Пліткарка

Жіночий журнал

Олег дуже поспішав додому. Аякже ж?! Адже вдома почалися якісь неймовірні зміни. Вчора його дружина Валя зварила борщ! Здавалося б, що тут особливого? Та все було не так просто… Олег відкрив двері своїм ключем, зазирнув у кімнату. Валя мила вікно. У неї на голові, була чорна жалобна хустка, але на відчуженому обличчі з’явився якийсь інтерес. Ось і вікно почала мити… – Я картоплі з грибами посмажила! – сказала вона Олегу. – Мий руки і будемо вечеряти. Олег не вірив своїм вухам. І на це була одна причина

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олег дуже поспішав додому. Аякже ж?! Адже вдома почалися якісь неймовірні зміни. Вчора його дружина Валя зварила борщ! Здавалося б, що тут особливого? Та все було не так просто… Олег відкрив двері своїм ключем, зазирнув у кімнату. Валя мила вікно. У неї на голові, була чорна жалобна хустка, але на відчуженому обличчі з’явився якийсь інтерес. Ось і вікно почала мити… – Я картоплі з грибами посмажила! – сказала вона Олегу. – Мий руки і будемо вечеряти. Олег не вірив своїм вухам. І на це була одна причина

Олег дуже поспішав додому. Аякже ж?! Адже вдома почалися якісь неймовірні зміни. Вчора його дружина Валя зварила борщ! Здавалося б, що тут особливого? Дружина і мала би борщі варити і чоловіка годувати. Та все було не так просто… Так воно…

Степан прийшов додому пізно. Він мовчки роззувся в коридорі і почепив пальто на вішалку. Степан пішов у ванну, вимив руки і пройшов на кухню. У тарілці вже парувало рагу з курки із зеленим горошком. Це була фірмова страва його дружини Валі. Поруч стояв салат з морепродуктів. Степан сів за стіл, поколупався вилкою в салаті й обернувся до дружини. – Кохана, скажи мені чесно, де ти взяла цей салат? – раптом запитав він. Валя застигла, не донісши чайник до чашки. Вона розгублено дивилася на чоловіка

  • 1 рік тому
  • Час читання:1хвилина
  • від Plitkarka
Степан прийшов додому пізно. Він мовчки роззувся в коридорі і почепив пальто на вішалку. Степан пішов у ванну, вимив руки і пройшов на кухню. У тарілці вже парувало рагу з курки із зеленим горошком. Це була фірмова страва його дружини Валі. Поруч стояв салат з морепродуктів. Степан сів за стіл, поколупався вилкою в салаті й обернувся до дружини. – Кохана, скажи мені чесно, де ти взяла цей салат? – раптом запитав він. Валя застигла, не донісши чайник до чашки. Вона розгублено дивилася на чоловіка

Якби хтось попросив Валю оцінити її сімейне життя з тридцятирічним стажем від одиниці до сотні, то вона поставила б впевнені п’ятдесят балів. Тому що всього в житті вистачало – щасливих миттєвостей, сумних хвилин і навіть гірких, про існування яких взагалі…

Діана з чоловіком приїхали до батьків у гості. Павло вийшов з машини, відкрив багажник і почав діставати сумки з гостинцями і подарунками. Раптом Діана помітила когось вдалині. Вона придивилась і не повірила своїм очам! По вулиці йшла Олена під ручку з якимось незнайомим мужиком. Вона весело сміялася, і здалеку помахала Діані на знак вітання. – Як таке може бути? А де ж її Вадим?! – сплеснула руками Діана. Та згодом відкрилася сумна правда

  • 1 рік тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Діана з чоловіком приїхали до батьків у гості. Павло вийшов з машини, відкрив багажник і почав діставати сумки з гостинцями і подарунками. Раптом Діана помітила когось вдалині. Вона придивилась і не повірила своїм очам! По вулиці йшла Олена під ручку з якимось незнайомим мужиком. Вона весело сміялася, і здалеку помахала Діані на знак вітання. – Як таке може бути? А де ж її Вадим?! – сплеснула руками Діана. Та згодом відкрилася сумна правда

Діана переїхала від батьків у новий будинок, коли вона перейшла на третій курс університету. Будинок був дуже гарним, в котеджному селищі, в зеленій зоні зі ставком. Батько постарався. Він дуже любив дружину й дочку, і для Діани був просто ідеалом…

Володимир ішов по сільській дорозі. Дощ лив, як з відра. Бруд під ногами був слизьким і заважав іти. Але Володимир вперто рухався до мети! Сьогодні він має бути тут. Біля своєї Ганнусі… Нарешті, чоловік дійшов до цвинтаря. – От і вербичка Ганни, – подумав чоловік. Володимир підійшов до памʼятника і став навколішки. Скільки б він так простояв, невідомо. Але раптом чоловік почув чиїсь кроки. Володимир обернувся і застиг від несподіванки

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Володимир ішов по сільській дорозі. Дощ лив, як з відра. Бруд під ногами був слизьким і заважав іти. Але Володимир вперто рухався до мети! Сьогодні він має бути тут. Біля своєї Ганнусі… Нарешті, чоловік дійшов до цвинтаря. – От і вербичка Ганни, – подумав чоловік. Володимир підійшов до памʼятника і став навколішки. Скільки б він так простояв, невідомо. Але раптом чоловік почув чиїсь кроки. Володимир обернувся і застиг від несподіванки

День був сирим та похмурим. Володимир Сергійович, щулячись від холоду, стояв на зупинці. Автобус затримувався. Роздратований довгим очікуванням, він строго зиркнув на дівчину, що стояла неподалік. Та нічого не помічаючи, продовжувала, безтурботно сміючись, балакати по телефону. Це остаточно роздратувало його….

Алла поїхала у відрядження з своїм начальником та його помічницею. Жінка одразу помітила, що Станіслав та Ірина багато часу проводять разом. – То вони коханці! – подумала Алла. – Я все розповім його дружині. Буде знати, як зраджувати! І вона вирішила простежити за парочкою. В останній вечір відрядження Алла спустилася у ресторан, і побачила Станіслава з жінкою за столиком, вони обіймалися, цілувалися. – Тепер не викруяться! – подумала вона і кинулася до них. Алла підійшла, і застигла від здивування. – Але як?! – тільки й вигукнула вога

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Алла поїхала у відрядження з своїм начальником та його помічницею. Жінка одразу помітила, що Станіслав та Ірина багато часу проводять разом. – То вони коханці! – подумала Алла. – Я все розповім його дружині. Буде знати, як зраджувати! І вона вирішила простежити за парочкою. В останній вечір відрядження Алла спустилася у ресторан, і побачила Станіслава з жінкою за столиком, вони обіймалися, цілувалися. – Тепер не викруяться! – подумала вона і кинулася до них. Алла підійшла, і застигла від здивування. – Але як?! – тільки й вигукнула вога

Гарний чоловік, який подобався б усім без винятку, – велика рідкість. Завжди знаходяться люди, які шукають вади: зарозумілий, сноб, нарцис. І подібні епітети приписують щасливому власнику зовнішності кіноактора. Таким якраз і був Станіслав Микитенко. Він був керівником комерційного відділу у…

Ніна поверталася додому з двома важкими пакетами в руках. На лавці біля під’їзду її будинку сиділи дві сусідки. – Знову про щось пліткують, – подумала Ніна, привіталася з жінками і підійшла до дверей будинку. Раптом Ніна вловила, декілька фраз з їхньої розмови, стосувалися вони Ніни та її чоловіка Юрія. Жінка зупинилася, прислухалася до розмови і застигла на місці. – Цього не може бути! – не стрималася і вигукнула Ніна

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ніна поверталася додому з двома важкими пакетами в руках. На лавці біля під’їзду її будинку сиділи дві сусідки. – Знову про щось пліткують, – подумала Ніна, привіталася з жінками і підійшла до дверей будинку. Раптом Ніна вловила, декілька фраз з їхньої розмови, стосувалися вони Ніни та її чоловіка Юрія. Жінка зупинилася, прислухалася до розмови і застигла на місці. – Цього не може бути! – не стрималася і вигукнула Ніна

– Баба Катя, допоможи, – Юрій підійшов до лавочки, де як завжди сиділа Катерина Олексіївна у своєму сірому пальті та кокетливому капелюшку. Сиділа вона одна, видно Юрій спеціально момент вибрав. – Допоможи, Катерино Олексіївно, скажи скільки, я не пошкодую, тільки…

Олена сиділа з подругою в кафе. – Може підемо прогуляємося, – запропонувала Світлана. – Тільки я швиденько в дамську кімнату забіжу. Олена з радістю погодилася. Вона сиділа і чекала на Світлану, раптом її увагу привернув тихий, звук. Її погляд зупинився на смартфоні подруги, що лежав на столі. Екран світився, і Олена бачила, як на ньому сипалися повідомлення одне за одним. Обережно повернувши телефон до себе, Олена глянула і зстигла. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Олена сиділа з подругою в кафе. – Може підемо прогуляємося, – запропонувала Світлана. – Тільки я швиденько в дамську кімнату забіжу. Олена з радістю погодилася. Вона сиділа і чекала на Світлану, раптом її увагу привернув тихий, звук. Її погляд зупинився на смартфоні подруги, що лежав на столі. Екран світився, і Олена бачила, як на ньому сипалися повідомлення одне за одним. Обережно повернувши телефон до себе, Олена глянула і зстигла. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Олена тримала в руках тест і дивилася на Олега. Чи готовий він до такого результату подій? Чи зможе стати батьком? Дівчину огортали сумніви. Сама Олена була дуже рада: вона вже була готова до появи в її житті пелюшок, сорочечок та…

Тетяна діставала з багажника важкі пакети з продуктами. Раптом вона помітила свого знайомого Дмитра. Хлопець підбіг до неї і запропонував допомогти. – Ну допоможи, – погодилася Тетяна. Вона посміхнулася, а він підхопив одразу дві важкі сумки. Їй залишив легкі пакети. Вони піднялися на восьмий поверх, і він ніяково зупинився біля порога. Тетяна відчинила двері і запросила його зайти. Дмитро зайшов у квартиру і пройшов з пакетами прямо на кухню. Тетяна за ним. – Привіт! Та ти не сама?! – раптом почувся чийсь голос. Дмитро озирнувся і так і застиг з пакетами в руках

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Тетяна діставала з багажника важкі пакети з продуктами. Раптом вона помітила свого знайомого Дмитра. Хлопець підбіг до неї і запропонував допомогти. – Ну допоможи, – погодилася Тетяна. Вона посміхнулася, а він підхопив одразу дві важкі сумки. Їй залишив легкі пакети. Вони піднялися на восьмий поверх, і він ніяково зупинився біля порога. Тетяна відчинила двері і запросила його зайти. Дмитро зайшов у квартиру і пройшов з пакетами прямо на кухню. Тетяна за ним. – Привіт! Та ти не сама?! – раптом почувся чийсь голос. Дмитро озирнувся і так і застиг з пакетами в руках

Чомусь Дмитру не щастило в житті. Начебто б і хлопець симпатичний, і розумник, і спортсмен, а з дівчатами одні проблеми – примхливі, несерйозні, одні нічні клуби на думці. Дмитро змінював їх часто. Ну а що мало в інституті красунь, чи…

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Василь до тридцяти семи років ходив у холостяках, чомусь не поспішав себе зв’язувати узами шлюбу. Всі друзі та однокласники давним-давно одружилися і в деяких вже не по одній дитині. А Василь все ніяк. – Не зустрілася мені ще моя доля….

Марія з Михайлом зайшли у невелику церкву поруч з їх будинком. Поки Марія брала свічки, до Михайла підійшла незнайома бабуся і мовчки вклала йому в руку якийсь листок. Михайло глянув на нього, як тут раптом підійшла його дружина. – Що це в тебе в руці? – здивовано запитала вона. – Та ось бабуся старенька дала, подивитися ще не встиг. – Яка ще бабуся? – Марія здивовано дивилась на чоловіка. У церкві нікого не було! Михайло аж оторопів

  • 2 роки тому
  • Час читання:0хвилина
  • від Plitkarka
Марія з Михайлом зайшли у невелику церкву поруч з їх будинком. Поки Марія брала свічки, до Михайла підійшла незнайома бабуся і мовчки вклала йому в руку якийсь листок. Михайло глянув на нього, як тут раптом підійшла його дружина. – Що це в тебе в руці? – здивовано запитала вона. – Та ось бабуся старенька дала, подивитися ще не встиг. – Яка ще бабуся? – Марія здивовано дивилась на чоловіка. У церкві нікого не було! Михайло аж оторопів

Михайло тихенько озирнувся – ніхто його не бачить? Ні, ніби поруч нікого немає. Він став швидко складати в невелику, але ємну валізку усе, що йому траплялося під руку. Неймовірно смачно пахли і варені, і рожеві з білим жирком ковбаски… І…

Повернутись вверх