Пліткарка

Жіночий журнал

Головна - Історії жінок - Сторінка 15

Категорія: Історії жінок

Люда посмажила котлетки й поставила воду на макарони. Задзвенів телефон. Дзвонила мати. Люда відхилила дзвінок… – Нема нам про що говорити! – подумала жінка. – Хай далі захищає цього зрадника… Вона встала і глянула у вікно. Її чоловік Сергій уже мав привести дітей із садка. Але їх досі не було… І тут Люда побачила Сергія й дітлахів. Діти гралися на майданчику, а Сергій розмовляв по телефону. Він усміхався так, ніби все було добре і не було всіх його зрад Людмилі… І тут Люду наче осяяло! Вона раптом все зрозуміла і вирішила діяти

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Люда посмажила котлетки й поставила воду на макарони. Задзвенів телефон. Дзвонила мати. Люда відхилила дзвінок… – Нема нам про що говорити! – подумала жінка. – Хай далі захищає цього зрадника… Вона встала і глянула у вікно. Її чоловік Сергій уже мав привести дітей із садка. Але їх досі не було… І тут Люда побачила Сергія й дітлахів. Діти гралися на майданчику, а Сергій розмовляв по телефону. Він усміхався так, ніби все було добре і не було всіх його зрад Людмилі… І тут Люду наче осяяло! Вона раптом все зрозуміла і вирішила діяти

– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь?…

Ольга ліпила вареники на кухні, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Господи, і кого там вже принесло? – пробурмотіла вона і побігла в коридор. Ольга відкрила двері і застигла від здивування. Перед нею стояла красива молода дівчина у червоному платтячку. – Доброго дня, – якось єхидно сказала молодиця і посміхнулася оглянувши Ольгу. – Ви ж Ольга, так? – Так, – відповіла Ольга. – А я – Ірина. І нам треба поговорити про вашого чоловіка… Ольга застигла від несподіваного припущення

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ольга ліпила вареники на кухні, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Господи, і кого там вже принесло? – пробурмотіла вона і побігла в коридор. Ольга відкрила двері і застигла від здивування. Перед нею стояла красива молода дівчина у червоному платтячку. – Доброго дня, – якось єхидно сказала молодиця і посміхнулася оглянувши Ольгу. – Ви ж Ольга, так? – Так, – відповіла Ольга. – А я – Ірина. І нам треба поговорити про вашого чоловіка… Ольга застигла від несподіваного припущення

Коли народився Максим, Ольга повністю присвятила себе синові. Він був довгоочікуваною дитиною. Декілька років завагітніти не виходило. Обстеження, переживання та – жодних прогнозів. – Чекайте, – говорили лікарі. – Ви обоє абсолютно здорові. Всьому свій час. І вони чекали. Дізнавшись…

Зоя прийшла познайомитися з батьками свого коханого Сашка. – А ви готувати вмієте хоч? – запитала її майбутня свекруха Лариса Миколаївна. – Ну так, – сказала Зоя. – Готую. – У нашій сім’ї є традиція, – продовжила жінка. – Дівчина, яка збирається стати дружиною, має продемонструвати своє вміння. Олександре, покажи їй. Лариса Миколаївна показала рукою у напрямку кухні. – Зараз ви, Зоє, приготуєте нам страву, яку готували всі дівчата, які приходили у нашу родину. Ось тримайте! Жінка поставила перед Зоєю якесь відро. Дівчина заглянула всередину й оторопіла від побаченого. – Що це таке?! – Зоя не розуміла, що відбувається

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Зоя прийшла познайомитися з батьками свого коханого Сашка. – А ви готувати вмієте хоч? – запитала її майбутня свекруха Лариса Миколаївна. – Ну так, – сказала Зоя. – Готую. – У нашій сім’ї є традиція, – продовжила жінка. – Дівчина, яка збирається стати дружиною, має продемонструвати своє вміння. Олександре, покажи їй. Лариса Миколаївна показала рукою у напрямку кухні. – Зараз ви, Зоє, приготуєте нам страву, яку готували всі дівчата, які приходили у нашу родину. Ось тримайте! Жінка поставила перед Зоєю якесь відро. Дівчина заглянула всередину й оторопіла від побаченого. – Що це таке?! – Зоя не розуміла, що відбувається

Зоя нервувала. У неї мало відбутися знайомство з батьками її майбутнього чоловіка Олександра, і вона, звісно, хвилювалася. Дівчина прискіпливо подивилася на себе в дзеркало, і залишилася задоволеною. Улюблені джинси і кеди, які вона одягала за будь якої погоди, валялися в…

Надія Петрівна переїхала жити в село. Будиночок, хоч і старенький був, але добротний. – Грошей ого-го на ремонт треба, – сказала собі жінка. – Тож працюй, Надіє Петрівно! З ранньої весни почала вона роботи в саду. Дерева обробила, розсаду висадила. Потім грядки підготувала. А потім і з сусідами познайомилася. З лівого боку жила літня пара. З ними Надія Петрівна одразу спільну мову знайшла. Все випитувала – що садять, як росте, який догляд треба… А от по праву сторону! – Господи, Боже ти мій! – тільки й сказала Надія Петрівна, коли побачила сусідів

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Надія Петрівна переїхала жити в село. Будиночок, хоч і старенький був, але добротний. – Грошей ого-го на ремонт треба, – сказала собі жінка. – Тож працюй, Надіє Петрівно! З ранньої весни почала вона роботи в саду. Дерева обробила, розсаду висадила. Потім грядки підготувала. А потім і з сусідами познайомилася. З лівого боку жила літня пара. З ними Надія Петрівна одразу спільну мову знайшла. Все випитувала – що садять, як росте, який догляд треба… А от по праву сторону! – Господи, Боже ти мій! – тільки й сказала Надія Петрівна, коли побачила сусідів

Надія Петрівна зібралася на пенсію. Усього два роки залишилося. За цей час треба встигнути свою тісну квартирку на будиночок в передмісті поміняти. Грошей багатенько виручити за житло можна. А тому треба ще встигнути його в нормальний вигляд привести… Невдовзі почалися…

Інна купила квіти, цукерки й поїхала на цвинтар. Вона поклала по квіточці на памʼятники батькам, налила водички у вазочки, поставила по свічці… А потім жінка пішла до свого чоловіка Володі… Там теж усе поставила і сіла на лавку поговорити. – Ти знаєш, Володю, я не розлюбила тебе і не забула, – почала Інна. – Я й не думала, що зможу когось полюбити після тебе, але це сталося… Тепер я навіть не знаю, що мені робити. Він заміж кличе… Інна Макарівна ще трохи посиділа і пішла додому. А вночі їй наснився несподіваний сон

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Інна купила квіти, цукерки й поїхала на цвинтар. Вона поклала по квіточці на памʼятники батькам, налила водички у вазочки, поставила по свічці… А потім жінка пішла до свого чоловіка Володі… Там теж усе поставила і сіла на лавку поговорити. – Ти знаєш, Володю, я не розлюбила тебе і не забула, – почала Інна. – Я й не думала, що зможу когось полюбити після тебе, але це сталося… Тепер я навіть не знаю, що мені робити. Він заміж кличе… Інна Макарівна ще трохи посиділа і пішла додому. А вночі їй наснився несподіваний сон

Скільки на світі самотніх людей, яких не обтяжує самотність, а навпаки. Вони дуже люблять тишу, природу, спокійне та розмірене життя. Ще вони дуже люблять тваринок, можуть у будинку мати кількох котів, чи песиків. Ось такий спосіб життя і вела Інна…

Наталя поїхала додому сама. Сина вона залишила погостювати у дідуся. Наталя відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Її чоловіка Петра вдома не було… – Так, треба все пошвидше зробити, – пробурмотіла вона. – Добре, що його нема. Жінка відкрила шафу, дістала дві червоні валізи, і почала швидко складати в них свої речі. Раптом у коридорі почулися кроки. На порозі стояв Петро… – І що це ти таке виробляєш?! – ахнув чоловік. Наталя застигла з валізою в руках

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Наталя поїхала додому сама. Сина вона залишила погостювати у дідуся. Наталя відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Її чоловіка Петра вдома не було… – Так, треба все пошвидше зробити, – пробурмотіла вона. – Добре, що його нема. Жінка відкрила шафу, дістала дві червоні валізи, і почала швидко складати в них свої речі. Раптом у коридорі почулися кроки. На порозі стояв Петро… – І що це ти таке виробляєш?! – ахнув чоловік. Наталя застигла з валізою в руках

– За що ти мене так не любиш? Просто скажи і все. Все ж так було добре. Що змінилося? – Знову ти зі своїми сварками. Я просто хочу, щоб ти стала кращою. – Кращою? Тобто, коли ти пропонував вийти за…

Степан дуже ревнував свою красуню дружину Варвару. Вже й діти виросли, а він все не вгавав… По хазяйству нічого не робив, часто гульбанив. У дворі сарай похилився, хвіртка бовтається, сходи на ґанку старі, а йому хоч би що! – Піду від тебе, – казала йому Варвара. – Ха, ну куди ти підеш?! – сміявся чоловік. – Будинок твоєї матері ніякий вже, ну куди?! – У місто поїду до сина, – казала Варвара. Їй і справді все давно вже набридло… І якось сталося несподіване

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Степан дуже ревнував свою красуню дружину Варвару. Вже й діти виросли, а він все не вгавав… По хазяйству нічого не робив, часто гульбанив. У дворі сарай похилився, хвіртка бовтається, сходи на ґанку старі, а йому хоч би що! – Піду від тебе, – казала йому Варвара. – Ха, ну куди ти підеш?! – сміявся чоловік. – Будинок твоєї матері ніякий вже, ну куди?! – У місто поїду до сина, – казала Варвара. Їй і справді все давно вже набридло… І якось сталося несподіване

Ох і красуня була в молодості Варвара, на всю округу одна така, статна з пишною шевелюрою русявого волосся, а погляд! Один раз гляне, і хлопець одразу закохується. Зі школи хлопці крутилися навколо Варвари, а вона не дуже й балувала їх…

Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

Варвара Степанівна зайшла у свою кімнату й заплакала. Перед невісткою вона трималася, намагалася не показувати їй свою образу, а ось тут, перед іконами, вона ставала, молилася, й просила: – Господи, прибери візьми мене до себе, Господи. Вибач, що скаржуся, але…

Ліда заслабла і її відпустили з роботи раніше. Вона повільно піднімалася по сходах свого під’їзду, як раптом жінка зупинилася й прислухалась. З її квартирі чулася музика… Ліда здивувалася – її коханий Вадимчик ніколи не любив музику. Вона підійшла до квартири, відкрила двері своїм ключем і остовпіла! В коридорі стояли чужі жіночі черевички, а з кімнати чулася музика… Ліда відкрила двері у спальню й очі витріщили від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ліда заслабла і її відпустили з роботи раніше. Вона повільно піднімалася по сходах свого під’їзду, як раптом жінка зупинилася й прислухалась. З її квартирі чулася музика… Ліда здивувалася – її коханий Вадимчик ніколи не любив музику. Вона підійшла до квартири, відкрила двері своїм ключем і остовпіла! В коридорі стояли чужі жіночі черевички, а з кімнати чулася музика… Ліда відкрила двері у спальню й очі витріщили від побаченого

Ліда прокинулася рано. Не спалося. Ось уже місяць вона намагалася просто жити, але це у неї погано виходило. Кажуть, що біда не приходить одна. Це було про неї. Проблеми навалилися одразу, водночас, ніби змовившись між собою. Ліда мала хлопця. Вони…

В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
В Олени був день народження. Вона прокинулась і вийшла на кухню. Її чоловік Антон уже приготував смачненький сніданок. На столі стояла коробочка з каблучкою і величезний букет троянд! – З днем народження, кохана! – привітав Олену чоловік. – Дякую, любий! Раптом в Антона задзвонив телефон. Виявилося, що йому терміново треба їхати у відрядження. – Ну що ж зробиш, – сказав чоловік. – Як приїду, тоді відсвяткуємо… Ввечері Олена йшла з роботи. Аж раптом сталося несподіване! Вона повернула голову і побачила Антона! Він ішов з якоюсь жінкою і хлопчиком… Олена очі вирячила від побаченого

Олена завжди знала, що їй дуже пощастило із чоловіком. Друзі та колеги теж рахували, що у них щаслива родина. Вони з Антоном одружені майже десять років і всі ці роки сповнені щастя. Антон уважний і люблячий чоловік часто дарував дружині…

Повернутись вверх