Марія прибрала зі столу, вимила посуд, підійшла до вікна та побачила, як її син Вадим з ніжністю допомагає Каті сісти в машину. Вадим познайомив батьків із своєю дівчиною півроку тому. Коли вони увійшли до квартири, Катя збентежилася, щоки зацвітали, а Вадим сказав:
– Мамо, тату, знайомтеся, це Катя, моя майбутня дружина, ми любимо одне одного, і хочемо створити свою сім’ю.
– Здрастуйте, – якось несміливо привіталася Катя.
Батько одразу оголосив:
– Доброго дня, Катю, давай відразу на «ти», без жодної фамільярності. Якщо наш син привів додому улюблену дівчину, ми раді, і будемо тебе вважати своєю донькою.
Марія теж усміхнулася, заметушилася:
– Звичайно, проходьте діти, зараз я нагодую вас.
Ось так легко і невимушено почалися у Каті стосунки з батьками Вадима, потім відгуляли весілля, і ось вони вже чоловік та дружина.
Марія, дивлячись у вікно на своїх дітей, думала:
– Я ніколи не вставатиму між сином і невісткою. Завжди триматиму нейтралітет, хоча можуть бути будь-які ситуації, але себе потрібно контролювати.
Подруга Марії постійно скаржиться на свою невістку, що вона не прибирає, не допомагає, не готує, за дитиною погано дивиться, сидить тільки в телефоні. Тетяна дивується Марії:
– Як ти спокійно ставишся до своєї невістки? Мене дратує все в моїй невістці, вона мені не сподобалася з першого разу, тому що мій син гідний кращої дружини.
Марія намагається пояснити свою позицію,
– Знаєш, Таня, коли мене чоловік привів знайомитись зі своїми батьками, я теж з першого погляду відчула, що мене свекруха не злюбила. Це потім до мене прийшло розуміння, це її син, і вона з материнською ревністю поставилася до мене. Але скільки всього мені довелося пережити, поки не пішли від них.
Марія згадала, як одного разу свекруха їй висловила:
– Мене теж свекруха зустріла неласково, ставилася до мене погано, у всьому мене звинувачувала, одним словом мене не любила, от і я тебе теж не люблю.
Ці слова Марія запам’ятала на все життя, і вирішила для себе, вона так не ставитиметься до своєї невістки. Вона для себе раз і назавжди усвідомила, що якщо син вибрав за дружину собі обраницю, то це лише його вибір, і мама має поважати вибір свого сина. Конфліктувати з невісткою немає сенсу, це тільки віддалить сина. Свекруха має бути мудрою, і побудувати стосунки треба так, щоб у сім’ї панував мир та порозуміння.
Подруга Марії говорить із заздрістю:
– Добре Катя не скандалить з тобою, а моїй невіснику палець у рот не клади. Вчу-вчу її розуму, а вона тільки злиться, ще й сина проти мене налаштовує.
– Таня, зрозумій, свекруха та невістка люблять одного чоловіка, тільки в однієї любов материнська, а в іншої інша, жіноча.
Але Тетяна стоїть на своєму:
– Все одно в тебе стосунки кращі з невісткою.
Марія мимоволі згадала свою молодість. Її свекруха постійно контролювала, чим займається невістка у своїй кімнаті. Скільки разів вона краєм ока бачила, що та підглядає у відкриті двері. Марія намагалася за собою зачинити двері в кімнату, але свекруха вдавала, що їй терміново треба дещо запитати у Марії. Про щось незначне запитає, йдучи, обов’язково залишить двері прочиненими.
Перевіряла за Марією вимитий посуд, і траплялися випадки, коли демонстративно перемивала по новому. Скрізь шукала погрішності, що б не зробила Марія, хоча вона була акуратною, посуд вміла добре мити, білизну прала часто і чисто. Дитина завжди була чисто одягнена і під наглядом. Але все одно, коли чоловік Марії приходив із роботи, свекруха знаходила на що поскаржитися.
Спочатку свекруха готувала сама на всю сім’ю, але потім, коли Марія сиділа вдома із сином, готування перейшло на неї. Свекруха теж працювала. Марія готувала, а свекруха сама розкладала по тарілках. Марія вміла готувати. Але часто свекор та чоловік вставали з-за столу і йшли, не поївши перше, казали, що суп пересолений, неможливо їсти. Чоловік одного разу не витримав і сказав:
– Якщо не вмієш готувати, то краще не готуй. Нехай мама готує, а то в тебе все виходить пересоленим, або перцю дуже багато, неможливо їсти.
Марія намагалася виправдатися:
– Ти ж бачиш, я сама все з’їдаю, мені нормально, нічого не пересолено, я завжди пробую, коли кладу спеції.
Марія перестала готувати. Але свекруха незадоволена, вона приходить із роботи, починає готувати, вечеряють пізно. Марію докоряє, що сидить удома і не готує. Щойно Марія бралася готувати, все повторювалося. Але одного разу секрет розкрився несподівано.
Вадиму було чотири роки, всі прийшли на кухню вечеряти, свекруха розливає, всі чекають на свою тарілку. Коли свекруха поставила перед Вадимом тарілку, він узяв велику ложку, зачерпнув сіль із банки, яка завжди стояла на столі, і поклав собі у тарілку, ще й розмішав. Марія розгублено дивилася на сина:
– Вадиме, ти що робиш? Стільки солі не можна класти в тарілку, я вже посолила.
Всі дивилися на Вадима, а той із важливим виглядом повідомив:
– Бабуся завжди кладе стільки солі в татову тарілку, а мені ні. Я теж так хочу, як у тата.
– Вадиме, що ти таке кажеш? – здивувався чоловік. Але Вадим стояв на своєму:
– Я бачив, бачив, бабуся завжди так робить, вона й дідусеві теж кладе.
Раптом свекруха почервоніла і вийшла з кухні.
Отак і розкрився секрет пересоленого супу. Стільки років вона критикувала невістку, лаяла, що та не вміє готувати, намагалася посварити з чоловіком. Добре хоч не встигла їх розлучити. Незабаром після цього Марія з чоловіком переїхали до своєї квартири. І чоловік більше ніколи не скаржився на пересолену їжу.
Старше покоління зазвичай буває мудрішим, спокійнішим, намагається уникнути конфліктів, цінує мир у домі. Але не всі. Скільки довелося Марії перенести образи, скандалів, сліз. Мабуть, свекруха так сильно не злюбила її, і хотіла, щоб вона якнайшвидше пішла з їхнього дому.
Тому Марія, ставши свекрухою, вирішила, що ніколи не вставатиме між сином і невісткою. Нехай розбираються самі, раз побралися, вибрали один одного самі, нехай і далі живуть у коханні та злагоді.
Тетяна, живе в сусідньому під’їзді, ніяк не заспокоїться, знову зустріла Марію і одразу скарги на невістку:
– Бачите вона втомлюється, сидить удома з дитиною, не може приготувати вечерю. Я біжу з роботи, мені треба встигнути всіх увечері нагодувати.
Але Марія не підтримує її:
– Ну що ти, подруго, згадай себе молоду, хіба не втомлювалася з маленькою дитиною? Тим більше, зараз молодь зовсім інша. Вони навіть мислять інакше.
Марія чудово все розуміє, і коли бачить, як Вадим з ніжністю ставиться до своєї вагітної дружини, радіє, виховала доброго сина та чоловіка для невістки. Вадим днями повідомив:
– Мамо, тату, ми скоро від вас підемо, хочемо купити квартиру в іпотеку, допоможете нам? А то в нас незабаром з’явиться малюк, і хочемо його привезти до свого дому, до його дитячої кімнати. Ви ж не образитеся, що ми від вас підемо?
– Сину, ти про що говориш? Звичайно, допоможемо, і не образимося, хоч і сумно нам буде без вас. А з іншого боку, ви правильно вирішили, молода сім’я має жити окремо. Каті спочатку складно буде одній з малюком, але нічого, допоможемо, у вас є дві бабусі, і два дідусі!
У Вадима та Каті народився малюк Андрійко, бабусі радіють, по черзі намагаються погуляти з онуком, іноді після роботи приносять продукти, допомагають готувати, і всі задоволені.
Марія завжди дивується, невже свекрухи, які невзлюбили своїх невісток, не розуміють, що ворогуючи з невісткою, вони псують життя своїх синів?
