Єва дивилася на тест на вагітність, який показував лише одну смужку. Вона вдивлялася і вдивлялася в нього, сподіваючись, що з’явиться друга. Її подруга розповідала, що коли вона робила тест, друга смужка була ледь помітною. Може, так і в Єви?
Але ж ні. Знову невдача.
Дівчина зітхнула і повернулася до кімнати. Цього разу вона почувалася якось інакше і сподівалася, що це ознаки вагітності. Але, швидше за все, вона сама придумала.
Увечері повернувся Олег, заставши свою дружину в засмучених почуттях.
– Я не вагітна, – сказала вона йому з порога.
– Мені шкода… – зітхнув він.
Єва уткнулася головою в чоловіка, ледве стримуючи сльози.
– Я так утомилася від цих нескінченних надій…
– Спеціалісти сказали, що шанс є. І можна спробувати штучне, – намагався втішити її Олег.
– А якщо це не допоможе? Що ми тоді робитимемо? – запитала вона, підводячи голову.
– Те саме, що й раніше, – усміхнувся її чоловік, – жити щасливо один з одним.
І хоч Олег і втішав Єву, стверджуючи, що вона для нього – це головне, вона сама думала про те, що рано чи пізно її чоловікові дуже захочеться дитину. А Єва не може йому цього подарувати. І що буде тоді? Наскільки сильне кохання Олега? Чи погодитись він прожити все життя без дітей?
Вони намагалися вже кілька років. Спочатку не сильно переживали, адже всі спеціалісти стверджують, що може не виходити рік або трохи більше.
Але потім Єва почала напружуватися. Почала вираховувати дні, які краще підходять для зачаття. Стала нервувати, переживати. Вона потягла Олега до спеціалістів, щоб пройти всі обстеження. І так, були невеликі проблеми, але зараз обидва вони здорові, а дитини так і немає.
І щомісяця у Єви з’являлася надія. Яка невдовзі валилася. І знову приходило розчарування та втома.
Ще й свекруха вічно підливала із запитанням: «Коли дітки?». Олег намагався якось поговорити зі своєю матір’ю, пояснити, що не все від них залежить. Але вона ніби не чула його.
І коли мама чоловіка приходила до них у гості, у Єви одразу псувався настрій. Тому що вона знала, що так чи інакше, тема дітей буде порушена. А з нею повернуться і переживання Єви.
Свекруха, Ангеліна Володимирівна, відразу після весілля сина почала чекати онуків. До Єви вона ставилася рівно, невістка, як невістка. Не найкраща, не так сильно поважає її, але піде.
Але те, що в них так і не було дітей, хоч вони й були одружені вже три роки, її турбувало. Вона вважала, що вони погано стараються або не стараються зовсім. Або ж, що Єва має серйозні проблеми. І якщо так, то їй не варто бути дружиною її сина. Адже всі знають, що у сім’ї головне – дітлахи. А яка сім’я без дітей?
Ось і сьогодні свекруха з’явилася в гості до сина та невістки з бажанням з’ясувати всю правду. Звичайно, вона не стала з порога все питати, переживаючи, що її одразу виставлять. Ні, син не виганятиме, він хлопчик хороший, маму любить. Але невістка постійно налаштовує його проти матері, і Ангеліна Володимирівна не здивується, якщо вона йому скаже, щоб відправив матір додому.
Тому вона стала хитрішою. Спочатку почала розповідати про себе, про сусідів, щоб приспати пильність. А лише потім безневинно поцікавилася, як справи у них?
– Та все нормально, мамо, – відповів Олег, косячись на свою дружину, яка відразу засумувала.
– А в тебе, Єво? Як справи?
– Добре все, – квапливо відповіла вона.
– Мені здалося, чи ти трохи округлилася? Ви випадково нічим порадувати мене не хочете?
Єва засмутилася і розлютилася одночасно. Свекруха, наче її цикл вивчила. Тільки сьогодні вона дізналася, що знову не вагітна, як мати чоловіка з’являється на порозі. І знову каже про дітей.
– Вам здалося, – сказала Єва, схоплюючись зі свого місця. А потім пішла до спальні, зачинивши за собою двері.
– А що таке? – Запитала Ангеліна Володимирівна. – Що я такого сказала?
– Мамо, – роздратовано промовив Олег. – Я ж тебе просив: жодних розмов про дітей! Єва і так засмучується, що не вдається завагітніти! Ще й ти дістаєш.
– Синку, я ж про вас хвилююся. Діти всім потрібні!
– І що ми маємо зробити?!
– Ну, не знаю… Якось краще старатися! А то не стане мене і онуків навіть не побачу.
Олег похитав головою. В останній фразі відчувався весь мамин егоїзм. Робіть, що хочете, але подайте мені онуків.
– Тобі час, – сказав чоловік. – У нас із Євою ще справи…
– А що ти на матері сваришся? – обурилася Ангеліна Володимирівна. – На дружину сварися, яка не може виконати своєї головної ролі.
– Іди, мамо, – втомлено зітхнув Олег.
Ангеліна Володимирівна пирхнула, але все ж таки залишила квартиру сина. Але вона була певна, що з цим треба щось робити. Адже вона бачила, що її син нещасний.
Якось Олег заспокоїв Єву. І він пообіцяв, що більше не дозволить мамі втручатися в їхнє особисте життя.
Але мама й не збиралася питати дозволу.
Трохи подумавши, вона вирішила, що настав час синочку знайти собі іншу супутницю життя. Звісно, у Ангеліни Володимирівни на прикметі було кілька кандидатур. Наприклад, Катя, дочка подруги. Та точно народить, адже вона вже має дві дитини від минулого шлюбу. Та й із подругою вони ще ближче стануть, коли обидві будуть бабусями.
Але Ангеліна Володимирівна знала, що з сином говорити марно. Не дай боже, ще образиться. А ось невістка має її зрозуміти. Має відпустити її сина, адже вона й сама усвідомлює все.
За кілька днів Олег якраз поїхав у відрядження, а свекруха попрямувала до Єви.
– Ангеліна Володимирівно, – здивовано промовила дружина Олега. – Ви щось хотіли?
– Поговорити хотіла, Єво.
Треба було Єві не пускати її на поріг. Але виховання не дозволило.
– Єво, ти дуже хороша дівчинка, – почала говорити жінка, поки її невістка робила їй чай. – І, гадаю, ти мене зрозумієш. Звичайно, Олег тебе любить, але він з тобою буде нещасним. Адже ти не можеш подарувати йому дитину.
– Що ви таке кажете? – тремтячим голосом запитала Єва.
– Ти й сама знаєш. Ну, скільки він ще чекатиме? Олег – здоровий чоловік, йому потрібна повноцінна родина. Відпусти його. Нехай він буде щасливим. А то ти сама нещасна, і його таким робиш.
У Єви тремтіли руки. Вона і так була на межі, та й сама не раз думала про те, що відпустити Олега, що він не буде з нею щасливий, якщо їй не вдасться завагітніти. Так ще слова свекрухи потрапили у ціль, хоч Єва і намагалася це приховати.
– Ми самі розберемося, – відповіла Єва.
– Олег тебе не залише, йому тебе шкода, – продовжувала тиснути свекруха. – Ти все маєш взяти в свої руки. Якщо, звичайно, і справді його любиш.
Ангеліна Володимирівна пішла, а Єва розплакалася. Звичайно, якби вона була емоційно впорядку, то дала б відсіч нахабній свекрусі. Але вона й так була пригнічена, і так само не раз замислювалася над тим, що несправедливо тримати Олега біля себе. Тому слова свекрухи її сильно зачепили.
Коли Олег повернувся з відрядження, він застав свою дружину у сльозах.
– Я тебе відпускаю, Олеже, – промовила Єва. – Я не можу народити тобі дитину, а я знаю, як ти цього хочеш. А я хочу, щоб ти був щасливим.
– Що за нісенітниця? – насупився чоловік. – Що на тебе найшло?
– Я просто тебе кохаю…
– Так і я кохаю тебе! І нікуди йти не збираюся. Так, я хочу дітей, але навіть якщо їх не буде, я все одно буду з тобою щасливим! А без тебе щастя не буде!
– Ти певен? – схлипнувши, спитала вона.
– Впевнений! Ти для мене найголовніше. І з чого раптом такі заяви?
Єва зніяковіла. З одного боку хотілося здати свекруху, з іншого – вона почувала себе безглуздо, що повелася на її маніпуляції.
Але Олегу й не треба було пояснювати. Він і сам вже здогадався. І коли він витяг з Єви всю правду, він дуже розлютився.
Олег поїхав до матері і влаштував там сварку. А потім заборонив їй приходити до них додому.
– І, якщо ти ще раз полізеш до Єви, я перерву з тобою всіляке спілкування, зрозуміло?!
– Синку, але я ж за тебе хвилююсь! – схвильовано промовила Ангеліна Володимирівна. Вона була певна, що Єва її не здасть. Але та виявилася підступною. – Я знаю, що ти не будеш щасливий у тій сім’ї, в якій не буде дітей.
– Я буду щасливий з Євою. І мені начхати, станемо ми батьками чи ні. І щоб ні слова про вагітність. Я тебе попередив.
Олег і справді не пускав маму на поріг. Одного разу вона приїхала, сподіваючись, що син зглянеться, але ні. Він сказав мамі, що не хоче бачити її вдома, і довелося їй повертатися назад.
А Єва завагітніла через два місяці. Мабуть, коли вона заспокоїлася, розуміючи, що Олег у будь-якому разі буде з нею, все вийшло само собою. Щоправда, про вагітність вони Ангеліні Володимирівні говорити не стали. Олег взагалі не хотів, щоб його мама бачилася з онуком – такий злий він на неї був. Але Єва сказала, що це жорстоко. І лише коли вона була на сьомому місяці, вони зізналися. І одразу ж Єва стала для Ангеліни Володимирівни найкращою невісткою. І вона вже й забула, що намагалася розлучити її зі своїм сином.
А ось Єва не забула. І незважаючи на те, що бабусею Ангеліна Володимирівна стала справді чудовою, Єва залишалася з нею холодна. Адже Єва мало не відмовилася від Олега, потрапивши в немилість свекрухи. І таке пробачити не можна було.
