Головна - Історії жінок - Сторінка 11

Категорія: Історії жінок

Ганна вийшла з роботи на вулицю. Вона йшла і думала, що зробити – забрати синочка Ігоря із садка, чи спочатку зайти в магазин. Ганна глянула на годинник. Якщо поквапитися, то можна купити продукти і віднести сумки додому. А потім збігати в садок по сина… Ганна пришвидшила крок. Вона йшла і складала подумки список покупок. – Сіль не забути! – думала жінка. – Чомусь вона завжди закінчується зненацька! Морквину, молоко, ще олію… – Ганно! – раптом гукнули її. Ганна зупинилася від несподіванки і побачила якусь жінку. – Не впізнала?! – усміхнулася незнайомка. Ганна застигла, не розуміючи, що відбувається

Ганна вийшла з роботи на вулицю. Вона йшла і думала, що зробити першим – забрати Ігоря із садка і разом з ним сходити в магазин по продукти, чи спочатку зайти у магазин, а потім уже по сина? У магазині є…

Тетяні подзвонила її колишня свекруха. – Тетяно, мого Славка не стало, – сказала вона в слухавку про колишнього чоловіка Тані. – А я дуже слаба. Приїдь. У мене більше нікого немає, окрім тебе… Таня застигла від почутого. Вона заплакала. – Ти чого? – запитав її чоловік Петро. – Що трапилося? – Та нічого, свекруха колишня дзвонила… – сказала Таня і все розповіла чоловікові. Вислухавши дружину, Петро порадив їй провідати свекруху. Таня приїхала. Свекруха лежала на ліжку. Вона простягнула Тані якийсь папірець. Таня глянула на нього й очам своїм не повірила

Галя й Таня дружили ще з дитячого садка. Галі було п’ять років, коли у їхню групу привели худеньку дівчинку з тонкими косичками – Таню. Вихователі шкодували дівчинку, в їдальні всі намагалися підкласти їй більшу порцію. Таня часто була слаба. Якось…

Карина вечеряла зі своїм чоловіком Олегом. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Карини – Марина. – Алло, Маринко, привіт! – взяла слухавку жінка. – Привіт, Кариночко! – привіталася подруга. – Слухай, ти казала, що маєш рецепт, забула як називається страва. Там картопля, помідори. В духовці готується… – Та ти що?! – раптом ні з того, ні з сього вигукнула Карина. – І коли ж він приїжджає завтра? Ну, треба ж, сто років Ігоря не бачила… Марина застигла від здивування. – Карино, ти що таке говориш? – ахнула вона. – Хто приїжджає? Який Ігор? Жінка не могла зрозуміти, що це таке відбувається

За вечерею Олег оголосив дружині, що поїде на кілька днів. – До Олексія Юрко приїжджає, от і хочемо зустрітися, стільки років не бачилися з хлопцями… – сказав він. – Ага, хлопцям уже по 40 років. Без дружин приїдуть? – з…

Валерія мила вікно на кухні, як раптом задзвенів її мобільний. Дзвонила Катя, її подруга дитинства. – Привіт, як життя? – сказала Катя у слухавку. – А я обід готую своїм і заразом, думаю, тебе наберу! Що нового, як твій Вадим? – Привіт, все нормально, – відповіла Валерія. – Вчора були в гостях, посиділи, поспілкувалися… – Молодці! Ой, піджарку в суп треба закинути! – раптом заметушилася Катя. – Даю телефон моєму чоловіку! Побалакайте поки що… Катя дала телефон чоловікові. – Привіт… – тільки й встиг сказати той, як раптом сталося несподіване! Валерія почула якийсь шурхіт, обернулася й оторопіла від несподіванки

Валерія вийшла з офісу і озирнувшись на всі боки, попрямувала до зупинки. Після робочого дня, швидше, хочеться додому, щось сьогодні вона втомилася. А вдома невідомо, що придумає знову чоловік! Валерія тепер уже оглядалася на всі боки, бо будь-якої миті може…

Від Надії пішов чоловік. Жінка вирішила поїхати до матері в село. – Ну все, доню, – обійняла мама Надію. – Нема чого сумувати… Надія заспокоїлась. Вона допомагала мамі на городі, вони закручували огірки, помідори, варення… І ось настав час їхати. Мама зібрала дві важкі сумки з продуктами. – Скажи мені, люба матусю, як твоя дочка все це потягне?! – засміялася Надія. – Так я з сусідом нашим, Миколайовичем, вже домовилася, – сказала мати. – Він тебе відвезе й допоможе сумки занести… Але через годину в двері постукав зовсім не Миколайович! Надія відкрила двері й ахнула від несподіванки

Надія познайомилася з Віталієм на весіллі у своєї тітки, яка була старша за неї на три роки. Він був серед запрошених гостей із боку нареченого, працювали разом. Так вийшло, що їх прямо тягнуло один до одного, це було кохання з…

Віра з її чоловіком Федором солодко спали. Мобільний задзвонив так несподівано, що Віра аж підскочила. Дзвонив телефон чоловіка, але Федір навіть не ворухнувся. Він міцно спав… Віра глянула на годинник. – Шоста ранку, і хто ж це дзвонить в такий час? – пробурмотіла вона. Віра взяла телефон чоловіка в руки, подивилася на екран і дуже здивувалася. – Оце так! – ахнула вона. – Моєму чоловікові, з самого рання, дзвонить моя найкраща подруга Аліна… Це було дуже дивно. На Аліну це зовсім не схоже – дзвонити чужому чоловікові в такий час! І раптом Віра все зрозуміла

Мобільний задзвонив так несподівано, що Віра аж підскочила на ліжку. Дзвонив телефон чоловіка, але Федір навіть не ворухнувся. Він міцно спав. Віра глянула на годинник. – Шоста година, хто ж це дзвонить так рано? – пробурмотіла вона. Віра взяла телефон чоловіка в…

Вадим повернувся додому рано. Зайшов в коридор і одразу гукнув: – Кохана, я вдома! Вечеря готова? – Сідай, все готово, – зітхнула Софія, виставляючи тарілки на стіл. Вадим швидко помив руки і за хвилину вже вплітав смажену картопельку з салатом. – Дякую, я наївся, піду відпочину, – сказав після вечері задоволений чоловік. – Зачекай Вадиме, у мене до тебе розмова, – раптом сказала Софія. – Я весь в увазі! – весело відповів він. – Загалом так, я більше тобі готувати не збираюся! – рішуче сказала жінка. – Як не збираєшся? Чому? Що сталося? – Вадим здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Коли Софія вперше виходила заміж за Генадія, мати відмовляла, а бабуся тільки зітхала. Це вона до того, що Генадій був спритний, у нього купа друзів, міг загульбанити, зате в нього була професія – кухар. Працював у місцевому кафе кухарем, заробляв….

Ілля привіз свою наречену Віру до своїх батьків, знайомитися. – Ілля! Ну нарешті! – вигукнула мати, побачивши сина. – Мамо, я теж радий тебе бачити! А це Віра, моя наречена, – усміхнувся син. – Дуже приємно, – сказала майбутня свекруха. – Сину, ставте сумки і і ходіть до столу. Ілля з Вірою пішли у кімнату, поставили сумки. – О, батько з дідом прийшли, – сказав Ілля, почувши їхні голоси. – Я вийду привітаюся. Ілля пішов. Віра швидко переодяглася і збиралася вийти до всіх, як раптом почула розмову майбутньої свекрухи з сімʼєю. Віра прислухалася до розмови і застигла від почутого

Взявши дочку за руку, в іншу руку невелику валізу з речами, Віра виїжджала не попрощавшись з Іллею вранці, коли він ще не повернувся з риболовлі. Вона зрозуміла, що не зустріла гідну людину, за кохання якої треба боротися. А як все…

Лариса зустріла подругу Світлану. – Ларисо, ох як я рада тебе бачити! – почала Світлана. – Ну, як, тобі наш лікар, до якого ти ходила? Я ж тобі говорила, що Борис Петрович дуже хороший. А ти чого збентежилася? – Я вижоджу заміж, – раптом сказала Лариса. – За Бориса Петровича… – Ну ти, Лариско, даєш, впізнаю свою подругу! – ахнула та. – А в мене теж новина є! Моя дочка, Тетянка, хлопця собі знайшла, заміж виходить. Скоро мене Ігор зі своєю мамою познайомить! Лариса не повірила своїм вухам. – Та ні, цього не може бути, – тільки й подумала вона

– Ларисо, невже це ти? – до Лариси Андріївни, радісно розкинувши руки рухалася невисока повненька жінка. Лариса придивилася, щось невловимо знайоме було в цій посмішці і голосі. – Світлана? Точно Світланко, ну треба ж? А я дивлюсь і ніяк не…

Олена зайшла на кухню й поставила грітися чайник. Там уже була її свекруха Лідія Василівна. Вона готувала собі бутерброди. Невістка заварила чаю, взяла два тістечка й сіла за стіл. – Іди звідси, я снідати буду! – раптом сказала свекруха. – Чаю поп’ю й піду! – відповіла Олена. – Вдома у себе будете командувати. – Я й так у себе вдома, – ахнула Лідія Василівна. – А я в себе! – сказала невістка. Свекруха мовчки сіла на стілець. – Олено, так далі тривати не може, – раптом сказала вона. – Я маю до тебе одну пропозицію… Олена застигла від здивування

Лідія Василівна танцювала зі шваброю по всій квартирі, доки її невістка Оленка фарбувала нігті у своїй кімнаті. Миколка на роботі, нема кому заступитися за матінку! Щоправда, свекруха і не потребувала цього, просто нещодавно наступила на свої ж граблі. – Мамо,…

Повернутись вверх