Головна - Історії жінок - Сторінка 16

Категорія: Історії жінок

Зоя прийшла познайомитися з батьками свого коханого Сашка. – А ви готувати вмієте хоч? – запитала її майбутня свекруха Лариса Миколаївна. – Ну так, – сказала Зоя. – Готую. – У нашій сім’ї є традиція, – продовжила жінка. – Дівчина, яка збирається стати дружиною, має продемонструвати своє вміння. Олександре, покажи їй. Лариса Миколаївна показала рукою у напрямку кухні. – Зараз ви, Зоє, приготуєте нам страву, яку готували всі дівчата, які приходили у нашу родину. Ось тримайте! Жінка поставила перед Зоєю якесь відро. Дівчина заглянула всередину й оторопіла від побаченого. – Що це таке?! – Зоя не розуміла, що відбувається

Зоя нервувала. У неї мало відбутися знайомство з батьками її майбутнього чоловіка Олександра, і вона, звісно, хвилювалася. Дівчина прискіпливо подивилася на себе в дзеркало, і залишилася задоволеною. Улюблені джинси і кеди, які вона одягала за будь якої погоди, валялися в…

Надія Петрівна переїхала жити в село. Будиночок, хоч і старенький був, але добротний. – Грошей ого-го на ремонт треба, – сказала собі жінка. – Тож працюй, Надіє Петрівно! З ранньої весни почала вона роботи в саду. Дерева обробила, розсаду висадила. Потім грядки підготувала. А потім і з сусідами познайомилася. З лівого боку жила літня пара. З ними Надія Петрівна одразу спільну мову знайшла. Все випитувала – що садять, як росте, який догляд треба… А от по праву сторону! – Господи, Боже ти мій! – тільки й сказала Надія Петрівна, коли побачила сусідів

Надія Петрівна зібралася на пенсію. Усього два роки залишилося. За цей час треба встигнути свою тісну квартирку на будиночок в передмісті поміняти. Грошей багатенько виручити за житло можна. А тому треба ще встигнути його в нормальний вигляд привести… Невдовзі почалися…

Інна купила квіти, цукерки й поїхала на цвинтар. Вона поклала по квіточці на памʼятники батькам, налила водички у вазочки, поставила по свічці… А потім жінка пішла до свого чоловіка Володі… Там теж усе поставила і сіла на лавку поговорити. – Ти знаєш, Володю, я не розлюбила тебе і не забула, – почала Інна. – Я й не думала, що зможу когось полюбити після тебе, але це сталося… Тепер я навіть не знаю, що мені робити. Він заміж кличе… Інна Макарівна ще трохи посиділа і пішла додому. А вночі їй наснився несподіваний сон

Скільки на світі самотніх людей, яких не обтяжує самотність, а навпаки. Вони дуже люблять тишу, природу, спокійне та розмірене життя. Ще вони дуже люблять тваринок, можуть у будинку мати кількох котів, чи песиків. Ось такий спосіб життя і вела Інна…

Наталя поїхала додому сама. Сина вона залишила погостювати у дідуся. Наталя відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Її чоловіка Петра вдома не було… – Так, треба все пошвидше зробити, – пробурмотіла вона. – Добре, що його нема. Жінка відкрила шафу, дістала дві червоні валізи, і почала швидко складати в них свої речі. Раптом у коридорі почулися кроки. На порозі стояв Петро… – І що це ти таке виробляєш?! – ахнув чоловік. Наталя застигла з валізою в руках

– За що ти мене так не любиш? Просто скажи і все. Все ж так було добре. Що змінилося? – Знову ти зі своїми сварками. Я просто хочу, щоб ти стала кращою. – Кращою? Тобто, коли ти пропонував вийти за…

Степан дуже ревнував свою красуню дружину Варвару. Вже й діти виросли, а він все не вгавав… По хазяйству нічого не робив, часто гульбанив. У дворі сарай похилився, хвіртка бовтається, сходи на ґанку старі, а йому хоч би що! – Піду від тебе, – казала йому Варвара. – Ха, ну куди ти підеш?! – сміявся чоловік. – Будинок твоєї матері ніякий вже, ну куди?! – У місто поїду до сина, – казала Варвара. Їй і справді все давно вже набридло… І якось сталося несподіване

Ох і красуня була в молодості Варвара, на всю округу одна така, статна з пишною шевелюрою русявого волосся, а погляд! Один раз гляне, і хлопець одразу закохується. Зі школи хлопці крутилися навколо Варвари, а вона не дуже й балувала їх…

Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

Варвара Степанівна зайшла у свою кімнату й заплакала. Перед невісткою вона трималася, намагалася не показувати їй свою образу, а ось тут, перед іконами, вона ставала, молилася, й просила: – Господи, прибери візьми мене до себе, Господи. Вибач, що скаржуся, але…

Ліда заслабла і її відпустили з роботи раніше. Вона повільно піднімалася по сходах свого під’їзду, як раптом жінка зупинилася й прислухалась. З її квартирі чулася музика… Ліда здивувалася – її коханий Вадимчик ніколи не любив музику. Вона підійшла до квартири, відкрила двері своїм ключем і остовпіла! В коридорі стояли чужі жіночі черевички, а з кімнати чулася музика… Ліда відкрила двері у спальню й очі витріщили від побаченого

Ліда прокинулася рано. Не спалося. Ось уже місяць вона намагалася просто жити, але це у неї погано виходило. Кажуть, що біда не приходить одна. Це було про неї. Проблеми навалилися одразу, водночас, ніби змовившись між собою. Ліда мала хлопця. Вони…

В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

Олена завжди знала, що їй дуже пощастило із чоловіком. Друзі та колеги теж рахували, що у них щаслива родина. Вони з Антоном одружені майже десять років і всі ці роки сповнені щастя. Антон уважний і люблячий чоловік часто дарував дружині…

Юля збігала в перукарню, прикупила нове вбрання. А як же ж?! Не щодня ж дочка знайомить її з нареченим… Коли наступного дня Юля прийшла на зустріч, то трохи здивувалася. Поруч із дочкою вона побачила не молоденького юнака, а чоловіка, трохи молодшого за неї. Ліза побачила матір і пішла їй назустріч. Зятьок Олег пішов слідом з величезним букетом троянд. Когось цей Олег нагадував Юлії, але поки що на думку нічого не спадало. І раптом, дорогою на роботу Юлію осяяло

Знала Юлія Володимирівна, що настане той день, коли її дочка Ліза вийде заміж. Але що це настане так швидко, вона точно не думала. – Мамо, я хочу познайомити тебе з майбутнім зятем, – раптом заявила Ліза. – Дорогенька, а чи…

Марія прокинулась рано. Її чоловік Микола ще спав. Вона солодко потягнулась і пішла готувати сніданок. Раптом на столі дзенькнув телефон Марії. Прийшло якесь повідомлення. Марія взяла телефон і застигла від здивування. Повідомлення було від її чоловіка! «Доброго ранку, кохана!» – прочитала жінка. Вона здивовано дивилась на повідомлення, як раптом Микола… Його видалив! Марія зайшла у спальню. Микола щось друкував у телефоні. – А з якого це ти часу мені в повідомленнях доброго ранку бажаєш? – запитала Марія. Вона уважно глянула на чоловіка і раптом застигла від несподіваної здогадки

Марія готувала вечерю. Дітей треба годувати. А заразом і обід на завтра. Канікули, діти зараз вдома. Вони звичайно й самі впоралися б, але Марія любила готувати, а діти любили мамину їжу. – Діти, ходіть вечеряти! – гукнула дітлахів Марія. –…

Повернутись вверх