Слухаючи лагідний шум хвиль, що доноситься з боку моря, Олег дивився в екран ноутбука і думав, як йому змінити проєкт, щоб все повністю влаштувало замовника. Переговори тривали. Здавалося, що повернеться додому куди швидше, але тепер знову слід було перелопатити чимало напрацювань, щоб виправити деталі, які спочатку взагалі не цікавили клієнта, але раптом мали величезне значення. І не факт, що зміни точно сподобаються.
Замовник попався цього разу надто прискіпливий: будь-яка дрібниця чіпляла його так, ніби мала величезну вагу. Все це звичайному користувачеві не помітити, але… Хто платить, той і замовляє музику. Це замовлення Олег давно хотів отримати, тому не міг осоромитися. На кону стояла надто спокуслива цифра, щоб відмовлятися, та й репутацію компанії слід було підтримувати, адже справлялися завжди з найскладнішими замовленнями, то невже не вийде зробити такі, здавалося б, прості напрацювання?
Відкинувшись на спинку крісла, Олег заплющив очі. Інший на його місці потішився б, адже стільки часу міг провести поряд із морем: користь для організму, а не просто робота. Однак чоловік сумував за коханою дружиною. Віра поїхала у відрядження разом з ним, але Чорне море здалося їй занадто брудним, і вона навіть жодного разу з номера не вийшла, а через кілька днів повідомила, що їй терміново треба поїхати до бабусі до села, бо та занедужала і потребувала догляду. Тяжко було відпускати кохану, але нічого не вдієш. Олег розумів, що егоїстичне ставлення ні до чого доброго не приведе, адже не міг він тримати молоду дружину постійно біля себе.
– Ти не переживай тільки, не переймайся. Я б із задоволенням залишилася тут, з тобою, але сам розумієш – не можу залишити бабусю одну.
– Звичайно, все гаразд. Головне – дзвони мені. І бабусі передавай, щоб скоріше одужувала. Не діло нездужати, – сказав чоловік, проводжаючи дружину на потяг.
Вирішивши перевірити, як справи вдома, Олег якось на автоматі відкрив сайт системи відеоспостереження, ввів логін та пароль і почав чекати, коли відео з камер завантажиться.
Він дуже рідко перевіряв камери, часом навіть думав – навіщо взагалі підключився до системи відеоспостереження. Будинок стояв на сигналізації, і якби хтось спробував забратися, то охорона одразу дізналася б про все. Напевно, сум по рідних стінах далася взнаки і захотілося хоча б трохи домашнього затишку. От подивиться, а там і продовжить працювати. Включивши звук, Олег дуже здивувався, бо в хаті грала музика. Що за нісенітниця така? Адже вони все вимкнули! Чоловік переконався, що вимкнув непотрібні рубильники у щитку, коли їхав…
То звідки долинала музика? Відкривши камеру, встановлену у величезній вітальні, Олег так і ойкнув. Його будинок заполонили сторонні люди: вони веселилися, танцювали та раділи життю. На дивані чоловік побачив свою дружину: Віра сиділа поруч із незнайомим чоловіком і посміхалася йому так, ніби це він, а не Олег, був її другою половинкою.
Похитавши головою, ніби щойно прокинувся від сну, Олег важко видихнув. Всяке буває… Напевно, це має знайти розумне пояснення. Може, бабусі стало краще, і з цієї причини Віра вирішила повернутись додому? Але чому тоді не сказала? А найголовніше – навіщо було влаштовувати в будинку вечірку, якщо знала, як Олег це не любить. Та й його дружина не була аматоркою таких заходів, що з нею сталося?
Набравши номер дружини, Олег почав чекати, коли вона відповість і дасть розумне пояснення цій ситуації. Відповідати Віра не поспішала, мало того – вона ще й скинула його дзвінок, ніби відмахнулась від настирливої мухи. Набравши знову, Олег побачив, як дружина невдоволено цокнула язиком, встала, посміхаючись незнайомцю і вибачаючись, і поспішила піднятися на другий поверх.
– Коханий, ти чого такий наполегливий? Якщо я не відповіла, то не могла. Я тобі передзвонила б обов’язково, – пробурчала Віра.
– І тобі привіт. А чим ти була така зайнята?
Усередині чоловіка виникли ревнощі. Ніколи раніше він і думки собі не міг припустити, що дружина наважиться зрадити йому, а зараз щось різко змінилося. Поведінка Віри нагадувала зраду, але про це зовсім не хотілося думати.
– Я? Ну, як чим? Я ж тобі сказала, що доглядаю бабусю!
Віра безсоромно обманювала. Вони з Олегом були одружені п’ять місяців, до весілля зустрічалися півроку, і він жодного разу не помічав у своєї обраниці обману. Хоча кого він обманював? Якби зараз він не бачив усе на власні очі, то знову повірив би.
– Ось як… З бабусею, отже, сиділа?
– Звісно! – пожвавішала Віра. – Ну ти чого? З ким же мені ще сидіти?
– Справді. З ким би тобі ще сидіти… – Олег відчув сильне розчарування. Йому хотілося зрозуміти, до чого приведе обман дружини. Чому вона взагалі вирішила обманути його? Адже могла просто сказати, що запросила до себе друзів. Чи справді було що приховувати? І які стосунки пов’язували її з тим чоловіком? Вирішивши не приймати поспішного рішення, а поспостерігати, Олег стиснув вільну долоню в кулак. – І як бабуся? Що кажуть спеціалісти?
– Їй стає краще. Впевнена, що до твого повернення з відрядження я теж повернуся додому. Я сумую за тобою дуже сильно. Ой, вибач, мене бабуся кличе. Я побіжу. Гаразд?
– Звичайно, біжи, – байдужим голосом відповів Олег. – І привіт бабусі передавай обов’язково.
Як можна було назвати рідну людину нездужою в ім’я такого неприємного обману? Слова мали властивість матеріалізації. Невже Віра не знала про це? Чи їй все одно – занедужає її бабуся чи ні? Голова стала важка, а думки раз у раз перебивали одна одну. Спостерігаючи за дружиною по камерах, Олег так і хотів покинути все, повернутися додому і спіймати дружину на гарячому. Він сам не розумів, чому не висловив усе відразу, чому не спитав, навіщо їй обманювати?.. Про камери в будинку Віра нічого не знала. Систему відеоспостереження Олег установив ще до знайомства із нею. І ось тепер навіть цікаво було подивитися, до чого все приведе далі.
Дружина поводилася, як справжня господиня будинку, купаючись в увазі гостей. Незнайомець, поряд з яким Віра сиділа до цього, тепер наважився, почав розпускати руки і притискати чужу дружину до себе. Олег стиснув зуби, чуючи їх скрип. Це здавалося початком кінця. Дружина дозволяла сторонньому торкатися себе, загравала з ним… Вона ж зраджувала. Навіть якщо не опиниться в одному ліжку із цим чоловіком, це нічого не означало. Віра дозволила поцілувати ніжну шкіру своєї шиї, закинувши голову.
– Значить, так ти вирішила вчинити зі мною? Навіщо тоді було клястись у коханні та давати обіцянки, які не планувала стримувати?
Розпач заполонив душу. Олег не думав, що виявиться тим обманутим чоловіком, що його дружина вестиме сумнівний спосіб життя. Йому так сильно хотілося телепортуватися в будинок, опинитися прямо там цієї секунди і викрити Віру в обмані. Цікаво було почути її пояснення та подивитися у і очі. Шкода, що поки такі технології не вигадали, а наскільки корисними вони виявилися б!
Хоча робота ще не була завершена, а все ж таки залишатися на місці і чекати з моря погоди було важко. Олег не витримав і замови квиток на найближчий рейс. Довелося зателефонувати клієнту та повідомити, що роботу над проєктом буде відкладено на кілька днів.
– Ви ж знаєте, що я можу за цей час знайти іншого виконавця? – Запитав суворий жіночий голос.
– Звичайно, ви маєте право це зробити, але я не можу зараз загострювати увагу на деталях і викластися на повну, щоб ви залишилися повністю задоволені. У мене родина зруйнувалась. І я маю подивитися правді в очі, звільнити свій дім від зради та обману. Перепрошую. Якщо ви не чекатимете, то можете шукати нового виконавця.
Олег розумів, що генеральний не погладить його по голівці за таку поведінку, але зараз все це не мало високого значення. Він не міг продовжувати вдавати, що нічого не відбувається… і дозволяти тим людям тусуватися у своїй оселі – теж ні.
Нашвидкуруч зібравши свої речі, чоловік поїхав на вокзал. Раз у раз він дивився камери зі свого телефону, розуміючи, що «гості» залишати його будинок не збираються, а дружина… вже сиділа на колінах чужого чоловіка, перебираючи пальчиками його волосся, і почувала себе просто чудово… чому вона так вчинила? Проте Олег мав час, щоб узяти себе в руки.
Невже Віра вийшла заміж просто за розрахунком? Невже вона ніколи не любила свого чоловіка? Невже всі ці почуття він вигадав собі і бачив тільки те, що хотів? Саме так і було.
Кажуть, що чоловіки не плачуть, але сльози таки навернулися на очі. Так тяжко давно не було. Такої неприязні Олег не почував до себе ніколи.
Чоловік до ладу не пам’ятав, як дістався додому. Він приїхав рано-вранці. Всі гості залишилися ночувати всередині, тому тепер він точно спіймає дружину на гарячому.
– Ти хто такий? – запитав скуйовджений хлопчина, коли Олег увійшов до будинку.
Дівчина з-за його спини вигукнула, прикриваючи рота руками, і смикнула сміливця за руку.
– Це господар будинку… Ходімо. Нам треба йти, – прошепотіла вона.
Олег дивився скляним поглядом. Переживання перетворився на повну байдужість. Замість кохання в середині оселилася порожнеча, яку вже не було чим заполонити.
Чоловік спішно підвівся на другий поверх і увійшов до спальні. Його дружина солодко спала в обіймах свого коханця.
– Підйом! – голосно промовив Олег. – Півгодини даю, щоб виміталися з мого будинку.
Віра немов і не почула, перекинулася на другий бік і мило вляглася, як ласкава кішка на сонці. Якщо раніше Олег милувався дружиною, то тепер вона виглядала неприємно в його очах. Незрозуміло тепер було, що його чіпляло в ній, і як можна було стільки часу дозволяти себе обманювати.
– Підйом! – Підвищив голос ще сильніше Олег.
Віра прокинулася. Її чоловік підскочив і поспішив натягнути одяг, що валявся біля ліжка.
– Олег, як ти тут опинився? Слухай… це зовсім не те…
– Замовчи і просто вимітайся, – крижаним тоном викарбував Олег. – Що я думав і що бачив – тебе не стосується. Просто йди.
Хата спорожніла, але Віра не поспішала йти. Жінка плакала і просила у чоловіка вибачення. Вона казала, що сама не знає, як так вийшло, але жалю її слова та сльози не викликали. Олег дивився на дружину, а бачив перед собою зовсім незнайому людину. Жінку, яку він більше не хотів знати. Думав, що буде складніше відпустити її, але все виявилося навіть простіше, адже варто було побачити все наживо, а не на камерах, як усвідомлення захлеснуло, а спустошення огорнуло у свій кокон.
Вірі не вдалося достукатися до чоловіка. Вона розраховувала, що зможе домогтися його вибачення, адже знала, як сильно він любив її, але нічого не вийшло … Олег залишався непохитним і більше не хотів нічого чути. Жінці довелося піти. Вона сподівалася, що мине час, і чоловік знайде в собі сили пробачити її. Дуже вже не хотілося втрачати такого успішного чоловіка.
Олег викликав службу клінінгу до будинку, щоб вичистили все до ідеального стану. Йому хотілося повністю позбутися присутності дружини, всього сміття, яке та принесла в його життя. Він наказав знайомому адвокату подати на розлучення і зробити все так, щоб Віра не наважувалася претендувати на гроші, зароблені Олегом за ці місяці спільного життя.
Не вдаючись до переживань, Олег повернувся у відрядження і виконав проєкт настільки ідеально, що навіть найвибагливіший замовник у результаті залишився цілком задоволений. Вийшло перенаправити всі свої проблеми на робочу енергію, і це дало свої плоди. Олег намагався більше не думати про те, що сталося, і просто жити далі. Він перестав відповідати на дзвінки Віри, і коли отримав розлучення, поставив її номер до чорного списку. Більше чоловік не планував вірити своїм вухам і вирішив, що тепер уважно придивлятиметься до дівчини, яка зможе зворушити його душу. А поки що… йому й одному непогано жилося. Зрештою, краще так, ніж витрачати життя на зрадників.
