Ольга та Олексій десять років разом. Звичайна сім’я. Обидва працюють, виховують сина та доньку. Олексій – добрий чоловік і батько. Дружині допомагає, займається дітьми. Сина бере із собою на риболовлю, доньку називає «моя маленька принцеса».
Не забуває купити Ользі квіти, привітати із сімейним, важливим для них самих, святом. Словом, все в них добре, стабільно та радісно. Було. Поки Ольга не прочитала повідомлення, надіслане чоловікові в соцмережі:
– Привіт, Олексій. Вибач, що турбую. Мені нічого від тебе не потрібно. Просто хочу, щоб ти знав: у нас із тобою є спільна дитина – син. Р.S. Вибач, якщо завдала тобі незручностей.
Ольга спочатку розгубилася, не повірила жодному слову. Просто не могла уявити, що чоловік міг їй зраджувати.
Потім вона зібралася і списалася з жінкою, від якої надійшло повідомлення. Та зізналася, що роман з Олексієм у неї був два роки тому. Що про вагітність вона йому не сказала. А тепер зрозуміла, що ховати правду не має права.
Коли чоловік прийшов додому, Ольга вирішила з ним серйозно поговорити. Олексій запевняв, що все це неправда, що він цю дівчину бачив лише один раз у житті і не вірить, що дитина від нього. Ольга не те щоб повірила, але вирішила не загострювати стосунки остаточно.
Минуло три роки. У сім’ї все було добре, але Ольга ніяк не могла забути ту історію, як не намагалася. Нарешті, вона вирішила дізнатися правду. Вважала, що так зможе заспокоїтися.
Олексій справді виявився батьком чотирирічного Максима. Ця новина не втішила чоловіка, і він навідріз відмовився визнавати дитину:
– Навіщо мені це? – обурювався він, – цей хлопчик для мене нічого не означає. І потім у нього вже є батько.
Ольга була здивована. По-перше, від того, що дізналася подробиці зради, що чоловік на той момент відгукувався про Ольгу дуже негарно перед своєю подружкою. По-друге, що нова знайома намагалася порадити Олі, як їй вчинити з чоловіком. По-третє, Олексій міг так легко відмовитися від власного сина.
Ольга постійно думала про це. Боролася зі своїми почуттями та не знала, що робити. Знала лише одне: вона любить чоловіка, спробує вибачити його та зберегти сім’ю.
Найбільше Ольгу хвилювало питання: «Як вчинити з дітьми?»
Їхньому синові було трохи більше семи, дочці – п’ять років. Ольга хотіла, щоб діти знали, що мають молодший брат і спілкувалися з ним. Вона навіть з’їздила до колишньої пасії чоловіка та познайомилася з хлопчиком. Максим їй дуже сподобався.
Його мама в принципі була не проти спілкування дітей. Але не одразу: потім, коли вони подорослішають. Сказала, що все розповість синові щонайменше років у вісімнадцять, щоб він самостійно вирішив, як вчинити.
З Олексієм обговорювати цю проблему Ольга не хотіла. Знала, що йому ідея не сподобається. Тож вирішила обговорити проблему з подругою.
Коротко розповівши їй суть проблеми, вона пояснила свою позицію:
– Думаю, що чекати повноліття дітей не має сенсу. Вони можуть по-різному прийняти цю новину: полюбити одне одного, або ні. А ще образитися на всіх нас за те, що приховували правду. Може їх варто познайомити на відстані? Адже ми живемо у різних містах. Принаймні діти знатимуть один одного.
Як гадаєш, коли нам краще познайомити дітей? Чи варто це взагалі робити?
Дивно, але я відчуваю дуже теплі почуття до цього малюка. І вважаю, що Олексій має сам утримувати дитину та платити аліменти. Не важливо, що він не був одружений з його матір’ю і не спілкується з ними до цього дня, , – сказала Ольга.
А що б ви їй порадили, дорогі читачі?