– Андрій, ти горошок забув купити. І цибулю зелену. У магазині, певно, вже немає нічого, розібрали. Біжи, поки не пізно.
– Валя, мама дзвонила, каже, чого ви самі будете, ми з сестрою прийдемо. Ну, я сказав, приходьте. Вона холодець принесе, не з порожніми руками.
– Андрій, ну який холодець? Я його не витримую, як і твою маму. Ну, навіщо вона прийде? Та ще з тіткою Гальою. Не потрібні вони мені. Дзвони, кажи, щоби не приходили.
– Валя, ну як я скажу… Дзвони сама, а я за горошком побіг.
Валя жбурнула убік чоловіка рушник. Ось же хитрий, звалив на неї все. Як сказати свекрусі, щоб вони не приходили?
Валя закружляла на кухні, і не помітила, як настав вечір. Салати готові, м’ясо в духовці, залишилося привести себе до ладу і можна зустрічати Новий рік.
Свекруха з сестрою прийшли, коли Валя переодягалася.
– Валя, привіт. З наступаючим! А нас Андрій запросив, каже, ну що ви самі будете, приходьте з тіткою, ми з Вальою раді будемо. Я холодець ось принесла і бутерброди зі шпротами. Андрій любить. Ой, а ти дивлюся поправилася, глянь, живіт як стирчить.
– Здрастуйте. А мені Андрій інше сказав, що ви самі напросилися. Ну та добре. Ставте на стіл свої страви.
– Ой, а ти не особливо і готувала, я дивлюся, пара салатів та трохи м’яса. Толком і немає що їсти. Добре, що я холодець принесла, бо голодні залишилися б. Галя, сідай за стіл, чого застигла. Он Андрій прийшов, зараз почнемо проводити старий рік.
Валя закотила очі. Свекруха у своєму репертуарі. Відчуває всюди себе господинею.
Тітка Галя недовго думаючи сіла за стіл і почала уплітати копчену ковбасу.
– О, ви вже тут, мамо. Я мандаринів приніс, пригощайтеся. Валя м’ясо зараз дістане і святкуватимемо.
– Та скоріше б, ми голодні, весь день нічого не їли з сестрою, щоб увечері більше влізло. А тепер думаю, що даремно мала ілюзії, покликати покликали – а їсти нема що.
– Мамо, та вистачить їжі, скільки нам тут треба.
Свекруха пробувала салат і кривилася.
– Ой, що за смак дивний, ніби пропав салат. Він точно свіжий? І запах не дуже.
– Звісно свіжий, сьогодні робила!
Валя навіть почервоніла від образи та злості. Ну, все їй не так, що за людина така.
– О, президент промову штовхає, давайте слухати! Може про пенсії, що скаже.
– Мамо, ну які пенсії, він підбиває підсумки року, слухай. А я поки що розіллю по келихах. Тітко Галя, ну куди ви ложкою від холодця в салат лізете? Тьху, повз налив. Валя, неси ганчірку!
– Ой, та потім витру! Все, куранти звучать, давайте цокатися!
– Андрій, включи голосніше, зараз пісні хороші будуть.
Свекруха накинула дощик з ялинки на шию, і почала крутитися в танці. Її сестра теж не відставала, і спритно відкидала ніжку в ритм улюбленої пісні.
Андрій теж пішов на танцпол після пари келихів ігристого. У перерві між танцями він встигав закинути в рот бутерброд зі шпротами та закусити холодцем. Олів’є Валі стояв недоторканий.
– Мм, ось смачний холодець, мамо, давно не їв такого. Наваристий. Валя, даремно ти його не любиш, багато втратила.
– Фух, натанцювалися. Валя, а ти що сумна якась, не вмієш ти веселитися, і Андрію нудно з тобою, мабуть.
– Ну вже вибачте, що я така нудна, і холодці не варю, і несмачні салати! І взагалі, я вас не кликала у гості.
– Ось як… Галю, бери холодець і бутерброди, йдемо до мене, продовжувати свято. Нам тут не раді. Покличемо сусідку Ніночку, я наливку відкрию. Андрій, ти з нами?
– Так, мамо.. Валя, ти не права. Мама весела просто, гик.. Ідемо до мами.
– І ти з ними йдеш? Іди, але знай. Після свят я подаю на розлучення. Якщо я така погана дружина, не хочу тебе мучити. Та й мені твоя сімейка ось уже де.. Квартира моя, тож можеш з валізою вже відразу висуватися. Їжте холодець, веселіться, можеш на Ніночці одружитися, впевнена, твоя мама у захваті буде.
– А знаєш, що й піду! Набридли твої викрутаси, корчиш із себе вічно когось, а я люблю простих, без фокусів. І готуєш ти так собі. А Ніна, до речі, цікава жінка. Пішов валізу збирати.
Через півгодини в квартирі залишилася тільки Валя та кіт, який заснув, обївшись м’яса зі столу, поки ніхто не бачив.
Валя їла мандарини, і думала, коли вернеться Андрій, і переживала, раптом він там і справді з Ніною закрутить.
Ось це відзначили Новий рік. Андрій з’явився під ранок, без валізи, і одразу завалився спати. Валя видихнула. Значить, не залишився з Нінкою. Вибрав її, Валю.
Вранці Андрій невиразно пам’ятав, що було вночі.
– Ох, голова…, нічого не пам’ятаю. Що взагалі було?
– Та мало не розлучилися з тобою. Знаєш що, Андрій, пообіцяй, що більше ніколи не відзначатимемо Новий рік з твоєю мамою.
– А що сталося? Мама тебе образила? Добре, не кликатиму її більше. Тільки пообіцяй, що навчишся варити смачний холодець. Я заради нього і покликав її до нас, пробач.
– Обіцяю…
Валі стало легко на душі. Виявилося, що до розлучення вона не готова, і Андрій дорогий їй, як і раніше. Вона мало не підштовхнула його до Нінки. А холодець вона навчиться варити найсмачніший. Чого тільки не зробиш заради коханого чоловіка.
***
– Алло, мамо, ну Валя як шовкова стала. Дякую тобі за ідею. Знаєш, останнім часом ми часто сварилися, я все переживав, що вона мене розлюбила, треба було перевірити. Добре, що ти про Ніну вигадала, Валя точно приревнувала і задумалася, що такого чоловіка втратить. І, до речі, холодець вийшов у неї чудовий, краще, ніж у тебе. Ну добре, не краще, але теж дуже смачний!
