– Кохана, ти не проти, якщо наступного тижня до нас приїде мати? – Олександр поставив це питання з такою обережністю, що Оля навіть здивувалася.
– Ні, не проти. Вона приїде автобусом?
– Так, – кивнув чоловік. – Підготуєш гостьову кімнату? Мама, певно, у нас надовго затримається.
– Надовго? – Оля витягла шию і з подивом подивилася на чоловіка. Вона думала, що свекруха просто приїде до них на кілька днів у гості, а потім повернеться до свого міста. – А що сталося? Чому твоя мама вирішила затриматись у нас?
– Розумієш, – зам’явся Сашко. – Вона там зовсім одна. Сидить цілими днями вдома. Тому й вирішила змінити “обстановку”.
– Добре, хай приїжджає, але тоді зніми їй номер у готелі. Я не хочу, щоб твоя мати жила з нами під одним дахом. Повір, ні до чого хорошого це не доведе.
– Номер у готелі? – Олександр явно не очікував такої пропозиції. – У якому готелі? Ти уявляєш, скільки це буде коштувати? Легше тоді квартиру їй зняти.
– Ок. Квартиру орендуй! – одразу підхопила думку чоловіка Оля.
– Ти серйозно?
– Цілком!
Оля та Сашко були одружені лише півроку. Вони познайомилися на роботі і одразу сподобалися один одному, почали зустрічатися і за кілька місяців з’їхалися.
Через рік Олександр зробив пропозицію Олі. Запрошувати купу родичів на весілля закохані не стали. Вони просто розписалися у ЗАГСі та повечеряли з батьками у ресторані.
Оля знала, що одного разу Сашко вже був одружений. Про те, чому він розлучився, Оля теж була в курсі. За словами чоловіка, його минулі стосунки були поганими. Колишня дружина постійно маніпулювала чоловіком, а іноді взагалі прилюдно ображала його. У результаті Сашко пішов від дружини і невдовзі переїхав до іншого міста, де познайомився з Олею.
З Ніною Сергіївною, матір’ю Сашка, Оля була майже незнайома. Вони бачилися лише одного разу, коли майбутня свекруха приїжджала на весілля сина. Мати Олександра була звичайною жінкою, але Оля не збиралася зав’язувати з нею дружбу, а тим більше жити під одним дахом.
У результаті, коли свекруха приїхала до міста проживання подружжя, син винайняв їй квартиру в сусідньому будинку. Спочатку Ніна Сергіївна була незадоволена цим фактом, але швидко змирилася.
– Яка в тебе простора й гарна квартира, Оля! – розглядаючи оселю молодят, видала жінка. Але в цій фразі чулося не захоплення, а докір у бік невістки.
– Так, вона мені від батьків дісталося, – Оля вирішила не звертати уваги на натяки свекрухи.
– Сашко теж має житло в рідному місті. Тільки він здає його орендарям. Коли зберетеся переїжджати, потрібно заздалегідь попереджати мешканців про виселення.
– Та ми ніби не збиралися, – відповіла Оля. – У нас і тут все непогано. Робота, хороша зарплата, квартира та дача за містом.
– І все-таки вам треба бути поряд зі мною! – поблажливо усміхнулася жінка. – Про майбутнє також треба думати. Адже в тебе немає близьких родичів, а батьків не стало. Якщо народиш дитину, то хто з нею допомагатиме?
– Наймо няню, – спокійно відповіла Віра, але ця відповідь явно не сподобалася свекрусі.
– Няня? – Ніна Сергіївна аж здригнулася. – Залишати свою дитину сторонній жінці? Який жах! Я не змогла б так. Коли Сашко народився, я весь час була поряд. Потім мені потрібно було виходити на роботу, але мені не хотілося віддавати сина в дитячий садок. У результаті я звільнилася і сиділа з дитиною до школи.
– Навряд чи я так зможу, – Оля подивилася на свекруху. – А в нянях нема нічого поганого. Багато батьків наймають їх, а самі працюють.
Ніна Сергіївна хотіла знову посперечатися з невісткою, але в цей момент у кімнату зайшов Сашко:
– Мамо, ти чим займатимешся завтра? Ми з Олею зранку підемо на роботу, а повернемося тільки надвечір.
– Не знаю. Мабуть, піду, прогуляюся містом. Подивлюсь, як тут люди живуть. Якщо залишите ключі від вашої квартири, то можу прийти та приготувати вам вечерю.
– О, було б непогано, – посміхнувся Олександр. – Зроби свої фірмові млинці.
– Запросто! – зраділа мама.
– На вечерю млинці? – Оля була незадоволена, що чоловік погодився, щоб його мати погосподарювала у їхній квартирі.
– Я зроблю їх із м’ясною начинкою. Тож на вечерю буде чудово! – видала Ніна Сергіївна.
Наступного дня молоді повернулися з роботи пізно ввечері. Відчинивши двері, вони одразу відчули аромат млинців.
– Як смачно пахне! Як вдома, – Сашко зазирнув у кухню. Там його мати вже напекла гору млинців і тепер мила посуд, стоячи перед раковиною.
– Ніно Сергіївно, у нас посудомийка є, – Оля підійшла до свекрухи і хотіла показати, як працює техніка. Але жінка вже все перемила і почала гордо хвалитися цим.
– Ваша посудомийка ніколи не відітре те, що залізна щітка! – Ніна Сергіївна демонстративно підняла щітку, чим здивувала невістку.
– Ви що натирали сковорідку цим? Там покриття! Її не можна так мити!
– Оля, ну ж я не геть вже, – з сарказмом відповіла свекруха. – Я чудово знаю, що тефлон не можна дряпати. Не хвилюйся, я помила її губкою.
Видихнувши, Оля переодяглася і почала прибирати посуд. Молода жінка не любила, коли на її кухні господарювали, і вона тактовно попросила свекруху більше не готуватися. До того ж сковороду Ніна Сергіївна все одно зіпсувала. Вона старанно перевертала млинці за допомогою залізної лопатки, тоді як Оля робила це лише дерев’яним начинням.
Наступного дня подружжя знову вирушило на роботу, а мати Сашка залишилася в орендованій квартирі. Оля дуже переживала, що не забрала ключі у свекрухи. Вона думала, що жінка знову прийде до них у гості “допомогти”. Так і сталося. Поки дітей не було, Ніна Сергіївна вирішила прибрати в оселі сина та невістки. Вона прийшла до їхньої квартири, знайшла паровий пилосос і хотіла чистити їм килим. Але в ході прибирання жінка мало не зіпсувала техніку, заливши в ємності надто багато рідини. Намагаючись виправити ситуацію, Ніна Сергіївна випадково пошкодила руку. У результаті Сашкові довелося терміново відпрошуватися у начальника і бігти в аптеку за маззю.
– Навіщо ви взагалі сюди прийшли? І хто вас просив діставати пилосос? Ви колись користувалися такою технікою? – Оля ледь стримувала роздратування. Сваритися зі свекрухою їй не хотілося.
– Оля, я ж кмітлива. Я подивилася в інтернеті, як ним скористатися. Просто трохи обсяг не розрахувала. А прибрати тут я вирішила тому, що Сашко пилу не переносить. Подивися, який бруд довкола. Йому ж дискомфортно!
Після коментаря свекрухи невістка стиснула губи. Вона ніколи не була нечепурою, і ці слова її зачепили. Коли Оля залишилася наодинці з чоловіком, то висловила йому своє невдоволення:
– Будь ласка, забери ключі у мами і скажи, щоб вона більше нічого не чіпала. Раз приїхала до цього міста, то нехай гуляє, ходить у кафе та магазинами. Але сюди лізти більше не треба!
– Та що ти так з’їлася на маму? – насупився Сашко. – Вона ж просто хоче допомогти.
– Мені не потрібна її допомога. Я сама з усім упораюсь, – відрізала Оля і вийшла з кімнати.
Сподіваючись, що чоловік виконає її прохання, наступного дня Оля знову вирушила на роботу. Олександр же поїхав у відрядження і мав повернутися лише за добу.
Коли Оля прийшла додому, вона зрозуміла, що Сашко так і не забрав ключі у свекрухи.
– Що це? – увійшовши до квартири, молода жінка була шокована. Всі шафи та ящики в будинку були спустошені Ніною Сергіївною. Сама ж свекруха стояла біля дошки для прасування і упорядковувала речі Олександра.
– Я не розумію, чому ти не доглядаєш свого чоловіка?! – докірливо похитуючи головою, спитала свекруха. – Подивися, весь його одяг м’ятий. Невже ти не можеш випрасувати?
Ці слова остаточно розлютили Олю. Вона підійшла до свекрухи і з викликом глянула на неї.
– Я вашому синові не нянька! Йому тридцять років. Він і сам може за собою доглядати. Якщо в нього м’ята сорочка, він бере її та прасує. САМ!
– Ось це справи! – уперши руки в боки, невдоволено вигукнула Ніна Сергіївна. – А ти йому на що? Святий обов’язок дружини доглядати чоловіка!
– Так! – погрозливо видала Оля. – Здається, я зрозуміла чому розпався попередній шлюб Сашка. Ви, мабуть, до колишньої невістки теж так заявлялися без попередження і господарювали в їхній квартирі? Тож вона пішла від вашого сина?
– Що?! Та як ти смієш? – За виразом обличчя Ніни Сергіївни Оля зрозуміла, що потрапила в яблучко.
– Зі мною цей номер не прокотить! Віддавайте ключі від моєї квартири! І взагалі, збирайте речі та повертайтеся до свого міста. Я не дозволю влазити у наші з Сашком стосунки. А якщо ви вирішите поскаржитися синові, то…
– То що? – зупинила свекруху невістка.
– То тоді ваш син розлучиться знову, і ви самі доглядатимете свою тридцятирічну дитину. Причому я сумніваюся, що його наступні шлюби будуть вдалішими. Жодна розсудлива жінка не закриватиме очі на таке втручання у приватне життя з боку свекрухи.
Подібних слів від невістки Ніна Сергіївна явно не очікувала. Попередня дружина сина завжди мовчала і у всьому з нею погоджувалася. Але одного разу вона просто зібрала речі та таємно пішла з квартири чоловіка. Сашко довго переживав і навіть переїхав до іншого міста, щоб забути про свою колишню.
Згадавши цю історію п’ятирічної давнини, свекруха навіть здригнулася. Вона не хотіла, щоб син їхав ще далі або зовсім припинив спілкування з нею.
Не сказавши невістці ні слова, Ніна Сергіївна кинула праску, зібрала чемодан і поїхала додому. Коли Олександр повернувся, він був здивований відсутністю матері.
– А чому вона так раптово поїхала? Казала, що хоче місяць-другий погостювати.
– Не знаю. Начебто в неї якісь справи виникли. Якщо хочеш, подзвони і сам дізнайся.
– Так, звичайно. І все-таки я радий. Маму я люблю, але це кохання сильніше на відстані, – Олександр посміхнувся і глянув на Олю. Вона теж усміхнулася. У цей момент подружжя зрозуміло одне одного без слів. Жити удвох у цьому місті їм було набагато краще, ніж під пильним наглядом дбайливої та неспокійної матері.
