Головна - Історії жінок - Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок. По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста. Юрій заніс пакети з продуктами на кухню, а Алла почала наповнювати холодильник їжею. І тут жінка помітила дещо дивне… Вона здивовано озирнулася на всі боки і очам своїм не повірила! Цілих три місяці її не було в цьому будинку, а кухня виглядала так наче вчора тут хтось готував і вечеряв… А потім все прибрав! На полицях не було ані порошинки. Підлога блищала. Алла принюхалася й застигла від здивування

Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок. По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста. Юрій заніс пакети з продуктами на кухню, а Алла почала наповнювати холодильник їжею. І тут жінка помітила дещо дивне… Вона здивовано озирнулася на всі боки і очам своїм не повірила! Цілих три місяці її не було в цьому будинку, а кухня виглядала так наче вчора тут хтось готував і вечеряв… А потім все прибрав! На полицях не було ані порошинки. Підлога блищала. Алла принюхалася й застигла від здивування

Алла з Юрієм вирішили поїхати в село відпочити. Там вони мали власний будиночок.

По дорозі вони заїхали в супермаркет, купили продуктів і виїхали з міста, не здогадуючись про те, що ця поїздка… Буде початком найгіршого.

Алла багато працювала і рідко могла дозволити собі з’їздити кудись на відпочинок. Востаннє вона була в селі три місяці тому.

Юрій заніс пакети з продуктами на кухню, а Алла почала наповнювати холодильник їжею. І тут жінка помітила щось дивне.

Вона здивовано озирнулася на всі боки і очам своїм не повірила!

Цілих три місяці її не було в цьому будинку, а кухня виглядала так, наче вчора тут хтось готував і вечеряв, а потім все прибрав!

На полицях не було ані порошинки. Підлога блищала.

Зазвичай Алла перший день відпочинку витрачала на ретельне прибирання. Цього разу все навколо було підозріло чисто й надто акуратно.

Алла принюхалася й застигла від здивування.

Жінка не могла цього пояснити, але їй здавалося, що навіть… Пахне жіночими парфумами…

Алла звернула увагу на деякі деталі, які помітила б не кожна людина. Справа в тому, що вона була дуже уважною і спостережливою, до того ж з дитинства мала чудову пам’ять.

У ванній був смугастий рушник, що здалося Аллі дуже дивним.

Адже вона щоразу перед поверненням у місто прала всі рушники і складала їх назад у комод.

Керамічні банки, в яких зберігалися крупи й макарони, жінка завжди розставляла в алфавітному порядку.

Зазирнувши в кухонну шафки, вона помітила, що звичний порядок порушено!

Алла могла заприсягтися в тому, що горщик зі штучними орхідеями стояв на столі у вітальні, але цього разу вона побачила його на підвіконні!

А туди Алла ніколи нічого не ставила. Жінка також не сумнівалася в тому, що їдучи минулого разу, залишила майже повну банку кави, але тепер банка була напівпорожня.

На тумбочці жінка знайшла недоїдену плитку дорогого гіркого шоколаду з фундуком.

А вона не любила гіркого шоколаду…

Юрій поспішив переконати серйозно стурбовану дружину, що це він минулого разу забув забрати свій шоколад.

Через кілька днів таких деталей набралося чимало. Алла не розуміла, що ж це таке!

Жінка поділилася з чоловіком своїми спостереженнями і висновками:

– Нам треба поміняти дверний замок, – сказала Алла і важко зітхнула. – У нашому будинку хтось побував. Я впевнена в цьому. Нам одразу треба було поставити камеру, але ти не захотів, сказавши, що це зайві витрати, що тут сусіди всі хороші, пристойні люди. Хтось тут явно господарював. Мене це дуже турбує.

– Та не драматизуй ти! – махнув рукою Юрій. – Ти вічно щось собі вигадуєш. Нікого тут не було. Бо ж нічого не зникло.

– Чому ти мені не віриш?! Жінки відчувають такі зміни у домі. Тут пахне чужою людиною. Можливо, у хату заліз бездомний!

– А може, це просто хата пустує? – весело засміявся Юрій і поцілував дружину в чоло. – Слухай, ми ж приїхали сюди, щоб розслабитися і відпочити. Перевіряти, аналізувати й оцінювати будеш на роботі, а тут ти просто моя дружина!

Слова чоловіка Аллу не заспокоїли.

Вона ні про що інше не могла думати, крім як про цю невідому особу, яка залізла в їхній заміський будинок і хазяйнувала там, поки вони спокійно жили в місті.

Жінка так і не змогла повноцінно відпочити й розслабитися. У місто Алла повернулася з важкими думками.

Юрію все ж таки довелося поміняти дверний замок, бо Алла не давала йому спокою і вперто на цьому наполягала.

Так настали спекотні літні дні. Жінка після виходу у відпустку знову поїхала за місто, але цього разу їй довелося побути чоловіка через його зайнятість. Алла захотіла тиші й самотності.

На цей раз не було нічого підозрілого. Усі речі були на своїх місцях. У хаті був пил і брудно, горщик з орхідеями стояв на столі, де Алла його й залишила. Усі рушники лежали в комоді. Жінка заспокоїлася і розслабилася, переконавшись у тому, що тепер у повній безпеці.

Проте найцікавіше чекало її попереду…

Алла, як завжди почала робити генеральне прибирання і відсунула диван від стіни, щоб пропилососити і помити підлогу.

Яке ж було її здивування, коли вона побачила добре знайому їй золоту каблучку з діамантом!

Вона належала… Її близькій подрузі Ользі.

Цю обручку Олі подарував її чоловік Андрій у день її тридцятиріччя.

Алла була вражена своєю несподіваною знахідкою. Яким чином каблучка її подруги опинилася під диваном, який знаходиться в їхньому з Юрієм заміському будинку?!

Це питання дуже спантеличило молоду жінку…

І тут Аллу, нарешті, осяяло.

Вона зрозуміла, ХТО тут господарював. Усвідомлення того, що стільки часу відбувалося у неї під носом, приголомшило Аллу.

Ольга терпіти не могла пилюка. Вона завжди стежила за чистотою в будинку і любила пити каву з гірким шоколадом… Як і Юрій.

Це могло значити тільки одне – Юрій приїжджав у будинок разом з її подругою!

Алла вражено ахнула, зробивши цей висновок. Невже Юрій зраджує їй з Олею, улюбленою, близькою подругою своєї дружини?

А як же ж Андрій? Він же ж обожнює свою дружину і носить її на руках, виконуючи всі її бажання!

Між ними різниця у віці 15 років, але, незважаючи на це, Андрій та Оля здавалися щасливою парою.

У Алли в голові не вкладалося, як Юрій та Ольга могли так вчинити?

Адже ближчих і рідніших за них у Алли не було в цьому світі нікого. Юрія жінка вважала своєю спорідненою душею, а Олю – сестрою, якої в неї ніколи не було.

Алла не могла впоратися з емоціями. Сльози продовжували котитися по її щоках. Все, у що жінка вірила, виявилося брехнею…

Проплакавши всю ніч і трохи прийшовши до тями, Алла вирішила, що не дозволить цим двом таке виробляти.

Вона була налаштована рішуче віддячити подрузі, яка вчинила так підступно.

Жінка ані слова не сказала чоловікові, вдала, що в них все добре.

Вона нарешті поставила камеру без відома чоловіка і почала терпляче чекати.

Алла важко зображала щасливу і люблячу дружину. Щоразу, коли Юрій обіймав і цілував її, жінка ледь стримувалася від сварки.

Якби тільки Юрій міг знати це все! Тоді він усвідомив би, як підступно він вчинив своєю зрадою.

Ще важче було Аллі спілкуватися з подругою. Вона намагалася мінімізувати спілкування з нею, знаходячи приводи для відмови від спільних вечерь та прогулянок.

…Через півтора місяці Алла досягла свого і отримала заповітний відеозапис з камери. Юрій з Ольгою були вдвох у їхньому будиночку. Були прямо на кухні…

Цей запис Алла зберегла, вирішивши продемонструвати його чоловіку Олі, Андрію під час святкування дня народження його коханої дружини.

Андрій з Ольгою запросили на святкову вечерю близьких друзів, рідних, а також начальника Олі й кількох її колег.

Було вирішено відзначити тридцятип’ятиріччя Олі в невеликому ресторані на березі озера.

Алла заприсяглася собі в тому, що цей день народження її подруга запам’ятає на все життя…

І от настав довгоочікуваний день, до якого Алла старанно готувалася.

Насамперед вона причепурилася: зробила розкішний макіяж, купила дорогу вечірню сукню, коротко постриглася і одягла туфлі на високих підборах.

Потім жінка підготувала текст, який мав стати вирішальним.

Коли когось із гостей попросили вийти і привітати іменинницю, Алла перша виявила бажання й попросила показати на великому екрані спеціально підготовлене відео для Ольги. Усі були впевнені, що це буде вітальний запис.

Весь зал оторопів, коли на екрані з’явилася пара, яка палко цілувалася.

Приголомшені гості з відкритими ротами дивилися то на іменинницю, то на те, що відбувається на екрані.

Андрій не витримав, кинув на підлогу обручку і вискочив з ресторану.

Аллі було шкода його, бо чоловік був добрий, порядний.

Мабуть, її подрузі захотілося когось молодшого, але чому вона обрала Юрія? Бо ж довкола стільки вільних, привабливих чоловіків?

Алла знала, що ніколи їй за це не пробачить.

Незважаючи ні на що, жінка була задоволена ефектом. Записи з камери вдалися. Юрій з Ольгою в той момент воліли б зникнути кудись, аби не бути в ресторані, де на них були спрямовані приголомшені погляди всіх присутніх у залі.

Алла, повернувшись додому, зібрала речі чоловіка і просто без валіз винесла його на сходовий майданчик.

Юрію довелося збирати одяг по сходах. Він довго намагався поговорити з дружиною і все пояснити їй, от тільки Алла не хотіла його слухати. Вона подала на розлучення і викреслила з життя Юрія та Ольгу.

Андрій також подав на розлучення. Незабаром вони розлучилися. Андрій залишив без копійки свою колишню дружину. Виявилося, що квартира, де вони жили, була записана на його матір.

Ольга залишилася на вулиці, бо свого житла вона не мала. Від неї після того, що сталося, відвернулися всі.

Заміський будинок Алли і Юрія було продано, а гроші – розділені між ними.

Стосунки між коханцями не склалися. Їхні дороги теж незабаром розійшлися.

Аллі більше ніколи не мала подруг. Вона так і не змогла забути, що зробила Оля.

…А через кілька років Алла зустріла чоловіка, закохалася й вийшла заміж вдруге.

Алла все ж переживала знову помилитися, проте другий шлюб виявився щасливим.

Вона народила від Миколи двох дочок і жодного разу не пошкодувала про те, що знову вийшла заміж.

Не завжди з першої спроби вдається стати щасливою. Головне вчитися на своїх помилках і не втрачати віри.

Тоді все прекрасне увійде до серця і залишиться там назавжди…

Plitkarka

Повернутись вверх