ліза побачила матір і пішла їй назустріч. Зятьок Олег пішов слідом з величезним букетом троянд. Когось цей Олег нагадував Юлії, але поки що на думку нічого не спадало. І раптом, дорогою на роботу Юлію осяяло

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Юля збігала в перукарню, прикупила нове вбрання. А як же ж?! Не щодня ж дочка знайомить її з нареченим… Коли наступного дня Юля прийшла на зустріч, то трохи здивувалася. Поруч із дочкою вона побачила не молоденького юнака, а чоловіка, трохи молодшого за неї. Ліза побачила матір і пішла їй назустріч. Зятьок Олег пішов слідом з величезним букетом троянд. Когось цей Олег нагадував Юлії, але поки що на думку нічого не спадало. І раптом, дорогою на роботу Юлію осяяло

Знала Юлія Володимирівна, що настане той день, коли її дочка Ліза вийде заміж. Але що це настане так швидко, вона точно не думала. – Мамо, я хочу познайомити тебе з майбутнім зятем, – раптом заявила Ліза. – Дорогенька, а чи…

Марія прокинулась рано. Її чоловік Микола ще спав. Вона солодко потягнулась і пішла готувати сніданок. Раптом на столі дзенькнув телефон Марії. Прийшло якесь повідомлення. Марія взяла телефон і застигла від здивування. Повідомлення було від її чоловіка! «Доброго ранку, кохана!» – прочитала жінка. Вона здивовано дивилась на повідомлення, як раптом Микола… Його видалив! Марія зайшла у спальню. Микола щось друкував у телефоні. – А з якого це ти часу мені в повідомленнях доброго ранку бажаєш? – запитала Марія. Вона уважно глянула на чоловіка і раптом застигла від несподіваної здогадки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія прокинулась рано. Її чоловік Микола ще спав. Вона солодко потягнулась і пішла готувати сніданок. Раптом на столі дзенькнув телефон Марії. Прийшло якесь повідомлення. Марія взяла телефон і застигла від здивування. Повідомлення було від її чоловіка! «Доброго ранку, кохана!» – прочитала жінка. Вона здивовано дивилась на повідомлення, як раптом Микола… Його видалив! Марія зайшла у спальню. Микола щось друкував у телефоні. – А з якого це ти часу мені в повідомленнях доброго ранку бажаєш? – запитала Марія. Вона уважно глянула на чоловіка і раптом застигла від несподіваної здогадки

Марія готувала вечерю. Дітей треба годувати. А заразом і обід на завтра. Канікули, діти зараз вдома. Вони звичайно й самі впоралися б, але Марія любила готувати, а діти любили мамину їжу. – Діти, ходіть вечеряти! – гукнула дітлахів Марія. –…

Катя шаткувала капусту на борщ і розмовляла з подругою Ларисою, яка завітала в гості. – Олексій твій сьогодні знову затримується? – раптом запитала Лариса. – Так, в колеги день народження, вирішили відсвяткувати, – пояснила Катя. – Він і так працює багато, нехай відпочине. – Так, Олексій твій молодець, – погодилася Лариса, глянула щось в телефоні і застигла. – Кааатю… – Лариса гукнула подругу. – Ти маєш це побачити! – Що там вже? Знову якесь кумедне відео знайшла? – Катя витерла руки, взяла телефону у Лариси, глянула на екран і застигла від побаченого. – Ні! Цього не може бути! – тільки й промовила вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Катя шаткувала капусту на борщ і розмовляла з подругою Ларисою, яка завітала в гості. – Олексій твій сьогодні знову затримується? – раптом запитала Лариса. – Так, в колеги день народження, вирішили відсвяткувати, – пояснила Катя. – Він і так працює багато, нехай відпочине. – Так, Олексій твій молодець, – погодилася Лариса, глянула щось в телефоні і застигла. – Кааатю… – Лариса гукнула подругу. – Ти маєш це побачити! – Що там вже? Знову якесь кумедне відео знайшла? – Катя витерла руки, взяла телефону у Лариси, глянула на екран і застигла від побаченого. – Ні! Цього не може бути! – тільки й промовила вона

– Ні, Катя, нікого пристойного на сайті знайомств не знайти, – Лариса скривила губи. – Третій одружений поспіль написав. І чого їм лише не вистачає. І не соромляться навіть, відразу пропонують побачення. – Та просто не відповідай. Нормальні також, напевно,…

Галина приїхала у своє рідне село. Вона не була там кілька років. – Це Галька, дочка Антоніни повернулася, чи що? – шепотілись селяни. – Я в неї запитую: «Галю, це ти?», – розповідала подрузі, однокласниця Галини, Тетяна. – А вона тільки кивнула і відвернулася, ніби й не знає мене! – Може, трапилося щось у людини… – Звісно, трапилося! Скільки років не приїжджала. Ні на поминки матері, ні на весілля брата! Мабуть, чоловік виставив. – А де вона живе? – В будиночку на краю села. Ти не повіриш, що там у хаті зараз робиться! Подруга здивовано дивилась на Тетяну

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Галина приїхала у своє рідне село. Вона не була там кілька років. – Це Галька, дочка Антоніни повернулася, чи що? – шепотілись селяни. – Я в неї запитую: «Галю, це ти?», – розповідала подрузі, однокласниця Галини, Тетяна. – А вона тільки кивнула і відвернулася, ніби й не знає мене! – Може, трапилося щось у людини… – Звісно, трапилося! Скільки років не приїжджала. Ні на поминки матері, ні на весілля брата! Мабуть, чоловік виставив. – А де вона живе? – В будиночку на краю села. Ти не повіриш, що там у хаті зараз робиться! Подруга здивовано дивилась на Тетяну

Галина Федорівна вийшла на ґанок. Літня жінка часто зустрічала світанок – звикла. В молодості доводилося рано вставати на роботу – то буряк полола, то корів на місцевій фермі доїла. Це потім, коли вона вже у місті жила, там можна було…

Віра була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. – Віро, ти можеш до мене приїхати? – запитала бабуся Валя. – Щось сталося? – захвилювалася внучка. – Мені потрібно з тобою поговорити, – тихо сказала жінка. – Добре, заїду, – погодилася Віра. Після роботи Віра поїхала до бабусі. Дівчина зайшла в будинок, бабуся сиділа на кухні. Дівчина одразу зрозуміла, що щось не таке. – Бабусю, ти занедужала? – запереживала Віра. Бабуся раптово розплакалася. – Ох, я так винна перед тобою, дівчинко моя! Як же я винна! – голосила жінка. – Та що ж сталося? – Віра здивовано дивилася на бабусю, нічого не розуміючи

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Віра була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. – Віро, ти можеш до мене приїхати? – запитала бабуся Валя. – Щось сталося? – захвилювалася внучка. – Мені потрібно з тобою поговорити, – тихо сказала жінка. – Добре, заїду, – погодилася Віра. Після роботи Віра поїхала до бабусі. Дівчина зайшла в будинок, бабуся сиділа на кухні. Дівчина одразу зрозуміла, що щось не таке. – Бабусю, ти занедужала? – запереживала Віра. Бабуся раптово розплакалася. – Ох, я так винна перед тобою, дівчинко моя! Як же я винна! – голосила жінка. – Та що ж сталося? – Віра здивовано дивилася на бабусю, нічого не розуміючи

Бабуся давно мріяла видати Віру заміж. Вона взагалі не розуміла, як так може бути? Скоро тридцятирічний ювілей, а улюблена онука досі «у дівках»? Самій Валентині Георгіївні було вже під вісімдесят. На своєму ювілеї вона мріяла бачити Василину вже заміжню. Ну,…

Тоня приїхала у рідне село. Про свій приїзд вона нікому не сказала – вирішила зробити сюрприз. Тоня відкрила хвіртку, зайшла на подвірʼя і постукала у віконце. На порозі зʼявилася заспана мати. – Господи, доню, ти як тут опинилася?! – заохала й заахала жінка. – Ходи швиденько, зроблю тобі чаю гаряченького з пирогами… Тоня відігрілась біля грубки і солодко заснула. А ввечері вона пішла в сільський клуб. Її поява стала для всіх несподіванкою. Раптом Тоня обернулася й оторопіла… Вона побачила свого коханого Миколу! Він обіймався з якоюсь незнайомою дівчиною. Тоня не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тоня приїхала у рідне село. Про свій приїзд вона нікому не сказала – вирішила зробити сюрприз. Тоня відкрила хвіртку, зайшла на подвірʼя і постукала у віконце. На порозі зʼявилася заспана мати. – Господи, доню, ти як тут опинилася?! – заохала й заахала жінка. – Ходи швиденько, зроблю тобі чаю гаряченького з пирогами… Тоня відігрілась біля грубки і солодко заснула. А ввечері вона пішла в сільський клуб. Її поява стала для всіх несподіванкою. Раптом Тоня обернулася й оторопіла… Вона побачила свого коханого Миколу! Він обіймався з якоюсь незнайомою дівчиною. Тоня не розуміла, що відбувається

– Тобі ще чимось треба допомогти, Тонечко? – запитав Василь дружину, викладаючи тарілки з посудомийної машини і розставляючи їх по місцях. – Дякую тобі, – Антоніна з вдячністю глянула на чоловіка. – Йди відпочивай, тепер я вже сама впораюся. Василь…

Ірина встала рано. А як же ж?! У її чоловіка Петра сьогодні день народження. Вона начистила картоплі, дістала квашеної капусти, покришила туди цибулю. – Посмажу картоплі, – вирішила Ірина. – А потім видно буде… Раптом на кухні з’явився її чоловік Петро і одразу кинувся до холодильника. – Ти збираєшся мій день народження справляти, чи ні?! – запитав він. – Сам бачиш, що у холодильнику нічого немає… – Ох і дав Бог дружину! – махнув рукою Петро і взяв свій телефон. – Мамо! – гукнув він у слухавку. –Ти можеш приїхати і щось приготувати? Ірина очі вирячила від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ірина встала рано. А як же ж?! У її чоловіка Петра сьогодні день народження. Вона начистила картоплі, дістала квашеної капусти, покришила туди цибулю. – Посмажу картоплі, – вирішила Ірина. – А потім видно буде… Раптом на кухні з’явився її чоловік Петро і одразу кинувся до холодильника. – Ти збираєшся мій день народження справляти, чи ні?! – запитав він. – Сам бачиш, що у холодильнику нічого немає… – Ох і дав Бог дружину! – махнув рукою Петро і взяв свій телефон. – Мамо! – гукнув він у слухавку. –Ти можеш приїхати і щось приготувати? Ірина очі вирячила від несподіванки

Петро повернувся пізно і веселий. Ірина, яка вийшла у коридор зустріти чоловіка, сумно опустила очі. – Чого ти одразу засумувала? – спитав той. – У чоловіка завтра день народження, а ти сумна! – Ти вже три дні його відзначаєш… –…

Марійка зі своєю тіткою Тетяною приїхали з міста додому в село. – Тітко Тетяно, зайдемо ще в магазин по хліб, – сказала Марійка. Вони зайшли в магазин. Якісь двоє молодиків захоплено дивилися на них. – Чого дивитеся? – буркнула продавчиня. – Нема чого на міських задивлятися! А ви, дівчата, до кого приїхали? – Тітко Ларисо, так я ж Марійка, племінниця Тетяни! – сказала дівчина. – Марійка? – перепитала продавчиня. – Давно тебе не було! А це подружка твоя? – жінка кивнула в бік Тетяни. – Лариско, ти чого це? – раптом розсміялася Тетяна. Продавчиня глянула на жінку і не повірила своїм очам

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марійка зі своєю тіткою Тетяною приїхали з міста додому в село. – Тітко Тетяно, зайдемо ще в магазин по хліб, – сказала Марійка. Вони зайшли в магазин. Якісь двоє молодиків захоплено дивилися на них. – Чого дивитеся? – буркнула продавчиня. – Нема чого на міських задивлятися! А ви, дівчата, до кого приїхали? – Тітко Ларисо, так я ж Марійка, племінниця Тетяни! – сказала дівчина. – Марійка? – перепитала продавчиня. – Давно тебе не було! А це подружка твоя? – жінка кивнула в бік Тетяни. – Лариско, ти чого це? – раптом розсміялася Тетяна. Продавчиня глянула на жінку і не повірила своїм очам

Тетяна крутилася на кухні і поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна не бачила більше десяти років. В її пам’яті вона залишалася…

Олена Петрівна повернулася додому пізно. Вона занесла важкі пакети з продуктами на кухню і виклала все гарненько в холодильник. В квартирі стояла незвична тиша. – Агов, є хто вдома?! – здивовано гукнула вона. – Тетянко, доню, ти тут? Та відповіді не було… Олена Петрівна прислухалася і раптом почула якісь дивні звуки з кімнати. Жінка зайшла в спальню і ахнула від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена Петрівна повернулася додому пізно. Вона занесла важкі пакети з продуктами на кухню і виклала все гарненько в холодильник. В квартирі стояла незвична тиша. – Агов, є хто вдома?! – здивовано гукнула вона. – Тетянко, доню, ти тут? Та відповіді не було… Олена Петрівна прислухалася і раптом почула якісь дивні звуки з кімнати. Жінка зайшла в спальню і ахнула від побаченого

– Поїдеш зі мною? – Олег примружився на весняному яскравому сонці і опустив окуляри на очі, так він ще ефектніше виглядав. – То що, Таню, поїдеш? Ти ж давно хотіла переїхати від батьків, казала, що вони тебе дістали? Хотіла жити…

Повернутись вверх