Олю свекруха не злюбила з першого погляду, ось як побачила так одразу і зрозуміла, що їхню родину з такою невістю чекають одні біди. Жінка навіть не уявляла, як мала рацію, і що саме Оля стане причиною розладу в їхній дружній родині.
Всім іншим Оля дуже сподобалася: і старій бабусі Ліді, і свекру і навіть молодшій сестрі чоловіка Аліні.
Та й як тут не сподобатися, якщо у Жені коса мало не до землі дістає, а очі, як блюдця на пів обличчя.
Однак як говорити з обличчя воду не пити, щоб людину дізнатися, потрібно з нею не один пуд солі з’їсти, а тут прийшла якась з дитбудинку і хоче, щоб всі до неї з розкритими обіймами.
Природно, нічого такого дівчина не хотіла, вона ще з дитинства звикла до того, що не всі до неї ставляться з душею. Це нормальне явище серед суспільства, є у дитбудинку тавро на все життя – «дитбудинок» і цим все сказано. Чомусь ніхто не скаже, що таким людям важко, і їх треба приголубити та обігріти, навпаки всі вважають їх мало не пройдисвітами, яким від простих людей, які виросли у повних сім’ях, потрібно лише одне – прописка та гроші.
Ось так і подумала Алла Дмитрівна про Олю, коли та тільки переступила поріг їхнього будинку. Не оцінила Алла Дмитрівна і пирога, який Оля спекла власноруч, і те, що вона зголосилася прибрати зі столу та помити посуд, теж не справило на неї належного ефекту. Вона відчуває цих дівчат, які тільки за грошима до її сина йдуть, і її ні миттям посуду, ні пирогами не проймеш її.
Оля здивувалася. Вона знала за словами Олексія, що його мати пророчила йому в наречені сусідку по сходовій клітці, ось тільки вони з Оленою виросли разом, навіть в один дитячий садок ходили і за однією партою сиділи. Яке тут кохання? Вони ніби брат та сестра були.
Діти росли, разом робили уроки, разом тікали зі школи та разом несли заслужене покарання. А потім як це часто буває в житті, шляхи Олени та Олексія розійшлися. Олексій відслужив і привіз звідти Олю, а Олена поїхала вчитися в інше місто і там залишилася.
Подейкували, що вона нікуди не вступила, але щоб не засмучувати матір, казала, що вчиться, хоча насправді вона просто працювала у нічному клубі танцівницею. Алла Дмитрівна довго журилася, що її син упустив таку дівчину і потрапив у сітки до якоїсь простушки, якій від нього потрібні були тільки гроші. Вона навіть на весілля не пішла з принципу, щоб показати Олі, як вона до неї ставиться, щоб та одразу знала своє місце. Однак дівчину цим було не пройняти, вона все одно ставилася до матері чоловіка з належною повагою, бо пам’ятала повчання старої директорки:
– Ось покинете стіни цього закладу, перед вами стільки доріг відкриється, стільки спокус з’явиться, тільки ви завжди живіть по совісті. Не любите – відразу скажіть про це не зраджуйте, не робіть важко тому, хто вас любить. Побачили чиюсь помилку – підкажіть, допоможіть людині, не кидайте її у біді. Старших поважайте, не ображайтеся, якщо вас хтось повчає розуму, у них більше досвіду, вони прожили довше за вас, але й образити себе не давайте, якщо бачите, що до вас не справедливі.
Оля так себе і поводила, як скаже свекруха, так і зробить, хоч і розуміє, що та не права все одно зробить, а потім стоїть і кліпає невинно очима, мовляв, ви самі так хотіли, а я невістка слухняна, ваше слово для мене закон.
Аліна тихенько посміювалася, розуміла, що Оля грає свою роль, і як би мама не хотіла посварити їх з Олексієм у неї нічого не вийде. Чоловіку Оля ніколи не скаржилася, не хотіла встрявати між матір’ю і сином, їх розбірки це їхня справа і йому про це знати зовсім не обов’язково, якщо звичайно домашні самі не захочуть йому донести про це.
Перша велика сварка сталася, коли Оля приголомшила всіх новиною про свою вагітність. Звичайно всі почали вітати молодих, а Алла Дмитрівна невдоволено блиснула очима і впритул дивлячись на неугодну їй невістку, запитала:
– А ти певна, що це дитина Олексія?
– Мамо, ти чого?!
Олексій не міг допустити, щоб про його дружину говорили таке, але тільки Аллу Дмитрівну було вже не зупинити.
– А що тут такого? Я в неї запитала, не в тебе. Вона у нас дівчина видна, працює медсестрою і часто залишається на нічне чергування, а там сам розумієш, будь-що може бути. І взагалі ходять чутки, що всі медсестри зі своїми колегами – лікарями крутять шури-мури.
Оля була спокійною. Інша на її місці закотила б таку сварку, що їм і не снилося, але тільки не Оля. Вона спокійно допила свій чай, усміхнулась і, подивившись на свекруху, відповіла:
– Я розумію ваші хвилювання, мамо. Ви були молоді, і більше мого знаєте про зради, а щодо того чия це дитина, я скажу так – як народиться, так відразу ж зробимо тест, так про всяк випадок, для мого і вашого спокою.
Аліна, зрозумівши натяк, заливисто розсміялася, тільки Аллі Дмитрівні було не до сміху. Вона повинна вивести цю вертихвістку на чисту воду, і вона це зробить. Вона навіть до ворожки сходила, щоб дізнатися про майбутнє їх сім’ї, так та їй з порога заявила, що бачить обман, який розділить їхнє життя на до, і після.
Незабаром і Олена повернулася до рідного міста і Алла Дмитрівна піднеслася духом, ось тепер вона поквитається цій невістці, вона виведе її на чисту воду, вона розплющить очі Олексію, щоб він зрозумів, хто є хто.
Оля народила вчасно, про тест ніхто не згадував, та й якщо чесно Аллі Дмитрівні було не до цього. Дочка сусідки Олена теж була вагітна, і ніхто не знав з ким у неї роман і чию дитину вона носить.
Настала весна. На вулиці почав танути сніг, а на деревах з’явилися перші набряклі бруньки. Оля вийшла зі своїм сином погуляти, як і Олена теж. Алла Дмитрівна побачивши невістку та Олену разом, вирішила підійти, щоб знову зачепити невістку.
– Ой, який гарненький! І як на нашого Олексія-то схожий … Олена, а це не Олексія нашого синочок? Хоча чого я питаю, адже ви так любили один одного, що я не здивуюся, якщо ваші почуття знову виникли після стільки років розлуки.
Оля, яка до цього не звертала уваги на сина Олени, теж глянула на нього, і переконавшись у правдивості слів свекрухи, швидко пішла у бік будинку. Невже це правда? Невже Олексій зраджує її? Якщо це так, то нехай скаже їй це прямо в очі, вона не стане чинити їм перешкоди і відразу піде. Природно, ні про що таке Олексій навіть не підозрював, і щоб заспокоїти дружину навіть пообіцяв зробити тест на батьківство.
І ось минув час, і заповітний конверт лежав на кухонному столі, де вся родина зібралася.
– П’ятдесят відсотків подібності! Я так і знала, що це син Олексія! Тепер тобі доведеться піти, а Олена займе своє законне місце!
– Алло Дмитрівно, якби ви добре навчалися у школі, то знали б, що п’ятдесят процентнів подібність можлива лише між рідними братами та сестрами, а між рідною дитиною та батьками подібність буде близько ста відсотків.
Свекор густо почервонів, Алла Дмитрівна чомусь змінилася на обличчі і невдоволено подивилася на чоловіка, мовляв, ми з тобою ще не закінчили.
У результаті довелося зробити ще один тест, який показав, що батьком дитини Олени справді є чоловік Алли Дмитрівни. Жінка подала на розлучення і виставила чоловіка із валізами на вулицю. З Олею вона так само не розмовляє і звинувачує у всьому її, хоча тут немає її провини. Як то кажуть, не рий яму іншому – сам у неї потрапиш.
