Тато в Аліси був суворий. Олексій Ігорович один виховував свою дочку. Дружина була жива, просто пішла до іншого, залишивши дитину татові. І таке буває. А потім вона з новим чоловіком переїхала в іншу країну, і лише на новий рік та день народження Аліси надсилала листівки, не забуваючи сказати, як у неї все чудово.
І навіть коли дочка виросла, мама не кликала її до себе у гості. Та й, якщо чесно, Аліса й не поїхала б. Для себе вона вирішила, що мами вона не має. Є люблячий тато, хоч і справді дуже суворий.
Він завжди стежив за Алісою. У чому вона пішла до школи, чим пообідала, з ким вона товаришує, а кого не любить. Він знав про все в її житті, і Аліса чудово розуміла, якщо йому щось не сподобається, він це заборонить.
Наприклад, він заборонив їй ходити на гімнастику, хоча Алісі дуже подобалося тренуватись. Ці заняття забирали багато часу і Аліса скотилася за оцінками. Тато дав їй шанс на виправлення, але невдовзі зрозумів, що вона не може впоратися і з тим, і з іншим.
Тому він чесно їй сказав, що якщо вона не розраховує стати професійною гімнасткою, то повинна покинути. Тому що захоплення незабаром минеться, а навчання вона не нажене.
Також у дев’ятому класі він заборонив їй дружити з дівчинкою з їхнього подвір’я. Тому що вона спілкувалася з якимись сумнівними особами, і проводила час не найкраще. Як про все це тато дізнався, Аліса не розуміла. Але знала, що тато розгнівається, якщо вона його не послухається. І Аліса припинила всіляке спілкування з цією дівчинкою.
До речі, не дарма. Незабаром та дівчинка захопилася поганими звичками, а коли Аліса закінчила школу, цій дівчині дали термін.
Звичайно, Аліса розуміла, що тато про неї просто дбає. Але іноді їй було дуже складно.
Пізно не повертайся, коротку спідницю не одягай, дай номери твоїх друзів, щоб, якщо що, я міг їм додзвонитися.
Коли Аліса вступила до університету, Олексій Ігорович свій контроль не знизив. Він також цікавився всім її життям. З ким вона потоваришувала, як справи з навчанням, де проходить вечірка, куди Аліса зібралася.
І тато суворо їй заявив, щоб жодних романів, доки не закінчить навчання.
– Не помітиш, як завагітнієш. А потім все, про диплом можна забути! Спочатку отримай освіту, а потім з хлопчиками зустрічайся!
Аліса намагалася заперечити. Мовляв, не така вже вона й наївна, щоб завагітніти під час навчання. Та й розваги та справи можна поєднувати.
Але тато був незгодний. І варто було Алісі затриматися, як тут же, немов детектором брехні, він витягав із неї всю інформацію.
Тому, коли Аліса закохалася, вона одразу зрозуміла, що цю інформацію треба залишити в таємниці.
Діма навчався з нею в університеті, тільки на курс старший. Він був веселим та досить розумним хлопцем. Познайомились вони на студентській вечірці. Тоді Аліса абияк змогла вмовити тата, щоб він її відпустив. І постійно дивилася на годинник, щоб не дай боже не запізнитися. Адже якщо тато сказав, що вона опівночі має бути вдома, то так воно й буде. А інакше він сам витягне її з цієї вечірки.
Діма помітив Алісу одразу. На відміну від багатьох, вона не шуміла, не клеїла хлопців. Просто насолоджувалася атмосферою веселощів, і весь вечір пила лише один коктейль.
Вони розмовляли, а потім Діма підвіз Алісу до дому. Щоправда, знаючи свого пильного тата, Аліса попросила зупинити машину за рогом. А то, не дай боже, побачить її з хлопцем.
З того моменту почалися їхні стосунки. Дуже щасливі, але таємні.
Аліса нічого не говорила батькові про Діму. Знала, що він буде проти. Їй ще вчитися два роки, і тато знову заведе свою шарманку про те, що спочатку навчання.
Тому доводилося хитрувати. Аліса казала татові, що затримується в бібліотеці, а сама йшла на зустріч із Дімою. Іноді щось вигадувала про додаткові заняття. Часом обманювала, що подруга покликала переночувати, і тоді вони з Дімою всю ніч залишалися вдвох. Діма мав свою квартиру – батьки купили, коли він вступив до університету. І хлопець неодноразово говорив про те, що був би радий, якби Аліса переїхала до нього.
Кілька разів дівчина прокручувала в голові цю розмову з татом, але щоразу в останній момент відмовлялася. Знала, що він буде незадоволений, що не дозволить.
І не те, щоб Алісі прямо так сильно потрібен був його дозвіл. Адже за законом вона вже доросла, цілком може сама вирішувати, як їй жити.
Але Аліса тата любила. А ще постійно думала про те, що його свого часу зрадила мама Аліси. І хоч тато намагався про це не говорити, дівчина знала, що його було дуже важко.
І дуже Аліса була вдячна батькові, який вклав у неї всю душу, щоб вона виросла чудовою людиною. За те, що не зломився, коли його дружина залишила його з дитиною.
Тому Аліса просто не могла поставити батька перед фактом. І вмовляла Діму почекати, доки вона не закінчить навчання. І хоч молодій людині і не подобалося, що їм доводиться зустрічатися таємно, Алісу він любив і поважав її рішення. Тож і не тиснув.
Вони вже давно були разом. Почалося літо, сесія була закрита. Алісі залишився лише один рік до диплома, а значить і до того моменту, коли вона зможе розповісти татові про своє особисте життя, щоб він не переживав. Їй і самій уже хотілося познайомити його з Дімою. Алісі здавалося, що він сподобається батькові. Адже він був чуйним, добрим і дуже поважав свою дівчину.
Влітку Олексій Ігорович часто їхав на всі вихідні на рибалку. У нього була старенька дача, не дуже придатна для проживання. Зате вона була майже на березі річки, і тата це дуже влаштовувало.
Ось одного разу, у середині літа, тато знову поїхав на рибалку у п’ятницю ввечері. А Аліса вирішила покликати Діму до себе. Хотілося їй хоч раз привести хлопця до себе до хати, показати, як вони живуть.
Вони купили пляшку ігристого, скачали серіал, збираючись провести всі вихідні разом. І тут, як у поганому анекдоті, відчиняються вхідні двері.
Було видно, що Діма розхвилювався не менше за Алісу. Адже, за розповідями дівчини, її тато був дуже суворим. Та й Аліса не знала, що робити. Відразу відчула себе маленькою дівчинкою, яку тато застукав за чимось непристойним.
– Отже, так. Сиди тут і не висовуйся, – тихо промовила вона. – Тато дуже поважає мій особистий простір, і без мене до кімнати не ввійде. А коли він піде в душ або переодягатися, ти підеш.
Звичайно, у Діми в голові була думка, що це все безглуздо. Їм не по п’ятнадцять. Що можна вийти, представитися. Сказати все, як є.
Але бачачи схвильований погляд Аліси, Діма лише приречено кивнув головою. Що ж, пограють у хованки.
Аліса вийшла в коридор і нервово посміхнулася до свого тата.
– А ти чого повернувся?
– Та виїхав, а там така хмара йде. Подивився за прогнозом, усі вихідні дощ із грозою. Все ж таки не настільки я люблю рибалку, щоб два дні мокнути. А ти чим займаєшся?
– Серіал дивлюся, – навіть не обманула Аліса.
– Ясно.
Тато зайшов на кухню і одразу натрапив на пляшку ігристого, яку Діма з Алісою навіть не встигли відкрити.
– Що за привід?
– Так … Просто захотілося келих.
– Ясно, – хмикнув тато. – Давай, я тобі компанію складу. Якраз ти два келихи дістала.
– Так вийшло, – знизала плечима Аліса, – наче тебе чекала.
Тато посміхнувся, а потім подивився на свою дочку.
– Та годі вже, веди сюди свого кавалера.
– Якого кавалера? – навіть змінилася на обличчі Аліса.
– Такого. Якого від мене ховаєш. Хоч я вже й не молодий, але голова ще працює. Чи ти справді думаєш, що я в твої вигадки вірив? Про ночівлю у подружок та бібліотеку до десятої вечора?
Аліса важко зітхнула і винувато подивилася на батька.
– Я просто тебе засмучувати не хотіла. Ти ж казав, щоб я про навчання думала.
– Ну, сесію ти закрила добре, отже, вдається поєднувати. Веди вже хлопця, мабуть, ноги затекли в шафі сидіти.
Аліса засміялася.
– Я не ховала його у шафі. Він просто в кімнаті чекає.
Звичайно, дівчина трохи переживала. А ось Діма навіть не трохи. Але все пройшло добре. Тато, звичайно, трохи бубнів, але кавалер дочки припав йому до душі.
А наприкінці літа Аліса повідомила, що переїжджає до Діми.
– Ну от куди поспішаєте? – хитав тато головою. – Зустрічайтеся, я ж не проти. Навіщо жити разом?
– Тому що ми любимо одне одного. І ми вже не діти, тату.
– Та я знаю… Сподіваюся, хоч відвідуватимеш?
– Звісно. Ще сам мене виганятимеш.
Довелося батькові Аліси змиритися з тим, що його дочка виросла. І він був їй дуже вдячний, що вона зберігала його почуття. Тому що цим вона дуже відрізнялася від своєї матері.
