Скільки разів говорили, що на обмані щастя не побудувати, але Аліна і Петро здавалося, про це зовсім не здогадувалися. Їхні стосунки з самого початку були суцільним фарсом, і що далі вони розвивалися, то далі вони занурювалися в обман.
Петро та Аліна познайомилися на весіллі спільних знайомих. Петро одразу звернув увагу на дівчину модельної зовнішності, яка була не лише гарною, а й танцювала так, що всі зачаровано дивилися тільки на неї. Проте Аліна не дивилася ні на кого крім Петра, їй хотілося, будь-що привернути увагу цього красеня. Треба сказати, Петро добре підготувався до весілля друга, він узяв напрокат костюм у сусіда, який у своєму гардеробі мав ще дюжину таких, якщо не більше. Дорогий годинник та стильні туфлі доповнювали його образ. Петро поглядав на своє відображення в дзеркалах, і був задоволений собою. З його вигляду і не скажеш, що він був простим програмістом, а не багатим бізнесменом. Так само думала й Аліна, яка постійно крутилася біля нього, намагаючись привернути його увагу. Декілька бокалів ігристого надали йому впевненості, і він почав загравати з дівчиною. З весілля вони вже пішли разом, а потім ще довго гуляли в парку під місяцем, зізнаючись один одному в почуттях, яких у них і не було.
Петру була просто приємна увага такої гарної дівчини, а Аліна вважала Петра чудовим кандидатом у чоловіки. Вже за кілька днів спілкування Петро точно знав, що Аліна саме та дівчина, з якою він хотів одружитися. Вона була гарною господиною, смачно готувала, а в її орендованій квартирі панувала ідеальна чистота, ну а Аліна була рада, що її обранець відомий програміст, який отримує чималий дохід одну просту програмку. Їй було невтямки, що Петро, щоб радувати кохану квітами та подарунками взяв кредит, за який йому доведеться ще довго розплачуватися.
Аліна, щоб не прогаяти таку вигідну партію навіть сама зробила йому пропозицію, а Петро, як не дивно погодився з нею одружитися. І хоча весілля було скромним, а квартира Петра, в якій вони стали жити була не такою шикарною, як вона думала, жили вони дружно і підтримували один одного. Аліна розуміла, що фінансові труднощі чоловіка тимчасові, що якби його батько не занедужав, і йому б не довелося продати свою розкішну квартиру щоб допомогти батькам, жили б вони у величезній квартирі в центрі міста. Але це нічого, Петро знову заробить багато грошей, і вони заживуть так, як вона і мріяла. А поки вони жили в його квартирі, Аліна щодня зустрічала чоловіка смачними стравами та ідеально прибраною квартирою.
– Господиня ти моя! Як смачно пахне! Що ти цього разу приготувала?
– Фаршировані перчики та шарлотку.
– Ммммм, як же я люблю тебе, моя красуня! Тобі б у ресторані працювати, такий талант пропадає!
Але Аліна не планувала працювати, а навіщо? Адже скоро вони знову стануть багаті, і вона зможе хизуватися в нових вбраннях на своєму новому автомобілі.
Того вечора Петро рано повертався з роботи, він зайшов у квітковий магазин, і купивши дружині її улюблені троянди, поспішив додому. Йому сьогодні з самого ранку щастило, спочатку він зміг швидко усунути помилку у програмі, яка вже кілька днів не давала спокою всьому відділу, потім начальник преміював його, а надвечір повідомив, що дає йому тиждень для відпочинку. Нехай Туреччина їм поки не по кишені, натомість на чорне море в Одесу він Аліну точно відвезе. Але вдома замість коханої дружини, на нього чекав сюрприз.
На плиті, як завжди варилося щось ароматне, пральна машинка закінчувала прання, а у вітальні шумів пилосос, але в квартирі замість Аліни була якась незнайома йому дівчина.
– Вибачте, ви хто?
– Здрастуйте, я Валерія. Я вже закінчую, і скоро йду. Ви тільки дружині не розповідайте, що бачили мене.
– Чому?
– Бо вона мене звільнить, а мені зараз не можна втрачати роботу.
Зі слів Валерії Петро дізнався, що вона вже два роки працює на Аліну, спочатку прибирала в її квартирі і готувала для неї, а тепер, коли вона вийшла заміж, працювала тут, у їхній квартирі. У душі у Петра все кипіло від обурення, отже, Аліна його обманювала, що чудово готує, виявляється, вона нічого не вміє, і весь свій вільний час проводить із подругами, а не займається домашніми справами, як казала. Але і він теж хороший, обманув її, що багатий, а насправді нічого за душею не маю, тепер працює в поті чола і практично без вихідних. Коли Аліна прийшла вона змінилася на обличчі, вона не розраховувала побачити чоловіка вдома раніше шостої години вечора.
– Щось сталося? Ти так рано…
– Мене звільнили…
– Як? Чому?
– Була атестація, і я не пройшов…
– І що тепер? Як ми будемо далі?
– Не знаю… У мене для тебе ще одна новина…
– І яка?
– Аліна, ти маєш знайти роботу.
– Я???
– Так, я зараз не зможу працювати як раніше. Я занедужав, мені потрібні дорогі процедури, і ще невідомо, чим усе закінчиться.
– Все серйозно?
– Так…
– У тебе, те що було у твого батька?
– Так…
Аліна застигла, і до ранку проплакала. Петру навіть стало шкода дружину, за те, що він її обманув, он як вона за нього пережилаає, всю ніч не спала, плакала. Але вранці Аліна навіть не приготувавши сніданку, кудись пішла, а ввечері приїхали її батьки, і сказали, що їхня дочка не повинна марнувати своє життя з чоловіком, який серйозно занедужав. Розлучення було швидким, адже дітей у них не було, та й ділити їм не було чого.
Минуло кілька місяців, Петро познайомився з дівчиною, але цього разу він більше не хотів починати стосунки з обману. Він чесно розповів Галині про свої попередні стосунки, і попросив її також бути чесною з ним. Але Галині приховувати не було чого, вона жила з мамою, працювала медсестрою, а у вихідні їздила в будинок для літніх людей, щоб там хоч трохи підтримати людей похилого віку.
Через кілька років Петро нарешті досяг тих висот, про які він колись мріяв. Тепер у нього вже була велика квартира, машина та двоє чарівних близнюків. З самого ранку в їхній квартирі було галасливо, його хлопчикам сьогодні виповнилося п’ять років. Діти вже встигли переглянути всі свої подарунки і тепер чекали на сюрприз, який обіцяла їм мама.
Після обіду, коли в їхній квартирі зібралися діти і свято було в самому розпалі, постукали у двері. Галина провела у вітальню костюмованих героїв, яких так любили її сини – губку Боба та Патріка.
– Ура! Губка Боб та Патрік!
Діти раділи новим гостям, і веселилися, свято вдалося. А коли Петро вийшов, щоб сплатити за послуги аніматорів, то один з них здивовано вигукув і зняв маску. То була Аліна його перша дружина.
– Ти впорядку?
– А ти хотіла, щоб я вже був на тому світі? Як бачиш, у мене все добре, я досяг того про що мріяв, та й я дивлюся, ти досягла успіху, я ще тоді зрозумів, що з тебе вийде прекрасна актриса.
– Дорогий, ви знайомі?
– На жаль…
Аліна вийшла з квартири роздратована, адже на місці господині будинку мала бути вона. Жаль, що вона тоді пішла від чоловіка, тепер у нього є все, а у неї тільки цей костюм губки Боба. Петро ніжно обійняв дружину і відвів за собою у вітальню. Як же добре, що він зустрів Галину, з нею не треба обманювати, з нею завжди легко і просто, адже так і має бути, коли з тобою поруч близька людина. Тепер він зрозумів, що справжнє кохання це коли дві людини люблять одна одну, не за щось, а просто за те, що Бог дарував йому такий шанс бути поруч саме з цією людиною.
