– Мамо, нас виставили з квартири, – похмуро повідомив матері Валентин. – Ми залишилися практично на вулиці.
– За що, цікаво? – похмуро поцікавилася жінка.
– Сусіди поскаржилися, що ми шумимо. Але ми лише раз, – з гіркотою зітхнув чоловік. – Тепер взагалі йти нікуди, – додав він, сподіваючись, що мати покличе їх із дружиною до себе.
Проте Катерина Миколаївна не поспішала це робити. Вона невдоволено підібгала губи, слухаючи розповідь сина.
Жінка б покликала його до себе з перших слів, але наявність Христини в житті сина її бентежила.
Дружина Валентина не просто не подобалася їй, вона викликала у Катерині Миколаївні сильне роздратування.
Не бачила мати Христину поруч із своїм сином. Вона була впевнена, що пасія його не варта.
– Мамо, можна нам до тебе? Хоча б на пару днів, – збентежено спитав Валентин.
– Тебе одного я з радістю пущу, – наголосивши на другому слові, повідомила Катерина Миколаївна.
– Я ж одружений, – нагадав чоловік, вирішивши, що мати забула про існування Христини.
– Нехай вона йде до своїх батьків, – байдуже відповіла жінка. – Нічого не станеться, якщо ви поживете окремо один від одного.
– Мені здається, що це буде якось не зовсім правильно, – зрозумівши посил матері, промовив Валентин. – Вона ж заміжня за мною, я і повинен вирішувати всі проблеми!
– Тоді вирішуй, винаймай квартиру, – сухо відповіла Катерина Миколаївна, бажаючи підштовхнути сина до правильного рішення. – Я нічим у такому разі не можу вам допомогти…
Валентин нічого не відповів на слова матері та скинув дзвінок, показавши тим самим свою незгоду з її пропозицією.
Близько тижня чоловік не дзвонив матері, намагаючись сам вирішити проблему із проживанням.
Однак ситуація виявилася набагато гіршою, ніж він це собі уявляв. Друзі пустили пару до себе всього на пару днів, і коли термін минув нагадали про те, що настав час покидати їхню квартиру.
Христина, яка була в сварці зі своїми батьками, навіть переступила через свою гордість і наважилася звернутися до них по допомогу.
На превеликий подив пари, тесть і теща навіть на кілька днів не захотіли пускати їх до себе в будинок.
– У тебе є чоловік, хай і розгрібає ваші проблеми, – холодно знизав плечима Віктор Петрович. – Якщо ми маємо за вас вирішувати, то навіщо тобі тоді взагалі чоловік?
У результаті Христина і Валентин попили чай з пиріжками і пішли геть ні з чим.
Матері чоловік знову зателефонував тільки тоді, коли зрозумів, що більше звертатися нема до кого.
– Мамо, це я знову. Може, ти таки нас пустиш? – з надією спитав Валентин.
– Тільки тебе! Терпіти її у своєму будинку я не маю наміру. Ти ж чудово знаєш, як я ставлюся до твоєї Христини, – суворо промовила Катерина Миколаївна. – Вона тобі не пара. Я давно кажу про це!
– Мамо, ну як я можу з нею так вчинити? — прошепотів чоловік, переживаючи, що його може почути дружина.
Однак жінка не збиралася відмовлятися від своїх слів і, незважаючи на те, що син просив її пустити Христину разом з ним, вона залишалася непохитною.
Не витримавши, Валентин погодився на її умови і повідомив про це дружину.
– А як же я? – здивувалася Христина. – Куди я піду?
– Спробуй до подружки напроситися, а я поки що за цей час щось придумаю, – запевнив дівчину чоловік.
Христині не сподобалося його пропозиції, але жодного іншого виходу із ситуації вона запропонувати просто не могла.
Так несподівано пару місяців тому пара, що склалася, стала жити окремо один від одного.
Катерина Миколаївна тріумфувала від усвідомлення того, що має шанс розвести сина з Христиною.
Однак, повернувшись з роботи через два тижні, вона виявила, що невістка знаходиться в її будинку.
Це вона зрозуміла, щойно переступила поріг і одразу вловила запах парфумів Христини.
– Синку! – Покликала жінка. – Візьми в мене пакети.
Валентин поспішив на поклик матері. Щойно він вийшов, як вона з докорами накинулася на нього.
– Я ж сказала, що жити в мене можеш лише ти!
– Христина посварилася з подругою, їй нема де жити, – розвів руками Валентин.
– У неї є свої батьки, хай і чухає до них! – проскреготіла Катерина Миколаївна.
– Вони вважають, що якщо вона вийшла за мене заміж, значить, я повинен вирішувати всі проблеми. Але ж ти знаєш, що в нас немає грошей на оренду…
– Навіщо ти тоді взагалі одружився? – сплеснула руками жінка. – Мені вона тут не потрібна. Це тобі вона дружина, а мені зовсім чужа людина!
– Мамо, ти ж не станеш її виставляти? – жалібно спитав Валентин.
– Добре, якщо ти так хочеш, але я маю умову: вона повинна оплачувати все, що братиме! – холодно промовила Катерина Миколаївна.
– В якому сенсі? За що вона має платити? За кімнату? – посміхнувся чоловік.
– Ні, я говорю про продукти та побутові речі, – стримано відповіла мати.
Валентин пропустив це пояснення повз вуха, вирішивши, що вона просто пожартувала.
Але вже наступного дня зрозумів, що даремно не прислухався до її слів. З ранку Христина виявила на кухні записку: “Христина, ти з’їла два шматочки хліба, тарілку борщу, один раз милася в душі і мила руки у ванній три рази. За минулий день ти маєш заплатити сто гривень. Прошу залишити їх у хлібниці”.
– Валентине, це що таке? – Дівчина вбігла в кімнату і сунула чоловікові в обличчя записку.
Чоловік уважно прочитав повідомлення на папірці і, не стримуючись, голосно засміявся.
– Може, мама просто так пожартувала?
– Мало віриться, – надула губи Христина. – І звідки вона знає, скільки разів я мила руки?
– Не знаю, – розгублено відповів Валентин і за інерцією пішов до ванної кімнати.
За кілька секунд пролунав його здивований вигук. Христина відразу поспішила на голос.
– Вона встановила камеру, – не вірячи своїм очам, прошепотів чоловік.
– Що? Вона бачить, як я миюсь? – невдоволено процідила дівчина.
– Швидше за все, вона є і на кухні, – Валентин стрімголов побіг дивитися на кухню.
Чоловік не помилився, відеокамера справді стояла і на кухні, і в спальні, і у вітальні, і у коридорі.
– Я так жити нізащо не буду! Вже краще на вулиці! – у сльозах дівчина побігла збирати свої речі.
Валентин теж наслідував її приклад. Він не хотів, щоб мати мала доступ до будь-якого його руху у квартирі.
Щоб заощадити на проживання, молодій парі довелося заселитись у хостел.
