Одразу після весілля Алла з Віктором обговорили сімейний бюджет і, здавалося, все продумали.
– Ми люди сучасні та дорослі, тож ділитимемо всі витрати навпіл, – казав чоловік. – Мені здається, це правильно, позбавить нас багатьох питань і проблем.
– Ну, не знаю, – сумнівалася Алла. – Я розумію, що у нас обох є досвід сімейного життя, але в минулому шлюбі основну частину витрат на себе брав чоловік, бо мав більше доходів.
– І нічого хорошого з вашого шлюбу не вийшло, – посміхнувся Віктор. – Втім, як і з мого, оскільки колишня дружина гроші витрачала бездумно, і я не встигав заробляти.
Алла розраховувала, що за такої домовленості вони будуть просто складати в одну скарбничку свої доходи за місяць і потім брати звідти на потреби. Але Віктор думав раціонально і не збирався так чинити.
– Щомісяця на продукти та комунальні послуги будемо скидатися однаково, – казав він. – Решта нехай лежить у скарбничці на випадок поточних витрат. – Звичайно, можна було б ще й господарські потреби поділити, але тут вже не вирахуєш кожну копійку.
Аллу такий підхід чоловіка напружував і здавався трохи незрозумілим. Але остаточно у неї нерви здали, коли вони практично почали реалізовувати свій сумнівний план. Віктор любив їсти смачно та багато, тому встановив суму на продукти, яка забирала майже половину зарплати Алли. А жінка харчувалася без надмірностей, і раніше, до заміжжя, у неї набагато менше коштів йшло на харчування, тепер своїх грошей вона майже не бачила.
– Дивні у вас стосунки, – казала подруга Соня. – Виходить, що ти їси йогурти, сирки та фрукти, а Віктор часто купує фастфуд і не уявляє життя без м’яса та ковбаси, але грошима ви складаєтеся однаково.
– Мені теж категорично не подобається такий підхід, але чоловік запропонував, я не подумавши погодилася і тепер не знаю, як вибратися з цієї історії, – розповідала подрузі Алла. – По суті він проїдає майже всі мої гроші, а свої економить.
– Значить, нехай кожен купує продукти собі за свої гроші, – міркувала Соня. – Це буде справедливо і нікому не прикро.
Алла сама про це часто думала останнім часом і чекала, поки чоловік сам такий варіант запропонує, тільки його все влаштовувало.
– А що тобі не подобається? – не розумів Віктор, вислухавши претензії дружини.
– Мені не подобається, що половина моїх грошей йде на їжу через встановлений тобою розмір щомісячного платежу, – розповідала Алла. – За фактом я ж з’їдаю набагато менше, а тепер не маю грошей навіть на особисті витрати.
– Ну, це сімейне життя, чого ти хотіла? – не розумів Віктор.
– Я собі це якось інакше уявляла, – журилася Алла. – У першому шлюбі у нас із чоловіком не було таких проблем.
– Я так часто чую ці порівняння, що вже починаю сильно нервувати з цього приводу, – підвищував Віктор голос. – Якщо твій перший чоловік був таким чудовим, не треба було з ним розлучатися.
– Але ми з ним розійшлися не через фінансове питання, а тому що у нього коханка з’явилася, – засмучено відповіла Алла.
– Воно й не дивно, – намагався зачепити чоловік. – Ти готуєш погано, домашнє господарство вести зовсім не вмієш, тільки ниєш постійно.
Такі слова зачіпали самолюбство Алли і знатно псували настрій. Вона не претендувала на звання ідеальної дружини та господині, але намагалася тримати будинок в порядку і їжу готувала завжди. Просто вони з Віктором до весілля разом не жили, кілька місяців зустрічалися і розписалися. Але за стосунків на відстані все було добре, а при спільному проживанні почалися проблеми. Алла готувала овочеві страви, сирні запіканки та омлети, а Віктор надавав перевагу шашликам, піці та наваристим борщам. Жінка почала готувати для чоловіка окремо, але на це йшло багато часу та сил, а по грошах виходило так само дорого. Але найбільше Аллу зачіпало небажання чоловіка йти на компроміс. Він просто щоразу у разі виникнення проблем її звинувачував, ще й йшов скаржитися матері.
– Тобі скоро сорок років, а ти бігаєш скаржитися матері, що я не вмію робити голубці та неправильно мариную м’ясо для запікання? – не розуміла Алла.
– Я нікому не скаржусь, а просто розповідаю матері, як ми живемо, – відмахувався Віктор. – Моя мати і справді добре готує, ти б у неї повчилася.
Алла була б готова повчитися, якби насправді нічого не вміла робити. А так вона добре готувала, просто не розуміла культу їжі, якому поклонявся чоловік. Декілька разів піднімала розмову на цю тему, але в результаті все закінчувалося черговими розбираннями.
– Так і скажи, що тобі стало шкода грошей на покупку м’яса і готувати його не хотілося, – обурювався Віктор. – Можна подумати я просив трюфеля чи мармурову телятину під соусом, а не шматок свинини простоти запекти у духовці.
– Ось сам глянь, – намагалася донести свою правду Алла. – Ми проїдаємо більшу частину мого місячного бюджету, у результаті я не можу навіть відкладати гроші собі на зимовий одяг. Я так розумію, одяг кожен теж купує за власний кошт?
– В принципі, це було б правильно, я так глобально ще не розмірковував з цього приводу, – засумнівався Віктор. – Хоча ти маєш рацію, якщо бюджет роздільний, тоді правильно все ділити.
Алла не була впевнена, що її вистачить на довгий час, оскільки терпіння було закінчено. Жінка вирішила показати чоловікові наочно, як він проїдає половину її зарплати і почала збирати чеки з магазинів за місяць, потім підбила підсумки та висловила все чоловіку.
– У відсотковому відношенні з наших грошей лише тридцять відсотків припадає на мої витрати, а решту на твої, – розповідала Алла. – Раз у нас спільний бюджет, пропоную ділити все у відсотковому співвідношенні по-чесному.
– Не думав, що ти така дріб’язкова, – невдоволено сказав Віктор. – Взагалі не дивно, що твій колишній чоловік пішов до іншої жінки.
– Якщо на те пішло, то твоя перша дружина теж явно не від хорошого життя пішла, – не промовчала Алла. – Я хоч би можу визнавати свої помилки та робити висновки, а ти вважаєш тільки себе у всьому правим.
Кілька днів після цієї історії подружжя взагалі не розмовляло і лише обмінювалося незадоволеними поглядами.
– Так далі не може продовжуватися і це неправильно, – першою почала розмову Алла. – Ми ж сім’я і маємо якось ухвалювати спільні рішення.
– Звичайно, тільки ти не вважаєш за потрібне прислухатися до моєї думки, – напирав Віктор.
– Але твоя думка не завжди буває правильною, – наполягала Алла. – І взагалі ми якось із самого початку неправильно все організували.
– А ти б хотіла, щоб тільки я працював і за все платив, так? Ні, такого в мене не буде. Я не змінюватиму свою думку, і тобі доведеться з цим змиритися, – демонстрував принциповість Віктор.
Алла ще кілька місяців спробувала жити в такому режимі, а потім здалася, і вона чітко зрозуміла, що більше не хоче годувати чоловіка і вирішувати більшу частину проблем за нього. Бо гроші на їжу Віктор ділив, а на решту витрат це якось не поширювалося. За час спільного проживання кілька разів траплялися побутові поломки і доводилося викликати то слюсаря, то сантехніка.
– Ми живемо в моїй квартирі, тож буде чесним, щоби ремонт оплатила ти, – сказав тоді Віктор.
Алла сплатила ремонт, віддавала більшу частину грошей на продукти щомісяця, а потім щось клацнуло, і вона зрозуміла, що далі не хоче так жити. Якось інакше жінка уявляла собі сімейне щастя, а тут виявлялося, що вона постійно винна гроші, ще й стикалася з постійним невдоволенням чоловіка і бурчанням свекрухи.
– Вибач, але я так більше не можу, – сказала вона Віктору після чергової неприємної історії. – Мені здається, нам потрібно пожити окремо, подумати про своє майбутнє та наші стосунки в цілому.
– Йдеш? – невдоволено питав Віктор. – Ну, давай, тільки якщо все мрієш, що вийде з мене гроші тягнути або вигоду для себе отримати, то ти жорстко помиляєшся. Зрозуміло?
Аллі все було зрозуміло, тому вона зібрала особисті речі і повернулася до батьківської квартири. За місяць окремого життя Віктор жодного разу не зателефонував, Алла залишила останні надії, що вони з чоловіком порозуміються. На розлучення подала сама, Віктор відмовлятися не став і за кілька місяців привів у свою квартиру нову жінку. Алла інші стосунки будувати не поспішала, їй потрібен час, щоб зробити висновки та подумати, як жити далі.
